з+року+в+рік

астр. год

1) рік, год (зап. гід, р. году), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа), (умен.) річок (р. -чка), годок (р. -дка), годочок (р. -чка). [З Новим Роком!]. Текущий год - цей (поточний, біжучий) рік. В этом год, в нынешнем году - цього року, цей рік, серік. В прошлом году - того року, минулого року, (у)торік, тогід. В позапрошлом году - позаторік. В будущем году - нарік. Относящийся к этому году, этого года - сьогорічний, цьогідній, сьоголітошній. Год тому назад - (уже) рік тому, буде тому рік. Из года в год - рік-у-рік, рік-повз-рік, год-у-год. С году на год - від року до року. Как в какой год - як під рік (год), як до року (году). В прежние годы - за колишніх (давніших) років. В 1917 году - 1917-го року, в 1917-му році. В один год - однього року. Через год - за рік, за год, у рік, у год. В продолжение года - через рік, протягом року. До истечения года - до року, до году. Каждый год - що-року, що- рік. Два раза в год - двічі на рік. Семь тысяч в год (плата) - сім тисяч річно. Отдавать в наём на год - наймати на рік, у год. Служить по найму на год - по годах ходити, у году бути. Пошёл кому-л. восемнадцатый год - на вісімнацятий рік пішло (звернуло) комусь, у 18-ий рік уступив хтось. Круглый год - цілий рік, від льоду до льоду. Полгода - півроку, півгода. Четвёртая часть года - квартал. Високосный год - переступний рік, Касянів рік. Время года - пора року, відміна року. [Чотири пори року]. Новый год - новий рік. Канун нового года - щедрий вечір. Поздравлять с новым годом (с определ. обрядами) - новолітувати. Родившийся в этом году, в прошлом году (о скоте) - селіток, торішняк;

2) (возраст, годы) вік, літа. [Молоді літа. Дитячий вік]. Преклонные годы - похилий вік. Годы этого уже не позволяют - із літ це мені вийшло. Пока позволяют годы - поки служать літа. Годами стар - на літа старий. Годы проходят - літа (роки) минають. Прожить молодые годы - відмолодикувати. Срв. Лето.

* * *

(yr; Y.)

n ком. рік; a річний

період часу, що охоплює дванадцять місяців

═════════■═════════

accounting year звітний рік; audit year ревізійний рік; base year базовий рік; boom year рік високої кон'юнктури; budget year бюджетний рік; business year господарський рік • фінансовий рік; calendar year календарний рік; commercial year фінансовий комерційний рік; contract year договірний рік; crop year сільськогосподарський рік; current year поточний рік; economic year господарський рік; farming year сільськогосподарський рік; financial year фінансовий рік; fiscal year фінансовий рік; going year чинний рік; green year доходний рік • прибутковий рік; half year півріччя; insurance year страховий рік; interest rate per year річна відсоткова ставка; leap year високосний рік; legal year юридичний рік; locust years голодні роки • роки злиднів і нестатків; model year рік, протягом якого діє дана модель; natural business year фінансовий рік; present year теперішній рік • нинішній рік; previous year попередній рік; production year господарський рік; reference year базовий рік; report year звітний рік • рік подання статистичного звіту; reporting year звітний рік; target year останній рік планового періоду • цільовий рік; tax year податковий рік; trading year операційний рік; working year виробничий рік • господарський рік

═════════□═════════

at year end в кінці року • на кінець року; year acquired рік придбання; year end кінець року; year-end balance sheet річний баланс • балансовий звіт на кінець року • річний балансовий звіт; year-end closing закриття рахунків на кінець року; year-end closure закриття рахунків на кінець року; year-end dividend річний дивіденд • дивіденд на кінець року; year-end figures кількісні показники на кінець року; year-end price ціна на кінець року; year-end procedures бухгалтерські операції, які виконуються в кінці року; year's loss збитки за рік; year of acquisition рік придбання; year of appropriation рік придбання • рік асигнування; year of assessment рік оподаткування • рік оцінки нерухомого майна; year of crisis кризовий рік; year of death рік смерті; year of deduction рік надання податкової знижки • рік відрахування; year of delivery рік поставки; year of deposit рік депонування; year of disbursement рік виплати; year of income рік одержання доходу; year of manufacture рік виготовлення; year of operation рік фінансової операції • рік операції; year of payment рік платежу; year of provision рік постачання; year of publication рік публікації; year of purchase рік покупки; year of recession рік спаду; year of sale рік продажу • рік реалізації; year of termination рік закінчення терміну • строк припинення дії; year on year в річному обчисленні; year-on-year growth щорічне зростання; year-on-year increase щорічний приріст; year's profit прибуток за рік; year to date на даний рік; year-to-date statement звіт за минулий рік; year under review звітний рік

рік; сене бин сет'из йӱз йетмиш дӧрт сенедэ тисяча вісімсот сімдесят четвертого року ВН; йирим биринҗи сене т'ельди ачлых двадцять першого року стався голод СМ; отуз бешинҗ и сенедэ доғду він народився тридцять п'ятого року ВН; эвлендим сет'из сенедэ я одружився восьмого року СБ; сет'изинҗи сенедэ восьмого року СМ; хырх бир сенедэ дӧгӱш чыхты війна розпочалася сорок першого року К; д'ирим алты сенедэ доғду він народився двадцять шостого рокуМ; он ӱч сенесиндэ доғдум я народився тринадцятого року ВН; бин дохуз йирим дӧрдӱнҗи сенесиндэ тисяча дев'ятсот двадцять четвертого року П; мен ӧзӱм йирим ӱч сенедэн сам я двадцять третього року У; отуз эт'и сенедэн хырх бир сенед'ерек з тридцять другого по сорок перший рік Б; эльли эт'и сенейерек до п'ятдесят другого року П; … сене толду СБ, сенелер толду СБ, Г, СЛ воповнилися літа, роки, настала пора; пор. сине I.

1. n

1) збирання винограду

2) річна продукція винограду (вина)

3) вино врожаю певного року

4) марочне вино, вино найвищого гатунку (тж vintage wine)

5) дата виробництва (випуску) (продукції)

2. adj

1) марочний; витриманий, видержаний

2) старовинний

3) застарілий, старомодний

4) зрілий

3. v

1) збирати виноград

2) виготовляти виноградне вино

* * *

1) собирать виноград

2) делать (виноградное) вино

1) збір винограду; сезон збору винограду

2) річна продукція винограду або вина; the vintage last year was harmed by dіsease врожай минулого року був уражений хворобою

3) вино врожаю визначеного року; vintage of 1950 вино врожаю 1950 року; марочне вино, вино вищої якості (тж. vintage wіne); rare vintages рідкі вина

4) дата виробництва або випуску чого-н., віддалена; а pіano of 1845 vintage піаніно 1845 року (випуску); вік; термін служби

5) ек. покоління техніки; old and new vintages старі і нові покоління техніки; vintage of capіtal покоління капіталу, капітал одного терміну введення

1) марочний; витриманий; vintage wіne марочне вино; vintage vodka стара горілка

2) стародавній; класичний; а vintage sіlent fіlm класичний фільм (часів) німого кіно

3) застарілий, старомодний; vintage suіts костюми, що вийшли з моди; old vintage joke анекдот “з бородою”

4) зрілий; vintage O’Neіll добуток, що відноситься до розквіту творчості О’Ніла

5) який (що) стосується періоду 1916-1930 р. ( про автомобілі)

- European citizenship

1) (неок.) витікання; см. Истекание; оконч. витечення; виплив (-ву). -ние воды - витікання води. -ние крови, материи - виплив, витікання крови, матерії. -ние лучей, энергии, физ. - виплив проміння, енергії з чого;

2) (о времени, сроке) скінчення, уплив (-ву). -ние срока, года - скінчення терміну (строку), року. До -ния срока, года - до терміну, до року, (книжн. оборот) до скінчення терміну, року. За -нием срока дело прекращается - через скінчення терміну (через те, що минув, вийшов термін) справа припиняється. По -чении года, срока - як (коли) вийде, (с)кінчиться, мине (як вийшов, скінчився, минув) рік, термін (строк), після року, після терміну, по рокові, по термінові (строкові), (книжн. оборот) по скінченні року, терміну. По -чении некоторого времени, я возвращусь - як мине який(сь) час (за якийсь час), я поверну(ся). По -нии стольких, многих лет - по стількох, по багатьох роках. [Ми по стількох віках таки знайшли його (розум) (Самійл.)];

3) (жидкость; что истекает) випливи (-вів); (ток, струя) струмінь (-меня).

* * *

1) ( вытекание) витіка́ння

2) (окончание) закі́нчення, скі́нчення

3)

1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];

2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;

3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);

4) південь (-дня); см. Юг;

5) см. Летник 1;

6) тепло; см. Тепло, сщ.

* * *

рік; эт'и йыл два роки ВН; йыл да боса П, йыл сайы К щороку; йӱз дохсан алты йыл олду бизим эв йасағанымыз з часу, як ми збудували нашу хату, минуло сто дев'яносто шість років Б; алтмыш бир йылға доғду він народився шістдесят першого року ВН; йыл йирим бир йылға двадцять першого року ВН; т'елеҗек йылға на наступний рік Б; отуз беш йылда за тридцять років СМ; не йылда кислелерни боздлар? якого року поламали церкви? Б; отуз сет' из йылда... отуз сет'из йылға мени йибердлер Москваға, выставка ға тридцять восьмого року мене послали до Москви на виставку Б; ӱч йылда за три роки Б; йылда да щороку СМ, У; мен энди бунда отуз ӱч йылдан бери отруйум я мешкаю тут уже тридцять три рокиМ; йылларнен роками Б; Йаңы йылбен ВН, Йаны йылнен К, Йылына кӱнӱне савлух илен СБ з Новим роком; о йылы того року К; он дохузун йылында в дев'ятнадцятому році СГ; йылындан через рік після того СЛ; хырх йединҗ и йылыче в сорок сьомому році СМ; йылын эт- поминати через рік, справляти роковини НБЄ.

1) подарунок, обнова (до Нового року)

2) почин, початок (торгівлі)

3) добре передвістя, добра ознака

4) застава, завдаток

5) перший внесок при виплаті в розстрочку

1) дарувати

2) обновити

3) урочисто відзначити відкриття

4) спробувати вперше, почати

5) бути добрим передвістям (доброю ознакою); приносити щастя

* * *

1) подарунок, обновка (особл. до Нового року або на новосілля)

2) почин, початок ( торгівлі)

3) добра ознака, прикмета; талісман

4) застава, завдаток; перший платіж при купівлі на виплат

1) дарувати, робити подарунки (особл. до Нового року або на новосілля)

2) обновити; урочисто відзначити відкриття; спробувати вперше; почати

3) бути гарною ознакою, прикметою; приносити щастя

4) вносити завдаток

переддень Нового року; новорічна ніч; зустріч Нового року

* * *

n; діал.

1) рік

2) pl вік, роки

3) довгий період часу

* * *

1) год

2) pl вік, роки; тривалий період часу

1) кінець року (особл. фінансового)

2) дивіденд, що виплачується наприкінці року

1) собирать виноград

2) делать (виноградное) вино

1) збір винограду; сезон збору винограду

2) річна продукція винограду або вина; the vintage last year was harmed by dіsease врожай минулого року був уражений хворобою

3) вино врожаю визначеного року; vintage of 1950 вино врожаю 1950 року; марочне вино, вино вищої якості (тж. vintage wіne); rare vintages рідкі вина

4) дата виробництва або випуску чого-н., віддалена; а pіano of 1845 vintage піаніно 1845 року (випуску); вік; термін служби

5) ек. покоління техніки; old and new vintages старі і нові покоління техніки; vintage of capіtal покоління капіталу, капітал одного терміну введення

1) марочний; витриманий; vintage wіne марочне вино; vintage vodka стара горілка

2) стародавній; класичний; а vintage sіlent fіlm класичний фільм (часів) німого кіно

3) застарілий, старомодний; vintage suіts костюми, що вийшли з моди; old vintage joke анекдот “з бородою”

4) зрілий; vintage O’Neіll добуток, що відноситься до розквіту творчості О’Ніла

5) який (що) стосується періоду 1916-1930 р. ( про автомобілі)

1) год

2) pl вік, роки; тривалий період часу

1) кінець року (особл. фінансового)

2) дивіденд, що виплачується наприкінці року

1. n

1) останній, останнє

2) кінець

3) смерть, кончина, край

4) жарт. вигадка, каламбур, залишені на кінець

5) розв'язка, кінцівка

6) щось останнє

7) копил, колодка

8) витримка, витривалість

9) ласт (міра)

10) мор. одиниця вантажопідйомності (близько 2 т)

2. adj

1) sup від late

2) останній

3) єдиний, останній

4) минулий

5) найновіший, найостанніший, найсвіжіший; сучасний

6) найбільш непідхожий, найбільш небажаний; несподіваний

7) остаточний

8) надзвичайний

3. adv

1) sup від late

2) після всіх

3) востаннє, в останній раз

4) на останньому місці, наприкінці (при переліку)

4. v

1) тривати

2) витримувати; залишатися в живих

3) зберігатися (у хорошому стані); носитися (про взуття тощо)

4) вистачати, бути достатнім (тж last out)

5) натягувати на копил

* * *

1) останній, останнє; залишок

2) кінець

3) жарт, вигадка, каламбур, залишені під кінець

1) superl від late 1; останній (нaпp., вагон); останній ( за часом)

2) минулий

3) найновіший, найостанніший, найсвіжіший

4) найбільш невідповідний, найбільш небажаний або несподіваний

5) крайній, надзвичайний

1) після всіх

2) востаннє

3) на останньому місці, наприкінці ( при перерахуванні)

1) продовжуватися, тривати; витримувати, залишатися в живих

2) зберігатися ( у гарному стані); носитися ( про тканини); витримувати (про здоров'я, сили)

3) бути достатнім, вистачати ( last out)

1) ласт ( міра товару)

2) мop.; icт. одиниця вантажопідйомності ( бли-зько 2 т)

1. n

1) пора року

2) сезон

3) пора, час, період

4) проміжок часу

5) підхожий час (момент)

6) сезонний квиток; абонемент (у театр тощо)

1) поет. рік

8) заст. свято

2. v

1) робити придатним для вживання; витримувати (вино); сушити (дерево)

2) ставати придатним для вживання

3) привчати (до чогось); акліматизувати; загартовувати

4) надавати смаку (гостроти); приправляти

5) надавати інтересу (пікантності); пожвавлювати

6) пом'якшувати, стримувати

7) вселяти думки (почуття)

8) тех. в'ялити; піддавати старінню (метал)

9) кондиціювати (продукти)

* * *

1) пора року

2) сезон; пора, час, період

3) проміжок часу, період

4) підходящий час

5) сезонний квиток; абонемент ( у театр)

6) пoeт. рік

7) c-г., бioл. період статевого полювання; період тічки

1) робити придатним для вживання, використання; сушити, витримувати; ставати придатним до вживання, використання (сушитися, дозрівати)

2) привчати; загартовувати, акліматизувати

3) приправляти, надавати смаку, гостроти ( їжі); надавати інтересу, пікантності; оживляти

4) icт. пом'якшувати, зменшувати

5) тex. піддавати старінню ( метал)

6) cпeц. в'ялити; кондиціювати ( продукти)

1) своєчасний, доречний

2) що відповідає порі року (сезону)

* * *

1) який відповідає порі року

2) своєчасний, доречний

1) (откуда) вихід (-ходу), (устар.) вийстя звідки; вим[в]андрування. По -де - по виході, по вийстю. [По виході із Єгипетської землі (Св. П.). По вийстю з церкви (Сл. Ум.)]. - ход французов из Москвы - вихід французів з Москви. Книга Исход - книга Виходу;

2) (перен.: выход из положения) вихід, (обычно) рада, порада, рятунок, порятунок (-нку); см. Выход 1. [І вони-ж не бачили иншої ради, як закликати до війни, щоб кінчити її (Н. Рада)]. Нет -да (выхода) из этого положения - нема ради з цим становищем, нема виходу, порятунку з цього становища. Найти -ход (выход) в каком-л. деле, в чём-л. - дати собі раду, пораду з якою справою, з чим, порадити собі з чим. Он нашёл себе -ход в смерти - він знайшов собі порятунок у смерті;

3) (о времени, о деле и т. п.: конец) кінець (-нця), прикінчення, (реже) приконеччя, скінчання; срвн. Конец 7. [Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне (Лебед. п.)]. -ход лета, зимы, года, дня - кінець літа, зими, року, дня или кінець літу, зимі, рокові, дневі. -ход войны, состязаний - кінець війни и війні, змагань и змаганням. -ход дела, процесса - кінець, (разрешение) розвязання справи, процеса (или справі, процесові). Ждём -да дела - чекаємо кінця справі (и справи) или чим справа закінчиться, розвяжеться. -ход болезни - кінець, розвязання хвороби. Благополучный, благоприятный -ход болезни - щасливе розвязання, щасливий кінець хвороби. -ход этой болезни сомнительный - який кінець (в) цієї хвороби - річ непевна. На -де, в -де чего - на кінці, наприкінці, на приконеччі, на прикінченні, на скінчанні чого. [Літо вже наприкінці було (Тесл.). Наприкінці першого десятиліття XX віку (Єфр.). На скінчанню IV-го століття (Куліш)]. В -де года - в кінці року, наприкінці року. В -де десятого - наприкінці десятої (години). На -де (быть), в -де что - кінчається що, доходить краю що, сходить що, наприкінці, на вичерпанні що. [Літо вже сходить (Гайсинщ.)]. Январь в (на) -де - січень кінчається (сходить), січень наприкінці. Деньги на -де - гроші ви[с]ходять, доходять краю, гроші на вичерпанні. День на -де - день кінчається, день наприкінці, день добирається (до) краю. Второй час в -де - друга година кінчається, друга година наприкінці;

4) -ход души - схід, скін (р. скону), конання душі. [Ударили тричі в старий дзвін на схід душі (ЗОЮР). А на схід душі хоч табаки понюхаю (Рудан.). На скін душі (Сл. Ум.)]. Благовест на -ход души - подзвін (-вону), подзвіння, подзвінне (-ного).

* * *

1) ( действие) ви́хід, -ходу

2) (способ разрешить какое-л. затруднение) ви́хід, ра́да, пора́да, ряту́нок, -нку, поряту́нок

3) (окончание, завершение) кіне́ць, -нця́

4) ( результат) результа́т, -у, на́слідки, -ків, на́слідок, -дку