-
1 znany
знаний; відомий -
2 узнанный
1) у́знаний2) за́знаний; пі́знаний, спі́знаний3) пі́знаний, упі́знаний -
3 знакомый
1) (знакомец) знайомий, знакомий, (диал.) знакімський; см. Знакомец, Знакомка. [Він живе у знайомих. Позіходилися усі родичі і знакомі (Квітка). Знакімським передам йому чого-небудь (Борз. п.)]. Быть -мым, -му с кем - бути знайомим, знатися з ким. [О, давно я знайомий, давно з опікункою тою (Франко)]. Быть хорошо -мым - бути добре знайомим, добре знатися з ким. [Ми з їм добре зналися, часом бували в його (Грінч.)]. -мы ли вы с ним? - чи знайомі ви з ним? Скажи с кем ты -ком, а я скажу кто ты таков - скажи мені, хто до тебе ходе, а я скажу тобі, хто ти;2) (известный) знайомий, знакомий, знаний, відомий, (диал.) свідомий кому. [Ухожу у знайомі кімнаточки; усе як і було (М. Вовч.). Ніби той голос і знайомий Корнієві, але хто це - не вгадає він (Грінч.). Путь-дорога їх відома, яри їм знакомі (Руданськ.). Голос то відомий (Куліш). Це корова свідома, - хіба-ж ми не знаємо її? (Сл. Гр.)]. -ком кто, что кому - по знаку кому хто, що и знайомий и т. д. кому хто, що. Быть -мым кому - бути по знаку кому, бути в приміт(к)у кому. [Прислухаюсь: голос наче і по знаку мені, та не вгадаю (Кониськ.). Ви мені наче по знаку (Звин.)]. Совершенно -ком, -комый кому - знайомісінький кому. [Кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (М. Вовч.)]. -мая песня - знана (знайома) пісня. -мый напев - знайомий спів (голос). -мая дорога - знайома, знана дорога. Мне хорошо -мы его привычки - я добре знаю (мені добре відомі) його звички;3) (ознакомленный с чем) знайомий з чим, обізнаний, запізнаний з чим. [Він знайомий (обізнаний) з цією справою]. Быть -комым с чем - бути знайомим, обізнаним з чим, знатися на чому.* * *1) прил. знайо́мий; знакоми́тий, по знаку́; ( очень хорошо знакомый) знайомі́сінький; ( известный) відо́мий; (такой, которого знали раньше) зна́ний; (ознакомленный с чем-л.) обі́знаний2) в знач. сущ. знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця -
4 известный
1) (ведомый) відомий, знаний, звісний, явний кому. [Путь-дорога їм відома (Рудан.). Всім його ім'я знане. Послали по тітку Прохіру, звісну порадницю у таких випадках (Коцюб.). Явне зробилось ім'я його (Єван.)]. -ны ли вам его поступки? - чи відомі вам його вчинки? чи знаєте ви про його вчинки? Очень (совершенно) -ный кому - дуже (аж надто) відомий, знаний, звісний кому, відомісінький кому. [Там мені й стежечки, хати усі відомісінькі (М. Вовч.)]. -ный всему миру - усьому світові знаний, світовий, усесвітній, усьогосвітній, цілосвітній. [Фантазіє, богине легкокрила, ти світове з'єднала з таємним (Л. Укр.). Знахурка всесвітня (Мкр.). Цілосвітня брехуха (Н.-Лев.)]. Быть -ным кому - бути відомим (знаним) кому, бути по знаку кому. [Йому добре відомі всі наші справи. Голос наче й по знаку, та не вгадаю (Конис.)]. Быть -ным чем - бути відомим (знаним) з чого, чим, за що. Сделать -ным тайное - зробити таємне відомим, (обнаружить) виявити, викрити таємне; см. ещё Обнаружить 2. Стать (сделаться) -ным (о тайне) - стати відомим, виявитися, викритися, об'явитися; см. ещё Обнаружиться 2. [Замір його став усім відомий (М. Грінч.). Не втаївся він,- усе викрилося (М. Грінч.)]. Идти от -ного к неизвестному - іти од відомого до невідомого, іти од знаного до незнаного. -ное дело! - звісно, звичайно, сказано, звичайне діло, відома річ, видима річ. [На беседі вже, звісно, попились (Гліб.). Жадна собака не гавкнула на його, - звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Сказано - дитина аби-чим розважиться (Васильч.). Відома річ, що недуги не тішать (М. Вовч.)];2) (знаменитый, славный) відомий, знаний, славнозвісний, славний, славетний, уславлений, (громкой известности) голосний; (чем) відомий, знаний, славний чим и з чого; см. Знаменитый. Сделать себя -ным - уславити себе, оголосити себе; срвн. Прославиться;3) (определённый) певний. [Розглядає факти в певній перспективі (М. Грінч.)]. В -ных случаях - у певних випадках, за певних випадків. До -ной степени - до певної міри. Сделать что -ного размера - зробити що певної міри, зробити що до міри;4) мат. - відомий.* * *1) відо́мий, зна́ний; зві́сний\известныйое де́ло — ( конечно) звича́йно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, зві́сно
\известныйый кому́ — відо́мий кому́; по знаку́ кому́
2) ( определённый) пе́вний; ( некоторый) де́який, яки́йсьв \известный ых слу́чаях — у пе́вних (у де́яких) ви́падках
до (в) \известный ой сте́пени — пе́вною (де́якою, яко́юсь) мі́рою, до пе́вної (до де́якої) мі́ри, в які́йсь (у де́якій) мі́рі
-
5 enlightened
adj1) освічений, просвічений2) поінформований, обізнаний* * *a1) освічений; цивілізований2) обізнаний, (по)інформований -
6 uninitiated
1. n (the uninitiated) необізнані, профани2. adjневтаємничений, необізнаний; недосвідчений* * *aнеобізнаний; нетямущийthe uninitiated reader will perhaps be astonished — необізнаний читач, може бути /вірогідно/, здивується; ( the uninitiated) необізнані, профани
-
7 изведывать
изведать что1) (узнавать) спізнавати, спізнати що, ді[о]знаватися, ді[о]знатися про що; срвн. Дознаваться;2) (испытывать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати, запізнавати, запізнати, назнаватися, назнатися, спробувати, звідувати, звідати (и зозвідати), закуштовувати, закуштувати, куштувати, скуштувати, заживати, зажити чого. [Вона не зазнавала ще мук таких ніколи на віку (Грінч.). Не зазнати щастя, волі (Крим.). Дознавали наші предки тяжкої наруги (Шевч.). Запізнайте світа, поки служать літа (Приказка). Господи, що я назнався, що я назнався! (Франко). Добре вам це казати, бо ви на собі не звідали тії образи (Мирн.). Зозвідаєш усякого горя на світі (Катериносл.). Видима річ, що тих способів не бажав закуштувати на собі автор (Єфр.). Доводилося всього зажити: і голоду, і холоду, і лиха всякого (М. Левиц.)]. -ть много, всего - зазнавати, зазнати, дізнавати, дізнати и т. д. багато, всього (всячини), (образно) бувати, побувати у бувальцях. - ть горе, беду - зазнавати, зазнати, дізнавати, дізнати и т. д. горя, лиха, куштувати, скуштувати, приймати, прийняти горя, лиха, гіркої. [Не раз і Горпині довелося скуштувати гіркої від матері або брата (Франко). Буде голодно і холодно, приймеш біди всякої (М. Вовч.)]. Изведанный - спізнаний, дізнаний; зазнаний, дізнаний, спробуваний и т. д. [Воно прийде знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття (Коцюб.). Це вже спосіб спробуваний, луччого нема й не буде (Крим.)].* * *несов.; сов. - изв`едать( что - испытывать) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш, зазна́ти, зві́дувати, зві́дати, дізнава́ти, дізна́ти (чого, що); ( пробовать) про́бувати, спро́бувати, куштува́ти, скуштува́ти (чого, що); ( узнавать) спізнава́ти, спізна́ти (чого, що)\изведывать дать мно́го го́ря — зазна́ти (зві́дати, скуштува́ти) бага́то го́ря (ли́ха, гірко́ї); спізна́ти почі́м ківш ли́ха, ви́пити ківш ли́ха
-
8 неизведанный
незазнаний, недізнаний, (неиспытанный) неспробуваний, незнаний, невідомий. [Незазнане щастя (Л. Укр.). Недізнане провалля (Загірня). Недізнане так вабить і так лякає! (А. Любч.). Нове, неспробуване ще почуття (Корол.). Перший поцілунок, незнаний і радісний (Дніпр. Ч.)].* * *неза́знаний, незві́даний, неді́знаний; ( неизвестный) невідо́мий; ( неисследованный) недослі́джений -
9 непознанный
не(с)пізнаний, недізнаний.* * *непі́знаний -
10 опознанный
пі́знаний, упі́знаний; розпі́знаний -
11 познавать
познать пізнавати, пізнати, спізнавати, спізнати, дізнавати, дізнати кого, що. [Я пізнав його. Вони не дізнають смерти (Св. П.). Не пізнавши болю від розлуки, не спізнаєш радости стрічання (Крим.)]. -вать истину чьего учения - спізнавати істину чийого вчення. -нать природу, сущность вещей - ді[пі]знати природу, істоту речей. -най самого себя - спізнай самого себе. И -нал Адам Еву - і взнав Адам Єву (Св. П.). Познанный - пізнаний, спізнаний, дізнаний.* * *несов.; сов. - позн`ать(кого-что) пізнава́ти, пізна́ти (кого-що); (постигать, узнавать, испытывать) спізнава́ти, спізна́ти (кого-що); ( испытывать) зазнава́ти, зазна́ти, дізнава́ти, дізна́ти (чого) -
12 познанный
пі́знаний; спі́знаний; за́знаний -
13 признанный
1) прич. ви́знаний; пі́знаний2) в знач. прил. ви́знаний -
14 aware
adj1) обізнаний, поінформований, знаючий; що усвідомлює* * *a2) свідомий, підготовлений3) чуйний -
15 bogy
n1) домовик; привид, примара2) страховище; жупел; опудало3) розм. поміщик4) розм. поліцай; сищик; інформатор5) військ., розм. помилка* * *n1) домовик; привид2) страхопуд, жупел3) поміщик4) поліцейський; детектив; інформатор5) вiйcьк.; жapг. помилка6) cл. неопізнаний літак; неопізнаний літаючий об`єкт -
16 cognizant
adj* * *a1) (of) який знає; обізнаний ( з чим-небудь)2) юp. який здійснює юрисдикцію; компетентний ( вирішувати питання) -
17 conversant
adj1) поінформований; обізнаний; знаючий; досвідчений2) зайнятий; що займається (чимсь)* * *a; predicобізнаний; поінформований, знаючий -
18 hep
1. nягода шипшини2. adj розм.поінформований про щось; знайомий з чимсь; обізнаний у чомусь; який розбирається у чомусь* * *I [hep] a; сл.обізнаний, який розбирається ( у чому-небудь)II [hep] = hip II III [hep]int раз ( рахунок у марші) -
19 incognizant
adj* * *a(of) який не розбирається; необізнаний; не усвідомлюючий -
20 informed
adj1) обізнаний, поінформований2) освічений, знаючий* * *[in'fxːmd]a1) знаючий; обізнаний; (по)інформований3) освічений, культурний
См. также в других словарях:
знаний — хватает знаний • оценка, достаточность … Глагольной сочетаемости непредметных имён
знаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до знати 1), 3). 2) у знач. прикм. Про якого знають; відомий, знайомий. 3) у знач. прикм. Славетний, видатний … Український тлумачний словник
знаний — 1 дієприкметник від: знати знаний 2 прикметник відомий; славетний рідко … Орфографічний словник української мови
Представление знаний — Представление знаний вопрос, возникающий в когнитологии (науке о мышлении), в информатике и в исследованиях искусственного интеллекта. В когнитологии он связан с тем, как люди хранят и обрабатывают информацию. В информатике с подбором … Википедия
ГОСТ Р 53894-2010: Менеджмент знаний. Термины и определения — Терминология ГОСТ Р 53894 2010: Менеджмент знаний. Термины и определения оригинал документа: 2.14 аудит знаний (Knowledge Audit): Систематический пересмотр знаний, проводимый, как правило, с помощью вопросников, интервью или отчетов. Проводится… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
База знаний — (БЗ; англ. knowledge base, KB) в информатике и исследованиях искусственного интеллекта это особого рода база данных, разработанная для оперирования знаниями (метаданными). База знаний содержит структурированную информацию, покрывающую… … Википедия
Экономика знаний — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
Производство знаний — социальный процесс в сфере духовного (нематериального) производства; процесс приращения знаний, накопленных человечеством. Процесс прозводства знаний является частью более широкого процесса управления знаниями. История понятия Процесс… … Википедия
ПРОВЕРКА И ОЦЕНКА знаний — умений и навыков учащихся, процесс выявления и сравнения на том или ином этапе обучения результатов уч. деятельности с требованиями, заданными уч. программами. Выражается в форме отметки (в баллах) или словесного (оценочного) суждения учителя.… … Российская педагогическая энциклопедия
СИСТЕМНОСТЬ ЗНАНИЙ — качество совокупности знаний. Характеризуется наличием в сознании структурно функциональных связей между разнородными элементами знаний. С. з. предполагает понимание человеком соотношения между разнопорядковыми понятиями, понятиями и законами,… … Российская педагогическая энциклопедия
база знаний — БЗ 1. Набор знаний, касающийся определенной предметной области и записанный на каком либо языке представления знаний. 2. Информационный ресурс, позволяющий получать ответы или подсказки на плохо формализованные запросы или на запросы с неполными… … Справочник технического переводчика
