Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

зчіплюватися

  • 21 охватываться

    охватиться обхоплюватися, обхопитися, обійматися, обнятися, поніматися, по(й)нятися чим. [Риданням Іудея пойнялась (Л. Укр.)]. Город -тился пламенем - місто взялося полум'ям.
    * * *
    2) охо́плюватися; ото́чуватися; охо́плюватися; обійма́тися, обніма́тися; огорта́тися, обгорта́тися; захо́плюватися; осяга́тися, охо́плюватися
    3) охо́плюватися
    4) охо́плюватися

    Русско-украинский словарь > охватываться

  • 22 прицепляться

    прицепиться
    1) причі[е]плюватися и причіплятися, причепитися до чого, чіплятися до чого и на чому, почепитися на чому, учепитися и чепитися за що и чого, (во множ.) попричі[е]плюватися, почіплятися и т. д., бути причепленим до чого, почепленим до чого и на чому, учепленим за що и до чого. [Як реп'ях той, учепиться за латані поли (Шевч.). Не довго думаючи, він чепився на ту берізку (Франко). Пропасниця мене чепилась вчора (Маковей)];
    2) чіплятися, причепитися до кого, учепитися кого и до кого; см. Придираться, Привязываться 3, Приставать 4. [Причепився, як реп'ях (Номис). Що-ж бо ви, мамо, мене нині вчепилися, як оса? (Франко)].
    * * *
    прицепи́ться

    (к кому-чему) — причіпля́тися и причі́плюватися, причепи́тися, и попричіпля́тися и попричі́плюватися (до кого-чого), чіпля́тися (до кого-чого, на кого-що), почепи́тися и почіпля́тися (на кого-що), несов. учепи́тися (до кого-чого); припина́тися, припну́тися и прип'ясти́ся и прип'я́стися и прип'я́тися (до кого-чого); ( придираться) присі́куватися, присі́катися (до кого-чого); ( нацепляться) начі́плюватися, начепи́тися и поначі́плюватися и поначіпля́тися (на кого-що)

    Русско-украинский словарь > прицепляться

  • 23 истапливаться

    I несов.; сов. - истоп`иться
    1) топи́тися, -питься и вито́плюватися, ви́топитися, пали́тися, ви́палитися
    2) страд. несов. топи́тися, вито́плюватися, пали́тися; спа́люватися, випа́люватися
    II несов.; сов. - истоп`иться
    топи́тися, -питься и сто́плюватися, стопи́тися, розто́плюватися и розтопля́тися, розтопи́тися; перето́плюватися и перетопля́тися, перетопи́тися

    Русско-украинский словарь > истапливаться

  • 24 лепиться

    1) (страд. з.) ліпитися, виліплюватися; зліплюватися, бгатися, тулитися; приліплюватися; наліплюватися; вліплюватися. [Мокрий сніг добре ліпиться (Брацлавщ.)];
    2) (едва держаться на чём-либо) тулитися до чого. Лачуга -тся на скале - хатина (халупа) тулиться на скелі;
    3) (едва тащиться) волоктися, плестися, тягтися, плентатися. -тся, как рак - волочиться (тягнеться), як рак.
    * * *
    1) ліпи́тися; (ютиться, прилепляться) тули́тися
    2) (медленно, осторожно двигаться) волокти́ся, тягти́ся, тягну́тися, плести́ся; пле́нтатися, редко пле́нтати; ( ползти) повзти́; ( с трудом взбираться) де́ртися, дра́тися, видира́тися

    Русско-украинский словарь > лепиться

  • 25 сцепляться

    несов.; сов. - сцеп`иться
    1) зчі́плюватися, -лююся, -люєшся и зчіпля́тися, зчепи́тися, -плю́ся, -пишся и мног. позчі́плюватися; ( о зубах) стина́тися, стя́тися (зітну́ться) и зітну́тися, зці́плюватися, -люються, зці́питися
    2) (перен.: соединяться) з'є́днуватися, -нується, з'єдна́тися
    4) страд. несов. зчі́плюватися, зчіпля́тися; зці́плюватися, -люється; з'є́днуватися

    Русско-украинский словарь > сцепляться

  • 26 утверждаться

    несов.; сов. - утверд`иться
    1) ( прочно укрепляться) укрі́плюватися и укріпля́тися, укріпи́тися, закрі́плюватися и закріпля́тися, закріпи́тися; ( устанавливаться) устано́влюватися и установля́тися, установи́тися; ( упрочиваться) уста́люватися, уста́литися; ( усиливаться) змі́цнюватися и зміцня́тися, зміцни́тися, несов. зміцні́ти
    2) (устраиваться, обосновываться) улашто́вуватися, улаштува́тися; ( укрепляться) укрі́плюватися и укріпля́тися, укріпи́тися
    3) ( давать клятвенное обещание) заприсяга́тися, заприсягти́ся и заприсягну́тися, заприсяга́ти, заприсягти́ и заприсягну́ти; присяга́тися, присягну́тися и присягти́ся
    4) строит. (несов.) устано́влюватися, установля́тися, утве́рджуватися; укрі́плюватися, укріпля́тися; закрі́плюватися, закріпля́тися; уста́люватися; змі́цнюватися, зміцня́тися; затве́рджуватися, стве́рджуватися; підтве́рджуватися; сві́дчитися, засві́дчуватися; тве́рдитися

    Русско-украинский словарь > утверждаться

  • 27 вскакивать

    вскочить и вскокнуть (на что и с чего) зіскакувати, зіскочити, скочити [Скочив на коня], схоплюватися, схопитися [Схопився з лави. Схопивсь на коня. Посхоплювалися й кинулися бігти], зриватися, зірватися, порватися [Порвалася Ганнуся з місця. Зірвавсь на рівні ноги], спасти, впасти (на коня), допасти (коня); (во что) вскакувати, вскочити [Вскочив у біду], вганятися, увігнатися, угнатися [За втікачами він угнавсь у мури, і ворітьми його заперто зараз], цибати, цибнути [Цибнув у льох], (поспешно) шурхнути, -ся. [Шурхнула, як пліточка, в першу дірку (Мир.)]; (со сна) кинутися; (о прыщах, чирьях) - сов. вискочити, нарядитися. [На щоці чиряк нарядивсь].
    * * *
    несов.; сов. - вскоч`ить
    1) (на что-л.) виска́кувати, вискочити и мног. повиска́кувати, спли́гувати, сплигну́ти, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стри́бну́ти, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися
    2) (во что-л.) уска́кувати, уско́чити и мног. повска́кувати, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стрибну́ти; уплигувати, уплигну́ти
    3) ( быстро вставать) схо́плюватися, схопи́тися, підхо́плюватися підхопи́тися, зіска́кувати, зіско́чити, підкида́тися, підки́нутися, сов. ско́чити
    4) ( о прыще) вискакувати, ви́скочити; набіга́ти, набі́гти

    Русско-украинский словарь > вскакивать

  • 28 иступляться

    несов.; сов. - иступ`иться
    сту́плюватися, ступи́тися, -питься, зату́плюватися и затупля́тися, затупи́тися и мног. позату́плюватися и позатупля́тися, виту́плюватися и витупля́тися, ви́тупитися, сов. потупи́тися

    Русско-украинский словарь > иступляться

  • 29 насупливаться

    несов.; сов. - нас`упиться
    насу́плюватися, -лююся, -люєшся, насу́питися, -плюся, -пишся и мног. понасу́плюватися, сов. посу́питися; ( принимать мрачный вид) нахню́плюватися, -лююся, -люєшся, нахню́питися, -плюся, -пишся, похню́плюватися, похню́питися

    Русско-украинский словарь > насупливаться

  • 30 обвешиваться

    обвешаться обвішуватися, обвішатися, обчіплюватися, обчеплятися, (во множ.) пообвішуватися, пообчіплюватися. [Старець пообвішувався торбами].
    * * *
    I несов.; сов. - обв`еситься
    обва́жуватися, обва́житися
    II несов.; сов. - обв`ешаться
    обві́шуватися, обві́шатися и пообві́шуватися, обчі́плюватися, обчіпля́тися и пообчі́плюватися
    III спец.
    обві́шуватися, вити́чуватися

    Русско-украинский словарь > обвешиваться

  • 31 подтапливаться

    I
    підто́плюватися
    II
    1) підто́плюватися, прото́плюватися
    2) підто́плюватися

    Русско-украинский словарь > подтапливаться

  • 32 прилепляться

    прилепиться
    1) приліплюватися и приліплятися, приліпитися, бути приліпленим, (во множ.) поприліплюватися до чого; срв. Прилипать. [Тим оставить чоловік отця свого і матір свою та й приліпиться до жони своєї, і будуть удвох тілом одним (Св. Пис.). Давніше свічечки приліпляно на рогах у волів (О. Пчілка)];
    2) (переносно: пристраститься) прикидатися, прикинутися до чого, липнути, прилипнути до чого, тулитися, горнутися до чого. [Говорив раз піп казання із Письма Святого: чого, грішнику, так липнеш, - каже, - до земного (Рудан.). Він усією душею прилип до церкви (Звин.). Казано по святих книгах, щоб не тулилася людина до світового добра, до багатства (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прилеп`иться
    1) прилі́плюватися, приліпи́тися и поприлі́плюватися; ( располагаться вплотную) тули́тися, притули́тися
    2) (перен.: привязываться) горну́тися и пригорта́тися, пригорну́тися

    Русско-украинский словарь > прилепляться

  • 33 прихватываться

    1) схо́плюватися, прихо́плюватися
    2) бра́тися, прихо́плюватися; прихва́чуватися
    3) приморо́жуватися; прибива́тися
    4) перев'я́зуватися, перехо́плюватися; підв'я́зуватися

    Русско-украинский словарь > прихватываться

  • 34 укрепляться

    несов.; сов. - укреп`иться
    1) укрі́плюватися и укріпля́тися, укріпи́тися; ( закрепляться) закрі́плюватися и закріпля́тися, закріпи́тися; ( прикрепляться) прикрі́плюватися и прикріпля́тися, прикріпи́тися
    2) ( усиливаться) змі́цнюватися и зміцня́тися, зміцни́тися, несов. зміцні́ти, поміцні́шати; реже укрі́плюватися и укріпля́тися, укріпи́тися; ( прочно устанавливаться) уста́люватися

    Русско-украинский словарь > укрепляться

  • 35 укреплять ться

    укрі́плюватися укріпля́тися; закрі́плюватися и закріпля́тися; прикрі́плюватися и прикріпля́тися; змі́цнюватися; ( прочно устанавливаться) уста́люватися

    Русско-украинский политехнический словарь > укреплять ться

  • 36 укреплять ться

    укрі́плюватися укріпля́тися; закрі́плюватися и закріпля́тися; прикрі́плюватися и прикріпля́тися; змі́цнюватися; ( прочно устанавливаться) уста́люватися

    Русско-украинский политехнический словарь > укреплять ться

  • 37 вырываться

    вырваться
    1) вириватися, видиратися и т. д. - см. I. Вырывать;
    2) вихвачуватися, вихватитися, вимикатися, вимкнутися, вибиватися, вибитися, видобутися (вибутися) на волю, виприснути з рук; (о ветви - вырваться вверх) порснути вгору. [Вимкнулися з облоги. Розум мав він про себе, не дуже з ним вихвачувався (Клітка)];
    3) (о чувстве, прорваться) вибухнути. [Тепер тая мука, сльозами вибухнула (Грінч.). Вибухла глибока дикая печаль (Крим.)];
    4) (об огне, пламени, дыме) вихвачуватися, вихоплюватися, бухати, бухнути, жахати, жахнути, ударити, гаснути, шагати, шагнути; бурхати, пошибати.
    * * *
    I несов.; сов. - в`ырваться
    1) вирива́тися, вирватися; ( выдираться) видира́тися, ви́дертися и ви́дратися
    2) (стремительно появляться, выходить) вирива́тися, ви́рватися, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися; (о пламени, дыме) жаха́ти, жахну́ти, шуга́ти, шугнути, вибуха́ти и бу́хати, ви́бухнути, жбу́хати, жбу́хнути
    3) страд. несов. вирива́тися; видира́тися; висми́куватися; вихо́плюватися, вихва́чуватися
    II несов.; сов. - в`ырыться
    вирива́тися, ви́ритися; вико́пуватися, викопатися

    Русско-украинский словарь > вырываться

  • 38 выскакивать

    выскочить, выскокнуть
    1) вистрибувати, вистрибати, вистрибнути, вискакувати, вискочити, виска[і]кнути, виплигувати, виплигнути, цибати, вицибнути, вигулькнути;
    2) вихоплюватися, вихопитися, вихвачуватися, вихвачатися, вихватитися, вирватися. [Вихопився з хати в чому сидів. Поперед війська не вихвичайсь. Не виривайся з своїм словом - сиди тихо];
    3) выскочить в - вилізти на, вискікнути в. [Пособив йому вилізти на старшину (вискікнути в старшини)];
    4) -ить на теле - нарядитися. Як що-небудь нарядиться зверха на тілі, то це називається чиряк].
    * * *
    I несов.; сов. - в`ыскочить
    виска́кувати, ви́скочити и ви́скокнути и мног. повиска́кувати; ( выпрыгивать) випли́гувати, ви́плигнути и мног. повипли́гувати, вистри́бувати, ви́стрибнути и мног. повистри́бувати; (быстро, неожиданно появляться откуда-л.) вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися, вихва́чуватися, ви́хватитися и мног. повихва́чуватися, вирива́тися, ви́рватися и мног. повириватись
    II несов.; сов. - в`ыскакать
    ( на лошади) виска́кувати, ви́скочити, вихо́плюватися, ви́хопитися

    Русско-украинский словарь > выскакивать

  • 39 нацеплять

    (несов.) нацепить
    I. начі[е]плювати, начепити, почепити, (о мног.) поначі[е ]плювати, почіпляти що на кого, на що. [Начепила ланцюжок (Котл.). Почепив собі сакви на плечі (Греб.). Взяла землі під вишнею, на хрест почепила (Шевч.)]. Нацепленный - начеплений, почеплений поначі[е]плюваний. -ться -
    1) (стр. з.) начі[е]плюватися, бути начі[е]плюваним, начепленим, поначі[е]плюваним. [Поначіплювано густо струни золотії (Куліш)];
    2) (возвр. з.) начі[е]плюватися, начепитися, поначі[е]плюватися. -питься на кого (перен.) - причепитися до кого;
    3) (вдоволь, сов.)- а) (цепляя) начіплятися, попочіпляти (досхочу); б) (цепляясь) начіплятися, попочіплятися (досхочу).
    II. Нацеплять (сов.) - начіпляти, поначі[е]плювати чого на кого, на що. [Начіпляє кораликів, щоб її любити (Пісня). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе (Н.-Лев.)]. Нацеплянный - начіпляний, поначі[е]плюваний.
    * * *
    несов.; сов. - нацеп`ить
    начіплювати, -люю, -люєш, начепи́ти, -чеплю́, -че́пиш и начіпля́ти и мног. поначі́плювати и поначіпля́ти; (сов.: прикрепляя) почепи́ти и мног. почіпля́ти

    Русско-украинский словарь > нацеплять

  • 40 обдираться

    ободраться
    1) обдиратися, обдертися и обідратися, облуплюватися, облупитися, облущуватися, облущитися, обшугуватися, обшугатися, шеретуватися, обшеретуватися, пошеретуватися. Сырое зерно плохо обдирается - сире зерно погано облущується (лущиться);
    2) обдиратися, обдертися и обідратися, подратися, обшарпуватися, обшарпатися. В дороге обносился, -дрался - в дорозі обносивсь, обшарпався (обідрався).
    * * *
    несов.; сов. - ободр`аться
    1) (о верхнем слое, покрове) обдира́тися, обде́ртися и обідра́тися и пообдира́тися; ( облупливаться) облу́плюватися, облупи́тися и пооблу́плюватися
    2) (приходить в негодный вид; обнашиваться) обдира́тися, обде́ртися и обідра́тися и пообдира́тися; ( обтрёпываться) обтрі́пуватися, обтріпа́тися и пообтрі́пуватися, обша́рпуватися, обша́рпатися и пообша́рпуватися
    3) строит. (несов.) обдира́тися; обшмо́ргуватися; облу́плюватися; шеретува́тися; обдира́тися; обтрі́пуватися, обша́рпуватися; обдира́тися, оббира́тися, обира́тися

    Русско-украинский словарь > обдираться

Страницы

См. также в других словарях:

  • плюватися — плюю/ся, плює/шся; наказ. сп. плю/йся; недок. 1) Те саме, що плювати 1). || Бризкати слиною, говорячи, сміючись і т. ін. || перен. Вивергати, викидати з себе (кулі, вогонь, дим і т. ін.); розкидати навколо себе частинки чого небудь. 2) Плювати на …   Український тлумачний словник

  • плюватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • причіплюватися — ююся, юєшся і причіпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., причепи/тися, чеплю/ся, че/пишся; мн. приче/пляться; док. 1) Чіпляючись, прикріплюватися, приставати до чого небудь; закріплюватися. || Прилаштовуватися на самому краю чого небудь. 2) перен.,… …   Український тлумачний словник

  • вчіплюватися — див. учіплюватися …   Український тлумачний словник

  • наліплюватися — юється, недок., наліпи/тися, лі/питься; мн. налі/пляться; док. 1) рідко. Прикріплюватися, приставати до чого небудь (про щось липке, мокре і т. ін.). 2) тільки недок. пас. до наліплювати 1) …   Український тлумачний словник

  • начіплюватися — ююся, юєшся, недок., начіпля/тися, я/юся, я/єшся і начепи/тися, чеплю/ся, че/пишся; мн. наче/пляться; док. 1) Чіпляючись, навішуватися на що небудь, прикріплюватися до чогось і т. ін. 2) тільки док., перен., розм. Настирливо вимагати чого небудь; …   Український тлумачний словник

  • підчіплюватися — ююся, юєшся, недок., підчепи/тися, чеплю/ся, че/пишся; мн. підче/пляться; док. 1) Причіплюватися до чого небудь. 2) тільки недок. Пас. до підчіплювати …   Український тлумачний словник

  • покріплюватися — ююся, юєшся і покріпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., покріпи/тися, іплю/ся, і/пи/шся; мн. покрі/пля/ться; док., розм. 1) Те саме, що підкріплюватися. 2) Те саме, що зміцнюватися …   Український тлумачний словник

  • приліплюватися — ююся, юєшся, недок., приліпи/тися, ліплю/ся, лі/пишся; мн. прилі/пляться; док. 1) Приклеюватися до чого небудь. || Щільно приставати до чого небудь. || Притулятися до чого небудь. 2) перен., розм. Улаштовуватися де небудь (перев. незручно,… …   Український тлумачний словник

  • учіплюватися — (вчі/плюватися), ююся, юєшся, недок., рідко. Те саме, що чіплятися 2) …   Український тлумачний словник

  • виліплюватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»