Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

из+камня

  • 61 викришуваність

    техн. выкра́шиваемость (камня, материалов и т. п.)

    Українсько-російський політехнічний словник > викришуваність

  • 62 дробління

    техн. бо́йка ( камня)

    Українсько-російський політехнічний словник > дробління

  • 63 змурувати

    возводи́ть, постро́ить (из камня, кирпича - ещё), сооружа́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > змурувати

  • 64 каменяр

    техн. каменоло́м, каменотёс, ка́менщик, камнетёс ( специальность), ло́мщик ( камня)

    Українсько-російський політехнічний словник > каменяр

  • 65 камінний

    астр.; техн. ка́менный ( сделанный из камня - ещё), ками́нный

    Українсько-російський політехнічний словник > камінний

  • 66 мурування

    возведе́ние (из камня, кирпича), кла́дка ( действие), постро́йка ( кладка - ещё), стро́йка

    Українсько-російський політехнічний словник > мурування

  • 67 мурувати

    возводи́ть (из камня, кирпича), кла́сть ( сооружать из кирпича), мурова́ть, сооружа́ть, стро́ить

    Українсько-російський політехнічний словник > мурувати

  • 68 примурований

    техн. пристро́енный (о строении из камня, кирпича - ещё)

    Українсько-російський політехнічний словник > примурований

  • 69 примуровувати

    техн. пристра́ивать (из камня, кирпича - ещё)

    Українсько-російський політехнічний словник > примуровувати

  • 70 примурок

    техн. пристро́йка (из камня, кирпича - ещё)

    Українсько-російський політехнічний словник > примурок

  • 71 скидання

    техн. ва́лка ( сваливание камня), сбра́сывание, техн.; физ. сброс ( действие), сва́ливание

    Українсько-російський політехнічний словник > скидання

  • 72 теселка

    техн. кирка́ ( для камня)

    Українсько-російський політехнічний словник > теселка

  • 73 вода

    вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.
    * * *
    вода́

    во́ды — мн. во́ди, род. п. вод

    Русско-украинский словарь > вода

  • 74 высекание

    1) висікання, вирублювання; (из камня) витісування; (на камне) різьблення, карбування;
    2) (огня) кресання, викрешування;
    3) (розгами) см. Сечение, Порка.
    * * *
    1) висіка́ння; вирі́зьблювання, виті́сування
    2) креса́ння, викре́шування

    Русско-украинский словарь > высекание

  • 75 выстраивание

    (о здании из дерева) вибудовування, будування; (из камня) - вимуровування, мурування; (о войске) - ушиковування, шикування, у[по]шикування, вишикування.
    * * *
    1) вибудо́вування; будува́ння
    2) вишико́вування, шикува́ння

    Русско-украинский словарь > выстраивание

  • 76 глыба

    снегу камня) брила, брило, груда, грудомаха.
    * * *
    бри́ла; гру́да, грудома́ха

    Русско-украинский словарь > глыба

  • 77 забор

    1) (вообще ограда) горожа, огорожа (-жі), (торжеств.) ограда; см. Ограда, Плетень. [Огорожа кругом нова, висока, хазяйська (Н.-Лев.). Золотий сад і золотою оградою огороджений (Рудч.)]; (досчатый) б[п]аркан (-на), діловання; (из вертикально поставленных кольев) частокіл (-колу), (из горизонтальных жердей) воріння, вір'я; (решётчатый) штахета (и мн. штахети), штахетник; (из камня, кирпича) мур (-ру). Часть -ра между двумя столбами - пла[е]ниця. Обнести -ром - поставити огорожу, об[п]арканити що, заділувати, обмурувати що. Каменный -бор (в реке) - см. Гряда 2;
    2) (товаров, денег) забір, набір (-бору). [Мого забору (набору) в крамниці вже карбованців на п'ятеро (Звин.)].
    * * *
    I
    ( ограда) огоро́жа, горо́жа, огоро́да, тин, -у; ( дощатый) парка́н, -а и -у; ( плетень) пліт, род. п. пло́ту и плота́, лі́са

    под \забор ром — під ти́ном, попідти́нню

    II
    ( действие) забі́р, -бо́ру, забирання, взяття́

    \забор р това́ра — забі́р това́ру

    Русско-украинский словарь > забор

  • 78 изваять

    (из камня, дерева) вирізьбити, вирізати, витесати, (из металла, гипса) вилити; срвн. Ваять. Изваянный - різьблений, вирізьблений, вирізаний, тесаний, витесаний, вилитий. [Вирізьблене з мармуру погруддя Шевченкове (М. Грінч.). Витесана з мармору статуя]. -ться - вирізьбитися, витесатися, (из металла) вилитися.
    * * *
    ви́ліпити ( вылепить); (вырезать, высечь) ви́різьбити; ( отлить из металла) ви́лити

    Русско-украинский словарь > изваять

  • 79 искристый

    і[и]скрявий, і[и]скравий, і[и]скрястий, і[и]скристий, огнистий. [По блискучій искрявій Росі від них лягає тінь (Н.-Лев.). Сміялося море свіжим искристим сміхом (Л. Укр.). Тільки зористі искраві очі блищать (М. Вовч.)]. -стый кремень - іскряний кремінь. -стый излом камня - іскрястий злам на камені.
    * * *
    іскри́стий, іскря́стий; поэз. іскроме́тний; диал. іскряни́й, і́скрявий

    Русско-украинский словарь > искристый

  • 80 карьерный

    1) кар'єрний, кар'єристичний. -ные люди - кар'єристи, (гал.) кар'єровичі;
    2) (при выработке камня) кар'єровий, шахтовий.
    * * *
    I
    1) кар'є́рний
    2) кар'є́рний
    II горн.
    кар'є́рний

    Русско-украинский словарь > карьерный

См. также в других словарях:

  • камня на камне не оставлять — камня на камне не оставлять/не оставить Чаще сов. Обычно 3 л. наст., буд. вр. или прош. вр. 1. Уничтожать, разрушать до основания что либо. С сущ. со знач. лица или отвлеч. предмета: противник, захватчик, враг, война, землетрясение, стихийное… …   Учебный фразеологический словарь

  • камня на камне не оставить — камня на камне не оставлять/не оставить Чаще сов. Обычно 3 л. наст., буд. вр. или прош. вр. 1. Уничтожать, разрушать до основания что либо. С сущ. со знач. лица или отвлеч. предмета: противник, захватчик, враг, война, землетрясение, стихийное… …   Учебный фразеологический словарь

  • Камня на камне не оставлять, не оставить, не остаться — КАМНЯ НА КАМНЕ не оставлять, не оставить, не остаться. Экспрес. Абсолютно ничего. [Мирра:] В один день потерять мужа, друга, оказаться одураченной какой то паршивой девчонкой! Камня на камне не оставлю от вашего дрянного заведения. Все образа… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Камня на камне не оставить — Из Библии. Выражение встречается в Евангелии от Марка (гл. 13, ст. 2) и в Евангелии от Матфея (гл. 24, ст. 1 2). В последнем сказано: «И выйдя, Иисус шел от храма; и приступили ученики Его, чтобы показать Ему здания храма. Иисус же сказал им:… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Камня и силикатов институт —         н. и. институт Мин ва пром сти строит. материалов Арм. ССР, расположен в Ереване. Создан в 1961. Входит в НПО Камень и Силикаты (с 1981). Осн. научная направленность: изучение состава, свойств и совершенствование технологии добычи и… …   Геологическая энциклопедия

  • Камня на зуб не положишь. — Камня на зуб не положишь. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Камня на камне не оставлю. — Камня на камне не оставлю. См. КАРА УГРОЗА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • камня на камне не оставивший — прил., кол во синонимов: 11 • обругавший (137) • опровергнувший (10) • оспоривший …   Словарь синонимов

  • камня на камне не оставлявший — прил., кол во синонимов: 8 • бравший под обстрел (6) • бранивший (118) • громивший …   Словарь синонимов

  • КАМНЯ НА КАМНЕ НЕ ОСТАВИТЬ — 1. кто, что [от кого, от чего] Полностью уничтожать, разрушать. Подразумевается, что намеренные или стихийные политические, природные, творческие, научные процессы (изменения), социальные и межличностные отношения ставят под угрозу уничтожения… …   Фразеологический словарь русского языка

  • камня на камне не оставить — 1) Разрушить до основания. Наводнение не оставило от посёлка камня на камне. 2) Беспощадно раскритиковать. Камня на камне от доклада не оставили …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»