исступлённый

несамовитий, нестямний, безтямний, навіжений, навісний, (бешеный) скажений. [Як несамовитий, він з усієї сили вдарив Грицька (Грінч.). Аж тремтів немов несамовитий (Франко). Безтямні викрики (Франко). Крик скажений (Франко)].

* * *

1) ( находящийся в исступлении) несамови́тий, шале́ний; ( крайнє возбуждённый) знетя́млений; ( выражающий исступление) нестя́мний, безтя́мний

2) (необузданный, неистовый) несамови́тий, шале́ний

1) (полный ярости, гнева) лю́тий; ( разъярённый) розлю́чений, розлюто́ваний

2) ( неистовый) шале́ний, я́рий; ( исступлённый) несамови́тий, нестя́мний, скаже́ний; ( ожесточённый) запе́клий

3) (страстно преданный чему-л.) завзя́тий, заповзя́тий, запе́клий, завзяту́щий; ( упорный) затя́тий; ( рьяный) запальни́й

невтримний, нестримний, невпинний.

* * *

(громкий звук голоса) крик, викрик, покрик, скрик (-ку), (многих голосов) гук (-ку), галас (-су), зик (-ку), гомін (-мону), гамір (-мору), гукання, вигукування, (грубо) ґвалт (-ту), репет (-ту), (пронзительный) вереск (-ку), верещання, верескотня, верескотнява, (жалобный) болісний, жалісний крик, квиління, (исступлённый) несамовитий крик (покрик и т. д.), (вопль) зойк (-ку), лемент (-ту). Поднять крик - закричати, загукати заґвалтувати, залементувати, загаласувати, зняти (вчинити, зчинити) крик, галас и т. д., (ссорясь) зняти (збити, звести) бучу. Поднялся крик - знявся (зчинився) крик, зойк, гамір, галас, лемент и т. д., (при ссоре) знялася (зчинилася) буча. Наделать -ку - накричати, нагаласувати, наґвалтувати и т. д. Крик сердитый на кого - гримання на кого. С -ком наброситься на кого - загримати, закричати, залементувати, загаласувати на кого. Заставить -ками молчать - загукати кого. В крик - у крик.

* * *

1) крик, -у, крича́ння, ви́крик, -у; по́крик, -у; вола́ння, ле́мент, -у, лементува́ння, га́лас, -у, галасува́ння, ре́пет, -у, репетува́ння, горла́ння; ве́реск, -у, вереща́ння; гри́мання; хава́вкання, ке́вкання; підпадьо́мкання, підпідьо́мкання; ди́ркання, дирча́ння

2) гук, -у, гука́ння

1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;

2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;

3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.

* * *

1) (в вину: о поступке) невсудний, неосудний; (непроизвольный, несознательный) мимовільний, несвідомий;

2) (неподлежащий ответственности, осуждению: о человеке, состоянии) неосудний. [Суд визнав Фрола неосудним, і він знову повернувся в громаду (Корол.). Він неосудний, він завжди п'яний і ніколи не вихмеляється (Черкас.)];

3) (не облад. полным сознанием: о человеке, состоянии) несамовитий; (ненормальный) несамовитий, (только о человеке, диал.) непритаманний. [Як ославили його несамовитим, так з того часу я опасуюся, щоб не напався він на такого, що не тямить його вдачі (Кониськ.). Я хворий, несамовитий, і мої слова й учинки теж несамовиті (Київ). Не треба уважати на Антонову лайку, бо він людина непритаманна (Кониськ.)].

* * *

1) юр. неосу́дний

2) ( исступлённый) несамови́тий

несамовитий, нестямний, безтямний, навіжений, навісний, шалений, (бешеный) скажений, оскаженілий, (яростный, дикий) лютий. [Лемент несамовитий, лютий (Л. Укр.). З гущавини доносилося нестямне щебетання соловейків (Мирний). Нестямний вереск розлюченої юрби (Франко). Безтямні викрики тих, що били (Франко). Він якийсь навіжений, репетує і слухати нічого не хоче (Брацл.). Ох, б'ється воно невгамовно, те серце моє навісне (Л. Укр.). Гнів шалений (Коцюб.). Зареве шалений тромбон (А. Любч.). Уляглись вітри скажені (Франко). Скажений душу роздирає крик (Вороний). Хуртовина оскаженілих звуків (А. Любч.)]. -вый Роланд - несамовитий (шалений) Роланд.

* * *

1) прич. яки́й (що) роздира́є (розрива́є); яки́й (що) шмату́є; яки́й (що) кра́є (розкра́ює)

2) в знач. прил. надри́вний; ( ужасный) жахли́вий; (отчаянный, неистовый, исступлённый) несамови́тий, нестя́мний, нелю́дський; ( невыносимый) несте́рпний; (о звуках: пронзительный) прони́зливий, різки́й