каза+шӧр

коза

козел

1) каза́х; каза́шка

2) каза́хська мо́ва

1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];

2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;

3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;

4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.

* * *

1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

2) част. ні

3) в знач. союза ні

4) в знач. сущ. нема́є, нема́

говариваться говоритися, казатися, мовитися, балакатися, вимовлятися, промовлятися. [Те, що балакалося на лекції (Крим.). Вимовлялося те, чого ніхто не чув (Гліб.)]. Говорится (т.-е. говорят) - говориться, кажеться, (мова) мовиться про кого, балакається. [Не так швидко робиться, як мовиться]. Как говорится, как говорят - мовляв, як той мовляв, як той казав, сказано, як то проповідають, як то кажуть. [Пісню утни, щоб, мовляв, засміялося лихо (Л. Укр.)]. Говоренный - говорений, казаний, мовлений, балаканий. [Ти казане кажеш, а мій батько під корчмою чув].

* * *

казар(е)мний, (гал.) касарняний. -ные привычки - солдатські завички.

* * *

(всякий) казан (-на), (зап.) котел (р. кітла), (медный) мідень (-дня), (чугунный) баняк, чавун (-на), (железн.) залізняк (-ка). [Щось клекотіло, як окріп у казані (М. Левиц.)]. -тёл высокого, низкого давления - казан високого, низького тиснення. -тёл с обратным пламенем - казан з оберненим полум'ям. -тёл с жаровыми трубами - жарничний паровик. -тёл паровой - паровик. -тёл вертикальный - сторчовий казан. Трубчатый -тёл с огневой коробкой - цівний казан з полум'яницею. Голова с пивной -тёл - голова як макітра. -тлом кипит - як у казані клекоче. Как в -тле кипеть (о нравствен. мучениях) - мов у казані кипіти (Єфр.). Горшок -тлу не товарищ - кінь волові не рівня; казан глекові не до пари. Горшок -тлу смеётся, а оба черны - дорікав горнець котлові, що чорний, аж і сам сажний (Приказка).

* * *

1) мест. - см. I. Нечто 2;

2) нрч. - нема чого, нема що, нічого, (редко) ніщо. [Перед нами нема чого критися: ми знаєм усе діло (Грінч.). Нема чого заздалегідь горлати (Грінч.). Нема чого лякатись ворогів (Крим.). Зіма - кожуха нема, чоботи ледащо, - і йти нема що (Сл. Гр.). Все пропало, - а пропале ніщо в пісні й споминати (Франко)]. Вам -го бояться меня - вам нема чого боятися мене. Этим -го шутить - цим нема чого жартувати. -го говорить - нема що (шкода, нема чого, редко ніщо) й казати, шкода й слова, нема (й) слова, ні(г)де правди діти, (упоминать) шкода й згадувати. [Шкода вже й говорити про це (Грінч.). Що вже повироблювано горорізьбою, то ніщо й казати (Свидн.). Шкода й згадувати, що той моряк не давав мені спокійно спати (Остр. Скарбів)]. -го говорить, он молодец - нема що казати (нема слова), він (з його) молодець. -го много говорить - нема чого розводитися (розбалакуватися). -го сказать - нема що (нема чого) казати, нічого сказати. [Ну, і ролька, нічого сказати! (Кирил.)]. -го и думать - а) о ком, о чём - нема чого (нічого) й думати (гадати) про кого, про що, нема чого (нічого) й міркувати про що; б) шкода й гадки (про що), шкода, годі ((з)робити що). Срв. Думать 1. [Шкода було (-го было и думать) шляхтичеві роздобутків сподіватися (Куліш)]. И думать -го (тебе) - і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Да тут и думать -го - та тут і думати (гадати) нема чого (нічого).

* * *

(предик.: не приходится) ні́чого, нема́ (нема́є) чого́ (що); ( незачем) дарма́, да́рмо; и

1) розташо́вуватися, -шо́вуюся, -шо́вуєшся, розташува́тися, -шу́юся, -шу́єшся, несов. ташува́тися; ( размещаться) розміща́тися и розмі́щуватися, -щуюся, -щуєшся, розмісти́тися, -міщу́ся, -мі́стишся и мног. порозміща́тися и порозмі́щуватися; ( устраиваться) влашто́вуватися, -то́вуюся, -то́вуєшся, влаштува́тися, -ту́юся, -ту́єшся; (становиться лагерем, обозом; перен. шутл.) ота́борюватися, -рююся, -рюєшся и табори́тися, -борю́ся, -бори́шся, ота́боритися, сов. ута́боритися

2) (перен.: принимать тот или иной оборот; складываться) склада́тися, скла́стися (складе́ться)

3) ( распределяться - о времени) розподіля́тися, розподіли́тися, -ді́литься

4) (сов.: почувствовать симпатию к кому-л.) відчу́ти симпа́тію (прихи́льність, -ності), прихили́тися, -хилю́ся, -хи́лишся

5) страд. несов. розташо́вуватися; розміща́тися, розмі́щуватися; розставля́тися

несов.; сов. - сказ`аться

1) ( обнаруживаться) виявля́тися, ви́явитися, -виться

2) ( отражаться) відбива́тися, відби́тися (відіб'є́ться); (на ком-чём) одзива́тися, одізва́тися, -зве́ться, несов. диал. очува́тися

3) ( давать почувствовать себя) познача́тися, позна́читися; ( давать себя знать) дава́тися (даю́ся, дає́шся) взнаки́, да́тися (да́мся, даси́ся) взнаки́

4) ( кем) об'явля́тися, об'яви́тися, -влю́ся, -вишся (ким), удава́ти (удаю́, удає́ш) з се́бе, уда́ти (уда́м, удаси́) з се́бе (кого)

5) ( выдавать себя за кого) видава́ти себе́, ви́дати (-дам, -даси) себе́ (за кого); ( называть себя) назива́ти себе́, назва́ти (-зву́, -звеш) себе́, сов. назва́тися (ким); (сов.: сказать) сказа́ти (скажу́, ска́жеш)

6) (сов.: быть сказанным) бу́ти (бу́де) ска́заним

7) (сов.: сообщить, предупредить) сказа́ти

8) (несов.: говориться, рассказываться) говори́тися, -во́риться; каза́тися

9) страд. несов. каза́тися, говори́тися; розповіда́тися, розка́зуватися, -зується