Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

извёл

  • 121 нажимать

    нажать
    1) (прижимать что) натискати и натискувати, натиснути що и на що, тиснути, потискувати, потиснути що и за що, надушувати, надушити, надавлювати, надавити, нагнічувати, нагнітити що, (о мног.) понатискати, понатискувати, понадушувати, понадавлювати, понагнічувати. [Натиснув ногою лопату (Грінч.). З усієї сили натиснув на свердло (Грінч.). Натиснув кнопку від дзвоника (Київ). Потис за срібний дзвоник (Франко). Мучусь, тиснучи крейду до таблиці (Франко). Приставлю рушницю до серця й надушу ногою цингель (Коцюб.)];
    2) на кого (перен.) - натискати и натискувати, натиснути, (наседать) насідати, насісти, напосідатися, напосістися, налягати, налягти, (диал.) наставати, напоставати на кого, (прижимать) тіснити и тиснути, утіснити, прикручувати, прикрутити кого. [У деяких місцях співають «вічну пам'ять», і зараз-же туди поліція натискає (М. Левиц.). Щоб посунути справу, треба натиснути на декого (Київ). Що-ж ти зробиш, коли напосідаються, щоб в одну душу були ті союзи? (М. Левиц.). Коли-ж ти так на нас настаєш, то аби тя ясний грім забив! (Яворськ.)];
    3) (об обуви, платье и т. п.) намулювати и намуляти, (сов.) намуляти и (зап.) намулити що, в що, натруджувати, натрудити що, надушувати, душити, надушити, надавлювати, давити, надавити що, в що, (о мног. или во мн. местах) понамулювати, понатруджувати, понадушувати, понадавлювати; срв.
    I. Жать 1. [Намулюють мені пухирі ці чоботи (Канівщ.)];
    4) (выжимать изв. колич. чего) начавлювати, начавити, надушувати, надушити, видушувати, видушити, надавлювати, надавити, видавлювати, видавити, нагнічувати, нагнітити, (сыру, творогу) нагнічувати, нагнітити, напрасовувати, напрасувати, (растит. масла) набивати, набити, забивати, забити, бити, вибити, (о мног.) поначавлювати, понадушувати, повидушувати, понадавлювати, повидавлювати, понагнічувати, понапрасовувати, пона[поза]бивати чого. [Начавив дві пляшки виноградного соку (Київщ.)]. Нажимаемый - натисканий и натискуваний, надушуваний и т. п. [Пружинка, досі натискана важкою рукою, нараз звільнена, скочила на своє давнє місце (Франко)]. Нажатый -
    1) натиснений і натиснутий, потиснений и потиснутий, надушений, надавлений, нагнічений, понатисканий и понатискуваний и т. п.;
    2) намуляний и намулений, натруджений и т. п.;
    3) начавлений, видушений, видавлений, напрасований, набитий, забитий, вибитий и т. п. -ться -
    1) натискатися и натискуватися, натиснутися, понатискатися и понатискуватися; бути натисканим и натискуваним, натисненим и натиснутим, понатиск(ув)аним и т. п.;
    2) натискатися, натиснутися, набиватися, набитися, (о мног.) понатискатися, понабиватися; см. Набиваться 3.
    * * *
    несов.; сов. - наж`ать
    1) натиска́ти и нати́скувати, нати́снути, несов. тиснути; ( слегка) поти́скувати и поти́ска́ти, поти́снути; нада́влювати, надава́ти, наду́шувати, надуши́ти

    \нажиматьть на все кно́пки (пружины, педали) — перен. натискати (нати́скувати), натиснути на всі кнопки (пружи́ни, педа́лі)

    \нажиматьть на учёбу — натискати и нати́скувати, нати́снути (налягати, налягти) на навчання

    2) (выжимать в каком-л. количестве) начавлювати, нача́вити, нада́влювати, надави́ти

    \нажиматьть лимонного соку — нача́влювати, начави́ти (надавлювати, надавити) лимо́нного (цитринового, цитринного) со́ку

    Русско-украинский словарь > нажимать

  • 122 наторговывать

    наторговать
    1) (наживать торговлей) наторговувати, наторгувати, наживати (набувати, заробляти), нажити (набути, заробити, придбати) що торгом (торгуючи), (выручать) вторговувати, вторгувати що. [Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько п'ятака (Шевч.)];
    2) -вать (изв. время, наделать торгуя) наторгувати, накрамарювати, (пренебр.) нагандлювати. Наторгованный - наторгований, нажитий (набутий, зароблений, придбаний) торгом, вторгований. -ться -
    1) (стр. з.) наторговуватися, бути наторговуваним, наторгованим и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (торгуя) наторгуватися, накрамарюватися, (пренебр.) нагандлюватися; попоторгувати (досхочу) и т. п.; б) (торгуясь) наторгуватися, попоторгуватися (досхочу).
    * * *
    несов.; сов. - наторгов`ать
    наторго́вувати, -го́вую, -го́вуєш, наторгува́ти, -гу́ю, -гу́єш; ( выручать торговлей) уторго́вувати, уторгува́ти

    Русско-украинский словарь > наторговывать

  • 123 натягивать

    натянуть
    1) (напрягать) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, напружувати, напружити, (натуживать) натужувати, натужити, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати и т. п. що. [Не натягай так віжок! (Сл. Гр.). Як не натягнете свого лука, то становіться на баталію (ЗОЮР I). Увесь свій вік я лука напинав (Грінч.). Як напне стрілець тятивочку (Рудч.)]. -ть струну - натягати (напинати), натяг(ну)ти (напнути), (подкручивать) накручувати, накрутити струну;
    2) что над кем, чем, поверх чего, между чем - натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати що над ким, над чим, поверх чого, (по)між чим. [А павук собі швиденько від верха до споду входу нитку натягав (Франко). Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв (Чуб. V)];
    3) (надевать с усилием) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о тесной одежде, обуви ещё) нацуплювати, нацупити, (о мног.) понатягати и понатягувати и т. п. що на кого, на що. [Шину натягти на колесо (Сл. Гр.). Земля напнула буденну одежу (Коцюб.). Соня соромливо напинала щось на голі плечі (Васильч.). Нацупив на себе сорочку (Кониськ.). Постоли як-же позсихались!.. насилу нацупив (Основа 1862)];
    4) (изв. время, сов.) натяг(ну)ти, попотяг(ну)ти (досхочу) кого, що и т. п.; срв. Тянуть;
    5) (перен.) -вать дело - навертати справу, повертати справу на чию користь, по-сторонничому (не по правді, небезсторонно) судити, сприятельствувати (приязнити, догоджати) кому в справі. -вать на чью сторону - тяг(ну)ти за ким, (реже) за кого. [Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом (Куліш)]. - нуть кому нос - а) (осадить) утерти носа кому, наставити (довгого) носа кому; б) (отказать) дати відкоша кому, вдарити по носі кого. Как-нибудь да -нем (изворотимся) - якось викрутимося. Натянутый -
    1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, напружений, натужений, понатяг(ув)аний, понапинаний и т. п.; накручений. [Мов стріли з нап'ятого лука - летіть! (Франко). Нерви йому аж тріпотять, наче накручені струни (Крим.)]. -тые нервы - напружені нерви;
    2) натягнутий и натягнений и т. п.;
    3) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, нацуплений, понатяг(ув)аний и т. п.;
    4) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) натягатися и натягуватися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п. [Струни ослабли, пошарпані грубими пучками, а тепер натягуються знову (Коцюб.). Струна напинається (Сл. Гр.)];
    2) насмоктуватися, насмоктатися, набиратися, набратися; см. Напиваться 2;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (тянучи) натяг(ну)тися, попотяг(ну)ти (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися; б) (тянучись) натяг(ну)тися, попотяг(ну)тися (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися и т. п.; срв. Тянуть, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - натян`уть
    натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати; (одежду, струну, верёвку) напина́ти, напну́ти и мног. понапина́ти

    Русско-украинский словарь > натягивать

  • 124 начитывать

    начесть
    I. нараховувати, нарахувати, налічувати, налічити, (о мног.) понараховувати, поналічувати що, чого; срв. Насчитывать. При проверке счетов на него -чли сто рублей - перевіряючи рахунки (під час перевірки рахунків) на його нараховано (нарахували, налічено, налічили) сто карбованців. Начтённый - нарахований, налічений, понараховуваний, поналічуваний. -ться - нараховуватися, бути нараховуваним, нарахованим, понараховуваним и т. п.
    II. Начитывать, начитать -
    1) (изв. количество) начитувати, начитати, (о мног.) поначитувати чого; (быть в состоянии -тать, особ. при отрицании) вчитувати, вчитати. [Багато начитав цієї зими (Київ). Хіба цього багацько вчитаєш? (Звин.). Цього багато не вчитаєш (Брацл.)];
    2) (вычитывать) начитувати, начитати, вичитувати, вичитати, (о мног.) поначитувати, повичитувати що. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.). Вичитав з книжки (Сл. Ум.)];
    3) (произносить) проказувати що (як или мов (з книжки) читати), проказати що (як или мов (з книжки) прочитати). -вать сказки - проказувати казки, як (мов) з книжки читати;
    4) кому (отчитывать) - вичитувати, вичитати кому. Начитанный -
    1) начитаний, поначитуваний;
    2) начитаний, вичитаний, поначитуваний, повичитуваний;
    3) проказаний (як или мов (з книжки) прочитаний);
    4) вичитаний;
    5) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) (стр. з.) начитуватися, бути начитуваним, начитаним, поначитуваним и т. п.;
    2) чего (набираться чего из книг) - начитуватися, начитатися (о мног.) поначитуватися чого. [Начитавсь філології (Крим.)];
    3) (вдоволь, сов.) начитатися, попочитати (досхочу), (о мног.) поначитуватися; (в некоторой степени) почитатися чого. [Лист у неї в руках; не надивиться на його, не начитається (Тесл.). Український письменник повинен почитатися путящих записів з народніх уст (Грінч.)].
    * * *
    I см. начислять II несов.; сов. - начит`ать
    1) начи́тувати, начита́ти
    2) (читая, узнавать) вичи́тувати, ви́читати, начи́тувати, начита́ти

    Русско-украинский словарь > начитывать

  • 125 нашёптывать

    нашептать
    1) кому что - нашіптувати, нашептати, підшіптувати, підшептати, (о мног.) понашіптувати що, чого. [Плескотливі хвилі нашіптували мені яку- небудь екзотичну поезію (Крим.). Співати тобі (місяцеві) думу, що ти-ж нашептав (Шевч.). «Тебе обкрадають» - десь у глибу душі підшіптував якийсь голос (Крим.)];
    2) -тать - а) (наделать шептаньем) нашептати, нашепотіти (-почу, -потиш), нашепотати (-почу, -почеш); б) (пошептать изв. время) нашептати, нашепоті[а]ти, попошептати (досхочу) и т. п.;
    3) кому на кого - нашіптувати, нашептати, натуркувати, натуркати, (о мног.) понашіптувати, понатуркувати кому на кого; срв. Наговаривать 2 и Наушничать. [Нашіптують на мене, що я і такий і сякий (Полтавщ.). Шайтан натуркував їм у вуха облудні думки (Леонт.)];
    4) что и на что (навораживать) - нашіптувати, нашептати, зашіптувати, зашептати, замовляти, замовити, заворожувати, заворожити що. Нашёптанный -
    1) нашептаний, підшептаний, понашіптуваний;
    2) нашептаний, попошептаний;
    3) нашептаний, натурканий, понашіптуваний, понатуркуваний;
    4) нашептаний, зашептаний, замовлений, заворожений. [Нашептана вода (Київщ.)]. -ться -
    1) (стр. з.) нашіптуватися, бути нашіптуваним, нашептаним, понашіптуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (шепча) нашептатися, нашепоті[а]тися, попошептати (досхочу) и т. п., (о мног.) понашіптуватися; б) (шепчась) нашептатися, нашепоті[а]тися, вишептатися, попошептатися, попошепоті[а]ти (досхочу), (о мног.) понашіптуватися. [Ви ще шепочетесь! невже не нашепотілися? (Брацл.)].
    * * *
    несов.; сов. - нашепт`ать
    1) наші́птувати, нашепта́ти, -шепчу, -ше́пчеш и мног. понашіптувати; (наговаривать на кого-л.) нату́ркувати, нату́ркати и натурча́ти
    2) (на что - произносить наговор, колдовать) наші́птувати, нашепта́ти (на що), шепта́ти, пошепта́ти, шепота́ти, -почу, -почеш, пошепота́ти, шепоті́ти, -почу, -потиш, пошепоті́ти (над чим)

    Русско-украинский словарь > нашёптывать

  • 126 отмахиваться

    отмахнуться от чего (кругом, в разн. направления) обмахуватися, обмахатися, обмахнутися, обгонитися, обігнатися від чого (напр., від мух, бджіл, собак), (в изв. направлении) відмахуватися, відмахнутися від чого. -нуться от дела - відмахнутися від справи.
    * * *
    несов.; сов. - отмахн`уться
    відма́хуватися, відмахну́тися

    Русско-украинский словарь > отмахиваться

  • 127 подсудность

    1) (подлежание, подчинение изв. судебной власти) підлеглість чийому, якому судові, підлеглість кому, чому, судова підлеглість (-лости) кому, чому. Оспаривать -ность дела - сперечатись за судову підлеглість справи. Пререкания о -ности - суперечки про судову підлеглість. Дело это нам не подсудно, оно по -ности подчинено иному суду - справа ця не підлягає (не підлегла) нашому судові, вона що до судової підлеглости до иншого суду належить;
    2) (судимость) судженість, підсудність (-ности) - см. Судимость.
    * * *
    юр.
    підсу́дність, -ності

    Русско-украинский словарь > подсудность

  • 128 преследовать

    1) что, кого (гнаться, по следам, пускаться в погоню, стараться достигнуть изв. цели) - гнатися (женуся) и гнати, гонитися, ганяти, -ся, вганяти, -ся за чим, за ким, (о к.-л. цели ещё) переслідувати що (якусь мету). [Поліція ганяється за Миколою (Грінч.). Козаки вганяють за недобитками (Куліш)]. -вать неприятеля, зверя - гнатися за ворогом, за звіром. -вать цель - вганяти за метою (Грінч.), переслідувати мету, (добиваться) домагатися мети, намагатися до мети, іти до мети, змагатися до мети. Все эти мероприятия -ют одну цель - усі ці заходи мають одну мету, змагаються до однієї мети. -вать по пятам кого - гнатися по п'ятах за ким, бігти свіжими слідами за ким;
    2) кого, что (гнать, гнести) - переслідувати, напастувати кого, що, гонити кого, (притеснять) гнобити, утискати кого. [Я-ж переслідував тебе завзято (упорно) (Куліш). Ірод переслідував дуже християн (Гн.). Левко і розказав, як Тимоха гонив його (Кв.)]. -вать судебным порядком - переслідувати судом. -вать взяточничество - переслідувати хабарництво. -вать кого неотступно (навязчиво) - просвітку не давати кому. [А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.)]. Упорно -вать кого-нб. (наседать) - напосідати(ся) на кого. Меня -дует мысль - гадка (думка) муляє мене. Начальник -дует меня - начальник напосідає (-ться) на мене.
    * * *
    1) переслі́дувати (кого-що); (гнать, подвергать гонениям) гна́ти (кого-що), ( гнаться) гна́тися (за ким-чим); ( притеснять) гноби́ти (кого-що)

    \преследовать по суду́ — віддава́ти до су́ду (під суд), переслі́дувати судо́м

    2) ( не оставлять в покое) не дава́ти спо́кою и споко́ю (кому-чому); ( удручать) гніти́ти, пригні́чувати и пригніта́ти (кого-що); ( мучить) му́чити (кого-що); ( докучать) докуча́ти, надокуча́ти (кому-чому)
    3) ( иметь в виду) ма́ти на меті́ (що); ( добиваться) дба́ти (про що)

    \преследовать коры́стные це́ли — ма́ти на меті́ свою́ ко́ри́сть

    \преследовать свои́ интере́сы — дба́ти ті́льки (лише́) про свої́ інтере́си

    \преследовать цель — ма́ти на меті́, ма́ти мету́, ста́вити собі́ (за) мету́ (мето́ю), добива́тися (домага́тися, добува́тися) мети́

    Русско-украинский словарь > преследовать

Страницы

См. также в других словарях:

  • изв. — изв. известия изв. известковый Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. Изв. «Известия» газета издание Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений сов …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • извёл — ИЗВЁЛ, извёлся извелся, извела, извелась. прош. вр. от извести, известись. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ИЗВ — индекс загрязнения воды Источник: http://www.businesspravo.ru/Docum/DocumShow DocumID 10660.html ИЗВ индекс загрязнённости воды индекс загрязнённости вод экол …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • извёрт — сущ., кол во синонимов: 1 • изверт (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • извёл(ся) — [извести(сь)] …   Словарь употребления буквы Ё

  • извёрт — (РСЯР) …   Словарь употребления буквы Ё

  • извёстка — извёст/к/а …   Морфемно-орфографический словарь

  • извёртываться — извёртываться, извёртываюсь, извёртываемся, извёртываешься, извёртываетесь, извёртывается, извёртываются, извёртываясь, извёртывался, извёртывалась, извёртывалось, извёртывались, извёртывайся, извёртывайтесь, извёртывающийся, извёртывающаяся,… …   Формы слов

  • извёртливый — извёртливый, извёртливая, извёртливое, извёртливые, извёртливого, извёртливой, извёртливого, извёртливых, извёртливому, извёртливой, извёртливому, извёртливым, извёртливый, извёртливую, извёртливое, извёртливые, извёртливого, извёртливую,… …   Формы слов

  • извёстка — извёстка, извёстки, извёстки, извёсток, извёстке, извёсткам, извёстку, извёстки, извёсткой, извёсткою, извёстками, извёстке, извёстках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • ИЗВЁРТЛИВЫЙ — ИЗВЁРТЛИВЫЙ, извёртливая, извёртливое; извёртлив, извёртлива, извёртливо (обл.). Изворотливый. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»