-
1 зчиняти
см. зчинятиподнима́ть, подыма́ть, подня́ть; ( в соединении с некоторыми существительными) устра́ивать, устро́ить, учиня́ть, учини́ть
См. также в других словарях:
зчиняти — я/ю, я/єш, недок., зчини/ти, зчиню/, зчи/ниш, док., перех. 1) Робити, учиняти що небудь. || Викликати, спричинювати. 2) у сполуч. зі сл. галас, ґвалт, крик, лемент і т. ін. Починати галасувати, кричати тощо … Український тлумачний словник
зчиняти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
бунтувати — (зчиняти бунт, брати участь у бунті), бунтуватися, збурюватися, збуритися, ворохобити(ся) Пор. повставати I … Словник синонімів української мови
галасувати — (зчиняти галас), кричати, ґвалтувати, галасати, волати, горлати, зіпати, лементувати, репетувати, ячати, дерти горло, горлопанити … Словник синонімів української мови
вщати — зчиняти, розпочинати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
дубоніти — ню/, ни/ш, недок. Зчиняти шум, гамір … Український тлумачний словник
збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… … Український тлумачний словник
зривати — а/ю, а/єш, недок., зірва/ти, зірву/, зі/рвеш, док., перех. 1) Надломивши, відокремлювати від стебла, кореня і т. ін. (листок, квітку, плід тощо). 2) Рвучко відокремлювати що небудь прикріплене. || Рвучким рухом знімати, стягати що небудь із… … Український тлумачний словник
зчинити — див. зчиняти … Український тлумачний словник
колотитися — очу/ся, о/тишся, недок. 1) розм. Приходити в рух від чого небудь; коливатися. || Нерівно різкими поштовхами битися (про серце). 2) Збиватися (про масло). 3) Трястися від холоду, страху і т. ін.; тремтіти, дрижати. 4) розм. Напружувати зусилля для … Український тлумачний словник
лементувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Говорити дуже голосно; галасувати (у 1 знач.). || Кричати від болю, страждання або волаючи про допомогу. || Зчиняти гамір, галасуючи разом (про людей). || Кричати (про тварин, птахів та ін.). 2) перен., зневажл. Виявляти… … Український тлумачний словник