-
41 смисл
I СМИСЛ - 1) Особливий зміст, яким людина наділяє прояви своєї життєдіяльності, предмети та явища об'єктивного світу в процесі його духовно-практичного освоєння, і внаслідок цього надає їм певного значення в системі людської культури, в ієрархії суспільних цінностей Х. арактеризуючи суспільні властивості речей, С. наголошує їх місце у житті людини, вказує на їхнє суспільно-історичне призначення. В цьому розумінні говорять про С. буття, С. праці, С. життя тощо. В ідеалістичній філософії, зокрема екзистенціалізмі, С. часто набирає містичного значення. 2) Характеристика виразів природних, спеціальних наукових і штучних мов, яка визначає правомірність вживання цих виразів у межах даної конкретної мови. Напр., у межах мови квантової механіки правомірний вираз: "Електрон має імпульс", але неправомірний: "Електрон має руки". Тому перше висловлювання має С. (є смисловим), а друге не має С. (є неосмисленим, безглуздим). Критерієм осмисленості виразів служать закони функціювання мов, зокрема для природної мови - правила граматики. Слід відрізняти неосмислений вислів від хибного. Ця осмисленість виявляється в тому, що хибне висловлювання є осмисленим і його заперечення дає істинне висловлювання, а заперечення безглуздого - завжди дає безглуздий вислів; 3) одна з ознак імені, що характеризує його зміст. У цьому розумінні С. називають усе, що можна зрозуміти, коли поняття засвоєне. В математичній логіці більш спеціалізованим поняттям С. є концепт.[br]II див. значення і смисл -
42 Шляєрмахер, Фридрих Даніель
Шляєрмахер, Фридрих Даніель (1768, Бреслау - 1834) - нім. протестантський теолог і філософ, один із засновників герменевтики. В ранній період творчості був близьким до гуртка ієнських романтиків, зокрема до Шлегеля, що знайшло вияв у створенні цілісного релігійно-естетичного образу світу О. снову релігії, яку Ш. визначив як "споглядання універсуму", або "почуття залежності" від безконечного, вбачав у особистому внутрішньому переживанні З. годом, зосередившись на проблемах філософії, Ш. виходив з єдності буття і мислення, яку, проте, вважав лише передумовою знання, а не його предметом. В етиці Ш. намагався подолати дуалізм необхідності і свободи, обов'язку і схильності, введений Кантом і Фіхте, вважаючи, що в конкретному бутті свобода і необхідність, обов'язок і уподобання існують як протилежні і водночас уже об'єднані сторони. Найбільший доробок Ш. вніс у розвиток герменевтики як загальної теорії тлумачення текстів. Висунутий ним принцип герменевтичного кола утверджував циклічний характер процесу розуміння: для розуміння цілого необхідно зрозуміти його окремі частини, але для розуміння окремих частин необхідно мати уявлення про ціле. Ш. виокремив психологічний аспект герменевтичного кола: текст є фрагментом цілісного духовного життя певної особистості, через що розуміння "частини" і "цілого" завжди обопільно опосередковане Г. ерменевтику Ш. розумів перш за все як мистецтво розуміння чужої індивідуальності, відрізняючи її, з одного боку, від діалектики, яка спрямована на розкриття предметного змісту твору, а з другого, від граматики, яка не може виявити його індивідуально-стилістичний характер Р. азом із тим Ш. зауважував важливість "граматичного", або лінгвістичного, аспекту тлумачення, що усуває звинувачення в психологізації процедури розуміння.[br]Осн. тв.: "Розмови про релігію" (1799); "Монологи" (1800); "Критичний начерк попередньої етичної теорії" (1803); "Діалектика" (1804); "Короткі нариси з теології" (1811), "Християнська віра" (1821).Філософський енциклопедичний словник > Шляєрмахер, Фридрих Даніель
См. также в других словарях:
граматики˫а — см. грамотики˫а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
граматик — а, ч. 1) Знавець граматики, автор твору з граматики. 2) іст. Учень третього із семи класів духовного та єпархіального училища і семінарії … Український тлумачний словник
Феоктист Мочульский — (в миру Иван) архиепископ белгородский и курский. Родился в 1729 г. в дворянской семье в Заднепровской Украйне, принадлежавшей тогда польскому королевству, скончался 30 апреля 1818 г. Образование Ф. получил в переяславской семинарии и в Киевской… … Большая биографическая энциклопедия
Кузин, Мих. Викт. — драмат. писат., сост. учеб. русск. граматики и педагог. брош. (1890 1900 гг.). {Венгеров} … Большая биографическая энциклопедия
Миропольский, Всеволод Иринеевич — (1839 1897) писатель. Получил высшее медицинское образование; в 80 х годах был помощником редактора "Рус. Мысли" С. А. Юрьева. Выйдя вместе с ним из редакции, М. долго жил в Америке, получил диплом доктора медицины от нью йоркского… … Большая биографическая энциклопедия
Миропольский Всеволод Иринеевич — (1839 1897) писатель. Получил высшее медицинское образование; в 80 х годах был помощником редактора Рус. Мысли С. А. Юрьева. Выйдя вместе с ним из редакции, М. долго жил в Америке, получил диплом доктора медицины от нью йоркского университета и… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Караваджо — У этого термина существуют и другие значения, см. Караваджо (значения). Караваджо … Википедия
Бойко, Борис Иванович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Бойко. В Википедии есть статьи о других людях с именем Бойко, Борис. Борис Иванович Бойко Дата рождения: 11 апреля 1947(1947 04 11) (65 лет) Страна … Википедия
Бойко Борис Иванович — Борис Иванович Бойко Дата рождения: 11 апреля 1947 Гражданство: Украина Научная сфера: математика, кибернетика Место работы: Киевский национа … Википедия
Бойко Б. И. — Борис Иванович Бойко Дата рождения: 11 апреля 1947 Гражданство: Украина Научная сфера: математика, кибернетика Место работы: Киевский национа … Википедия
Бойко Б. — Борис Иванович Бойко Дата рождения: 11 апреля 1947 Гражданство: Украина Научная сфера: математика, кибернетика Место работы: Киевский национа … Википедия
