Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

из-под+пола+несёт

  • 1 нести

    1) (в руках, на себе) portare
    2) ( быстро перемещать) portare, trasportare
    3) (исходить, веять) безл. venire, provenire
    4) ( выполнять) svolgere
    ••

    нести ответственность — avere la responsabilità, essere responsabile

    6) ( говорить) dire
    7) ( о курице) deporre
    8) ( сильно слабить) avere la diarrea
    9) ( дуть) soffiare, tirare
    * * *
    I несов. В
    1) portare vt

    нести́ чемодан — portare la valigia

    2) спец. (быть опорой чему-л.) portare vt, sostenere vt
    3) (гнать, увлекать за собой) portare vt, spingere vt
    4) (передавать кому-л.)

    нести́ добро людям — fare del bene agli uomini

    нести́ в себе что-л. — portarsi / avere dietro

    5) прост. В (со словами "черт", "дьявол", "нелёгкая")

    нести́ наказание — subire una punizione / condanna

    нести́ потери — subire perdite

    нести́ ответственность — essere responsabile

    нести́ службу — servire vi (a)

    нести́ обязанности — avere degli obblighi

    7) разг. безл. ( дуть)
    8) разг. неодобр. безл. чем (сильно па́хнуть)

    несёт луком от кого-л. — puzza di cipolla; qd ha l'alito di cipolla

    9) разг. что (говорить что-л. пустое, нелепое) dire vt / "sparare" vt

    нести́ чепуху — dire bestialita

    10) прост. безл. В ( сильно слабить) avere la diarrea / sciolta разг.

    нести́ чушь — dire cazzate груб. / enormità

    II несов. что
    ( класть яйца) deporre le uova
    * * *
    v
    1) gener. portare giù (La prego di portare giù questi documenti al vicedirettore - Îòíåñèòå, ïîæàëóìñòà, éòè äîêóìåíòû ïîìîùíèêó äèðåêòîðà), sostenere, apportare, portare
    2) fin. recare

    Universale dizionario russo-italiano > нести

  • 2 нести

    сов.
    1) ( кого-что) күтәреп бару (килү, кайту, илтү)
    2) ( кого-что) бик тиз (очыртып) алып бару (килү)
    3) ( кого-что) куу, куып алып бару (килү)
    4) перен. (что) (идеи, знания) тарату
    5) перен. ( что) (влечь за собой) [үзе белән] алып килү, китерү
    6) безл.; разг. ( чем) ис килү, ис килеп тору, аңку, аңкып тору
    7) ( что) үтәү, башкару, алып бару
    8) ( что) күрү
    9) безл. ( чем) [җил] исү, исеп тору, [җил] килү, килеп тору

    из-под пола несёт — идән астыннан [җил] исеп тора

    10) ( что) (класть яйца) [йомырка] салу
    - высоко гордо нести голову
    - куда тебя несёт?
    - куда тебя нелёгкая несёт?
    - нести ответственность
    - нести чепуху
    - нести вздор

    Русско-татарский словарь > нести

  • 3 нести

    наст. вр. -у, -ёшь, прош. вр. нёс, несла I несов. 1. (кого-что) авч йовх, бәрҗ йовх, зөөх; нести сумку түңгрцг авч йовх; 2. (что) перен. һарутх; нести иотери һарудх, һаруд унх; 3. (что) перен. һарутх; нести иотери һарудх, һаруд унх; 3. (что) перен. даах; нести ответственность хәрүцлтинь даах; 4. безл. һарх; үләх; из-под пола несёт пол дорас салькн үләҗәнә

    Русско-калмыцкий словарь > нести

  • 4 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

См. также в других словарях:

  • Велунд — Воланд. Запрос «Воланд» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Воланд, Велунд, Вёлунд, Вёлюнд (Weyland)  персонаж мифов и литературы Европы. Первоначально  бог кузнец. После т …   Википедия

  • Вейланд — Воланд, Велунд, Вёлунд, Вёлюнд (Weyland)  персонаж мифов и литературы Европы. Первоначально  бог кузнец. После того, как язычество было вытеснено христианством в подполье, он, как и многие другие языческие боги, приобретает бесовские черты,… …   Википедия

  • Поземельная община — Содержание: I. П. община в Западной. Европе. II. П. община в Византии. III. П. община во внеевропейских странах. IV. П. община в Древней Руси и в Великороссии. V. П. община в Малороссии и в Литве. VI. П. община (современное положение; вопрос о П …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Поземельная община — Содержание: I. П. община в Западной. Европе. II. П. община в Византии. III. П. община во внеевропейских странах. IV. П. община в Древней Руси и в Великороссии. V. П. община в Малороссии и в Литве. VI. П. община (современное положение; вопрос о П …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Жесткокрылые — Коллекция троп …   Википедия

  • Рынок — (Market) Рынок это система отношений между продавцом (производителем услуг/товаров) и покупателем (потребителем услуг/товаров) История возникновения рынка, функции ранка, законы рынка, виды рынков, свободный рынок, государственное регулирование… …   Энциклопедия инвестора

  • БЛАГОВЕЩЕНСКИЙ СОБОР — Московского Кремля, домовый храм рус. вел. князей и царей в честь Благовещения Пресв. Богородицы (25 марта) (в XVI в. «что у великого государя в верху» или «на сенях», в XVII в. «что у государя во дворце»). История собора Строительство в XIV нач …   Православная энциклопедия

  • Суворов, Александр Васильевич — (князь Италийский, граф Рымникский) — генералиссимус Российских войск, фельдмаршал австрийской армии, великий маршал войск пьемонтских, граф Священной Римской империи, наследственный принц Сардинского королевского дома, гранд короны и кузен …   Большая биографическая энциклопедия

  • Гомосексуальность — Однополая семья …   Википедия

  • Сибирь* — I. Географический очерк страны. II. Климат. III. Население. IV. Этнографический очерк населения Сибири. V. Землевладение. VI. Источники благосостояния сельского населения (земледелие, скотоводство, промыслы). VII. Промышленность , торговля и… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Сибирь — I. Географический очерк страны. II. Климат. III. Население. IV. Этнографический очерк населения Сибири. V. Землевладение. VI. Источники благосостояния сельского населения (земледелие, скотоводство, промыслы). VII. Промышленность, торговля и… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»