Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

иди+спать

  • 1 спать

    спа́ти (сплю, спиш)

    \спатьть и [во сне] ви́деть — спа́ти і [вві сні ] ба́чити

    Русско-украинский словарь > спать

  • 2 время

    час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.
    * * *
    час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́

    времена́ — мн. часи́, -сі́в

    Русско-украинский словарь > время

  • 3 доля

    1) частка (ум. часточка), пайка, (реже) пай (ум. пайок, пайочок), (гал.) уділ (р. -лу); (при дележе) - діл (р. ділу), ділениця. [І десятої частки тих книжок не прочитав. Домішується вже й добра пайка народньої мови (Єфр.). В діл Матвієві пішла пасіка]. Третья доля - третина. Пятая доля - п'ятина. Десятая доля - десятина. Известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. - ді[е]жма. Доля зерна за помол - розмір, вимір. Принимать в долю - приймати до спілки. Вступать в долю - приставати до спілки. Делить на доли - паювати. Прийтись, пасть на долю - припасти, упасти кому, припадати (припасти) на пайку. [Як ділилися батьківщиною, мені припав оцей-о садок. Поділили те борошно, і впало нам по два пуди];
    2) (судьба) - доля, талан (ум. доленька, таланочок). [Шука козак свою долю, а долі немає (Шевч.). Добре, мамо, що ти зарані спать лягла, а то-б і бога прокляла за мій талан (Шевч.)]. Горькая, злая, несчастная доля - лиха (нещасна) година, щербата доля. Роковая доля - фатальна (загибельна) доля, судьбина. [Таке вже йому судилося, така йому судьбина (Звин.)]. Иметь чью долю - мати чию долю, (итти стезею) - топтати стежку чию. [Вона вже знала, яка доля чигала на її дитину: доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. Выпасть на долю - судитися, присудитися кому, спіткала кого. [Судилося мені отут загинути. Чужі дівки, та рано встали, по щасливій долі взяли, я, молода, опізнилася, гірка доля присудилася. Українство в Росії спіткали репресії].
    * * *
    1) ( часть) ча́стка, до́ля; ( пай) пай, род. п. па́ю; ( полученное при распределении) па́йка, ділени́ця

    быть в до́ле — бу́ти на пая́х

    в восьму́ю до́лю листа́ — ( о формате книги) у во́сьму ча́стку а́ркуша

    дели́ть на ра́вные до́ли — діли́ти на рі́вні ча́стки; паюва́ти

    2) (участь, судьба) до́ля; тала́н, -у
    3) бот., анат. ча́стка
    4) муз. до́ля
    5) ( мера веса) ист. до́ля

    Русско-украинский словарь > доля

  • 4 жёстко

    твердо, мулько, шерстко, цупко. [Голому й на сіні мулько]. Мягко стелет, да жёстко спать - м'яко стеле, та твердо спати.
    * * *
    1) (предик.: твёрдо) тве́рдо, му́лько
    2) (нареч.: сурово) жо́рстко
    3) (нареч.: без отклонений) тве́рдо, жо́рстко

    Русско-украинский словарь > жёстко

  • 5 заваливаться

    завалиться
    1) (чем) завалюватися, завалитися, закидатися, закидатися, привалюватися, привалитися, захаращуватися, захараститися; бути заваленим, закиданим, приваленим, захаращеним. -ться за что - западати, запасти, упасти за що; (задеваться где) заподітися, запроторитися десь. [Десь заподілися ножиці (Київщ.)]. -ться спать - укластися спати. -ться за кого - захилятися, захилитися, лягати, лягти за кого. За мужа -люсь, никого не боюсь - за чоловіка захилюся та й нікого не боюся (Приказка);
    2) (о стоячем предмете: уклониться, в сторону) похилитися; (о стене запавшей) увігнутися; (о прямой линии: погнуться) увігнутися. Линия фронта -лась - лінія фронта увігнулась.
    * * *
    несов.; сов. - завал`иться
    1) (падать, обрушиваться) зава́люватися, завали́тися, -валю́ся, -ва́лишся и мног. позава́люватися, па́дати, упа́сти (упаду́, упаде́ш) и мног. попа́дати

    кни́га \заваливаться ли́лась за дива́н — кни́жка (кни́га) впа́ла за дива́н

    2) ( накреняться) нахиля́тися, нахили́тися и мног. понахиля́тися, похиля́тися, похили́тися, -хилю́ся, -хи́лишся, зава́люватися, завали́тися
    3) ( терпеть неудачу) прова́люватися, провали́тися, зава́люватися, завали́тися
    4) ( укладываться спать) зава́люватися, завали́тися и мног. позава́люватися; заляга́ти, залягти́, -ля́жу, -ля́жеш
    5) страд. несов. зава́люватися; закида́тися; прова́люватися, зава́люватися

    [хоть] \заваливаться ли́сь — [хоч] завали́сь

    Русско-украинский словарь > заваливаться

  • 6 започивать

    започить
    1) засипати и засинати, заснути;
    1) (умереть) опочити, упокоїтися, навіки заснути, в[по]мерти, сконати.
    * * *
    ( лечь спать) лягти́ (ля́жу, ля́жеш) спа́ти; ( заснуть) засну́ти

    Русско-украинский словарь > започивать

  • 7 запрятываться

    запрятаться заховуватися, заховатися, зашиватися, зашитися, (о мн.) позаховуватися, позашиватися куди; бути захованим. [Так-би зашився десь у куточку й румсав-би, наче дитина (Кониськ.)]. Куда он -тался спать? - де (куди) він зашився спати?
    * * *
    несов.; сов. - запр`ятаться
    захо́вуватися, -хо́вуюся, -хо́вуєшся, захова́тися и мног. позахо́вуватися, ховатися, сховатися и мног. похова́тися

    Русско-украинский словарь > запрятываться

  • 8 идиома

    лингв.; тж. иди`ом
    ідіо́ма, ідіо́м, -у

    Русско-украинский словарь > идиома

  • 9 идти

    и Итти
    1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.
    2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];
    3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];
    4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;
    5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);
    6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;
    7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.
    * * *
    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

    идёт( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

    [де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

    де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

    [ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

    иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

    \идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

    \идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

    \идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

    \идти ти́ на что — іти́ на що

    идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

    на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

    не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

    разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

    2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

    дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

    3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

    идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

    4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

    Русско-украинский словарь > идти

  • 10 ковать

    1) кувати и (реже) кути (кую, куєш), (преимущ. о холодной ковке) клепати (-паю, -паєш и клеплю, -плеш), (выковывать) виковувати що. [Ой, ковалю, ще й ти, коваленьку, чом не куєш заліза тоненько? (Гнід.). Князь Борис усе плуги кував та людям давав (Номис). Важкі його удари нас кують мов те залізо (Франко). У тій кузні коваль клепле (Франко)]. -вать гвозди, подковы - кувати (виковувати, виробляти) цвяхи (цвяшки, гвіздки), підкови. -вать жорнов - насікати млиновий камінь (и жорно). -вать в два, в три молота - кувати в два, в три молоти. Куй железо, пока горячо - коваль клепле, поки тепле; куй залізо, коли гаряче (Приказки);
    2) (подковывать) кувати (кути), підковувати кого. [Я бачила, хтось до вас строкатого коника приводив кути (М. Вовч.)];
    3) (о мерных ударах, голосе) кувати (кути), (о мерном трещанье шашня, сверчка, кузнечика и т. п.) с[ц]вірчати, співати, тріщати. [З грубих голосів виривається й кує, як у дзвоник, молодий, приємний контральто (Васильч.). Цілу ніч співа цвіркун, і спать не дає (Звин.)]. Кованный, прич. - кований, кутий, клепаний; підкований.
    * * *
    кува́ти; ( подковывать) підко́вувати; ( заковывать) зако́вувати

    Русско-украинский словарь > ковать

  • 11 крепко

    (сильно) міцно, цупко, кріпко, сильно, (хорошо) добре, (прочно) міцно, кріпко, тривко, дебело. [Він її пригорнув до серця міцно (Квітка). Глядіть-же, цупко прикрутіте (Котл.). Добре били (Шевч.). Пошито міцно (М. Грінч.). Дебело зроблена ряма (Грінч.)]. -ко обнять - міцно (тісно) обняти. -ко связать - міцно (тісно, щільно, цупко) звязати. -ко держать - цупко (міцно) держати кого, що. -ко схватиться за что - міцно (цупко) схопитися за що, вчепитися чого. -ко задуматься - дуже (тяжко, сильно) замислитися про що. -ко спать, уснуть - спати, заснути міцно (твердо, цупко, добре, тяжко, здорово), заснути міцним (твердим) сном. [А дівчина тверденько заснула і не зчулась, як нічка минула (Чуб.). Тяжко заснула в житах на межі (Олесь)]. -ко спится кому - добре (міцно) спиться кому. Встать -ко на ноги - стати твердо на ноги. -ко стоять - твердо (міцно) стояти. [Твердо гордий дуб стоїть (Грінч.)]. -ко стоять за свои права - твердо стояти за свої права (за своїми правами). -ко закрыть глаза - тісно (щільно, міцно) заплющити (стулити) очі. -ко ударить (выругать) кого - дуже (тяжко, кріпко, здорово) ударити (вилаяти) кого. -ко хочется - дуже (тяжко) хочеться кому, кортить кого, кому. Жить -ко - жити скупо (скнаро). -ко держаться своего мнения - твердо (міцно) триматися своєї думки. -ко пьян был - дуже (тяжко, здорово) п'яний (напитий) був, п'яненний був. -ко-накрепко (сильно) - міцно- преміцно, дуже-предуже. -ко-накрепко запер дверь - добре замкнув двері. -ко-накрепко запретили мне делать это - суворо-суворісінько заборонено мені це робити. Крепче - міцніш(е), цупкіш(е), дебеліш(е), кріпше, лучче. [Що-дня тісніш, міцніш стискає нас мов обручем зо сталі лядська сила (Грінч.). Жіноче царство стоїть кріпше над усі царства (Куліш). А його притискає ще лучче (Звин.)]. Довольно -ко - міцненько, кріп(к)енько, дуженько, тривкенько, дебеленько. [А рака кріпенько держить (Стор.)].
    * * *
    нареч.
    1) мі́цно, крі́пко; си́льно, цу́пко; ( хорошо) до́бре
    2) ( очень) ду́же, си́льно, ве́льми

    Русско-украинский словарь > крепко

  • 12 лечь

    (где, на чём, на что, куда) лягти (ляжу, -жеш; пр. вр. ліг и ляг, ж. р. лягла), (о мн.) полягати, полягти, (улечься) покластися, положитися де, на чому (реже на що), куди; см. Ложиться и Лежать. [Розбивши вітер чорні хмари, ліг біля моря одпочить (Шевч.). Смерть лягла вже на устах (Грінч.). Полягали на соломі (Рудан.). Дочка заміжня була - в землю полягла (Грінч.). На землі поклався (Рудан.). На квадратовім чолі поклались рядками одна на другу дрібненькі зморшки (Коцюб.)]. Лечь вокруг чего - облягти що, лягти, положитися круг чого, (о мн.) облягти що, полягати круг чого. Лечь под что - лягти, підлягти, (о мн.) попідлягати під що. Лечь на спину - лягти горілиць, (грубо) лягти горічерева, догори черева. Лечь ничком - лягти ниць. Всё -гло на твои плечи - усе лягло на твої плечі, усе зависло на твоїй голові (шиї). Лечь спать - лягти спати, (о мн.) полягати, полягти (спати). [Субота - не робота: помий, помаж та й спати ляж (Номис)]. Лечь в постель - лягти (покластися, положитися) в ліжко (в постіль). [Він мусів положитися в постіль (Крим.)]. Лечь в бою, лечь головою, костьми - (по)лягти в полі, в бою (в бої), накласти (лягти) головою, лягти, полягти кістьми. [Ой, Бог знає, чи жив вернусь, чи поляжу в полі (Пісня). Найду або долю, або за Дніпром ляжу головою (Шевч.)]. Рожь -ла - жито вилягло, полягло. Лечь в дрейф, морск. - лягти в дрейф, задрейфувати.
    * * *
    лягти́

    легло́ подозре́ние на кого́ — упа́ла підо́зра на ко́го

    \лечь голово́ю — лягти́ (накла́сти, наложи́ти) голово́ю

    Русско-украинский словарь > лечь

  • 13 ли

    и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.
    * * *
    I част., союз; тж. ль
    чи (преим. ставится в начале предложения); (при усиленном вопросе, сомнении) чи ж, чи то ж, а чи
    II
    (мера длины и веса в Китае и др.) лі (нескл., с.)

    Русско-украинский словарь > ли

  • 14 ложиться

    лягати, (укладываться) кластися, покладатися, (опускаться) налягати, полягати на що; срв. Лечь. [Лягає тінь вечірняя на небо голубе (Крим.). Курява лягає (Шевч.). Шовкова трава на коси полягає (Пісня). Ой туман яром та налягає (Грінч. III)]. -житься спать - лягати спати, кластися спати, облягатися, (диал.) обкладатися, ляговитися, кладовитися. [Заходилися лягати спати (М. Вовч.). Ще дівчина спатоньки не клалась (Пісня). Тихо було і в спальні, коли облягалися (Коцюб.). Час уже й ляговитися (Крим.)]. -житься в постель - лягати в ліжко. -житься в десять часов - лягати в [о] десятій (годині). Я как раз -жился (спать) - я саме лягав (спати). Пора -житься (спать) - час лягати (спати), час уже кластися (облягатися). Время, когда -жатся (спать) - обляги, (у)ляги (-гів); см. Время. Хлеб -жится - хліб вилягає. -житься на якорь (бросать якорь) - кидати кітву. -житься на (в) дрейф - лягати в дрейф, дрейфувати. Как на вертись, а в могилку -жись - смерти не одперти, крути-верти, а доведеться вмерти, (шутл.) круть-верть, а під черепочком смерть.
    * * *
    ляга́ти; ( укладываться) кла́стися

    Русско-украинский словарь > ложиться

  • 15 ляд

    1) ледащо;
    2) халепа, лиха година; нечисть; нечистий, біс. Ну те(бя) к -ду - геть ік лихій годині (к бісу, к нечистому)! іди ти к нечистому!
    * * *

    иди́ (пошёл, ну тебя́) к ля́ду — бран. іди́ (геть, пішо́в) к бісу (до бі́са, до ді́дька, к лихі́й годи́ні, к чо́рту, до чо́рта)

    Русско-украинский словарь > ляд

  • 16 мертвецкий

    1) мертвецький, мертвечий, мерлецький, смертяцький. [Мертвецький великдень (Квітка). Мертвече тіло нічого не чує (Крим.)]. -кий сон - мертвий, мертвецький сон (р. сну). Спать -ким сном - спати мертвим (мертвецьким) сном, спати як дрова. Заснуть -ким сном - заснути мертвим (мертвецьким) сном, (диал.) заснути тьменно. [Заснув твердим, мертвецьким сном (Франко)];
    2) (отчаянный) очайдушний, запеклий, шалений, (ужасный) страшенний.
    * * *

    \мертвецкий сон — ме́ртвий (мертве́цький) сон

    Русско-украинский словарь > мертвецкий

  • 17 мочь

    сщ.
    I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.
    II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.
    II. Мочь, глаг. -
    1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];
    2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).
    * * *
    I глаг.
    могти́ (мо́жу, мо́жеш)

    мо́жет быть, быть мо́жет — вводн. сл. жарг. мо́же, мо́же бу́ти; ( возможно) можли́во; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть

    как живёте-мо́жете? — як ся ма́єте?, як живеться-можеться?

    II сущ.
    си́ла, міць, род. п. мо́ці

    во всю мочь, что есть мо́чи, и́зо всей мо́чи — з усіє́ї си́ли, щоси́ли, що є си́ли; ( во весь дух) щоду́ху, що є ду́ху

    Русско-украинский словарь > мочь

  • 18 мягко

    нрч. м'яко; лагідно, злагідна; пухко; ласк. м'якенько; лагідненько, плохенько, благенько; пухкенько, (ладком) лагодом, лагідком, лагодиком; срв. Мягкий. [Лягайте просто - усюди сіно й м'яко (М. Вовч.). Відказав лагідно (Г. Барв.). Зорі лагідно сіяли (Л. Укр.). Лиш злагідна благаю (Куліш). Та настелити соломи, щоб було їм м'якенько (Коцюб.)]. Более -ко - м'якше; лагідніше, плохіше, пухкіше. -ко стелет, жёстко спать - м'яко постелить, а твердо спати; у вічі як лис, а поза очі як біс (Приказки).
    * * *
    нареч.
    м'я́ко; ла́гідно; деліка́тно

    \мягко выража́ясь — в знач. вводн. сл. м'я́ко ка́жучи

    \мягко сте́лет да жёстко спать — погов. слова́ ласка́ві, та думки́ лука́ві; ті́ло обійма́є, а ду́шу вийма́є

    Русско-украинский словарь > мягко

  • 19 напролёт

    нрч.
    1) наскрізь, навиліт, від краю до краю; срв. Насквозь, Навылет. [Пробив дірку наскрізь (Мирг.). Прострелив голову навиліт (Лубенщ.)]. Пройти лес -лёт - перейти (пройти) ліс наскрізь, перейти (пройти) крізь увесь ліс, перейти ліс від краю до краю. Прочесть книгу -лёт - прочитати книжку від дошки до дошки (від початку до кінця, від краю до краю), прочитати книжку геть-чисто всю (від слова до слова); 2 (о времени) без перерви, аж до, (зап.) через що. Просидели всю ночь -лёт - просиділи без перерви всю ніч, просиділи цілісіньку ніч (з вечора аж до ранку). Не спать ночи -лёт - не спати цілісінькі ночі, (зап.) не спати через цілу ніч (через цілі ночі).
    * * *
    нареч.
    1) ( всё время) весь час, безпере́рвно

    всю ночь \напролётт — см. ночь

    все дни \напролётт — ці́лими (усилит. цілі́сінькими) дня́ми

    2) ( насквозь), на́скрізь; ( целиком) цілко́м, по́вністю; ( о пуле) нави́літ

    пройти́ лес \напролётт — пройти́ (перейти́) ліс на́скрізь (від кра́ю до кра́ю), пройти́ крізь уве́сь ліс

    Русско-украинский словарь > напролёт

  • 20 но

    союз але, (зап.) але, (усилит.) але-ж, (шире русского «да», часто, особ. вост.) та, (да, а) а, (всё же) проте, а проте, але-ж, (впрочем) а втім, (однако) одначе, однак, (диал.) отже ж, (да только) так, (диал.) дак, (да, однако) тале (из «та» и «але»), (диал.) дале, (усилит.) тале- ж, (диал.) дале-ж, (ан) аж. [Хотіла спать, але не спала (Шевч.). Читають, але не дуже хвалять (Грінч.). Ми хоч бідні, але чесні (Коцюб.). Пробачте, але я вас не питаю (М. Хвильов.). (Немає) нічого нового в її коханні, але-ж тоді (нема) нічого виключного в її чутті (В. Підмог.). Кунігунда померла. О, найкращий із світів, де ти? Але-ж на яку недугу вона померла? (Кандід). Дарма! нехай умру, та думка не умре (Л. Укр.). Він добре допік їм, та то була мала втіха (Кінець Неволі). Покірно гадав: «я не звільнюся від неї ніколи». Та не розкіш, а насолода бралася в нім з тої гадки (В. Підмог.). Хотів, він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла й манила його (Н.-Лев.). З-під білих, кострубатих брів визирають добрі, а (хотя и добрые, но) лукаві очі (Коцюб.). Вони (блудні вогники) манять, а гублять (В. Підмог.). Батько мій завжди говорив, що (через старого моряка) наш заїзд прийде до руїни.. Проте (но всё же) мені здається, що пробування у нас старого моряка виходило нам на користь. Була, проте, одна річ, що й справді могла призвести нас до руїни (Остр. Скарбів). Робота була часом важка, а проте звична (Коцюб.). Навіть для кохання він визначив час, а втім (но впрочем) він справді закоханий (В. Підмог.). Якби милий, чорнобривий, - умів-би спинити (ворогів). - Так далеко чорнобривий (Шевч.). І не був там, тале знаю (Звин.). Оженитись, я-б оженився, тале-ж з поганою-б не одружився (Вороний). Не няв віри, аж вийшло усе правда (Сл. Левч.)]. Но более того - ба більше. [Багато читаю, ба більше: дуже люблю театр (В. Підмог.)]. Но ведь - але-ж, але-ж бо, та-ж, адже-ж. [«Ти заїдеш (до хворого) з візитою.» - «Але-ж він цілком здоровий!» (В. Підмог.). Та-ж ти бачила, що купувала! (Брацл.). Адже-ж ви сами не знаєте, - нащо-ж питаєте? (Київщ.)]. Но вот - аж от (ось), (реже) та (але) от (ось). [Ніхто їх не турбував; аж ось несподівано простягся до них перший помацок зовнішнього світу (В. Підмог.)]. Но всё же - а все-ж (таки). [«Ви любите шоколяду?» - «Не дуже.» - «А все-ж таки?» (В. Підмог.)]. Но и - але (та) й, але-ж і. [Вона була вже не молода, але й не стара (Н.-Лев.)]. Не только… но и… - не тільки… - а (усилит.: ба) й:..; не то… - а (ба, та) й… [Служки вона не мала не тільки тому, що їй бракувало коштів, а й тому, що… (М. Хвильов.). Цікаво не тільки селянам, ба й інтелігентам (Крим.). Не встережуться мене не то вночі, а й серед дня (Мова). Страх безсилими робить не то поодиноких людей, ба й цілі народи (Коцюб.). Князьки не то самі стародавні звичаї переступали, та й своїх підручних до того призвичаїли (Куліш)].
    * * *
    I
    1) союз але́, о́тже; (шире и чаще русского "да") та, так; (а) а; ( однако) проте́

    но ведь — але́ ж

    но всё же — а все́ ж, а все́ ж таки

    но и — але́ й, а й; та й

    2) в знач. сущ. але́, та (нескл., с.)
    II межд.
    1) ( для понукания лошади) но; диал. вйо́, гаття́

    но-но́ — ну-ну́, но-но́

    Русско-украинский словарь > но

См. также в других словарях:

  • спать — (засыпать, заснуть, уснуть), дремать (вздремнуть), отдыхать, почивать, храпеть (всхрапнуть); клониться ко сну, клевать носом; (простонар. ) дрыхнуть; (поэт.) лежать в объятиях Морфея. Ложиться спать, идти спать, отправляться на боковую, отходить… …   Словарь синонимов

  • Пил ли, не пил ли, а коли двое скажут, что пьян, иди ложись спать. — Пил ли, не пил ли, а коли двое скажут, что пьян, иди ложись спать. См. МОЛВА СЛАВА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Золотой ключик, или Приключения Буратино — У этого термина существуют и другие значения, см. Золотой ключик. Золотой Ключик, или Приключения Буратино Издание 1950 г. Художник А. Каневский Автор …   Википедия

  • Золотой ключик, или приключения Буратино — Издание 1950 г. Художник А. Каневский Автор: Алексей Николаевич Толстой Жанр: сказка Язык оригинала: русский Оригинал издан: 1935 978 5 465 01370 3 …   Википедия

  • Золотой ключик, или Приключения Буратино (сказка) — Золотой Ключик, или Приключения Буратино Издание 1950 г. Художник А. Каневский Автор: Алексей Николаевич Толстой Жанр: сказка Язык оригинала: русский Оригинал издан: 1935 978 5 465 01370 3 …   Википедия

  • Золотой ключик (сказка) — Золотой Ключик, или Приключения Буратино Издание 1950 г. Художник А. Каневский Автор: Алексей Николаевич Толстой Жанр: сказка Язык оригинала: русский Оригинал издан: 1935 978 5 465 01370 3 …   Википедия

  • глаз — сущ., м., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? глаза, чему? глазу, (вижу) что? глаз, чем? глазом, о чём? глазе и в глазу; мн. что? глаза, (нет) чего? глаз, чему? глазам, (вижу) что? глаза, чем? глазами, о чём? о глазах 1. Глаза это органы,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ROH Driven — Необходимо проверить качество перевода и привести статью в соответствие со стилистическими правилами Википедии. Вы можете помочь улучшить эту статью, исправив в ней ошибки. Оригинал не указа …   Википедия

  • Ради всего святого — Устар. Экспрес. Очень прошу. Заклинание при усиленной просьбе. Так у вас разве есть выкройка?.. Душа моя, дайте её мне, ради всего святого (Гоголь. Мёртвые души). Вер, а Вер… позвал Иван жену. Построим мы дом от к осени, точно построим. Надо бы с …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • глючиться — 1. [8/0] казаться, мерещиться. Молодежный сленг 2. [4/1] стать объектом галлюцинаций. Жаргон наркоманов 3. Глючиться [2/20] Неотрывно играть в компьютерные игры. – Выключай компьютер и иди спать уже 5 ть утра тебе сегодня в школу. – Ну мам я еще… …   Cловарь современной лексики, жаргона и сленга

  • К ЧЁРТУ — 1. К ЧЁРТУ <К ЧЕРТЯ/М, КО ВСЕМ ЧЕРТЯ/М> послать и под. Вон, долой. Имеется в виду, что лицо (Х) в грубой форме выражает крайнее раздражение против другого лица (Y), реже против какого л. вещного объекта (Z), желая поскорее избавиться от… …   Фразеологический словарь русского языка

Книги

  • Говориша, Павлик Лемтыбош. Павлик Лемтыбож очень любил играть на арфе, но не умел. Поэтому он играл на барабане в группе "Сказы Леса" . А еще Павлик очень любил читать и писать. И, в отличие от Сида Вишеза, он это… Подробнее  Купить за 300 руб
  • Надо помочь, Кир Булычев. «Корнелий Удалов сидел дома один, смотрел телевизор. Погода стояла паршивая, дождь, ветер, мокрые листья носятся по улицам, хороший хозяин собаку не выгонит. Жена Ксения взяла сына, ушла… Подробнее  Купить за 19 руб электронная книга


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»