значно

1) в прямих питаннях; якийє, котрийє

2) в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який, котрий

pron використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter в прямих питаннях, пов'язаних з можливістю вибору; хто (з)є; що (з)є; котрий (з)є; якийє

which of the girls [books]do you like best — є яка з дівчат [з книг]вам подобається більшеє Б conj в непрямих питаннях та підрядних реченнях; хто; що; котрий; який

1) який, яка, які

2) ( в словосполученнях з so) котрий, який

3) в неправ. використ., де which зайве

1) пoeт. простір, широчінь

2) cл. ( the wide) весь світ

1) широкий; від краю до краю

2) той, що має таку-то ширину

3) обширний, просторий; широкий по охвату; величезний

4) дiaл. просторий ( про одяг)

5) широко відчинений

6) (of) далекий (від чого-н.); той, що відхиляється

7) cл. хитрий, спритний

8) фон. широкий ( про голосний)

9) eк. той, що значно відрізняється

1) пoeт. широко, скрізь ( far and wide); he travelled far and wide він об'їхав весь світ

2) широко, навстіж

3) мимо цілі; невлучно

4) далеко; рідко

1) широко

2) далеко; на великій відстані; з великими проміжками

3) значно, широко, сильно

1) (хорошо) добре, славно, здорово, знаменито. [Здорово випив]. -но поплясали - здорово, знаменито потанцювали;

2) (видно, знать) знати, видно, значно; см. Знать, нрч.

* * *

1) (по размеру) значний, поважний, чималий, великий. [Значна частина селянства. На вулиці зібрався чималий гурт робітників (Черкас.)]. -ное большинство - значна більшість. -ная сумма - значна (чимала) сума. В -ной степени - великою мірою, в значній мірі. [Думка Луначарського великою мірою оправдана (Єфр.)];

2) (имеющий значение, вес) значний, поважний, важний, важливий. [Цей автор занадто значна в нас постать (Грінч.). Мав якусь значну посаду (Черкас.). Декларація хоч нічого значного і видатного й не знаменує, але заслуговує все-таки уваги (Н. Рада). На перший погляд ці неорганічні помилки та дефекти видаються такими поважними, що… (Ніков.)]. Играть -ную роль в обществе - багато важити в громадянстві (в громаді, в товаристві);

3) (выразительный) значущий, значливий, вимовний. -ный взгляд - вимовний, виразистий погляд.

* * *

1) ( большой) значни́й, вели́кий; ( изрядный) чима́лий и чимали́й, чимале́нький; ( немалый) неаби́який; ( выражающий значение) значу́щий

2) (имеющий большое значение, влиятельный) значни́й, визначний, видатний; ( важный) важливий; ( о человеке) пова́жний

3) (многозначительный, выразительный) значу́щий, значли́вий

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

позже пізніш(е), (после) опісля, навпослі. Приходите -нее - приходьте пізніш(е). Немного -нее - трохи пізніш, трохи згодом. Гораздо -нее - значно (далеко) пізніш. Как можно -нее - як-найпізніш(е), що-найпізніш, як мога пізніш. -нее обыкновенного - пізніш, як (ніж) звичайно. Не -же пяти часов - не пізніш п'ятої години; не пізніш, як о п'ятій годині (як у п'ять годин). -нее всего - найпізніше. Он пришёл -же всех - він прийшов пізніш від усіх, він прийшов останній.

* * *

см. позже

1) сталий, певний, покладний, статечний. [На тих нарадах ні до чого сталого (певного) не договорилися. Це чоловік покладний, йому і грошей можна позичити. Нестала (непевна) він людина, не можна здатися на його]. -ная степень (грам.) - звичайний, основний ступінь;

2) (противоположность отрицательному) позитивний, додатній. [Типи позитивні роблять значно більше вражіння на селян, ніж типи негативні (Грінч.)]. -ный ответ - відповідь позитивна. -ная величина - додатня, позитивна величина. -ное электричество - додатня електричність.

* * *

1) позити́вний

2) (деловой, практический) стате́чний; ( солидный) солідний

3) (несомненный, настоящий) спра́вжній; справжні́сінький; ( определённый) пе́вний

4) мат. дода́тний

5) физ. позити́вний

1) (несравненно) незрівнянно, без порівняння, (вне сравнения) над(усяке) порівняння; (при сравн. степ. обычно) багато, багацько, далеко, значно, куди, (редко) невзаміру. [Товариства зібралося невзаміру більш (Сл. Гр.)];

2) (в виде исключения) як ви(й)няток, (в противоположность) на протилежність. мер другим (прочим) - як ви(й)няток проти инших (проти решти), не то що инші, не так як инші. Он -мер своему брату послушен - він протилежно своєму братові слухняний, він на відміну від свого брата слухняний, він не так як його брат - слухняний.

n марк., вир. марка; ґатунок; торгова марка; марочний товар; товарна марка; товарний знак; фірмовий знак; фабричне клеймо; клеймо; a марочний

продукт, послуга або асортимент продуктів (product line) з конкретною назвою, символом або дизайном (design), що чітко відрізняє його від подібних продуктів чи послуг інших фірм; ♦ марка є засобом, який допомагає споживачеві (consumer) виділити специфічні продукти чи послуги серед аналогічних, запропонованих конкурентами; серед найпопулярніших марок: Тайд (Tide) — марка прального порошку; Пепсі (Pepsi) — марка безалкогольного напою; Нескафе (Nescafe) — марка кави

═════════■═════════

advertised brand рекламована марка; competing brand марка-конкурент • марка конкурента • конкурентний марочний товар; controlled brand марка контрольованого розповсюдження; corporate brand загальнофірмова марка; dealer's brand марка торговельного посередника • марка дилера; distributor's brand марка оптового торговця; domestic brand внутрішня марка; elite brand добірна марка • елітна марка; established brand визнана марка; familiar brand знайома марка; family brand родинна марка • сімейна марка; flagship brand провідна марка • основний марочний товар; generic brand родова марка; gift brand подарункова марка • подарунковий марочний товар; global brand марка глобального розповсюдження; house brand марка торговельного дому; household brand домашня марка; individual brand індивідуальна марка • товар з індивідуальною марочною назвою; known brand відома марка • знана марка; local brand місцева марка • марочний товар місцевого розповсюдження; major brand основний марочний товар • популярний марочний товар; manufacturer's brand марка виробника; mature brand зріла марка • зрілий марочний товар; name brand іменна марка • товар з марочним іменем; national brand загальнонаціональна марка • марка загальнонаціонального розповсюдження; new brand нова марка; ordinary brand рядова марка • звичайна марка; own-label brand власна марка; private brand приватна марка • приватна марка посередника • марка торговельного посередника; product brand товарна марка • марка штучного товару; range brand асортиментна марка • марка товарного асортименту; regular brand звичайна марка • марка регулярного користування; reseller brand приватна марка • марка перепродавав • марка торговельного посередника; runaway brand марка значно краща; specific brand особлива марка; store brand магазинна марка • крамнична марка; top brand провідна марка; top-selling brands марки з найбільшим попитом • марки з найбільшим збутом; trendy brand модна марка • марка, яка задає тон; unadvertised brand нерекламо-вана марка; wholesaler's brand марка гуртовика; wildcat brand нерекламована марка

═════════□═════════

brand advertising рекламування марочного товару; brand advertising expenditure витрати на рекламування марочного товару; brand attitude ставлення до товарної марки; brand awareness обізнаність з товарною маркою; brand category ґатунок виробу; brand choice вибір марки; brand competitor конкурент марочного товару; brand consciousness обізнаність з товарною маркою; brand differentiation марочне розрізнення; brand equity цінність марочного товару; brand extension розширення меж марки; brand familiarity обізнаність з товарною маркою; brand identification розпізнання товарної марки; brand image обізнаність з товарною маркою • репутація товарної марки • престиж товарної марки • репутація марки товару; brand label марочна наліпка; brand leader найпопулярніший ґатунок; brand loyalty прихильність до марки; brand manager керівник товарної марки; brand mark символ марки; brand name назва товарної марки • фабрична марка • марка товару • товар відомої марки • фірмові товари; —name goods товари відомих марок • фірмові товари; brand personality індивідуальність марки; brand position позиція марки; brand preference переважна прихильність до товару з певною маркою; brand proliferation марочне поширення; brand recognition пізнавання марки; brand rejection відхилення марки; brand strategy марочна стратегія; brand switcher споживач, який змінює марки товарів; brand switching зміна марки товару споживачем • зміна марки; brand transference перенесення назви товару; brand value вартість марки; of the best brand найкращої марки • найвищої марки; to buy a (particular) brand купувати/купити продукт специфічної марки; to develop a (particular) brand розвивати/розвинути специфічну марку; to launch a (particular) brand випускати/випустити продукт специфічної марки; to sell a (particular) brand продавати/продати продукт специфічної марки; to test a (particular) brand випробовувати/випробувати продукт специфічної марки

brand ‡ B. four principles of marketing (386)

пор. trademark

▹▹ copyright

▹▹ patent

марк. роздрібна торгівля не за звичайною ціною; роздрібна торгівля за цінами, нижчими від звичайних; розпродаж

роздрібна торгівля марочними товарами, які продаються за значно нижчими цінами порівняно з їх вартістю у звичайних роздрібних крамницях; ♦ торговці закуповують не реалізовані виробником внаслідок надвиробництва (overrun) товари в кінці сезону за ціну, нижчу від оптової (wholesale), що дозволяє вести роздрібну торгівлю за прибутковою ціною

off-price retailing ‡ C. marketing (389)

1) протя́жність, про́стір; ро́змір

2) сту́пінь, мі́ра

1) полови́на

2) части́на ( чогось)

3) семе́стр

4) юр. сторона́

••

1) полови́нний

2) непо́вний; частко́вий

1) наполови́ну, частко́во; пів-, напів-

2) значно́ю мі́рою, ма́йже

1) значно́ю мі́рою

2) бага́то; ще́дро

3) у широ́кому масшта́бі; на широ́ку но́гу

1) гарне́нький, чарівни́й, милови́дний

2) (тж. ірон.) приє́мний; хоро́ший

3) ірон. значни́й, неаби́який

1) ми́лий

2) pl га́рні ре́чі, о́дяг

1) по су́ті; в основно́му; значно́ю мі́рою

2) мі́цно, ґрунто́вно

1) зна́чно, значно́ю мі́рою

2) розм. ду́же

багато

значно

сильно