-
1 ствол пушки
жерло́ гарма́ти -
2 ствол пушки
жерло́ гарма́ти -
3 жерло
жерловина джерело. Жерло пушки - джерело, горло гармати. Жерло вулкана - джерело, кратер, зів вулкана. Жерло сопки - сопух (р. -ха).* * *1) жерло; (у пушки, пулемёта) го́рло, хо́бот, диал. джерело́2) ( печи) челюсті, -тей; перен. па́ща -
4 ствол
техн.1) (в шахте; устройство, имеющее форму трубы) сто́вбур- вентиляционный ствол
- вертикальный ствол
- водоотливный ствол
- воздухоподающий ствол
- воздушный ствол
- вытяжной ствол
- закладочный ствол
- наклонный ствол
- подъёмный ствол
- сбежистый ствол
- сдвоенный ствол
- скиповый ствол
- слепой ствол
- ствол горелки
- ствол кабеля
- шахтный ствол
- эксплуатационный ствол2) ( часть огнестрельного оружия) ду́ло, ці́вка; ( орудия) жерло́- ствол пулемёта
- ствол пушки
- нарезной ствол
- ствол ружья -
5 ствол
техн.1) (в шахте; устройство, имеющее форму трубы) сто́вбур- вентиляционный ствол
- вертикальный ствол
- водоотливный ствол
- воздухоподающий ствол
- воздушный ствол
- вытяжной ствол
- закладочный ствол
- наклонный ствол
- подъёмный ствол
- сбежистый ствол
- сдвоенный ствол
- скиповый ствол
- слепой ствол
- ствол горелки
- ствол кабеля
- шахтный ствол
- эксплуатационный ствол2) ( часть огнестрельного оружия) ду́ло, ці́вка; ( орудия) жерло́- ствол пулемёта
- ствол пушки
- нарезной ствол
- ствол ружья -
6 thunder
1. n1) грім2) гуркіт, шум3) pl різкий осуд; погрози; лайка; прокляття4) гроза, буряthunder and lightning — а) грім і блискавка; б) різке осудження; в) дуже яскрава (барвиста) тканина
2. v1) гриміти, фимотіти, гуркотіти2) стукати, грюкати, барабанити3) голосно говорити4) вигукувати5) перен. говорити гнівно, викривати, шуміти, галасувати* * *I n1) грімfaint [loud] thunder — слабкий [сильний]гуркіт грому
crash /clap/ of thunder — удар грому
there s thunder in the air — у повітрі пахне грозою; наближається буря, атмосфера ( в аудиторії); передгрозова; звичн. pl осуд; погрози; лайка, прокльони
the thunders of the church — грім та блискавки, які метала церква
2) розкотистий звук, гуркітthe voice of /like/ thunder — громовий голос
3) = чорт візьми (особ. у сполученні з what, where, why)thunder and lightning — грім е блискавка; різкий осуд; тканина дуже яскравого кольору
II vgo to thunder! забирайся /йди/ до чорта!; to steal smb 's thunder — опублікувати запозичену ідею раніше її автора; домогтися переваги, забігши вперед; перехопити ініціативу
1) гриміти, гуркотати, гримотітиit thunders, heaven thunders — гримить грім
the sea thundered below us — унизу гримотіло /рокотало/ море; говорити гнівно; викривати; шуміти
2) бити, тарабанити; гулко бити ( у щось)3) говорити голосно, гримітиto thunder down the noise — перекричати шум; викрикувати
-
7 wheel
1. n1) колесо; коліщаwith wheels down (up) — ав. з випущеними (піднятими) шасі
2) стернове (рульове) колесо; штурвалman at the wheel — стерновий, рульовий; водій; перен. керманич, керівник
3) тех. зубчасте колесо; шестірня, триб4) кружляння, крутіння; коло, оберт5) pl перен. механізм; рушійні сили6) колесо фортуни (тж Fortune's wheel); фортуна, щастя7) прядка8) гончарний круг9) амер. велосипед10) дитяча коляска11) pl амер., розм. автомобіль12) розм. важна персона, велике цабе (тж big wheel)13) військ. заходження флангомwheel and axle — тех. коловорот, корба
wheel assembly — ав. колісне шасі
wheel barrage — військ. пересувний загороджувальний вогонь
wheel cap — авт. ковпак маточини колеса
wheel drive — тех. привод коліс
wheel gearing — тех. зубчаста передача
wheel head — тех. шліфувальна головка
wheel load — тиск коліс; тиск на колесо
wheel slip — тех. пробуксовка коліс
wheel track — слід коліс; колія
to break on the wheel — іст. колесувати
wheels within wheels — складний взаємозв'язок (інтересів тощо); бібл. колесо в колесі
2. v1) котити, везти (тачку тощо)2) котитися, рухатися на колесах3) кружляти; повертатися; обертатися; крутитися4) крутити; обертати; вертіти (щось)5) їхати на велосипеді6) іст. колесувати7) військ. заходити з флангуwheel about — зробити повний оберт; повністю змінити свою позицію
wheel round — повертатися; крутитися; кружляти
to wheel and deal — амер., розм. орудувати (чимсь); вершити (справи тощо); чинити махінації
* * *I [wiːl] n1) колесо; коліщаткоfront [back] wheel — переднє [заднє]колесо
landing wheels — aв. шасі
wheels down [up] — aв. шасі випущено [прибрано]
2) рульове колесо, штурвал; баранкаto be at the wheel — бути /знаходитися/ за кермом; вести судно, автомобіль; бути керівником, стояти на чолі (чого-н.)
"don't speak to the man at the wheel" — "не розмовляти з водієм"
3) кружляння, коло, оберт4) рулетка6) pl механізм; рухомі сили7) cл. важлива особа ( в організації)8) мережа театрів або місць розваги9) cпopт. клас10) приспів, рефрен11) прядка12) cл. велосипед; дитяча коляска; pl; cл.; cл. автомобіль:13) вiйcьк. захід флангомright [left] wheel! — праве ( ліве) плече вперед!
14) тex. зубчасте колесо, шестірня; маховик15) гончарний круг ( potter's wheel)••to break on the wheel — icт. колесувати
to break a butterfly /a fly/ on the wheel s — стріляти з пушки по горобцям
II [wiːl] vwheels within wheels — складний взаємозв'язок (інтриг, інтересів); перехресний або таємний вплив; бібл. колесо в колесі
1) катити, підкатити; везтиto wheel the rubbish to the dump — відвезти сміття на звалище; котитися; рухатися на колесах
2) описувати кола; повертатися; вертітися; обертатися ( wheel round)sea-gulls wheeled in the air above me — наді мною кружляли чайки; вертіти, кружити, повертати (що-н.)
3) ( wheel about) зробити повний оберт; повністю змінити свою позицію••wheel and deal — cл.; cл. заправляти (чим-н.); вершити ( справи); робити махінації
-
8 thunder
I n1) грімfaint [loud] thunder — слабкий [сильний]гуркіт грому
crash /clap/ of thunder — удар грому
there s thunder in the air — у повітрі пахне грозою; наближається буря, атмосфера ( в аудиторії); передгрозова; звичн. pl осуд; погрози; лайка, прокльони
the thunders of the church — грім та блискавки, які метала церква
2) розкотистий звук, гуркітthe voice of /like/ thunder — громовий голос
3) = чорт візьми (особ. у сполученні з what, where, why)thunder and lightning — грім е блискавка; різкий осуд; тканина дуже яскравого кольору
II vgo to thunder! забирайся /йди/ до чорта!; to steal smb 's thunder — опублікувати запозичену ідею раніше її автора; домогтися переваги, забігши вперед; перехопити ініціативу
1) гриміти, гуркотати, гримотітиit thunders, heaven thunders — гримить грім
the sea thundered below us — унизу гримотіло /рокотало/ море; говорити гнівно; викривати; шуміти
2) бити, тарабанити; гулко бити ( у щось)3) говорити голосно, гримітиto thunder down the noise — перекричати шум; викрикувати
-
9 wheel
I [wiːl] n1) колесо; коліщаткоfront [back] wheel — переднє [заднє]колесо
landing wheels — aв. шасі
wheels down [up] — aв. шасі випущено [прибрано]
2) рульове колесо, штурвал; баранкаto be at the wheel — бути /знаходитися/ за кермом; вести судно, автомобіль; бути керівником, стояти на чолі (чого-н.)
"don't speak to the man at the wheel" — "не розмовляти з водієм"
3) кружляння, коло, оберт4) рулетка6) pl механізм; рухомі сили7) cл. важлива особа ( в організації)8) мережа театрів або місць розваги9) cпopт. клас10) приспів, рефрен11) прядка12) cл. велосипед; дитяча коляска; pl; cл.; cл. автомобіль:13) вiйcьк. захід флангомright [left] wheel! — праве ( ліве) плече вперед!
14) тex. зубчасте колесо, шестірня; маховик15) гончарний круг ( potter's wheel)••to break on the wheel — icт. колесувати
to break a butterfly /a fly/ on the wheel s — стріляти з пушки по горобцям
II [wiːl] vwheels within wheels — складний взаємозв'язок (інтриг, інтересів); перехресний або таємний вплив; бібл. колесо в колесі
1) катити, підкатити; везтиto wheel the rubbish to the dump — відвезти сміття на звалище; котитися; рухатися на колесах
2) описувати кола; повертатися; вертітися; обертатися ( wheel round)sea-gulls wheeled in the air above me — наді мною кружляли чайки; вертіти, кружити, повертати (що-н.)
3) ( wheel about) зробити повний оберт; повністю змінити свою позицію••wheel and deal — cл.; cл. заправляти (чим-н.); вершити ( справи); робити махінації
-
10 лить
ливать1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].* * *1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти2) мет. лити, вилива́ти -
11 мороженица
1) млинок (-нка), пушка на морозиво, морозниця. [Як він продає сахарний мороз, то ви думаєте, що з нього багатир, а в нього добра тільки й є, що пушка та ложка (Звин.). Погано торгувалося: продав сьогодні тільки пів-пушки (Звин.)];2) морозивниця, морозниця.* * *моро́жениця -
12 наведение
1) (действие) - а) наводження и наводіння, напроваджування оконч. наведення, напровадження; б) направляння, справляння, скеровування, націлювання, нарих[ш]товування, вирихтовування, виміряння, оконч. направлення, справлення, накерування, скерування, націлення, нарих[ш]тування, вирихтування, вимірення. -ние пушки - націлювання (нарих[ш]товування), націлення (нарих[ш]тування) гармати; в) наводження, насилання, оконч. наведення, наслання; наганяння, завдавання, оконч. нагнання на кого чого, завдання кому чого; г) наводження и наводіння, напроваджування, оконч. наведення, (лаком) покощування, оконч. покощення; ґ) доводження и доводіння, оконч. доведення; д) наводження и наводіння, напроваджування, оконч. наведення, напровадження; е) (справки) роблення, оконч. зроблення довідки. Срв. Наводить;2) филос. - індукція, навід (-воду). Судить о чём по -нию - судити про що наводом (шляхом наводу).* * *наве́дення -
13 наводить
навести и навесть1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.* * *несов.; сов. - навест`инаво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти\наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика
\наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку
\наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум
\наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту
\наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш
\наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́
\наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху
-
14 отдача
віддавання, віддання. -ча пушки - відбій (-бою) гармати. -ча долга - повертання позики, боргу. -ча в наём - наймання. Занимать без -чи - на вічне віддання позичати.* * *1) ( действие) відда́ння и віддання́, віддава́ння; відбиття́, відбива́ння; відда́ння́, віддава́ння; попуска́ння2) (огнестрельного оружия) відбі́й, -бо́ю, відда́ча3) спорт. відда́ча4) ( коэффициент полезного действия) техн. вида́тність, -ності, відда́ча, ви́хід, -ходу -
15 отливать
отлить1) чего, откуда (отбавить) - відливати, відлити (віділлю, -ллєш), віділляти, надливати, надлити, наділляти чого звідки, від[над]сипати, від[над]сипати чого. - лить воды из стакана - надлити (наділляти) води з шклянки. -лей мне немного своих чернил - надлий мені трохи свого чорнила. -лей супу - відсип юшки;2) (воду, судно) відливати, відлити;3) кого (для приведения в чувство) - відливати, відлити. [Стали дівчину водою відливати];4) (из металла) виливати, вилити (виллю, виллєш), злити, топити, стопити, (гал.) сипати, усипати, у[з]сипати що з чого. -вать пушки, статуи, колокола, свечи - виливати гармати, статуї, дзвони, свічки. -вать воск (гадая) - виливати воском;5) (играть разноцв. блеском) відбивати(ся), відбити(ся) чим, мінитися чим; у що (в різні кольори), вилискувати, полискуватись, мигтіти. Эта материя -вает в красный цвет - ця матерія відбиває (міниться) червоно, или ця матерія міниться червоним кольором, у червоний колі[ьо]р, или ця матерія вилискує (мигтить) червоно. Где-нибудь колокол -вают (о вздорной молве) - десь дзвін великий ллють (Ном.). Отлитый - відлитий, надлитий, надсипаний, вилитий, злитий. [Як з криці (стали) з[ви]литий].* * *несов.; сов. - отл`ить1) відлива́ти, відли́ти и віділля́ти; ( небольшую часть жидкости) надлива́ти, надли́ти и понадлива́ти; ( пищу) відсипа́ти, відси́пати2) (несов.: иметь оттенок, отлив), вили́скувати, вили́скуватися, поли́скувати, поли́скуватися, міни́тися, лелі́ти3) ( изготовлять литьём) мет. вилива́ти, ви́лити и повилива́ти, відлива́ти, відли́ти -
16 прилив
1) см. Приливание и Прилитие;2) приплив, прилив (-ву); (скопленье) наплив. [Чула в грудях приплив теплої хвилі (Коцюб.). В серці прилив ще чуття тремтить (Франко)]. -лив крови к сердцу, к голове - приплив крови до серця, до голови. -лив силы, энергии, чувства - приплив (прилив) сили, енергії, чуття. Морской -лив и отлив - морський приплив (реже прилив) і відплив. [При берегах морських вода правильно прибуває і убуває. Се зветься приплив, і відплив (Вахн.). І вітер і прилив не жарт на морі (Куліш)]. -лив народа в город - приплив (наплив) народу до міста. -лив денег в кассу - наплив грошей до скарбниці;3) литейн. - прилив. -лив у пушки - прилив у гарматі.* * *1) (морской и перен.) припли́в, -у; (перен.: наплыв) прили́в, -у, напли́в; (перен.: приступ) на́пад, -у2) ( крови) прили́в3) мет. прили́вок, -вка -
17 пушка
гармата, ум. гарматка, пушка, канона. [Обступили город Умань, поробили шанці та, й вдарили з семи гармат у середу вранці (Пісня). Лід кріпкий, хоч гармати коти (Номис). Козацькі пушки були менші і не несли так далеко, як турецькі, тому пушкарі вичікували догіднішої хвилини, коли турки підійдуть ближче (Маковей). Канони грають, кулі заспівають (Федьк.)]. Нацелить, прицеливать -ку - націлити, прицілювати гармату. По воробьям из -ки стрелять - з гармати на горобців стріляти.* * *гарма́та, пу́шка -
18 Напаливать
напалить напалювати, напалити, (обжигая волосы, шерсть) насмалювати, насмалити (о мног.) понапалювати, понасмалювати чого. -ть кирпича - випалювати, випалити, (о мног.) навипалювати цегли. Напалённый - напалений, насмалений, понапалюваний, понасмалюваний; випалений, повипалюваний. -ться -1) напалюватися, напалитися, понапалюватися; бути напалюваним, напаленим, понапалюваним и т. п.;2) (опалять на себе волосы) обпалюватися, обпалитися, обсмалюватися, обсмалитися;3) (вдоволь, сов.) - а) (сжигая) напалитися; (обжигая: волосы, шерсть) насмалитися, (кирпич) навипалюватися; б) (напекая) напектися, напалитися; в) (стреляя) напалитися, настрілятися, (из пушки ещё) набухатися, нагатитися, нагриматися.
См. также в других словарях:
Пушки острова Навароне — Пушки острова Наварон The Guns Of Navarone … Википедия
Пушки вместо масла — С немецкого: Kanonen statt Butter. Популярный (1935 1936 гг.) в нацистской пропаганде фашистской Германии лозунг, выдвинутый нацистом «номер три» Рудольфом Гессом (1894 1987) в своей речи от 11 октября 1936 г. Этот тезис активно развивали в своих … Словарь крылатых слов и выражений
Пушки острова Навароне (фильм) — Пушки острова Наварон The Guns Of Navarone Жанр боевик … Википедия
Пушки острова Наварон (фильм) — Пушки острова Наварон The Guns Of Navarone Жанр боевик Режиссёр Джей Ли Томпсон В главных ролях Грегори … Википедия
Пушки острова навароне (фильм) — Пушки острова Наварон The Guns Of Navarone Жанр боевик Режиссёр Джей Ли Томпсон В главных ролях Грегори … Википедия
пушки — артиллерия, орудия Словарь русских синонимов. пушки см. артиллерия Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
Пушки острова Наварон (роман) — Пушки острова Наварон Жанр: боевик, приключение Автор: Алистер Маклин Язык оригинала: английский Год написания: 1957 Публикация … Википедия
ПУШКИ РЕВОЛЬВЕРНЫЕ — наиболее распространенные в русском флоте в конце прошлого столетия 37 и 47 мм пушки Гочкиса. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
Пушки — Пушка Джайвана отлита в 1720 г. и является самой большой в мире пушкой на колёсах Пушка тип артиллерийского орудия. Само слово происходит от глагола «пущати» (т.е. «метать»). Содержание 1 История 2 Характеристика … Википедия
Пушки вместо масла — Книжн. Неодобр. О подготовке к войне; о милитаристской политике. /em> Лозунг, появившийся в фашистской Германии в 1936 г. БМС 1998, 480 … Большой словарь русских поговорок
ПУШКИ — общее название для артиллерийских орудий. В Европе П. появились почти одновременно с изобретением пороха (1330 г.). Уже в 1342 г. ими была вооружена мавританская крепость в Испании Алжедирас. В 1399 г. история вспоминает П. Литовского князя… … Казачий словарь-справочник