-
1 плюватися
1) ( вивергати слину) to spit; ( бризкати слиною) to splutter2) ( виявляти огиду) to loathe, to find disgusting ( loathesome) -
2 відліплюватися
= відліпитисяto come off, to come unstuck ( unglued) -
3 відчіплюватися
-
4 закріплюватися
= закріплятися, закріпитися; військ. -
5 зліплюватися
= зліпитисяto be glued ( pasted) together -
6 підкріплюватися
= підкріплятися, підкріпитися2) to be strengthened (fortified, confirmed) -
7 прикріплюватися
= прикріпитися, прикріплятися1) to be fastened (attached, affixed)2) ( ставати на облік) to register oneself -
8 приліплюватися
-
9 причіплюватися
= причепитися, причіплятися1) to stick (to), to cling (to); to tie (on)2) ( приставати) to importune; to pester; ( присікуватися) to cavil (at), to nag (at) -
10 розчіплюватися
-
11 укріплюватися
= укріпитися, укріплятися1) to strengthen, to become stronger; ( про владу) to consolidate2) військ. to be fortified, to fortify one's position (at, in) -
12 відліпити
= відліпитися; док. див. відліплювати, відліплюватися -
13 відліпитися
-
14 відчіплювати
= відчіплюватися; див. тж. відчіпляти, відчіплятися -
15 відчіплятися
= відчепитися, відчіплюватисяto get loose; to come unhooked, to come away; зал. to come uncoupled -
16 закріпити
= закріпитися; док. див. закріплювати, закріплюватися -
17 закріпитися
-
18 закріпляти
= закріплятися; див. тж. закріплювати, закріплюватися -
19 закріплятися
-
20 зліпити
= зліпитися; док. див. зліплювати, зліплюватися
См. также в других словарях:
плюватися — плюю/ся, плює/шся; наказ. сп. плю/йся; недок. 1) Те саме, що плювати 1). || Бризкати слиною, говорячи, сміючись і т. ін. || перен. Вивергати, викидати з себе (кулі, вогонь, дим і т. ін.); розкидати навколо себе частинки чого небудь. 2) Плювати на … Український тлумачний словник
плюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
причіплюватися — ююся, юєшся і причіпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., причепи/тися, чеплю/ся, че/пишся; мн. приче/пляться; док. 1) Чіпляючись, прикріплюватися, приставати до чого небудь; закріплюватися. || Прилаштовуватися на самому краю чого небудь. 2) перен.,… … Український тлумачний словник
вчіплюватися — див. учіплюватися … Український тлумачний словник
наліплюватися — юється, недок., наліпи/тися, лі/питься; мн. налі/пляться; док. 1) рідко. Прикріплюватися, приставати до чого небудь (про щось липке, мокре і т. ін.). 2) тільки недок. пас. до наліплювати 1) … Український тлумачний словник
начіплюватися — ююся, юєшся, недок., начіпля/тися, я/юся, я/єшся і начепи/тися, чеплю/ся, че/пишся; мн. наче/пляться; док. 1) Чіпляючись, навішуватися на що небудь, прикріплюватися до чогось і т. ін. 2) тільки док., перен., розм. Настирливо вимагати чого небудь; … Український тлумачний словник
підчіплюватися — ююся, юєшся, недок., підчепи/тися, чеплю/ся, че/пишся; мн. підче/пляться; док. 1) Причіплюватися до чого небудь. 2) тільки недок. Пас. до підчіплювати … Український тлумачний словник
покріплюватися — ююся, юєшся і покріпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., покріпи/тися, іплю/ся, і/пи/шся; мн. покрі/пля/ться; док., розм. 1) Те саме, що підкріплюватися. 2) Те саме, що зміцнюватися … Український тлумачний словник
приліплюватися — ююся, юєшся, недок., приліпи/тися, ліплю/ся, лі/пишся; мн. прилі/пляться; док. 1) Приклеюватися до чого небудь. || Щільно приставати до чого небудь. || Притулятися до чого небудь. 2) перен., розм. Улаштовуватися де небудь (перев. незручно,… … Український тлумачний словник
учіплюватися — (вчі/плюватися), ююся, юєшся, недок., рідко. Те саме, що чіплятися 2) … Український тлумачний словник
виліплюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови