Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

известить

  • 1 известить

    см. Извещать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > известить

  • 2 извещать

    известить кого сповіщати, сповістити кого, оповіщати, оповістити, повістити, обвіщати, обвістити кого и кому що, про що, повідомляти, повідомити, завідомляти, завідомити, звіщати, звістити кого, давати, дати знати кому, (по)давати, (по)дати (з)вістку кому, доносити, донести (вісті) кому, (стар.) ознаймувати, ознаймити кому; срвн. Уведомлять. [Я по хатах піду, сам сповіщу їх (Л. Укр.). Пішли з Лукашем, звістили батюшку (М. Вовч.). Поки що, я панові йду обвістити (М. Вовч.). Про це Орґонові я звістки не подам (Самійл.). Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о бозі (Колядка)]. -ть на словах - (кроме вышепривед. ещё) переказувати, переказати. [А хто перекаже отцю-неньці про смерть їхнього сина? (Коцюб.)]. -тите меня - сповістіть мене, дайте мені знати, подайте мені (з)вістку. -тите меня о получении письма - повідомте мене, що одержали листа. -щайте меня почаще - сповіщайте (повідомляйте) мене частіше. Извещённый о чём - с[о]повіщений, повідомлений про що. -ться о чём - довідуватися, довідатися про що, сповіщатися, сповіститися, завіститися про що, одібрати звістку про що. [Я від сестри моєї добре сповістилась (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - извест`ить
    (кого-что) сповіща́ти, сповісти́ти, -віщу́, -вісти́ш; оповіща́ти, оповісти́ти и мног. пооповіща́ти (кого-що, кому-чому); ( уведомлять) повідомля́ти, повідомити, -млю, -миш (кого-що, кому-чому); ознаймля́ти, ознайми́ти, -млю́, -ми́ш (кого-що)

    Русско-украинский словарь > извещать

  • 3 знать

    I. сущ.
    1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);
    2) (знатность) значність, вельможність (-ности).
    II. гл.
    1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];
    2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.
    III. нрч.
    1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];
    2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.
    * * *
    I
    (что) глаг. зна́ти (що); ( ведать) ві́дати (що); (смыслить в чём-л.) зна́тися (на чому); (сказку, песню) умі́ти
    II вводн. сл. жарг.
    зна́ти, знать; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть; ( должно быть) пе́вно, пе́вне; ( видно) ви́дно
    III сущ.
    зна́ть, -ті; ист. вельмо́жне (вели́ке) па́нство, вельмо́жество

    Русско-украинский словарь > знать

См. также в других словарях:

  • известить — сообщить, оповестить, уведомить, осведомить, (про)информировать, ввести в курс дела, провозвестить, дать знать, доложить, довести до сведения, рассказать, предуведомить, проинформировать, объявить, предостеречь, обвестить, поставить в известность …   Словарь синонимов

  • ИЗВЕСТИТЬ — ИЗВЕСТИТЬ, извещу, известишь, совер. (к извещать), кого что (книжн.). Уведомить кого нибудь, сообщить кому нибудь о чем нибудь. Он никого не известил о своем приезде. Жителей во время известили о наводнении. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков …   Толковый словарь Ушакова

  • ИЗВЕСТИТЬ — ИЗВЕСТИТЬ, ещу, естишь; ещённый ( ён, ена); совер., кого (что) о чём. Сообщить кому н., довести что н. до чьего н. сведения. И. о приезде. | несовер. извещать, аю, аешь. | сущ. извещение, я, ср. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова …   Толковый словарь Ожегова

  • известить — ▲ информировать ↑ относительно, событие сообщить информировать о каком л. событии; дать сообщение; довести сообщение до кого л. известить. уведомить. осведомить. осведомительный. оповещение. оповещать. передавать (радио передало сообщение).… …   Идеографический словарь русского языка

  • Известить — сов. перех. см. извещать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • известить — известить, извещу, известим, известишь, известите, известит, известят, известя, известил, известила, известило, известили, извести, известите, известивший, известившая, известившее, известившие, известившего, известившей, известившего,… …   Формы слов

  • известить — извест ить, ещ у, ест ит …   Русский орфографический словарь

  • известить — (II), извещу/, вести/шь, тя/т …   Орфографический словарь русского языка

  • известить — Syn: сообщить, оповестить, уведомить (оф.), осведомить (редк.), информировать (оф.), проинформировать (оф.) …   Тезаурус русской деловой лексики

  • известить — вещу, вестишь; извещённый; щён, щена, щено; св. кого о чём или с союзом что. Сообщить о чём л., довести до сведения кого л.; уведомить. И. о дне заседания. Он никого не известил о своём приезде. И. письмом. ◁ Извещать, аю, аешь; нсв. Извещаться,… …   Энциклопедический словарь

  • известить — вещу/, вести/шь; извещённый; щён, щена/, щено/; св. см. тж. извещать, извещаться, извещение кого о чём или с союзом что. Сообщить о чём л., довести до сведения кого л.; уведомить. Извести/ть о дне заседания …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»