-
1 никогда
нрч. ніколи, (диал., зап.) нігди, ніґди[е], (-да в жизни, в век, во веки) зроду, зроду- (з)віку, ні з роду, ні зроду-(з)віку, ніколи в світі, ні в світі, (до смерти) довіку, повік, увік, поки віку, до суду-віку, до віку-суду, поки світа, поки світ-сонця, (диал.) аж нікуди. [Ніколи ми неволі не терпіли (Грінч.). Не забувай мене ніколи (Грінч.). Юзя її ніколи не любила (Л. Укр.). Він ніколи не буває дома (Київ). Хто росте в наші роки, той до старого ніколи вже не вернеться (Епік). Бідному нігди нічого не мати (Номис). З ляхом ніґди не ділитись (Рудан.). Це дерево ніґде не цвіте (Житом.). Копієчки громадської зроду не заняв (Грінч.). Я ще зроду такого не чув (Тобіл.). Хто не знає, зроду-віку не подумає, що вони наймити (Кониськ.). Зроду-звіку козак не був і не буде катом (Номис). Зроду-звіку не пойму віри, що він ізрадив (Грінч.). За гроші ні зроду так жваво не робитимуть (Кониськ.). Ніколи в світі я Цвітецькою не була! (Крим.). Щоб я свого не доказав? - ні в світі! (Куліш). Не забути вам того довіку (Мирний). Тії слави козацької повік не забудем (Шевч.) Раз добром налите серце ввік не прохолоне (Шевч.). До віку-суду не виплатили-б (проценту) (Кониськ.). Поки світ-сонця вороги-б Київа не достали (ЗОЮР I). Хіба-ж він коли жінку послухав? - аж нікуди! (Звин.)]. -да ещё - ніколи ще; зроду, зроду-(з)віку. [Зроду-віку не було такого (Поділля)]. -да уже - ніколи вже, довіку (вже).* * *нареч.ніко́ли; (при отрицательном сказ.) зві́ку, відві́ку, вік, уві́к, зві́ку-зро́ду, зро́ду, ніко́ли в сві́ті, зро́ду-ві́ку, зро́ду-зві́кукак \никогда да́ — як ніко́ли
-
2 никак
нрч.1) ніяк, (отнюдь не) аж ніяк, (никоим образом) жадним (ніяким) способом (чином, побутом, робом) (ні) жадною мірою, (ни в коем случае) в жадному разі, (никогда) зроду-(з)віку, (ничего) нічого. [Не розберу ніяк, про віщо мова (Грінч.). Сьогодні він у Бродських ніяк не зможе бути (М. Хвильов.). Ніяк не второпаю оцієї вашої манії (Кінець Неволі). Пристати на це я аж ніяк не згоден (Київ). Жадною мірою не вдержиш їх (Куліш). Зроду-віку з цим не погоджуся (Київ). Я її лаю, лаю на три поверхи, - нічого не пособляє (Крим.)]. Я этого -как не желаю - я цього аж ніяк (в жадному разі) не бажаю (не хочу). Я этого -как не ожидал - я цього аж ніяк (зроду-(з)віку) не сподівався. -как нельзя - см. Нельзя 1. -как нет - см. Нет 2;2) см. Некак.* * *I нареч.нія́к, усилит., анія́к, аж нія́кII\никак к нет — ні, аж нія́к
(част. в знач. вводн. сл.: как будто) нена́че, на́че; ( словно) немо́в; ( по-видимому) ма́буть и мабу́ть, либо́нь -
3 лучше
1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.* * *1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше3) в знач. част. кра́ще, лі́пше4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше
См. также в других словарях:
как никогда — очень, предельно, преимущественно, на редкость, особливо, в высшей степени, на диво, более чем, невероятно, исключительно, особенно, особо, как нельзя более, как нельзя больше, до предела, больше всего, в особенности, наиболее, до умопомрачения,… … Словарь синонимов
Как Никогда — I нареч. качеств. обстоят. 1. Так, как ни в какое другое время, как ни при каких других обстоятельствах. 2. Употребляется как несогласованное определение. II нареч. качеств. количеств. Больше чем всегда. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
как никогда — член предложения Слова «как никогда» выделяются знаками препинания, обычно запятыми, вместе с относящимися к ним словами. И тогда то // Загрохали ставни, // И город, // Артачась, // Оголенный, // Без качеств, // И каменный, как никогда, // Стал… … Словарь-справочник по пунктуации
Как никогда — Экспрес. 1. Как ни в какое другое время, ни при каких иных условиях. А ты бдительность не теряй, сейчас она тебе как никогда нужна (Н. Поликарпов. Охота на Лебяжьем). 2. В высшей степени. Она ушла, оставив его… Обломов глядел ей вслед и улыбался … Фразеологический словарь русского литературного языка
Никогда не говори «никогда» — Never Say Never Again … Википедия
НИКОГДА — НИКОГДА, нареч. Ни в какое время; ни при каких условиях. Учиться никогда не поздно. «От невинных удовольствий я никогда не прочь.» Гоголь. «Никогда, никогда коммунары не будут рабами.» песня. «Горе никогда не убивает.» Л.Толстой. ❖ Как никогда… … Толковый словарь Ушакова
никогда — нар., употр. наиб. часто 1. Если какое либо событие не происходит никогда, значит, оно не происходит вообще ни в какое время. В Бразилии никогда не бывает снега. | Она никогда не простит меня. | Я никогда не видел такого красивого заката. 2. Если … Толковый словарь Дмитриева
НИКОГДА — НИКОГДА, местоим. Ни в какое время, ни при каких обстоятельствах. Н. там не бывал. Н. не поверю. • Как никогда как ни в какое другое время, как ни при каких других обстоятельствах. Бодр как никогда. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… … Толковый словарь Ожегова
никогда — Как никогда как ни в какое другое время, как ни при каких иных условиях. Он был взволнован, как никогда. Чехов … Фразеологический словарь русского языка
как нельзя более — См. точный... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. как нельзя более нареч, кол во синонимов: 15 • … Словарь синонимов
как нельзя больше — нареч, кол во синонимов: 11 • более чем (32) • в высшей степени (40) • до предела (19) … Словарь синонимов
