-
1 искусство
1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.* * *1) мисте́цтво; диал. шту́кавое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва
\искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки
по́варское \искусство во — см. поварской
произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри
типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва
из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо
2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рствовладе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́
\искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва
-
2 иконопись
(искусство) малювання образів, іконопись (-си), іконопис (-су), (иконная живопись) іконне (образове) малювання, ікони (-кон), образи (-зів). Церковь украшена -писью - церкву прикрашено іконним малюванням.* * *жив.іко́нопис, -у -
3 мастерство
1) (ремесло) майстерство, ремество, рукомество, ремесло, рукомесло; ( занятие ремеслом) майстрування (-ння). [До майстерства знявся: у ковалі та й у ковалі (Кониськ.)]. - во плотническое, портняжное, сапожное, слесарное, столярное, часовое и т. п. - ремество (рукомество, майстерство и т. д.) теслярське или просто теслярство, кравецьке (кравецтво), шевське (шевство), слюсарне, слюсарське (слюсарство), столярське (столярство), годинникарське (годинникарство) и т. п. Учиться -ву - учитися майстерства (ремества и т. д.), вчитися майстрування;2) (искусство в работе) майстерство, майстерність, мистецтво, умілість (-ости); срв. Искусство 1. [Не хутко люди дійшли до теперішньої майстерности (Л. Укр.)]. -во в чём - майстерство, майстерність (-ности) у чому.* * *1) ( ремесло) майсте́рство2) (большое умение) майсте́рність, -ності; майсте́рство -
4 изобразительный
образотворчий, образовий, зобразний, (живописный) мальовничий, (образный) образний. -ное искусство - образотворче мистецтво.* * *зобража́льний, зобра́жувальний; ( воспроизводящий в художественных образах) образотво́рчий; (наглядный, образный) о́бразний\изобразительныйое иску́сство — образотво́рче мисте́цтво
\изобразительныйые возмо́жности — зобража́льні (зобра́жувальні) можли́вості
\изобразительныйые сре́дства языка́ — зобража́льні (зобра́жувальні) за́соби мо́ви, мо́вні за́соби зобра́ження
-
5 инженерный
інжені[е]рний. -ное искусство - інженірство.* * *інжене́рний -
6 искусность
см. Искусство 1.* * *1) умі́лість, -лості, впра́вність, -ності, уда́тність2) майсте́рність -
7 красильный
фарбівний, красильний, (малярский) фарбарський. [Фарбівний кадіб. Фарбарське приладдя]. -ное искусство, дело, ремесло - (текстильн.) фарбівництво, (малярн.) фарбарство. -ная мастерская - см. Красильня. -ное дерево - см. Камвуд.* * *фарбува́льний, краси́льнийкраси́льное вещество́ — хим. барвни́к, -а
-
8 красноречивость
Красноречие красномовність, красномовство, промовистість, проречність, проречистість, добромовність, (выразительность) вимовність (-ности). [Гордий своїм розумом та красномовністю (Н.-Лев.). Тепер ти покажи свою проречність (Куліш). Я втрачаю дар слова і всю вимовність слова вкладаю в очі, у вираз обличчя (Коцюб.)]. Приёмы -чия - способи красномовства. Искусство -чия - уміння говорити красномовно (красно, промовисто, проречисто).* * *красномо́вність, -ності; проре́чистість, -тості; промо́вистість -
9 кулинарный
куховарський, кухарський, кулінарний. -ное искусство - куховарство, кухарство.* * *куліна́рний, ку́харський, кухова́рський -
10 лепной
ліпний, виліпний, ліплений, виліплений; (налепной) наліпний. -ное искусство - ліплярське, ліпниче, ліпне мистецтво, мистецтво ліпіння. -ное изображение - ліпне, виліпне (ліплене, виліплене) зображення. -ной мастер - см. Лепщик. -ной потолок - ліпна (ліплена) стеля. -ное украшение - ліпна (наліпна) оздоба.* * *ліпни́й -
11 литейный
(від)ливарний. -ное дело - ливарство. -ный двор - ливарний (гарматний) двір (р. двора и двору), (від)ливарня. -ный завод, -ное заведение - см. Литейная. -ный мастер - см. Литейщик. -ное искусство, мастерство - ливарництво. -ная печь, форма - ливарна піч (р. печи), форма.* * *мет.лива́рний\литейный двор — лива́рний двір
-
12 любить
-бливать1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) кохати, любити кого, кохатися, любитися в кому. [Ой, знаю, знаю, кого кохаю, тільки не знаю, з ким жити маю (Пісня). Ой, знати, знати, хто кого любить: горне до серденька, ще й приголубить (Пісня). Любиш батька, матір, а кохаєш милого (Мирн.). Нема тії дівчиноньки, що я в ній кохався (Метл.)]. -бить сильно, крепко - дуже, тяжко, рідно, рідненько кохати, любити кого. [Я люблю тебе рідненько (М. Вовч.)]. Он её -бил безумно - він її шалено кохав. -бить пылко, страстно - палко, жагуче кохати, любити кого. -бить искренно - щиро кохати, любити кого. Кого -лю того и бью - хто кого любить, той того й губить. -бить друг друга - кохати, любити одно одного, кохатися, любитися; срв. Любиться. [Любімося, кохаймося, як ті голубочки (Пісня). Ой, коли ми кохалися, сухі дуби розвивалися (Пісня)];2) (питать расположение к кому, к чему) любити, полюбляти, залюблювати и -ляти кого. [Усі його в нас любили, - балакливий був чоловік, веселий, громадський (М. Вовч.). Всі сусіда полюбляють (Пісня). Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють (Г. Барв.)]. -бить друг друга - любитися, мати любов між собою. [Любітеся, брати мої! (Шевч.)]. Он -бит родителей - він любить батьків. Я тебя -лю как самого себя - я тебе люблю як себе самого. -бить родину - любити батьківщину, рідний (свій) край. -бить больше всего на свете - любити над усе в світі. [Над усе в світі любив ті деревця (М. Вовч.)];3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) любити, полюбляти, бути охочим, ласим до чого, любитися, кохатися в чому. [Люблю розмовляти (Шевч.). Не полюбляю я цього (Зміївщ.)]. Он -бит труд - він любить працювати, він охочий до праці. Я -лю фрукты - я люблю садовину, мені садовина до смаку (смакує). Я -лю жизнь в деревне - я люблю (мені до вподоби) жити на селі. Я больше -лю это блюдо - мені смакує більше ця страва. Я -лю больше эту работу - мені ця робота більше до вподоби, я волію цю роботу; срв. Предпочитать. Он -бит свободу - він любить волю. Он -бит гулять - він любить (охочий, ласий) гуляти. Она -бит пение - вона любить співи, охоча до співів. Он -бит выпить - він любить чарку, він ласий (голінний) до чарки, (шутл.) до скляного бога. Это растение -бит тень - ця рослина любить холодок. Сосна -бит песчаную почву - сосна любить піскуватий ґрунт. Деньги -бят счёт - гроші лічбу люблять. -бишь кататься, -би и саночки возить - любиш узяток, люби й даток; заїздив конячку - неси сам кульбачку. -бить науку, искусство, театр - любити науку, мистецтво, театр, кохатися в науці, у мистецтві, в театрі, бути охочим до науки, до мистецтва, до театру;4) (жалеть) жалувати. [Чи добре тобі тут, сину, чи жалують тебе? (Н.- Лев.)]. Любящий - що любить, що кохає; (полный любви) люблячий, люб'ячий, прихильний. [Люблячою рукою списує Бордуляк (Єфр.). Такий він люб'ячий до мене (М. Вовч.). Прихильним оком подививсь на сина (Крим.)]. -щий что (любитель чего) - охочий, щирий, голінний, ласий до чого, на що; срв. Любитель. -щий детей - дітолюбний.* * *(кого-что) люби́ти, полюбля́ти (кого-що); подо́бати (кого-що); ( питать любовь к чему) коха́тися, милува́тися (в чому); (преим. быть влюблённым) коха́ти -
13 маркшейдер
-шейдерский маркшайдер (-ра), -шайдерський. -ское искусство - маркшайдерство.* * *горн.маркше́йдер -
14 медальерный
медалярний, медалярський. -ное искусство - медалярське мистецтво, медалярство.* * *иск.медальє́рний -
15 минёрный
минерний; минерський. -ное искусство - минерська наука, минерство.* * *воен.міне́рний -
16 мозаиковый
Мозаический мозаїковий, мозаїчний. -ное искусство - мозаїчне мистецтво.* * *иск.моза́їковий -
17 морской
морський, моряний. [Прислухалася до шуму морського (Л. Укр.). Як небесна височина, так морська глибина (Номис.)]. -ной залив - морська затока. -кая вода, соль - морська вода, сіль. [Промиває карі очі морською водою (Чуб. V)]. -кая болезнь - морська х(в)ороба. -кое растение - морська рослина. -кая рыба - морська риба. [Яка в їх ріка рибна, що усяка риба ведеться, навіть морська (М. Вовч.)]. -кая свинка зоол. Cavia porcellus - морщак, морчак (-ка), морща (-щати), морська свинка. -кая торговля - морський торг (- гу), морська торговля. -кое министерство - морське міністерство. -кое сражение - морський бій (р. бою). -кая победа - морська перемога, перемога на морі. -кие законы - морські закони. -кие силы - морські сили. -кие державы - морські (мореплавні) держави. [Всі мореплавні держави мають тут своїх консулів (Калит.)]. -кая служба - морська (мореплавна, флотська) служба. -кой офицер - морський (флотський) офіцер. -кая карта - морська (мореплавна) карта. -кое искусство - наука мореплавства.* * *морськи́йморска́я боле́знь — морська́ хворо́ба
-
18 мудрость
1) (премудрость) мудрість (-рости). [І направив я свого духа на те, щоб спізнати, що се таке мудрість і що таке безумність та дурнота (Еккл.)];2) (искусство, уменье; хитрость, замысловатость) мудрість, мудрощі (-щів и -щей), (фамил.) мудрація. [О, мудрощі поганські! Які-ж глибокі! наче брід в посуху (Л. Укр.)]. Тут нет никакой -сти - тут немає ніяких мудрощів (ніякої мудрації). Невелика -рость - невелика мудрість (мудрація), - кі мудрощі. [Ну, невелика мудрація вивчитись варити борщ (Н.-Лев.)]. Исполнить -сти кого - надхнути мудрістю кого, дати мудрости дізнати кому. Зуб -сти - зуб мудрости.* * *му́дрість, -рості, му́дрощі, -щівзуб му́дрости — анат. зуб му́дрості
-
19 музыка
1) (искусство) музика. [В сфері музики з'являється перший серйозний композитор - Микола Лисенко (Єфр.)]. Чувствовать склонность к -ке - мати потяг (нахил) до музики. Учиться -ке -учитися музики, учитися грати. Положить на -ку - завести в ноти, покласти на музику;2) (игра) музика, музики (-зик и -ків), ум. музиченька. [Огні горять, музика грає (Шевч.). Якби мені черевики, то пішла-б я на музики (Шевч.). Андрій кудись подався; Гафійка на музиках, а в хаті сумно (Коцюб.). Ой, на балі веселая музиченька грає (Л. Укр.)].* * *1) му́зика2) ( оркестр) му́зика; музи́ки, -зи́к -
20 плавильный
топильний. -ная печь - см. Плавильня. -ная трубка - топильна рулька. -ный горшок - см. Тигель. -ный завод - гамарня, топильня, рудня. -ное искусство - гамарство, топлярство.* * *мет., хим.топи́льний, гама́рний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ИСКУССТВО — форма творчества, способ духовной самореализации человека посредством чувственно выразительных средств (звука, пластики тела, рисунка, слова, цвета, света, природного материала и т.д.). Особенность творческого процесса в И. в нерасчлененности его … Философская энциклопедия
Искусство — * Автор * Библиотека * Газета * Живопись * Книга * Литература * Мода * Музыка * Поэзия * Проза * Публика * Танец * Театр * Фантазия Искусство Искусство это Ева, подающая молодому художнику яблоко. Кто вкус … Сводная энциклопедия афоризмов
Искусство — ИСКУССТВО. Корень слова искус опыт, проба, попытка, испытание, узнание; искусный дошедший до уменья или познания многим опытом. В основе всякого познания лежит ощущение, которое осуществляется благодаря раздражению, непосредственному возбуждению… … Литературная энциклопедия
Искусство — ИСКУССТВО. Корень слова искус опыт, проба, попытка, испытание, узнание; искусный дошедший до уменья или познания многим опытом. В основе всякого познания лежит ощущение, которое осуществляется благодаря раздражению, непосредственному… … Словарь литературных терминов
ИСКУССТВО — форма культуры, связанная со способностью субъекта к эстетич. освоению жизненного мира, его воспроизведению в образно символич. ключе при опоре на ресурсы творч. воображения. Эстетич. отношение к миру предпосылка худож. деятельности в… … Энциклопедия культурологии
ИСКУССТВО — ИСКУССТВО, искусства, ср. 1. только ед. Творческая художественная деятельность. Заниматься искусством. Новые течения в искусстве. 2. Отрасль творческой художественной деятельности. Основные искусства: живопись, ваяние, зодчество, поэзия, музыка и … Толковый словарь Ушакова
искусство — Художество. Изящные искусства: музыка, живопись, ваяние (скульптура), зодчество (архитектура), мозаика; поэзия, пляска, мимика, пение, лицедейство и проч. .. См. знание … Словарь синонимов
Искусство — Искусство ♦ Art Совокупность приемов и произведений, несущих на себе отпечаток личности того или иного человека, свидетельство его особого умения или таланта. По этим трем признакам искусство легко отличить от ремесла (которое меньше… … Философский словарь Спонвиля
ИСКУССТВО — ИСКУССТВО, 1) художественное творчество в целом литература, архитектура, скульптура, живопись, графика, декоративное искусство, музыка, танец, театр, кино и др. В истории эстетики сущность искусства истолковывалась как подражание (мимесис),… … Современная энциклопедия
ИСКУССТВО — 1) художественное творчество в целом литература, архитектура, скульптура, живопись, графика, декоративно прикладное искусство, музыка, танец, театр, кино и другие разновидности человеческой деятельности, объединяемые в качестве художественно… … Большой Энциклопедический словарь
ИСКУССТВО — термин, используемый в двух значениях: 1) мастерство, умение, ловкость, сноровка, развитые знанием дела; 2) творческая деятельность, направленная на создание художественных произведений, шире эстетически выразительных форм. Понятийный статус И.… … Новейший философский словарь
