зовсім+різні

1. n

безрога вівця

2. adj

безрогий, комолий

3. adv

не, ні

* * *

1) не, ні ( у сполученні з допоміжними е модальними дієсловами в розмовній мові n't)

2) у відповідях ні

3)

4) у сполученнях

1. n

1) вільний час

2) спорт. частина поля, розташована ліворуч від боулера (крикет)

2. adj

1) далекий, віддалений

2) другорядний, незначний, менш важливий

3) вільний, незайнятий

4) правий; розташований з правої сторони

5) несвіжий (про їжу)

6) не зовсім здоровий

7) низькосортний, низької якості; нижчий від стандарту

8) неврожайний

3. adv

указує:

1) на відхід, відбуття, відокремлення

2) на відокремлення частини від цілого

3) на відстань

4) на припинення, завершення дії

5) на віддаленість у часі

6) на вимикання, роз'єднання апарата

7) на відміну, анулювання

8) на зменшення, скорочення

9) на вщухання, ослаблення

10) на скидання одягу

11) на забезпеченість

4. v розм.

1) припиняти (переговори тощо)

2) відступатися

3) мор. іти у відкрите море

5. prep

указує:

1) на відстань — від

2) на усунення з поверхні, відокремлення від чогось — з, зі, із, з-за

3) на відхилення від норми

4) на джерело — у, від

5) на джерело існування, прибутків

6) на неучасть у чомусь

* * *

1) положення "вимкнено" (у приладів, вимикачів)

2) вільний час

3) cпopт. частина поля, яка знаходиться ліворуч від боулера ( крикет)

4) початок, старт

1) більш віддалений, далекий

2) який знаходиться праворуч, з правого боку; мop. звернений до моря ( про борт корабля); cпopт. розташований ліворуч від боулера ( про частину поля- крикет)

3) другорядний, менш важливий, незначний

4) вільний, незайнятий

5) невдалий, несприятливий; не зовсім здоровий; несвіжий ( про їжу); низькосортний, низької якості; нижче ( звичайного) стандарту

6) помилковий, неправильний

1) завершеність діїрух геть, убік- передається дієслівними префіксами від-, ви-, в-, з- та ін.

2) віддаленістьпро відстань

3) припинення дії ( несподіване)

4) зменшення або скорочення; затихання, угамовування або ослаблення; порятунок, звільнення від чого-небудь; вимикання приладу або механізму

5) забезпеченість, заможність

6) у сполученнях

1) припиняти ( переговори); відступатися

2) aмep.; cл. убити, уколошкати; "ліквідувати", "прибрати"

3) мop. віддалятися від берега, іти у відкрите море

1) видалення або відділення від чого-небудь з, зі; відгалуження від чого-небудь

2) знаходження, перебування на якій-небудь (близькій) відстані від чого-небудь від

3) зменшення, знижку менше, нижче

4) джерело від, у

5) страва, матеріал, речовина- часто передається орудним відмінком

6) відхилення від норми

7) неучасть у чому-небудь; небажання брати участь у чому-небудь, робити що- небудь

int увага!; зупинися!; геть!

1) цілком, зовсім; абсолютно; повністю

2) майже; до деякої міри; досить

3) дійсно, справді, рішуче

* * *

1) цілком, зовсім; повністю; абсолютно

2) майже, певною мірою; більш-менш; досить

3) посил. дійсно, справді

4) виражає згоду, розуміння

1. adj

який би не; будь-який

2. pron, conj

1) усе, що; що б не

2) який-небудь, будь-який

3) у заперечних реченнях ніякий, зовсім ні

4) розм. що

* * *

1) який би не

2) будь-який

3) який би не був

1) щоб не було

2) будь-який; все, що

3) в питальних та умовних реченнях; який-небудь, який би не був

4) в заперечних реченнях та в реченнях із заперечним змістом; ніякий; зовсім ні

арх. ніякий

1) (пepeв. перед too, so) зовсім не

2) у сполученні з означеним артиклем, порівн. cт. прикметника е прислівника нітрохи не

3) aмep. зовсім не

1) викор. з дiєcл. у мн.; oдн. ніхто, жоден; ніщо, жоден, ніякий

2) анітрошки, нітрохи, ні краплі ( якої-небудь якості)

3) ніякий, ніщо ( зі згаданого); predic зовсім не, аж ніяк не

4) викор. з дiєcл. у мн. ніхто; ніякі люди; ніхто, жодна людина

5) у сполученнях

нрч. (иным образом, способом) инакше, инак, инако, инаково, инше, иначій, иначе, ин-як; (по иному) по-инакшому, по-иншому. [З почину світа було якось инак (Рудч.). А тоді вже, як усе село знало, то не инак, що й він довідався (Грінч.). Инако вберись, то й не пізнає (Л. Укр.). Трошки инаково розказано (Номис). Якось инше зветься (Рудан.). Однаковісінько йому, чи так, чи, може, инак (М. Вовч.). Дяче, не буде иначе (Номис)]. Совсем -че - зовсім инакше, зовсім иншим ладом, зовсім по-иншому (по-инакшому). Надо жить -че - треба жити инакше, иншим ладом, по-иншому, по-инакшому. Как-нибудь -че - якось инше (инакше), якось по-инакшому. -че как (кроме как) - инакше як, опроче як. [На Неморож не проїдете, опроче як сюдою (Звиног.)]. Вы должны это сделать, -че будете наказаны - ви мусите це зробити, а ні, то будете покарані. Поспешите сделать, -че беда будет - швидше зробіть, а то лихо буде. Делать -че - см. Переиначивать.

* * *

тж. %`иначе

1) нареч. іна́кше, ина́кше; ( по-иному) по-і́ншому, по-іна́кшому

2) в знач. союза а то; іна́кше; (а если нет, то) а ні, то

1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];

2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;

3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);

4) південь (-дня); см. Юг;

5) см. Летник 1;

6) тепло; см. Тепло, сщ.

* * *

1) (верный) надійний, певний (для отличия от певний в смысле «известный», «некоторый» охотно добавляют нрч. зовсім или ставят певний сзади определяемого сщ.), вірний, нехибний, незрадний, (обеспеченный) безпечний, забезпечений. [Обіцянка - річ не надійна (Кониськ.). Віддати-б її заміж, тільки за чоловіка надійного (Ор. Левиц.). До Вадесу ходимо на заробіток певний (Звин.). Перечекати сєй лихий день у сусідів, у певному місці (Коцюб.). Той чоловік вірний, - на його здатися можна (Богодух.). Його шанси були вже безпечні (Крим.)]. Будь -ным - будь вірний (вірним), будь певний (певним). Это -ный человек - це людина певна. Погода не -на - година не певна. -ное положение - (зовсім) певне становище, тверде становище. -ное средство - нехибний (зовсім певний) спосіб (- собу);

2) (уверенный) певний, (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р.) певен. Будь -жен - будь певен;

3) (прочный) надійний, міцний, тривалий, добротний, добрячий. [Корабель старий уже, не надійний (М. Грінч.). Місток не міцний, - з вагою їхати не важся (Канівщ.). Добротна кожушина (Чорномор.). Чоботи добрячі, - хоч у яке болото не страшно йти (Богодух.)].

* * *

1) наді́йний, пе́вний; ( верный) ві́рний; ( прочный) міцний, тривки́й

2) ( на кого-что - надеющийся) в наді́ї, який (що) наді́ється (на кого-що); ( уверенный) упе́внений (у кому-чому)

1) (обозначение, отмечание чего) визначання, визначування, зазначання, зазначування, на[по]значання, на[по]значування, відзначання, відзначування, оконч. визначення, зазначення и зазначіння, на[по]значе[і]ння, відзначе[і]ння чого;

2) (определение чего кому, чему, для кого, для чего, на что) призначання, призначування, визначання; визначування, приділяння чого кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що; (оконч. и результат действия) призначення и призначіння, визначення, приділення и придіління, приділ (-лу). [Кожна година в нього мала своє призначення (Коцюб.)]. -ние награды - призначання (призначення) нагороди. -ние наказания - визначання (визначення), призначання (призначення) кари. -ние срока - призначання (призначення), визначання (визначення) терміну (строку, речінця). -ние цены - визначання (визначення) ціни. Дать -ние чему - призначити (приділити) що куди, до чого, на що, дати призначення (приділ) чому. Дать совсем другое -ние чему - дати зовсім инше призначення чому, призначити що на зовсім инше. [Дав зовсім инше призначення тому закладові (Ор. Левиц.)]. Доставить письмо по -нию - приставити (віддати, принести, привезти) листа, кому (куди) призначено. Не доходит по -нию - не доходить, куди призначено (шутл. куди націлено). [Його увага, здається, не доходить, куди її націлено (Короленко)]. По месту -ния - до призначеного місця, куди призначено. Отправиться к месту своего -ния - поїхати (піти, вирядитися), куди призначено (до призначеного місця). Станция -ния - станція призначення;

3) (на должность, для исполн. обязанности) призначання, настановляння, настановлювання, наставляння кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяння кого за кого, (гал.) іменування кого ким, на яку посаду; (оконч. и результат действия) призначе[і]ння, (только оконч.) настановлення, настанова, наставлення, приділе[і]ння; (только куда, кому, к кому) надавання, оконч. надання кого куди, кому, до кого. [Почув про призначення його на голову комісії (Київ). Читаєш здебільшого (по газетах) у відділі нових призначень «Трупов, Дьяков…» (Н. Рада)]. -ние на вакантное место - призначання (призначення), настановляння (настановлення, настанова) на вільну посаду. Получить -ние - дістати (одержати) призначення, бути призначеним (настановленим). Состоялось -ние его на службу - його призначено (настановлено) на посаду;

4) (человека на земле) призначення. [Довідується про своє місце й призначення в житті (Грінч.). Задумався про те, яке призначення в людини (Крим.). Чоловіче, подумай про своє високе призначення (Наш)].

* * *

1) ( действие) призна́чення, (неоконч.) призна́чання; ви́значення, (неоконч.) визнача́ння; призна́чення, (неоконч.) признача́ння; наставляння

2) (распоряжение, постановление; основная функция чего-л., цель) призна́чення

1. частка також, теж, же, і; тосун — бу, буға чыхай, эбет, сӱтӱ эбет тэ болмай бичок — це, звичайно, бик, молока в нього, напевно ж, не буває СМ; наз этээк тэ, сағ халаах? як же нам зробити, щоб лишитися живими? Г; дӧрд бала, ӱч тэ хысхайахлы отӱриймиз живемо ми, четверо дітей і двоє жінок ВН.

2. частка навіть; халдым мен чыхары бир бала билен, йӱрдӱм, ӧкмек тэ стэдим халхтан лишилася я на вулиці з дитиною, ходила, навіть хліба просила у людей ВН; ӧкмек тэ йох йоллух, бир ший дэ навіть хліба на дорогу немає, нічогісінько ВН; ӧлӱп тэ хутулмам навіть померши, не врятуюся Б; азҗых эт тэ гӱзель эт роби навіть мало, але роби добре Г.

3. частка зовсім, чисто, геть, дочиста; мен бир ший дэ аңламайым да, эпс тэ харышылды я нічого зовсім не розумію, усе дочиста переплуталося ВН; ич тэ бильмей эбет він, звичайно, зовсім нічого не знає Г.

4. ритмічна частка, може вставлятися в середину слова; салдат оғлум йелий, дэп тэ, сойум-сопум бахтылар мої всі родичі дивилися, як іде мій син-солдат СБ; сағ олайды ғарип тэ анем якби була жива моя бідна матір Б.

5. прот. спол. енкл. а, але, та, ж; йа сен йибермес тэ а ти ж не пустиш ВН; о даан тэк хашыный, ғарип тэ тӱшӱнӱй, шо оңа береҗек бир ший бир ший він іще тільки чухається, а бідняк думає, що той йому щось дасть П; башым бек авруй; тэ мен бир шийчик этамадым голова в мене дуже болить; але я нічого не могла зробити Б.

6. єд. спол. енкл. і, та; бар су т'енарна, ӧзен т'енарна, немет тэ... кӧзет тэ, анда т'имсе т'елип йӱрмей ми піди на берег річки і теє-то... і подивися, чи ніхто там не ходить СБ; дэгишилир эдик тэ чабар эдик бир бири артна мінялися й бігали один за одним СБ; йаремдэн айрылғаным ӱч ай, ӱч тэ кӱн олду уже три місяці й три дні, як я розлучився зі своєю коханою СЛ.

7. єдн. спол. і; шлемеэ т'ерек тэ асрама ға, шоп бизим олғай мӱдэм дэ треба працювати й придбавати, щоб у нас було завжди Б; сора сӱзийлер, тэ хойайляр чапчахлара потім проціджують і розливають у діжки СЛ.

виг. примирення СЛ; тэ! — дэди дэрменҗи.— не оса, осун, меэм хысметим ех!— каже мельник.— що буде, те буде, це моя доля СЛ.

увесь, усі, цілий, цілком, повістю, абсолютно, точно СБ, БТ, У, СЛ, СГ, СК; тільки У,М; тэким дэ харт олду, болмай отурмаға да як став він зовсім старим, то не може й посидіти БТ; тэким хара чинҗене зовсім як чорний циган У; бу чӧллер тэким бош ці степи зовсім порожні СБ; тэким дэ ағам точно мій брат СК; сатты бу хойун тэкиминен він продав овець оптом СЛ; кӧзлери тэким айат пенҗере у нього очі — точнісінько, як сінешні вікна У; ону тэкиминен йырлады він співав те все повністю СЛ.

adj розм.

не зовсім здоровий; що нездужає; кволий

* * *

1. n

ціле, сукупність

2. adv

1) цілком, зовсім, абсолютно

2) загалом, в цілому

3) усього, разом

* * *

1) ціле, сукупність

2) розм. ( the altogether) оголена модель

1) цілком, зовсім

2) загалом, у цілому, з огляду на все

3) усього, разом

1) анітрохи, анітрошки; зовсім не

2) ніколи not at all; анітрохи, зовсім ні ( у відповідях); прошу, нічого, не варто вибачення

1. adj

1) ясний, світлий

2) чистий, прозорий

3) виразний

4) дзвінкий, чистий (про звук)

5) зрозумілий, ясний; безсумнівний

6) логічний; світлий (про розум)

7) вільний (від перешкод — of); безперешкодний

8) повний, цілий, весь

9) абсолютний, цілковитий

2. adv

1) ясно

2) зовсім, цілком, цілковито, абсолютно

3. v

1) очищати; розчищати

2) очищатися, ставати прозорим (чистим, ясним)

3) пояснювати, роз'яснювати, проливати світло

4) звільняти; усувати перешкоди

5) виправдовувати, очищати від підозр

6) подолати перешкоду, взяти (висоту)

7) військ. вивозити, евакуювати

8) розплутувати (вірьовку тощо)

9) розвантажувати

10) заплатити борг; оплатити (видатки)

11) виконати митні формальності

12) одержувати чистий прибуток

13) розпродавати

14) спорт. відбити (м'яч тощо)

15) тел. роз'єднувати (абонентів)

* * *

1) ясний, світлий

2) чистий, прозорий; дзеркальний ( про поверхню)

3) виразний, ясний, чіткий

4) дзвінкий, виразний, чистий ( про звук)

5) ясний, зрозумілий; який не викликає сумнівів

6) світлий, ясний, логічний ( про розум)

7) вільний, незайнятий (тж. про лінію); безперешкодний

8) чистий; здоровий

9) (of) вільний ( від чого-небудь)

10) повний, цілий; весь; чистий ( про дохід)

11) абсолютний, повний

12) тex. який не зачіпає; який вільно проходить

13) гpaм. світлий

14) iм. клер, нешифрований текст

15)

1) ясно

2) зовсім; цілком; начисто

3) (of) осторонь

4) cпopт. чисто

1) очищати; очищатися, ставати ясним, чистим; робитися прозорим

2) пояснити, роз'яснити, пролити світло

3) звільняти, очищати, розчищати; прибирати, усувати перешкоди

4) виправдувати; очищати від підозр

5) взяти, перебороти перешкоду; ледь не зачепити, уникнути

6) вiйcьк. вивозити, евакуювати

7) розплутувати ( мотузку)

8) розвантажувати

9) заплатити борг, розрахуватися; оплатити ( витрати); eк. здійснювати кліринг чеків або векселів; здійснювати розрахунок по векселям або чекам через розрахункову палату

10) кoм. очищати (товари, вантаж) від мита; виконувати митні формальності

11) кoм. отримувати чистий прибуток

12) розпродавати, влаштовувати розпродаж

13) дати допуск до секретної роботи

14) cпopт. відбити ( м'яч)

15) cпeц. прояснювати, просвітлювати; очищати

16) тeл. роз'єднувати ( абонентів)

17) aмep. ( with) узгодити ( з ким-небудь)

18) розшифровувати, декодувати

1. n

1) кут, куток

2) ріг (вулиці, будинку)

3) закуток, закапелок

4) частина, район

5) спорт. кут поля

6) спорт. кутовий удар, корнер

2. v

1) загнати в глухий кут, у безвихідь

2) поставити в куток

3) скуповувати товари із спекулятивною метою

* * *

1) кут, куточок

2) cпeц. кут

3) мaт. кутова точка кривої

4) завулок, закуток

5) частина, район

6) cпopт. кут поля; кутовий удар

7) cпopт. кут рингу ( бокс); секундант ( боксера); прихильник, уболівальник

8) eк. переважне право або монополія

9) eк. корнер (спекулятивна скупка акцій, товарів)

10) поворот

1) наріжний; кутковий; який має форму косинця

2) який знаходиться на розі ( вулиці)

3) cпopт. кутовий

1) загнати в куток

2) поставити в куток

3) зрізати повороти ( про автомобіль)

4) eк. створювати корнер ( шляхом скупання акцій)

5) eк. скуповувати товар за спекулятивними цінами

1) цілком, зовсім; абсолютно; повністю

2) виключно, тільки, лише

* * *

1) цілком, цілковито, зовсім, повністю

2) винятково, єдино, лише

повністю, цілком, зовсім, абсолютно

* * *

1) майже, мало не

2) приблизно, біля, близько

3) тісно, безпосередньо

* * *

1) майже; ледве не

2) ( про час) біля, приблизно, майже

3) близько; тісно, безпосередньо; пильно, уважно

4) у сполученнях

1. n (pl noes)

1) заперечення, ні

2) відмова

3) pl голоси проти

2. adj

1) ніякий, ні

2) ніякий, жоден

3) зовсім не; аж ніяк не

4) майже не, дуже мало

5) ніякий

6) заборона

7) неможливість

8) у сполученнях

3. adv

не, ніскільки не; анітрохи не

4. part

ні

* * *

1) заперечення, ні

2) відмова

3) pl голоси проти

1) ніякий; ні; ніякий, жодний

2) ( зовсім) не

3) майже не; дуже мало

4) перед назвами професій, занять означає невідповідність

5) означає заборону

6) з віддієслівним іменником або герундієм означає неможливість здійснення вираженої ними дії

7) у сполученнях

1) ні

2) перед not або nor виражає посилення заперечення

3) у реченнях, що містять альтернативу ні

4) означає подив, обурення