зупинитися+на

зупинити

зупинитися

зупинка

зупиняти

зупинятися

припинити

припиняти

скінчити

спинити

спинитися

спиняти

спинятися

ставати

стати

стоп

зупинити

зупинитися

зупинка

зупиняти

зупинятися

припинити

припиняти

скінчити

спинити

спинитися

спиняти

спинятися

ставати

стати

стоп

 1. стати;

 2. зупинитися

 1. стриматися;

 2. зупинитися

 1. затриматися;

 2. спинитися, зупинитися

 1. погаснути; згаснути;

 2. заглухнути, зупинитися (двигун)

1. бік, сторона, бокова частина, пола; бур (у) нун йанашасы бокова частина носа НМ, К.

2. суміжний, сусідній, прилеглий, близький; йанаша кӧйдэн з сусіднього села У.

3. збоку, поблизу, поряд, близько; йанаша д'ель- підходити СК; эт'и хыз отруйляр йанаша-йанаша живуть поряд двоє дівчат У; йанаша ға поряд Б; шаха-шаха, хурйу ғу йанашаға жарти-жарти, а хвіст набік СБЧ; йанашаға / йанашаа мыхла- прибивати горизонтально У / К; севий йанашаға тохтап лафетмед'е любить зупинитися поряд поговорити СМ; йанашама поряд зі мною БТ; йанашадан збоку ВН-П, Б, СК; йанашадан вар- підходити збоку СК; йанашадан бит тишлемесе, хашынмай киши СМ, йанашандан бит тишлемесе, хырлы бир хашынмас якщо якась воша збоку тебе не вкусить, не дуже розчешешся СБЧ; йанашас (ы) на поряд із чим, біля, збоку СБ, Б, О, К, СГ.

можна зупинитися у вас на одну ніч на ночівлю? СБ; чарем вар я можу СГ; чох чареси йох у нього можливостей небагато Б; чаре олур исе якщо можна СЛ; чаре олур му?

можна? СГ; чаре тап- розібратися, знайти причину Б, Г; тапты чаресин знайшов засіб ВН; табайымыз чаремизни знайдемо вихід ВН; чаре табалмай не може знайти виходу П; чаресин тапмайым не можу знайти виходу з цього СЛ; нас тапаймыз онун чаресин, шо ӧле ший этмесин? до чого б нам удатися, аби він такого не робив Б; тапмам чаресин айтма не можу знайти нагоди сказати, не знаю, як сказати У; эр бир шийин да чаресин табай він може розібратися в будь-якій справі і знайти вихід П; чаре этбути корисним Г; сенин т'ибик эшеге сӧз не чаре этэр? що допоможуть слова такому ослові, як ти? Г.

спол. енкл.; пор. т'и, див. йа чи.

ВУЗЛОВА ЛІНІЯ ВІДНОШЕНЬ МІРИ - єдність безперервності ("лінія") і перервності ("вузли") у процесі змін явищ на основі переходу кількісних змін у якісні К. ожне явище має певну міру, у межах якої воно може існувати як дане, якісно визначене. Порушення її веде до нової якості і нової міри і т.д. Цей процес безконечний, оскільки рух не може зупинитися на якомусь явищі, бо "все йде, все минає і краю немає". Концепція В.л.в.м. була розроблена Гегелем і спрямована проти однобічно кількісного розуміння руху і розвитку. Ця концепція дає найпростіше уявлення про діалектику кількості та якості. Наявність В.л.в.м. можна прослідкувати в окремих фрагментах природи. Але дійсність, як ціле, не витягнута в одну лінію явищ, процесів, подій. У ній є й інші форми змінювання: кругообіги (напр., кругообіги стихій у Геракліта та Аристотеля), спіралі у розвитку і т.ін. Кожне явище в просторі і часі має безліч взаємозв'язків з іншими явищами, речами та процесами і може в них переходити або з них виникати Ц. ілісну картину вузлів міри можна унаочнити радше за допомогою сітки чи мережі, ліній, які розгалужуються. Така розбіжність між лінійним та сітьовим зображенням вузлових відношень міри пояснюється тим, що в схемі Гегеля йдеться не про окремі явища, а про категорії, поняття якості, кількості і міри К. ожне з цих понять - одне, їх же рух відбиває загальну зміну: одна якість переходить в другу, ця - в третю і т. д., те саме стосується і міри. Навпаки, в реальній дійсності існує безліч якісно визначених речей у просторі і часі, і їх зміну дають мережі, а не лінії. Останні - це лише фрагменти мережі. Зміни, що відбуваються в різних напрямах і перетинах, обумовлюються не лише кількісними змінами, а й переміною місця, розпадом і синтезом речовини, асоціацією й дисоціацією атомів, молекул, взаємодіями речей і т.п К. ількісні зміни - лише одна з багатьох причин універсальної мінливості буття Н. арешті, в навколишньому світі суттєвими передумовами і причинами змін є "стихії", які були і залишаються основами життя людини - земля, вода, повітря, вогонь, сонячне тепло. Стихії, що більш неперервні, ніж речі, є умовами формування і розкладу, посередниками взаємоперетворень. Останні охоплюють не лише кількісно-якісні зміни, а й зміни сутності, форми та змісту і т. ін. Зв'язки між явищами, які приводять до змін буття, поділяються на три головних види: переходи; рефлексивні, співвідносні зв'язки (відбиття одних явищ в інших); розвиток. В.л.в.м. стосується першого виду зв'язків, у рефлексивних зв'язках та процесах розвитку вона становить лише один з елементів більш складних структур мінливості буття.