Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

казати

  • 101 право

    I. нареч. -
    1) (ей, ей! уверяю) далебі(г), бігме, (в самом деле) справді, дійсно, певне, [Далебі, що правда! (Гр.), Далебіг, не знаю, що й діяти (Н.-Лев.). Бігме, я не брав твоєї сокири (Кам'янец.). Ні, справді, не мав часу - тим і не зайшов (Ум.)];
    2) (справедливо) право, по правді, справедливо. [Свої своїх не так то будуть право судити (Куліш). По правді роби, доброго й кінця сподівайся (Приказка)].
    II. сущ.
    1) право. [Ми маєм права на папері, а обов'язки на плечах (Франко)]. -во собственности - право власности. -во пользования - право користування чим и з чого. Естественное -во - природнє, натуральне, прирожденне право. -во сильного - право дужчого. -во на наследство - право на спадщину, на спадок. Пожизненное -во - доживотне (досмертне) право. Вступать в -ва - вступати в права. -во участия в выборах - право участи в виборах. Заседать с -вом голоса - засідати з правом голосування. Иметь -во на что - мати право на що и до чого. [Ми то маємо на се право, тільки-ж се таке право, що не маємо права так зробити (Куліш). Чує Русь право до цього (Куліш). Це-ж моя теличка. Яке ви маєте до неї право? (Звин.)]. Я имею -во на эту землю - я маю право на цю землю. Иметь -во, быть в -ве что-л. сделать - мати право щось зробити. Я в -ве говорить так - я маю право так казати. Лишиться -ва - позбутися права, відпасти права. Приобрести -во на что-л., что-л. делать - набути право, добути права на що (и до чого), що робити. Через жіночку добув я права дорогого пана другом звать (Самійл.)]. Присвоить себе -во - узяти (загарбати) собі право. Оставить за собой -во - застерегти собі право. Пользоваться всеми -вами гражданства - мати всі права громадянські. Имеющий -во - правний. [Тепер уже вона в хаті правніша за мене, казала свекруха про невістку, як умер свекор (Сквир.)]. Давать, дать законное -во кому - уповажнювати, уповажнити (правом) кого, надавати, надати право кому. Лишить кого-л. всех прав состояния - позбавити кого всіх громадянських прав. Нарушать, попирать чьё-л. -во - порушати, ламати чиє право, топтати чиє право. По -ву - правом, з права. По -ву давности - правом давности. По -ву покупки - правом набуття. По -ву вечного владения - вічистим правом. По какому -ву владеет он этим имением? - (за) яким правом, з якого права посідає він цей маєток? По -ву завоевания - правом завойовництва, заборчим правом. По -ву отца, наследника - правом батьківським, спадкоємницьким, як батько, як спадкоємець. По -ву (по справедливости) гордиться чем-л., по -ву считаться чем-л. - з правом, по правді пишатися чим и з чого, з правом уважатися за що;
    2) (в объект. смысле: законы) право (мн. права). [Право польське. Як велять права й статут (Біл.-Нос.)]. -во обычное, уголовное, гражданское, международное, наследственное и т. п. - право звичаєве, карне, цивільне, міжнародне, спадкове і т. п. (см. под соответствующими терминами). -во участия общего - загальне право в чужій речі, право спільности. -во участия частного - право участи приватної, (приватне) право в чужій речі. Действующее -во - дійове право. -во представления, юрид. - право заступництва. -ва, преимущества дворянства - право шляхетського стану. Крепостное -во - кріпацтво, кріпаччина, панське право, панщина. [Се було ще за панського права (Гр.)]. Вопреки -ву - через право. [Не всі-ж однаково слухались великого князя, що сидів у Києві, і не один і з менших п'явсь на його столець через право (Куліш)];
    3) право, правознавство; см. Правоведение.
    * * *
    I сущ.
    пра́во

    права́ — мн. права́, род. п. прав

    II вводн. сл. жарг.
    спра́вді, ді́йсно; далебі́, бігме́, далебі́г

    \право сло́во — спра́вді

    Русско-украинский словарь > право

  • 102 предсказывать

    предсказать казати, сказати наперед, віщувати, навіщувати (наперед), провіщати и провіщувати, провістити, проповідати, проповісти (зап.), пророкувати, напророкувати, пророчити, напророчити кому що; метеор. завбачати, завбачити що. [Віщує літа сива зозуля (Мирн.). Він пригадав, що колись йому оракул провістив смерть (Л. Укр.). Що з його буде - це і проповісти не тяжко (Фр.). Метеорологія завбачає погоду]. Предсказанный - провіщений, віщований, напророкований, напророчений, метеор. завбачений через кого. [Справдилось провіщене через пророків. Чи обминеш віщоване лихо? (Федьк.)]. -ться - провіщатися, віщуватися; бути провіщеним.
    * * *
    несов.; сов. - предсказ`ать
    1) ( пророчить) пророкува́ти, напророкува́ти, проро́чити, напроро́чити, передріка́ти, передректи́; ( прорицать) проріка́ти, проректи́, приріка́ти, приректи́; ( предвещать) провіща́ти, провісти́ти, передвіща́ти, передвісти́ти, несов. віщува́ти, диал. вістува́ти, заповіда́ти
    2) ( предвидеть) передбача́ти, передба́чити; ( говорить заранее) говори́ти, [напере́д] (несов.), каза́ти [напере́д], сказа́ти [напере́д]; метеор. завбача́ти, завба́чити

    Русско-украинский словарь > предсказывать

  • 103 прерывать

    прервать
    1) см. Перерывать, Перервать;
    2) (останавливать, прекращать) переривати, перервати, уривати, у(ві)рвати кого, що, перебивати, перебити кого, кому що, перепиняти, перепинити, перехоплювати, перехопити кого, що кому, (о мн.) попереривати, поперепиняти, поперехоплювати що; срв. Прекращать. [На чім-же ми читанку перервали? (Куліш). Рустем урвав і обвів слухачів оком (Коцюб.). Вона пильно слухала й не перебивала його (Крим.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Єфр.). І сльози жінці перебили мову (Л. Укр.). Не перепиняй мене, а то й казати не буду (Харк. п.). Говорили всі, перехоплюючи один одного (Коцюб.)]. -рвать разговор, переговоры - перервати, у(ві)рвати розмову, переговори. -рвать (совсем) сношения, знакомство, переговоры - зірвати зносини, знайомість, переговори з ким. -рвать кого, речь кому - перепинити, перехопити, перебити кого и кому, мову кому. [Не лайся, синку, не лайся! - знов перебив дід Походенкові (Кониськ.). Вибачайте, мову переб'ю]. -рвать речь (свою) - перервати, увірвати мову (свою) или просто увірвати. -рвать себя - перепинити, перебити себе. [Та що се я? - знову сам себе перепинив Марко (Грінч.)]. -рвать молчание, тишину, сон - перервати (перебити) мовчанку, тишу, сон. -рвать жизнь - перервати життя кому. [Молодий вік перервали (Чуб.)]. -рвать роботу кому - перебити працю кому (чию). Не -вая - не перебиваючи, без перериву. -рывать ток - переривати течію. -рывать пути сообщения - перетинати шляхи. Прерванный - перерваний, увірваний, перебитий, перепинений, перехоплений, зірваний. [Перервана, перепинена розмова]. -нное свидание - перерване побачення. Сообщение -но - сполучення перервано. Переговоры -ны и война началась - переговори перервано і війна почалась.
    * * *
    несов.; сов. - прерв`ать
    1) перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти; ( обрывать) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, обрива́ти, обірва́ти; ( порывать) порива́ти, порва́ти; ( прекращать) припиня́ти, припини́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти (роби́ти що)
    2) (говорящего, занятого чем-л.) перебива́ти, переби́ти, перерива́ти, перерва́ти; перехо́плювати, перехопи́ти; ( останавливать) перепиня́ти, перепини́ти

    Русско-украинский словарь > прерывать

  • 104 приказывать

    приказать
    1) кому что - наказувати, наказати, казати, сказати, розказувати, розказати, загадувати, загадати, заказувати, заказати, (велеть) веліти, звеліти (звеліти часто употр. в знач. приказать), (о мн.) понаказувати, позагадувати кому що, що робити. [Він щось наказував різким голосом, коротко й владно (Коцюб.). І наказала взяти камінь (Л. Укр.). Що загадаєш - геть-усе зроблю (Крим.). Я так розказую (кажу), так має бути. Казав собі насипати високу могилу (Пісня). Умираючи батько сказав мені не кидати вчитися. Звелів йому прийти завтра (Звин.)]. Строго -зать - гостро (прикро) наказати. Что -жете? - що звелите? що скажете? який наказ буде? Как -жете - як звелите, як скажете, як схочете. -зал вам кланяться - казав (велів) вам кланятися, казав вас вітати. -казал доложить о себе - казав доповісти про себе;
    2) -зывать где, кем - верховодити ким и над ким, старшинувати над ким, орудувати ким, чим, де; см. Верховодить, Управлять, Начальствовать;
    3) что кому - см. Поручать;
    4) см. Завещать;
    5) -зать (позволить) - дозволити кому що. -жите мне сесть - дозвольте мені сісти. -жете мне продолжать - дозволите мені далі вести. -зал долго жить (умер) - (на)казав довго жити. Приказанный, -зан - наказаний, загаданий, звелений. [Наказано (звелено) їхати негайно]. -ться - наказуватися, загадуватися, бути наказаним, загаданим кому від кого.
    * * *
    несов.; сов. - приказ`ать
    1) нака́зувати, наказа́ти; зага́дувати, загада́ти, прика́зувати, приказа́ти; диал. зака́зувати, заказа́ти; ( велеть) велі́ти несов., сов. звелі́ти, каза́ти, сказа́ти
    2) ( поручать) доруча́ти, доручи́ти; ( завещать) заповіда́ти, заповісти́, ( имущество) відка́зувати, відказа́ти, відпи́сувати, відписа́ти

    Русско-украинский словарь > приказывать

  • 105 прискорбно

    прикро, сумно, тужно, боліз[с]но. Мне -но говорить об этом - мені сумно (мені боляче) за це (про це) казати. Мне -но (было -но) это - мене болить (мене боліло) це.
    * * *
    нареч.
    су́мно; при́кро

    Русско-украинский словарь > прискорбно

  • 106 пробалтывать

    проболтать
    1) (жидкость) збовтувати, сколочувати (час від часу) що, збовтати, сколотити що; побовтати, поколотити якийсь час що; срв. Взбалтывать;
    2) пробазікувати, пробазікати, протеревенити якийсь час; срв. Болтать 3;
    3) см. Пробалтываться и Выбалтывать 2. Проболтанный - збовтаний, сколочений.
    * * *
    I несов.; сов. - проболт`ать
    1) пробо́втувати, пробо́втати
    2) (несов.: взбалтывать в течение определённого времени) пробо́втати; ( ложкой) проколоти́ти
    II несов.; сов. - проболт`ать
    1) ( выбалтывать) вибо́вкувати, ви́бовкати; (выдавать тайну, секрет) вика́зувати, ви́казати
    2) (несов.: болтать в течение определённого времени) пробазі́кати, пробала́кати

    Русско-украинский словарь > пробалтывать

  • 107 произносить

    произнести и произнесть
    1) (говорить) промовляти, промовляти, вимовляти, вимовити, проказувати, проказати, виголошувати, виголосити, вирікати, виректи, прорікати, проректи, виповісти, вигомоніти що; [Здається, наче-б то одні слова вони промовляють (Єфр.). Напівмертві уста вимовляють її ім'я (Коцюб.). Часом він проказував цілі довгі фрази якоюсь незрозумілою мовою (Корол.). Ці чудові слова, найбільшого письменника з чистою совістю може проказати все українське письменство (Єфр.). Виголосив діялог двома неоднаковими голосами (Крим.). Хто вирік оттаке? - питалися лякливо богомольці (Дн. Чайка). У всьому тому не провинив Йов і не виповів нічого безумного проти Бога (Кн. Йова). Усе це з плачем вигомоніла Маланка Андрієві в спину (Коцюб.)]. -сить, -сти речь - промовляти, промовити, виголошувати, виголосити, казати, сказати промову. -сить стихи, молитвы - проказувати вірші, молитви. -сить, -сти приговор - вирікати, виректи присуд. -сти вслед за кем - проказати за ким. -сить о чём свое суждение - вирікати свій суд про що, висловлювати свою думку про що. Быть в состоянии -сти - добути голос. [Хочеться похвалитись і не добуду голосу з грудей (Коцюб.)];
    2) (выговаривать) вимовляти, вимовити, виказувати, виказати; (при чтении) вичитувати, вичитати. [Він уже знав їх імена, тільки вимовляв їх якось чудно (М. Лев.). Як ото вони кажуть, до я так не викажу (Переясл.). Як його вичитувать треба? (О. 1862)]. -сить растягивая - з протягом вимовляти. Произносимый - промовлюваний, вимовлюваний, проказуваний, виголошуваний; вимовлюваний, виказуваний. Произнесённый - промовлений, вимовлений, проказаний, виголошений, виречений, проречений, виповіджений; вимовлений, виказаний. -ться -
    1) промовлятися, бути промовленим, вимовлятися, бути вимовленим, проказуватися, бути проказаним, виголошуватися, бути виголошеним, вирікатися, бути виреченим, прорікатися, бути прореченим;
    2) (выговариваться) вимовлятися, бути вимовленим, виказуватися, бути виказаним. [Як вимовляється слово «життя» в Галичині?].
    * * *
    несов.; сов. - произнест`и
    1) ( выговаривать) вимовля́ти, ви́мовити, прогово́рювати, проговори́ти, промовля́ти, промо́вити
    2) (говорить, высказывать) вимовля́ти, ви́мовити, промовля́ти, промо́вити; (несов.: сказать) сказа́ти; (речь, тост) виголо́шувати ви́голосити; (стихи, команду) прока́зувати, проказа́ти

    Русско-украинский словарь > произносить

  • 108 противоречить

    1) (прекословить) суперечити, перечити кому, чому, сперечатися проти кого, робити перекір, перекорювати, перечкувати кому, чому, накриво, насторч говорити, казати кому. [Як ти смієш мені перечити! Я цар - ти повинен мене слухати (Рудч.). Я ніколи не суперечу Опанасові (Кониськ.). Немов-би хтось проти його сперечавсь (Крим.). Не перекорюю я слову Брута (Куліш). І не говори накриво, - вона зараз на цабе (Номис)]. Он любит -чить - він любить суперечити, сперечатися. Он ни одним словом не -чит - він накриво й слова не мовить (не скаже);
    2) (быть в противоречии, опровергать) суперечити, перечити, противитися чому; (расходиться с чем) розбігатися з чим. [Ви сами собі суперечите (Грінч.). Це перечить художній правді (Л. Укр.). Дикий стан людей сильно противиться райському щастю в саді Едемі (Павлик)]. Его поступки -чат его словам - його вчинки суперечать, противляться його словам. Его первое показание -чит второму - його перше свідчення розбігається з другим. Противоречащий - що суперечить, що перечить чому, суперечний чому и з чим.
    * * *
    1) супере́чити
    2) (возражать, прекословить) пере́чити, суперечити

    Русско-украинский словарь > противоречить

  • 109 проявлять

    проявить
    1) виявляти и виявлювати, виявити, проявляти и проявлювати, проявити, появляти, появити, ви[по]казувати, ви[по]казати що, давати, дати ознаку чого; срв. Выказывать, Являть. [Українська народність щоб придбала змогу виявляти своє «я» (Грінч.). Тут він виявлював розум проникливий (Куліш). Воно (укр. письменство) аж тепер зможе розгорнутись на всю широчінь і виявити все багатство духа, що посідає український народ (Єфр.). Не сміємо висловити своїх думок, появити своєї журби (Леонт.). Отут уже Хомі було на чому показати свою силу (Загірня)]. -влять, -вить себя - виявляти и виявлювати, виявити себе, заявляти, заявити себе; срв. Выказывать (себя). [Він заявив себе як найгірш (Звин.)]. -являть, -явить чудо - проявляти, проявити чудо, являти, явити чудо. [Проявив Бог славне чудо для всього народа (Франко)];
    2) хим.-фот. - виявляти, виявити. Проявленный и Проявлённый - виявлений, про[по]явлений, показаний. Проявляемый - виявлюваний.
    * * *
    несов.; сов. - проявить
    1) (обнаруживать какое-л. качество, свойство) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; явля́ти, яви́ти
    2) фото проявля́ти, прояви́ти

    Русско-украинский словарь > проявлять

  • 110 прямая

    сущ.
    1) мат. - пряма, проста. [Переділити пряму на двоє];
    2) идти в прямую - іти навпростець, навпрямки, прямцем. Говорить в -мую - казати навпростець, навпрямки, навпрямець.
    * * *
    в знач. сущ. мат.
    пряма́, -о́ї; диал. пряме́ць, -мця́

    Русско-украинский словарь > прямая

  • 111 прямить

    прямити, випрямляти, виправляти, випростувати що; см. Выпрямлять. [Доти виправляв лозину, доки вона не зламалась (Кониськ.)]. -мить гвозди - випрямляти, виправляти цвяхи;
    2) (говорить, поступать прямо) казати, чинити навпростець, навпрямець, навпрямки.
    * * *
    1) ( выпрямлять) випрямля́ти, випря́млювати; (спину, ноги) випро́стувати, випросто́вувати
    2) ( говорить прямо) говори́ти пря́мо (відве́рто)

    Русско-украинский словарь > прямить

  • 112 прямо

    1) (некриво) прямо, просто, право, (напрямик) прямцем, навпрямець, навпростець, навпрямки, навпрошки, упрост; см. Прямиком (под Прямик). [Прямо неси до моєї хати (Рудч.). Простяглась (улиця) кудись без краю просто-просто, мов стріла (Франко). Показують хрестики всякі, що просто стоять або навскіс (Н.-Лев.). Не бійтесь, лягайте просто - усюди сіно і м'ягко (М. Вовч.). Іде пані та просто до їх у двір (Рудч.). Вона осміхнулась і глянула Карпові просто в вічі (Неч.-Лев.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.). Право стоїть (Черк. п.). Сів на коня та й поїхав прямцем до старого (Мова). Як скочить на ноги та впрост до короля (Гр.)]. Отсюда - мо до города будет не более пяти вёрст - звідси навпростець (навпрямки, прямо) до міста буде не більше, як п'ять верстов. Кто -мо ездит, дома не ночует - хто простує, той дома не ночує (Номис). Итти -мо - прямувати, простувати и іти просто, навпрямки и т. д. Совсем - мо - прямісінько, простісінько; см. Прямёхонько;
    2) -мо чего (против) - просто, проти чого, кого; см. Напротив, Против. [Хата його стоїть просто церкви (Борз. п.)];
    3) (откровенно, без обиняков) просто, прямо навпрямець (напрямець), навпрямки, прямцем, навпростець; см. Прямиком (под Прямик). [Кажи мені навпрямець (Мова). Лядські писателі прямцем казали, що Низовці живуть на татарській землі (Куліш). Він просто виказав йому всю правду (Сл. Ум.)]. Говорить -мо - казати (говорити) просто, навпрямець, навпрямки, (образно) говорити просто, з моста;
    4) (непосредственно) просто, прямо, безпосередньо. [Зінько-ж не схотів іти до тестя, а прийшов просто сюди (Грінч.). Прийшов я до вас просто з дому]. Это вытекает -мо из дела - це випливає безпосередньо із справи. Я еду -мо в Париж - я їду просто до Парижу. Окна выходят -мо в сад - вікна виходять (дивляться) просто в сад. Пить -мо из ведра, бутылки - пити просто з відра, з пляшки;
    5) (впрямь) справді, дійсно, (даже) аж. [Аж моторошно (прямо страшно) за них робиться (Єфр.)]. Он -мо честный человек - він (з його) справді чесна людина. Я -мо с ума схожу - я просто божеволію. -мо беда с ним - чисте лихо (чиста біда) з ним.
    * * *
    1) (по прямой линии; непосредственно) нареч. пря́мо; впрост, навпросте́ць, прямце́м; ( просто) про́сто
    2) ( открыто) нареч. пря́мо; ( откровенно) відве́рто; ( искренне) щи́ро
    3) (в знач. усилит. част.: совершенно, действительно) про́сто, пря́мо

    Русско-украинский словарь > прямо

  • 113 пустяк

    обычно во мн. Пустяки дурниця, (ничто) марниця, (мелочь) дрібниця, абищиця, мала річ, (зап.) фрашки (-шок), (пустое) пусте (-того), байка; (ум.) дурничка, дрібничка; срв. Вздор, Мелочь. [Але нащо-ж вимагати, щоб я згинув за дурницю? (Сам.). А що Зінька взято до тюрми, то то дурниця: подержать та й випустять (Грінч.). Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Сам.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Марниця, братіку! (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.). Хоча люди дещо про дівера і верзуть, та то пусте (Кониськ.). Але що там, усе байка, коби лиш гроші (Франко). Посаг, скарби все то фрашки (Гол.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.)]. Говорить -ки (вздор) - дурниці правити, плести, провадити, говорити пусте, провадити не знать-що, (болтать) базікати, теревенити; см. Вздор, Пустословить. [Покинь плести дурниці: тут час не жде (Грінч.)]. Наговорил -ков - наплів дурниць, (небылиц, врак) наказав на вербі груш, наказав три мішки гречаної вовни. Не верь: всё это -ки - не вір: усе це дурниця, усе це пусте. Заниматься -ками - бавитись дурницею, -ницяки, пустим. Обращать внимание на - ки - звертати увагу на дурницю (дурниці). Спорить о -ках - сперечатися, змагатися за дурницю, за пусте. Поссориться из-за -ков - посваритися за дурницю, за що-будь; за масляні вишкварки не помиритись (Номис). Началось с -ков - почалось з пустого, з дурниці зайшло. Всякий -стяк - кожна дурниця (дрібниця), леда-що (р. леда-чого). -ки (о вещах: мелочь) - дрібниця (в знач. соб.), дрібниці, (ничто) фрашки (зап.). [I дзеркала - нема й тії дрібниці (пустяка) (Грінч.)]. -ки (самая малость) - трішки, трішечки, крапелька, дрібка, марниця. [Марницю заробив (Л. Укр.). Дрібку того часу маю (Франко)]. -ки (нетрудно) - пусте діло (М. Лев.), (зап.) фрашки, (диал.) шаль. [Якби не пісок, то-б шаль довезти дуба (Леб. п.)]. -стяк-дело - пуста справа, пусте діло, (зап.) фрашки. -ки (пустое)! - пусте! (ничего) дарма! Это, брат, не -ки - це, братіку, не пусте, не дурниця, (не шутки) не переливки; це тобі, брат(е), не жарти.
    * * *
    1) ( мелочь) дрібни́ця; ( ничтожный факт) дурни́ця
    3)

    пустяки́ — (мн. в знач. сказ.: не стоит обращать внимания) пусте́, ба́йдуже и байду́же, дарма́, да́рма, да́рмо

    Русско-украинский словарь > пустяк

  • 114 смалодушничать

    несов.; сов. - смалод`ушествовать
    ви́явити (-влю, -виш) легкоду́хість (легкоду́шність), ви́казати, -кажу, -кажеш (показа́ти, -кажу́, -ка́жеш) [свою́] малоду́шність

    Русско-украинский словарь > смалодушничать

  • 115 Замолвливать

    замолвить за кого слово казати, сказати (змовити) (добре) слово за кого, озиватися, озватися (словом) за кого, закидати, закинути (добре) слівце за кого, прохати, попрохати за кого. [Озвіться за мене при нагоді - ваше слово великого важить (Київ)].

    Русско-украинский словарь > Замолвливать

  • 116 Лебедёк

    лебедик, лебедонько, лебедочко, лебедець; срвн. Голубчик 2. [Ох, лебедики, бодай і не казати, - нема в нас у Немирові ні права, ні суда (Тобіл.). Лети, лети, лебедонько сивий, високо з орлами (Пісня)].

    Русско-украинский словарь > Лебедёк

  • 117 Околичность

    1) околичність, побічність, забічність, узбічність (-ости), побічні обставини. Околичность картины - узбіччя, забіччя картини;
    2) закрутистість, викрутаси, закрутоси; зайві подробиці, зайва балаканина. Говорить без -ностей - казати просто, руба, без зайвої балаканини. С околичностями - см. Околично.

    Русско-украинский словарь > Околичность

  • 118 Подобает

    годиться, личить, упадає (чаще в форме: впада), випадає, припадає, належить, слід, приходиться, (в отриц. или в вопр. оборотах ещё) подоба, подоба річ кому. Не -бает - не подоба (не подоба річ), не годиться, не личить, не впада и т. д., а также: не гоже, не випадає, не пригоже, не пристало, не подобно, ніяково кому. [Ходімо, діти. Цеє вислухати нам не подоба (Л. Укр.). Мені ніяково туди йти (Звин.)]. Не -бало вам так говорить - не випадало (не годилося, не личило) вам так казати. -бает ли кому? - чи (хіба) подоба (хіба подоба річ), чи (хіба) годиться, личить и т. д. кому що? Как -бает - як годиться, як личить и т. д.

    Русско-украинский словарь > Подобает

  • 119 straddle

    I n амер. розм. вагання, двоїста компромісна політика
    II v амер. розм.
    1. вагатися; вести подвійну/ компромісну політику; не казати ні "так", ні "ні"
    2. військ. накривати (вогнем); накривати ціль серією бомб

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > straddle

  • 120 confession is good for the soul

    syn: confession is the first step to repentance
    щире зізнання полегшує душу ≅ за признання Бог прощає покірної голови меч не січе не буду душі вбивати, буду правду казати

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > confession is good for the soul

Страницы

См. также в других словарях:

  • казати — казать (2) ● Путь (слѣдъ) казати (см. также: путь). а) Указывать дорогу: Игореви князю богъ путь кажетъ изъ земли Половецкои на землю Рускую, къ отню злату столу. 39 40. Дятлове тектомъ путь …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Казати — фамилия: Габрио Казати (1798 1873) итальянский государственный деятель. Гаэтано Казати (1838 1902) итальянский путешественник. Луиза Казати (1881 1957) итальянская маркиза …   Википедия

  • Казати Г. — Габрио Казати (итал. Gabrio Casati; 2 августа 1798, Милан 16 ноября 1873, там же) итальянский государственный деятель. Будучи подестой в Милане (1837 1848), старался смягчить гнёт австрийцев. Когда вспыхнула революция 1848 г., он принял на себя… …   Википедия

  • казати — 1. казаць, гаварыць; ˜ казати веру прапаведаваць; 2. загадваць, распараджацца; 3. паказваць, сведчыць …   Старабеларускі лексікон

  • Казати, Луиза — …   Википедия

  • Казати Луиза — Джованни Болдини. Маркиза Луиза Казати со своей борзой, 1908 Луиза Казати (итал. Luisa Casati Stampa di Soncino, Marchesa di Roma, урожденная Luisa Adele Rosa Maria Amman, 23 января 1881, Милан  1 июня 1957, Лондон)  итальянская богачка,… …   Википедия

  • Казати, Гаэтано — Гаэтано Казати Гаэтано Казати (итал. Gaetano Casati; 4 сентября 1838; Лезмо 7 марта 190 …   Википедия

  • Казати, Габрио — Габрио Казати (итал. Gabrio Casati; 2 августа 1798(17980802), Милан,  13 ноября 1873, там же)  итальянский государственный деятель. Будучи подестой в …   Википедия

  • Казати Габрио — Габрио Казати (итал. Gabrio Casati; 2 августа 1798, Милан 16 ноября 1873, там же) итальянский государственный деятель. Будучи подестой в Милане (1837 1848), старался смягчить гнёт австрийцев. Когда вспыхнула революция 1848 г., он принял на себя… …   Википедия

  • Казати Гаэтано — Гаэтано Казати (итал. Gaetano Casati; 1838 1902) итальянский путешественник. Был офицером берсальеров. В 1879 отправился в Африку в бассейн Бар эль Газаля, посетил земли Ням Ням и Монбуту и в апреле 1883, вместе с доктором Юнкером, гостеприимно… …   Википедия

  • КАЗАТИ — (Casati), Габрио (2.VIII.1798 13.XI.1873), граф, итал. политич. деятель, лидер ломбардского либерального дворянства. В 1837 48 глава миланского муниципалитета. После победы антиавстр. восстания в Милане в марте 1848 возглавил миланское врем. пр… …   Советская историческая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»