Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

из-под+(самого)+носа+у+кого

  • 1 из-под самого носа

    ИЗ-ПОД ( САМОГО) НОСА чьего, (у) кого утащить, унести, схватить что, увести кого, убежать и т. п. highly coll
    [PrepP; these forms only; adv]
    =====
    (to take, carry away some person or thing, escape etc) from very close proximity to s.o. (often taking advantage of s.o.'s carelessness, passivity etc):
    - (from) under s.o.'s (very) nose;
    - from right under s.o.'s nose.
         ♦ Лучшие куски пищи ты выхватывал у гостей из-под носа и с возгласом "Это для вас!" подносил демонстративно Лиде, громоздя вокруг нее съедобную баррикаду (Терц 8). You grabbed the nicest tidbits from under the noses of the other guests and shouting "This is for you!" you ostentatiously offered them to Lida, building up a barricade of food all around her (8a).
         ♦ "Из-под носа дочь уводят... а ты, старый хрыч, глазами хлопаешь!" (Максимов 3). "Your daughter's being carried off under your very nose, and you don't lift a finger, you silly old devil" (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > из-под самого носа

  • 2 утащить из-под самого носа

    v
    colloq. wegfischen (что-л. у кого-л.), weggabeln (что-л. у кого-л.)

    Универсальный русско-немецкий словарь > утащить из-под самого носа

  • 3 выхватить добычу из-под самого носа

    General subject: (у кого-л.) wipe nose

    Универсальный русско-английский словарь > выхватить добычу из-под самого носа

  • 4 выхватить (у кого-л.) добычу из-под самого носа

    General subject: wipe nose

    Универсальный русско-английский словарь > выхватить (у кого-л.) добычу из-под самого носа

  • 5 из-под

    1. предлог с род. п.
    при обозначении направленности действия из места, находящегося под чем-л.
    аҫтынан, түбәндән
    2. предлог с род. п.
    при обозначении происхождения, отправления, появления из окрестностей какого-л. населённого пункта
    яғынан, эргәһенән
    3. предлог с род. п.
    при обозначении освобождения от чего-л.
    -дан/-дән
    4. предлог с род. п.
    при указании прежнего назначения предмета
    -дан/-дән, бушаған

    из-под палки — көслөк менән, мәжбүри рәүештә

    Русско-башкирский словарь > из-под

  • 6 из-под носа

    ИЗ-ПОД ( САМОГО) НОСА чьего, (у) кого утащить, унести, схватить что, увести кого, убежать и т. п. highly coll
    [PrepP; these forms only; adv]
    =====
    (to take, carry away some person or thing, escape etc) from very close proximity to s.o. (often taking advantage of s.o.'s carelessness, passivity etc):
    - (from) under s.o.'s (very) nose;
    - from right under s.o.'s nose.
         ♦ Лучшие куски пищи ты выхватывал у гостей из-под носа и с возгласом "Это для вас!" подносил демонстративно Лиде, громоздя вокруг нее съедобную баррикаду (Терц 8). You grabbed the nicest tidbits from under the noses of the other guests and shouting "This is for you!" you ostentatiously offered them to Lida, building up a barricade of food all around her (8a).
         ♦ "Из-под носа дочь уводят... а ты, старый хрыч, глазами хлопаешь!" (Максимов 3). "Your daughter's being carried off under your very nose, and you don't lift a finger, you silly old devil" (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > из-под носа

  • 7 из-под носа

    из-под < самого> носа (кого, чьего, у кого)
    прост.
    from under one's very nose; right out from under one's nose

    Семь лет назад у неё прямо из-под носа увели Митьку Медведева. Правда, она сразу же вышла замуж за своего прапорщика. (В. Белов, Всё впереди) — Seven years before, Liuba had stolen Dmitry Medvedyev right out from under her nose. True, she had married her ensign not long thereafter.

    Русско-английский фразеологический словарь > из-под носа

  • 8 нос

    м
    1. бинӣ, димоғ, машом; курносый нос бинии пучуқ; прямой нос бинии рост; нос с горбинкой бинии дӯнг; орлиный нос бинии минқоршакл; греческий нос бинии рост, бинии зебо
    2. нӯл, минқор; дятел стучит носом по коре эзорсурхак ба пӯсти дарахт нӯл мезанад
    3. ҷумак; чайник с отбитым носом чойники ҷумакшикаста
    4. нӯг, нӯл; ботинки с тупыми носами ботинкаи нӯгпаҳн
    5. сар, нӯг, қисми пеш; нос корабля сари кишти
    6. геогр. (мыс) димоға нос в нос, носом к.носу рӯ ба рӯ; на носу ба наздики, наздик; зима на носу зимистон наздик; не по носу кому прост. маъқул не, зӯр намерасад; под носом, под самым носом дар пеши чашм, дар пеши назар; с носа, с носу прост. аз ҳар кас, сари касе; носа не показыватв (не казать) куда, к кому камдидор будан, камнамо шудан; в нос говорить (петь и т. п.) манқаманқа (бо димоғ) гап задаи (сурудан); изпод [самого] носа (носу) кого, чьего, у кого взять (утащить и т. п.) аз пеши чашм бурдан (рабудан ва ғ.); под нос говорить (бормотать и т. п.) прост. зери лаб ғур-ғур кардан; бить в нос ба димоғ задан; водить за нос бо чормағзи пуч доман пур кардан, бо ваъдаи дурӯғ фиреб додан; воротить нос от кого-чего рӯ гардондан, рӯй тофтан; высунуть нос куда, откуда берун баромадан; держать нос по ветру замонасозӣ кардан; драть (задирать, поднимать) нос перед кем прост. димоғбаландӣ кардан, фук ба осмон бардоштан, ҳавобаланд шудан; зарубить [себё] на носу ҳалқа бар гӯш кардан; клевать носом пинак рафтан; крутить носом прост. гардантобӣ (саркашӣ) кардан; морщить нос рӯ турш кардан; не видеть дальше своего [собственного] носа аз атроф бехабар будан, кӯтоҳандеш будан; оставить с носом кого, натянуть (наставить) нос кому прост. фиреб додан, ду даст дар бини монондан; остаться с носом фанд хӯрдан, ду даст дар бинӣ мондан; повесить нос [на квинту] лабу лунҷ овезон кардан, хафа мондан, маъюс шудан; совать [свой] нос, соваться с носом (со свойм носом) куда, во что прост. ба ҳар кор аралаш шудан, ба ҳар ош қатиқ шудан; тыкать в нос кому, тыкать носом кого во что прост. дағалона ишорат додан; утереть нос кому-л. прост. касеро ба як нӯл задан, уткнуть нос, уткнуться носом во что чашм дӯхтан, ғарқ шудан (ба навиштан, хондан); комар носа (носу) не подточит погов. касе ғингӣ гуфта наметавонад; с гулькин (с воробьйный) нос прост. қитикак, пушти нохун барин; короче воробьйного носа бисёр кӯтоҳ, хеле кӯтоҳмуддат; [хоть] кровь из носу (из \носа) прост. бо ҳар роҳе, ки бошад, мурӣ ҳам

    Русско-таджикский словарь > нос

  • 9 нос

    3 (род. п. ед. ч. \носа и \носу, предл. п. о \носе и в v на \носу) С м. неод.
    1. nina; вздёрнутый \нос püstnina, \нос пуговкой nöbinina, \нос с горбинкой kühmnina, kongnina, kongus nina, орлиный v ястребиный \нос kullinina, прямой \нос sirge nina, высморкать \нос nina (puhtaks) nuuskama, говорить в \нос läbi nina rääkima, у кого кровь идёт из \носа v из \носу kellel jookseb nina verd;
    2. lennukinina; vöör, laevanina; käil, paadinina; (jalatsi)ninats; maanina, neem; \нос корабля laevanina, vöör, \нос лодки käil, paadinina, туфли с открытым \носом lahtise ninaga kingad;
    3. nokk; ‚
    водить за нос кого kõnek. keda ninapidi vedama; (говорить)
    под нос kõnek.habemesse pobisema v pomisema; (столкнуться v встретиться)
    \нос к \носу, \носом к \носу kõnek. ninapidi kokku sattuma;
    повесить \нос (на квинту) kõnek. nalj. pead v nina norgu laskma;
    поднять \нос kõnek. nina püsti ajama, nina püsti käima;
    совать \нос не в своё дело madalk oma nina võõrastesse asjadesse toppima;
    утереть \нос кому madalk. keda üle trumpama;
    с гулькин \нос kõnek. kukenokatäis; у кого
    \нос не дорос kõnek. kes on veel roheline, kelle kõrvatagused alles märjad;
    держать \нос по ветру kõnek. nina tuule järgi seadma;
    показать \нос (1) kõnek. pikka nina näitama, (2) oma nina näitama kus, kuhu ilmuma;
    не видеть дальше своего \носа kõnek. oma ninast v ninaotsast kaugemale mitte nägema;
    из-под (самого) \носа kõnek. nina alt;
    комар \носа v
    \носу не подточит kõnekäänd kellel pole millestki kinni haarata v hakata;
    под самым \носом, под носом kõnek. nina all;
    перед (самым) \носом kõnek. nina all v alt;
    оставить с \носом кого kõnek. keda pika ninaga jätma;
    остаться с \носом kõnek. pika ninaga jääma, pikka nina saama;
    клевать \носом kõnek. (istudes) tukkuma, peaga tonksima (tukkudes); (экзамен, весна…;)
    на \носу kõnek. (eksam, kevad…;) on ukse ees v käega katsuda;
    не по носу кому madalk. kellele ei ole meeltmööda;
    зарубить (себе) на \носу kõnek. endale kõrva taha kirjutama v otsa ette v pealuusse raiuma

    Русско-эстонский новый словарь > нос

  • 10 Н-223

    ИЗ-ПОД (САМОГО) НОСА чьего, (у) кого утащить, унести, схватить что, увести кого, убежать и т. п. highly coll PrepP these forms only adv
    (to take, carry away some person or thing, escape etc) from very close proximity to s.o. (often taking advantage of s.o. 's carelessness, passivity etc): (from) under $.оЛ (very) nose
    from right under s.o. 's nose.
    Лучшие куски пищи ты выхватывал у гостей из-под носа и с возгласом «Это для вас!» подносил демонстративно Лиде, громоздя вокруг нее съедобную баррикаду (Терц 8). You grabbed the nicest tidbits from under the noses of the other guests and shouting This is for you!" you ostentatiously offered them to Lida, building up a barricade of food all around her (8a).
    «Из-под носа дочь уводят... а ты, старый хрыч, глазами хлопаешь!» (Максимов 3). "Your daughter's being carried off under your very nose, and you don't lift a finger, you silly old devil" (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Н-223

  • 11 нос

    м.
    1. nose
    3. мор. bow, head, prow

    показать нос (дт.) разг. — cock a snook (at); thumb one's nose (at)

    говорить в нос — speak* through one's nose, speak* with a twang

    повесить нос разг. — be crestfallen, be discouraged

    водить за нос кого-л. разг. — pull the wool over smb.'s eyes, lead* smb. up the garden path

    ткнуть кого-л. носом во что-л. разг. — thrust* smth. under smb.'s nose; груб. rub / stick* smb.'s nose into smth.

    уткнуться носом во что-л. — be engrossed / absorbed in smth.; lose* oneself in smth.

    задирать нос разг. — turn up one's nose; put* on airs

    совать нос во что-л. разг. — poke / thrust* one's nose into smth., pry into smth.

    совать нос не в своё дело разг. — poke / stick* one's nose into, или meddle with, other people's affairs

    не видеть дальше своего носа разг. — not see* an inch before one's nose; be not able to see farther than one's nose

    перед носом, под носом у кого-л. разг. — under smb.'s nose

    на носу разг. — near, at hand; in front of one's nose; just around the corner

    клевать носом разг. — nod; be drowsy

    заруби это себе на носу — mark my words,... and don't you forget it!, put that in your pipe and smoke it

    бурчать себе под нос — mutter under / below one's breath

    Русско-английский словарь Смирнитского > нос

  • 12 нос

    дзюба; нос
    * * *
    в разн. знач. нос, род. носа муж.

    нос к носу, носом к носунос у нос

    не по носу (кому-либо) — не ў нос, не да спадобы (каму-небудзь)

    натянуть, наклеить, наставить, налепить нос (кому-либо)наставіць нос (каму-небудзь)

    Русско-белорусский словарь > нос

  • 13 нос

    1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);
    2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);
    3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];
    4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;
    5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.
    * * *
    ніс, род. п. носа

    ве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)

    в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)

    да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити

    драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)

    из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го

    на \нос су́ — на но́сі

    наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́

    не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са

    \нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс

    опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са

    оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́

    оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом

    под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)

    под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го

    пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са

    с \нос са, с \нос су — з но́са

    сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́

    утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́

    уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)

    уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)

    Русско-украинский словарь > нос

  • 14 конец

    1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;
    2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;
    3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);
    4) швальный -нец (верва) - дратва;
    5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;
    6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;
    7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;
    8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?
    * * *
    кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́ю

    в конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́

    в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою

    в о́ба конца́ — в оби́два кінці

    до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно

    Русско-украинский словарь > конец

См. также в других словарях:

  • Из-под самого носа — кого, у кого, чьего. Разг. Экспрес. В непосредственной близости, с очень близкого расстояния от кого либо (брать, воровать, уходить, уводить и т. п.). Бойцам казалось, что это их командиры так ловко вывели группу из под носа врага (П. Вершигора.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Из-под носа — чьего, у кого. Прост. С самого близкого расстояния от кого л. (брать, хватать и т. п.). ФСРЯ, 285 …   Большой словарь русских поговорок

  • нос — а ( у), предл. о носе, на носу, мн. носы, м. 1. Орган обоняния, а также часть лица, морды, расположенная надо ртом и являющаяся наружной частью органа обоняния. Греческий нос. Нос с горбинкой. Курносый нос. □ Черный нос [у щенка], значит из злых …   Малый академический словарь

  • Семейство волчьи, или псовые —         (Canidae)** * * Семейство объединяет 16 современных родов и 36 видов. Псовые широко распространены в Евразии, Африке, Северной и Южной Америке, на Новую Гвинею и в Австралию проникли с человеком. За исключением одного вида, имеют более… …   Жизнь животных

  • МЕЙРИНК —         (Майринк) (настоящая фамилия – Мейер), Густав (1868 1932), австрийский писатель, один из основоположников мистического реализма (другие определения «магический реализм», «черная фантастика», «черная романтика»). Оказал влияние на… …   Энциклопедия Булгакова

  • НОС — Броситься в нос кому. 1. Яросл. Одобр. Привлечь внимание хорошим качеством (о вещи). ЯОС 2, 24. 2. Перм. Вспомниться, припомниться кому л. Подюков 1989,17. 3. Перм. Захотеться. Подюков 1989, 17. Брунчать себе под нос. Орл. Неодобр. Говорить… …   Большой словарь русских поговорок

  • НЕРВЫ ЧЕЛОВЕКА — НЕРВЫ ЧЕЛОВЕКА. [Анатомия, физиология и патология нерва см. ст. Нервы в томе XX; там же (ст. 667 782) рисунки Нервы человека]. Ниже приведена таблица нервов, освещающая в систематическом порядке важнейшие моменты анатомии и физиологии каждого… …   Большая медицинская энциклопедия

  • Семейство куньи —         (Mustelidae)* * Семейство куньи включает 23 современных рода и около 65 видов хищных, от мелких (в том числе самых мелких представителей отряда) до средних (до 45 кг). Куньи распространены по всей Евразии, Африке, Северной и Южной Америке …   Жизнь животных

  • Семейство кошачьи —         (Felidae)* * Кошачьи действительно, как пишет Брем, представляют собой самый совершенный тип хищников иными словами наиболее специализированные представители отряда. Семейство включает 36 видов, группируемых в 10 12 родов (хотя разные… …   Жизнь животных

  • Семейство полорогие —         (Bovidae)** * * Семейство полорогих, или бычьих самая обширная и разнообразная группа парнокопытных, включает 45 50 современных родов и около 130 видов.         Полорогие животные составляют естественную, ясно очерченную группу. Как ни… …   Жизнь животных

  • PROSENCEPHALON — PROSENCEPHALON, передний мозг; вместе с mesencephalon oM называется большим мозгом, или cerebrum;, вместе же с mesencephalon и rhombencephalon образует головной мозг. В свою очередь он подразделяется на 1) telence phalon, или конечный мозг… …   Большая медицинская энциклопедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»