-
1 причинять
несов.; сов. - причини́тьneden olmak; vermekущерб, причиня́емый стихи́йными бе́дствиями — doğal afetlerin neden olduğu zararlar
причиня́ть убы́тки кому-л. — birini zarara sokmak / uğratmak
причиня́ть муче́ния / страда́ния кому-л. — ıstırap(lar) vermek / çektirmek
причиня́ть боль кому-л. — birinin canını ağrıtmak
причини́ть (душе́вную) боль кому-л. — birini incitmek
-
2 ущерб
zarar* * *мzarar; hasarматериа́льный уще́рб — maddi zarar
причини́ть / нанести́ уще́рб кому-л. — birini zarara uğratmak, birine zarar vermek
понести́ уще́рб — zarara uğramak, zarar görmek
наноси́ть уще́рб интере́сам страны́ — ülkenin çıkarlarını zedelemek
пожа́р причини́л большо́й материа́льный уще́рб — yangın büyük maddi hasara neden oldu
уще́рб, причинённый гра́дом посе́вам — dolunun ekinlere verdiği hasar
••в уще́рб кому-л. — birinin zararına
в уще́рб здра́вому смы́слу — sağduyuya aykırı olarak
луна́ на уще́рбе — ay küçülme safhasındadır
-
3 боль
ağrı,acı* * *жağrı; acıзубна́я боль — diş ağrısı
причини́ть боль кому-л. — (birinin) canını yakmak / acıtmak
закрича́ть от бо́ли — acıdan / can acısıyla bağırmak
сти́снуть зу́бы до бо́ли — dişlerini ağrıyıncaya kadar sıkmak
он до бо́ли сжал мне ру́ку — elimi acıtacak kadar sıktı
не причиня́я бо́ли — acıtmadan
••с болью в душе́ / в се́рдце — içi yanarak
-
4 убыток
zarar* * *мбольши́е материа́льные убы́тки — büyük mal kaybı
терпе́ть / нести́ убы́тки — zarar etmek
покры́ть убы́тки — zararı kapatmak
прода́ть что-л. с убы́тком — zararına satmak
причини́ть кому-л. убы́ток в разме́ре... рубле́й — birini... ruble zarara sokmak
••ты в убы́тке не бу́дешь — zararlı çıkmazsın
См. также в других словарях:
причини́ть — причинить, чиню, чинишь … Русское словесное ударение
причини́ть — ню, нишь; прич. страд. прош. причинённый, нён, нена, нено; сов., перех. (несов. причинять). Вызвать, сделать что л., послужить причиной чего л. Причинить боль. Причинить вред. □ Простите мне все огорчения, которые я вам причинила. Тургенев,… … Малый академический словарь
причинить — причинить, причиню, причиним, причинишь, причините, причинит, причинят, причиня, причинил, причинила, причинило, причинили, причини, причините, причинивший, причинившая, причинившее, причинившие, причинившего, причинившей, причинившего,… … Формы слов
причинить — глаг., св., употр. сравн. часто Морфология: я причиню, ты причинишь, он/она/оно причинит, мы причиним, вы причините, они причинят, причинил, причинила, причинило, причинили, причинивший, причинённый, причинив см. нсв. причинять … Толковый словарь Дмитриева
причинити — 1 дієслово доконаного виду зачинити нещільно причинити 2 дієслово доконаного виду стати причиною нещастя причинити 3 дієслово доконаного виду додати … Орфографічний словник української мови
причинитися — 1 дієслово доконаного виду зачинитися нещільно причинитися 2 дієслово доконаного виду долучитися до якоїсь справи … Орфографічний словник української мови
Причинить — сов. перех. см. причинять Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Причиниться — сов. см. причиняться Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
причинить — ню, нишь; причинённый; нён, нена, нено; св. что. Вызвать, сделать что л., послужить причиной чего л. (обычно неприятного). П. вред. П. боль, огорчения. П. убытки. ◁ Причинять, яю, яешь; нсв. Причиняться, яется; страд. Причинение, я; ср. П.… … Энциклопедический словарь
причиняти — I я/ю, я/єш, недок., причини/ти, чиню/, чи/ниш, док., перех. Зачиняти, перев. нещільно, не повністю (двері, вікно, кватирку і т. ін.). || кого, рідко. Зачиняти де небудь, не випускаючи назовні. II я/ю, я/єш, недок., причини/ти, чиню/, чи/ниш, док … Український тлумачний словник
причинятися — I я/ється, недок., причини/тися, чи/ниться, док. 1) Зачинятися, перев. нещільно, не повністю (про двері, вікно, кватирку і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до причиняти I. II я/юся, я/єшся, недок., причини/тися, чиню/ся, чи/нишся, док., розм. 1) … Український тлумачний словник