-
21 заступ
м -
22 ископать
-
23 окопать
-
24 открытый
-ая; -ое1) прич. от открыть2) ачык; ялан3) ( доступный для всех желающих) ачык4) (явный, нескрываемый) ачыктан-ачык5) (искренний, откровенный) эчкерсез, саф күңелле6) горн. җир өстендәге•- открытая рана
- открытое письмо
- открытый вопрос
- открытый лоб
- при открытых дверях
- с открытыми глазами -
25 перерыть
сов.( что)1) аркылы казу, аркылыга казып чыгу3) перен.; разг. актару, актарып чыгу, астын өскә әйләндерү -
26 подкопать
сов.( что)1) ( раскопать) астан казу, җир астыннан юл яру2) разг. ( вырыть часть клубней от куста картофеля) казып (актарып) алу -
27 разрыть
сов.( что)1) казу, казып ташлау, казып бетерү; чоку, чокып бетерү2) ( привести в беспорядок) актару, актарып ташлау -
28 скрепер
-
29 снаряд
м1) снаряд, туп ядрәсе2) снаряд, җайланма -
30 туннель
-
31 яма
ж1) чокыр; баз2) (низина, впадина) иңкүлек, иңкү урың; уйсулык, уйсу урын
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Казу — Классификация Духовой инструмент, мембранофон … Википедия
казуїст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
казуїстика — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
казуїстичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
казуїстичність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
казуїстичний — а, е. Стос. до казуїстики (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник
казуїстичність — ності, ж. Абстр. ім. до казуїстичний … Український тлумачний словник
казуїстка — и. Жін. до казуїст … Український тлумачний словник
казу — (КАЗЫНУ) – 1. Көрәк һ. б. белән җирне йомшарту 2. Туфрагын, балчыгын чокып чыгарып, уенты ясау 3. Җир астыннан нәр. б. чокып чыгарып җыю алтын к. 4. Нәр. б. чоку, тырнау 5. күч. Төпченү, тикшерү … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
казуїст — а, ч. 1) Юрист, який має великий досвід ведення складних, заплутаних судових справ. 2) зневажл. Про людину, що вміє обстоювати сумнівні або фальшиві положення … Український тлумачний словник
казуїстика — и, ж. 1) Застосування загальних статей закону до різних юридичних випадків. 2) У середньовічній схоластиці й богослів ї – застосування до окремих випадків загальних догматичних положень. 3) перен. Вправність, спритність у суперечках, обстоюванні… … Український тлумачний словник