Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

инструм

  • 1 брать ноту

    to sing a note( голосом) ;
    to play a note (на муз. инструм.)

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > брать ноту

  • 2 sonorous

    {'sɔnərəs}
    1. плътен, звучен, резонантен (за глас, инструмент)
    2. мелодичен (за стих)
    3. реторичен, високопарен, претенциозен (за стuл)
    * * *
    {'sъnъrъs} a 1. плътен, звучен, резонантен (за глас, инструм
    * * *
    реторичен; резонантен; звучен;
    * * *
    1. мелодичен (за стих) 2. плътен, звучен, резонантен (за глас, инструмент) 3. реторичен, високопарен, претенциозен (за стuл)
    * * *
    sonorous[sə´nɔ:rəs,´sɔnərəs] adj 1. звучен,резонантен(заглас, инструмент); 2. мелодичен(застих); реторичен,импозантен,високопарен(застил); FONT face=Times_Deutsch adv sonorously.

    English-Bulgarian dictionary > sonorous

  • 3 나팔

    나팔【喇叭】
    труба; горн; духовые музыкальные инструмёнты

    나팔(을) 불다 трубить; дуть в трубу

    Корейско-русский словарь > 나팔

  • 4 бренчание

    1) см. Бряканье;
    2) (дёрганье за струну, наигрыванье, плохая игра на струнном инструм.) бринькання, трюмкання.
    * * *
    1) бря́зкіт, -коту, бря́зкання, бряжча́ння, бре́нькіт, бре́нькання, бренькота́ння, бренькоті́ння; дзе́нькіт, дзе́нькання; побре́нькування
    2) бре́нькіт, бре́нькання, бри́нькання, бренькота́ння, бренькоті́ння; побре́нькування, три́нькання, тринди́кання

    Русско-украинский словарь > бренчание

  • 5 заливаться

    залиться
    1) (за что) заливатися, залитися и заллятися, затікати, затекти за що; (вливаться) уливатися, улитися, утікати, утекти куди, в що;
    2) (обливаться) заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися (обіллятися) чим, (кровью ещё) заюшитися, підпливати, підплисти (підпливти) кров'ю; см. Обливаться. -ться слезами - заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися и обіллятися, умиватися, умитися сльозами (слізьми), заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем), підпливати, підплисти и підпливти сльозами (слізьми), розливатися (сльозами), ревне плакати. [Назад обернуся та сльозами заллюся (Пісня). І як кинув Україну, сльозами заллявся (Рудан.). Зігнувшись, розливалася сльозами (Мирн.). А вони так і розливаються, плачуть (Квітка). І що вже плакав! так і підпливає сльозами (Квітка)];
    3) (затопляться) заливатися, залитися и заллятися, підпливати, підплисти и підпливти чим, бути залитим, поні[пой]матися, по(й)нятися чим. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем (Васильч.). Риданням Іудея пойнялась (Л. Укр.)]. Луга -ваются водой - луки (луги) заливає (понімає) вода, луки (луги) підпливають водою;
    4) (тонуть) заливатися, залитися и заллятися чим. [Поринаєш, - не дай Боже, заллєшся водою (Куліш)];
    5) (напиваться) наливатися, налитися. [Дай, Боже, гостя, то й наллюся (Чуб. I)]. -ться смехом, хохотом - заливатися, залитися и заллятися сміхом (зо сміху), реготом (з реготу), розлягатися, розлягтися сміхом, реготом (з реготу), залягатися, залягтися сміхом, реготом, заходитися, зайтися сміхом, реготом (з реготу), зареготіти (-гочу, -тиш), зареготати(ся) (-гочу(ся), -гочеш(ся)), заходитися, зайтися; (криком, кашлем) заходитися, зайтися криком, кашлем, від крику, від кашлю. [Панночка залилась сміхом (Л. Укр.). Дівчата заливаються з реготу (Мирн.). Залягається сміхом (Л. Укр.). З-заду Грицько розлягавсь із реготу (Мирн.)]. -ваться - (о поющ. человеке, птице) розлягатися; (о соловье) розкочуватися, розлягатися; (о собаке) розтинатися; (о муз. инструм.) вихилятися, грати аж співати; (о колокольчике) голосити, затинати. [Тьохкає, аж розлягається в садку соловейко (Коцюб.). А скрипочка вихиляється, до живого доймає (Васильч.). А скрипочка грає аж співає (Звин.). Чуєте, як дзвоник голосить (Кониськ.). Дзвони дзвонять, затинають (Звин.)]. -ваться песней - співати-розлягатися. [В кущі по-за камінням співав-розлягався соловейко (Григор.)]. -ваться соловьём - соловейком розлягатися, виводити (виспівувати) як соловейко.
    * * *
    несов.; сов. - зал`иться
    залива́тися, зали́тися, -ллю́ся, -ллє́шся и залля́тися, -ллю́ся, -ллє́шся; ( лаем - о собаках) ґвалтува́ти, -ту́ють, заґвалтувати, валува́ти, -лу́ють, завалува́ти, лементува́ти, -ту́ють, залементува́ти; (смехом, слезами) захо́дитися, -джуся, -дишся, зайти́ся, -йду́ся, -йде́шся

    \заливаться ться румянцем (кра́ской) — сов. зашарі́тися, зачервоні́тися; зайти́ся рум'я́нцем

    \заливаться ться слеза́ми — залива́тися, зали́тися (розлива́тися, розли́тися и розілля́тися) слізьми (сльоза́ми, пла́че́м); захо́дитися, зайти́ся пла́че́м (від пла́чу́, від сліз)

    Русско-украинский словарь > заливаться

  • 6 заяривать

    (на музык. инструм.) затинати, тнути, шкварити. [Сопілка «дуба» затинає (Котл.). Музики тнуть (Грінч.)].
    * * *
    затина́ти, шква́рити, ти́ти (тну, тнеш), тну́ти

    Русско-украинский словарь > заяривать

  • 7 играть

    1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;
    2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];
    3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];
    4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];
    5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.
    * * *
    1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

    \игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]

    \игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)

    \игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи

    \игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма

    \игратьть коме́дию — см. комедия

    \игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі

    \игратьть на не́рвах чьих — см. нерв

    \игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́

    \игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м

    \игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль

    \игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля

    \игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м

    \игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити

    2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є
    3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

    \игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]

    4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти
    5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

    \игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́

    \игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)

    \игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку

    6) ( петь) диал. співа́ти

    \игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]

    Русско-украинский словарь > играть

  • 8 кобылка

    1) кобилка, лошичка, кобильчина, (молодая, уж и не жеребёнок) кобиля (-ляти), кобильча (-чати, ср. р.). Сколько -ке не прыгать, а быть в хомуте - стрибай не стрибай, а в голоблі ставай (Приказка);
    2) (в струнных музык. инструм., в шерстобитном лучке) кобилка;
    3) (для снимания сапог) роззувачка;
    4) (подпорка) підпора, підпірка, (вилообразная) соха, сішка, (козлы) кобилиця, ко[і]зли (-зел и -злів);
    5) (цокольная, карнизная) кобилка;
    6) (грудная кость у птиц) кобилка, місток (-тка);
    7) энтом. Cicada - кобилка, коник.
    * * *
    1) уменьш.-ласк. коби́лка; лоши́чка
    2) спец. коби́лка
    3) энтом. коби́лка, ко́ник

    Русско-украинский словарь > кобылка

  • 9 насека

    1) см. Насечка 3;
    2) (инструм. для насек. жерновов) оскард (-да, м. р.) и оскарда (- ди, ж. р.);
    3) (кузнечное зубило) шрубель (-бля);
    4) (у казаков) булава.
    * * *
    1) см. насечка 2)
    2) ( инструмент) оска́рд; диал. оска́рда
    3) ( знак атаманской власти) ист. булава́

    Русско-украинский словарь > насека

  • 10 наяривать

    (жарить) шкварити, нашкварювати, жарити, нажарювати, смалити, насмалювати, чесати, чухрати, тяти и тнути; (на музык. инструм.) затинати, витинати, тяти и тнути, різати, нарізувати, вигравати на чому. [В шинку хтось так на бубні витинає, що аж стріха ходором ходить (Кониськ.). Музики тяли з усієї сили (Грінч.). А за мною молодою сім кіп хлопців чередою в цимбалоньки тнуть (Пісня). Два скрипники ріжуть на нитяних струнах щось таке, що й розібрати не можна (Квітка)].
    * * *
    шква́рити, нашква́рювати, -рюю, -рюєш; (о музыке, танцах) рі́зати (рі́жу, рі́жеш), витина́ти, затина́ти, тя́ти (тну, тнеш), тну́ти, утина́ти

    Русско-украинский словарь > наяривать

  • 11 Захватл[ч]ивый

    1) (инструм.) хапкий, забирущий;
    2) (человек) хапливий, хапкий, (сущ.) хапун, хапуга, хапко.

    Русско-украинский словарь > Захватл[ч]ивый

  • 12 Насадок

    1) см. Насад 2;
    2) (в духов. инструм.) насад (-ду), насадка;
    3) (накипь) накип (-пу).

    Русско-украинский словарь > Насадок

  • 13 rhythm

    ритм; ритмический;
    1) rhythm and blues — ритм-энд-блюз; 2) rhythm computer — ритм-бокс ( электронные ударные), ритм-машина; 3) rhythm guitar — ритм-гитара; 4) rhythm section — ритм-секция (неакадемич. инструм. ансамбля); 5) rhythm-only notation — запись ритма ( ритмического рисунка) вне нотоносца
    a) musical rhythm and speech rhythm — музыкальный и речевой ритм;
    b) irrational rhythm — несоизмеримый ритм (термин, в основном, применяется для обозначения мультиолей всякого рода, см.: tuplet)

    English-Russian dictionary of musical terminology > rhythm

См. также в других словарях:

  • инструм. — инстр. инструм. инструмент инструм. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. инстр. инструм. инструментальный инструм. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • инструм. — инструментальный …   Словарь сокращений русского языка

  • инструмент — инструм ент, а …   Русский орфографический словарь

  • Ким Хёнджун — Ким Хён Чжун Концерт в Гонконге, 2009 г …   Википедия

  • viola bastarda — ит. [вио/ла баста/рда] разновидность виолы да гамба (старин. смычковый инструм.) ◊ V. da braccio [в. да бра/ччо] плечевая виола (старин. смычковый инструм.) V. da gamba [в. да га/мба] 1) коленная виола 2) регистр органа …   Словарь иностранных музыкальных терминов

  • Стравинский, Игорь Федорович — (род. 17.VI.1882 в Ораниенбауме, близ Петербурга, ум. 6.IV.1971 в Нью Йорке) рус. композитор, дирижер, пианист. Сын выдающегося певца, артиста рус. оперы Ф. Стравинского. Музыкой начал заниматься с 9 лет. С 1902 ученик Н. Римского Корсакова,… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Василенко, Сергей Никифорович — композитор, род. 1872 в Москве. Окончив университет по юридическому факультету (1896), изучал композицию (1896 1901; Танеев, Ипполитов Иванов) в московской консерватории, которую окончил с золотой медалью (кантата "Китеж"). В 1902… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Вихорев, Валентин Иванович — Валентин Иванович Вихорев Имя при рождении: Валентин Иванович Вихорев Дата рождения …   Википедия

  • инстр. — инстр. инструм. инструмент инструм. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. И инстр. инструкция И Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.:… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Глазунов, Александр Константинович — композитор, примыкающий к новой русской музыкальной школе, ученик М. А. Балакирева и Н. А. Римского Корсакова; род. в 1865 г. Написал несколько увертюр, симфоний, симфонических поэм, сюит, смычковых квартетов, песен. Подробный перечень сочинений… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Касьянов, Александр Александрович — род. 29 авг. 1891 в с. Болобоново Курмышского у. Симбирской губ. Композитор. Нар. арт. СССР (1971). В 1917 окончил Петрогр. конс. по кл. теории композиции Н. А. Соколова. Пользовался советами М. А. Балакирева, А. К. Глазунова; по ф п. занимался у …   Большая биографическая энциклопедия

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»