-
1 бар-
(барым піду Б; барый СМ, Б, У, барий СБ, П іде; бармамыз ми не ходимо Б; барыр піде) піти, підходити, іти в певному напрямку, доходити ВНУ; барый о ашых та, урулуй Ашых Ғарипнин тӱт'ан (ы) нын кӧшесне покотилася та бабка й ударилася в ріг крамниці Ашиха Гаріба Б; о ат йанна бири дэ барамай до того коня близько ніхто не може підійти Б; йахында бардым — бал підійшов я ближче — мед СБА; барыйляр сколяға вони ходять до школи П; суға барып сусуз хайтый пішовши по воду, приходить без води СБЧ; тӱт'анға бар- піти до крамниці Б; кӧпек уйаға барған собака поліз до кубла НМ; хайда бардың, хайдан т'ельдиң? де ти ходив, звідки прийшов? Б; барып т'ельсходити, з'їздити; армияға барып т'ельлер вони сходили до війська Б; хайда барып т'ельдиң? куди ти ходив / їздив? Б; барый т'етрий шаннысын їде, привозить свою наречену У; … она бармай йому не доходить СМ; айтмаға тилим бармай у мене язик не повертається сказати О; бардым фархына до мене дійшло, я здогадався ВН. -
2 ана
I1. мати; анаңның т'ӧрӱ ах ти сліпець твоєї матері СБ; ӧгий ана мачуха СМ, У; ханы ана теща, свекруха О (див. хайнана, хайын ана) ; хыстан ана хрещена мати СК; анасы минсе тэрект' е, хызы минер путахка якщо мати залізе на дерево, то дочка залізе на гілку О; т'енарын кӧр дэ безин ал, анасын кӧр дэ хызын ал СБА, анасыны гӧр / бах — хызны ал СГ купуючи тканину, подивися на її край, беручи дівчину, подивися на її матір; э-э, анасыны лайл. е-ех, його матір Г; ананын чухурче сычайым лайл. я випорожняюся в яму твоїй матері К.2. поважна жінка НКД.3. самиця, самка; ана баш племінна матка худоби, вівцематка О; ана т'ирпи їжачиха СМ; ана хаз гуска К.4. материнський, рідний; ана тили / ана тиль рідна мова.IIдав. в. займ. о, у йому СЛ; мейильдир ана / она закоханий у неї СЛ / Г; див. она.той, отой; ген, он, от, ось, наприклад ВН, П, СЛ; ана абрада ось тут СЛ; ана шаат той свідок П; ана шай такий-от ВН; айтый маңа бир ший бир ший, ана, йа барып сув т'етирмеэ, йа бир ший каже мені що-небудь, наприклад, води принести чи щось інше П; пор. ан II.IVде Г, СЛ; йа ана сенин Ашых Ғарибин? а де твій Аших Гаріб? СЛ; пор. кана, кане, хана II, хане, ханы.Vану К; ана т'ит ану йди звідси геть К; пор. хана II. -
3 йер
1. земля, ґрунт; гӱзель йер добра земля Г; хара йердэн ах ӧкмек чығай із чорної землі виходить білий хліб СБФ; йер йӱзӱне на землю Кб.; йер парларвати землю СК; йери кӧкӱ йаратан творець землі й неба СЛ; йерин-сувун тапмам не знаходжу ні землі, ні води — не чую під собою землі У; йер сӱр- орати землю П, Г; йер ӱстне по землі, на землі СБ; йердэ тӱшӱрскидати на землю У.2. місце; тӧкмеэ йер йох сипати нікуди К; отурмаа йерим йох ніде мені подітися Б; йохту маа йер барып ӧгренмеге мені ніде піти вчитися СБ; меэм отурмаа йерим йохтур мені ніде жити К; йерим тар эди мені було тісно СБ; авурмай мы бир йериң? у тебе щось болить?П; йырларың коп йерин унуттум багато місць із пісень я позабував СБ; бу йерге на цьому місці СБ; шлейлер йахшы йердэ вони працюють у хорошому місці П; йердэ хой- класти на місце К; т'егеллер мында, бу йердэ вони прийшли сюди, в це місце СБ; бир йердэ у певному місці, в одному місці, разом О, Б, СЛ, К; бир йердэ бир йердэ де-не-де, подекуди, десь Б; эр бир йердэ скрізь, повсюдно П, У; йердэн тур- уставати з місця Б; абу йердэн хар сніг оце поки СБ; бири бир йере йох нікого ніде немає Г; бир йере бир йере де-небудь Г; йер йердэн хыдыр- шукати по всіх місцях П; … йере ал- брати назад Г; лафын йере ал- брати свої слова назад Г; бир йере разом СЛ, СК; бир йере отуур эди вони мешкали разом СЛ; олар эпси дэ бир йере сӧлений усі вони співаються разом СК; бир йере т'итмеэ чар йох, хайль этий хары дітися ніде — жінка згоджується СГ; йеримизе ӱч тэне разом нас троє ВН; йеримизе дэ чох эбет разом нас було, звичайно, багато СЛ; йеди җан олду йеримизе разом нас стало сім душК; саймай ону исан йерне не вважає його за людину П; шаат йерне як свідок П; дэли йерне сай- вважати за дурня СМ; эт'инҗи ағаан йерне замість другого брата СГ; сениң йерине замість тебе Г. -
4 сусуз
без води СБ; суға барып сусуз хайтый пішовши по воду, повертається без води СБЧ. -
5 т'ель-
(т'елий)1. іти в цей бік, приходити, приїздити, прибувати, підходити, доходити, домовлятися ВН-К; т'ел кӧйге приїзди до села ВН; т'елеҗек йыл наступний рік О; т'елди він прийшов ВН; т'елий сув йанна підходить до річки СМ; т'елим приходжу, т'елис приходиш, т'елимиз приходимо, т'елийсиз приходите Б; киши бле лафетис дэ т'елис, не хадар т'ерек ахча бермед'е розмовляєш із людиною й домовляєшся, скільки грошей слід дати СМ; т'ельмей оон башмагы онун айағына черевик тієї (дівчини) цій не підходить Б; хулағыма сес т'еген им? чи мені почулося? СЛ; бир йере т'ель- сходитися Г; вар да т'ель сходи, збігай Г; о балчых чиндэн уруп т'ельсе якщо проскочить через те болото Б; айляный т'елий тавну об'їздить гору Б т'ельд'ен т'итт' ен СМ, т'елип д'ечен Б перехожий; т'елип т'ет- ВН-У, т'елип т'ит- Г-К заходити, ходити сюдитуди; он алтышар — он йедишер йашна т'елийлер досягають вони шістнадцяти-сімнадцяти років Г; барып т'ель- ВНУ, варып т'ель- Г-К сходити, з'їздити; чапып т'ель- прибігти НКД; т'ель-эле підійди-но Г, СЛ; ош (хош) т'ельдин див. ош, хош.2. допом. дієсл., передає закінчену дію; ӧстӱ т'ельди вит' ріс СБ; мен энди ону этип т'ельдим я вже його, те, це зробивП; тӱшӱнӱп т'ельсе якщо задуматися СМ; ӧсӱп т'ель- вирости ВН-К; пор. гель-, д'е-, д'ель-, йель- II, кель-, т'е-, чель-. -
6 тап
Iякраз, точно, точнісінько, аж; бир т'ечедэ тап барып шейердэн хайтыр эт'ен за одну ніч він нібито з'їздив аж до міста й повернувся СБ; тап беле саме так, точно так, саме такий К; у энди т'етирген бу тап мында він притяг цю річ аж сюди СБ; тап ортасына кӧзле- цілитися прямо в центр О; тап / чах Настенд'ем сухланды аж моя старша ятрівка Настя позаздрила У, К; тап Хырым йырысы аж половина Криму СГ; нас атлады — тап атын йанна тӱштӱ як стрибонув — аж біля коня опустився СК; оон да тап меэм д'ибик, а о саный, шо меэм зийадэ у нього таке, як у мене, але вважає, що в мене більше СК.IIтоп, гуп СМ; тап эт- тупцяти, тупати СМ; тап-тап хахайляр стукають гуп-гуп У. -
7 тэне
нумератив штука, душа, голова, раз; хырх тэне йымырта сорок штук яєць; хырх тэне бала сорок душ дітей СГ; беш тэне ӧстӱк ми виросли уп'ятьох, нас виросло п'ять душ ВН; бидаа ӱч тэнэ хапу незабаром (хтось постукав) тричі у двері Г; бир хач тэне барып тэрмен ачып тутул (ду) лар декілька разів вони ходили й відкривали млина У; дӧрт тэне, дӧрдӱмӱз да йырлаймыз нас четверо, і всі четверо співаємо У; ӱч тэне гӧгерҗин троє голубів Г; ӱч тэнеси троє з них СЛ; ӱч тэне хызым вар у мене троє дочок М; ӱч тэнейди їх було троє СГ, СК; хач тэне скільки; хач тэне хатын скільки жінок У; хырх тэне айдамах сорок розбійників СЛ; эт'и тэне сач три волосини Б; пор. дане, дэне. -
8 чах
аж, аж поки; чах Камараға т'етий іде аж до Комара У; чах Киевдэн аж із Києва У; чах айатче чыхардлар випровадили аж у сіни ВН; чах шеэрге т'еткеллер вони поїхали аж до міста СБ; чах анда т'етмейим аж туди не піду П; чах сӱйӱнӱс аж радієш СМ; чах сон аж потім СБ; чах тӱптэн з самого дна СМ; чах хайда барып халды штэ ось аж куди потрапив СМ; чах йенди уйанынҗес аж поки він не прокинувся Г; чах йендим / ӧзӱм шашып халдым аж я сама здивувалася К; ач — чах йӱрек эмей такий голодний — аж серце ссе К; булар йылайлер чах, салдатлар аж так вони благають, солдати ВН; ао тарама чыхай чах Улахыл кӱйне та яруга йде аж до Улаклів К; нас т'итти, аш пишкен сора чах д'ельди як пішов, то прийшов, аж коли було приготовано їжу СГС; чах онда аж туди М.
См. также в других словарях:
барып — тұрған. Шектен асып кеткен, нағыз. ≈ Ол б а р ы п т ұ р ғ а н сараңның өзі еді … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
барып киіп, бақанын таяну — (ҚХР) толық әзірлікпен, бар жоғын үстіне ілу … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
алысқа барып түсу — оқтың, минаның, снарядтың атқаннан кейінгі түсетін ең қашық жері … Казахский толковый терминологический словарь по военному делу
әрі барып, бері қайту — (Алм.: Кег., Шел.) соятын малдың семізін әкелмей, арықтауын әкелу. Бұрын байлар үйіне сыйламайтын қонақ келгенде, қойшысына «ә р і б а р ы п, б е р і қ а й т» дейді екен (Алм., Кег.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
бару — 1. Билгеле бер юнәлештә хәрәкәт итү; юнәлешле хәрәкәттә булу. Ераклашу, китү: киресе: килү 2. Нин. б. объектка юнәлү яки шуңа җитү калага б. . Кем. б. каршына (катына) килү 3. Нин. б. эш башкару максаты белән, берәр якка юнәлү, юлга чыгу яки юл… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
әйләнү — Үз күчәре тирәсендә борылу; әйләнә буенча хәрәкәт итү. Берәр нәрсә тирәли йөреп чыгу. күч. Кайда да булса яки кем янында да булса даими йөрү, булу, бөтерелү галимнәр тирәсендә ә. . күч. Нин. б эш белән мәшгуль булу, ыгы зыгы килү 2. Бер яктан… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
җитү — I. ф. 1. Нин. б. урынга яки берәр әйбер янына килү, аны белән тигезләнү. Әйбернең озынлыгы (яки киңлеге) берәр нәрсәгә кадәр сузылуны, башы, очы шул әйбер белән тигезләнүне аңлата 2. Хәрәкәттәге кеше яки әйбернең артыннан куып барып тоту яисә… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
җитешмәү — 1. Алу бирү, сату итү һ. б. матди байлыклар белән бәйләнгән эштә керемгә караганда чыгымның артып китүе, ялгышлык я урлау сәбәпле акча яки материалның җитмәве 2. Җитешмәгәнлек (2) Берникадәр җитмәү, кирәк кадәрле булмау, җитәрлек булмау 4.… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
зиярәт — КЫЛУ (ИТҮ) – 1. Үлгән кешенең кабере янына барып гыйбадәт кылу, үлгәннәр рухына багышлап дога кылу 2. күч. Кемнең дә булса янына керү, күрешергә яки хәл белергә килү 3. Кая да булса барып карау, тамаша кылу … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
йөрү — 1. Атлап урыннан урынга күчү. Атлау сәләтенә ия булу, хәрәкәт итәрлек хәлдә булу. 2. Хәрәкәттә булу, хәрәкәт итеп тору 3. Транспортта хәрәкәт итү 4. Кая да булса баргалап тору эшкә й. 5. Үтү, керү, чыгу капкадан йөреп булмый 6. Йөреш ясау… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
чәнчелү — 1. Тишеп керү, эчкә керү; кадалу (нин. б. очлы нәрсә тур.) 2. күч. Бик каты егылу, егылып төшү; мәтәлеп барып төшү чәнчелеп барып төште 3. күч. гади. Үлү, дөмегү, бетү; юкка чыгу 4. с … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
