змушений

См. также в других словарях:

• змушений — а, е. Який мусить, повинен через певні обставини, причини робити що небудь. •• Зму/шена конве/рсія обов язкова, примусова заміна чи викуп цінних паперів компанії за її бажанням …   Український тлумачний словник

• змушений — [зму/шеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• змушений — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• змушений — на, не, Пр. Примушений, повинен робити щось через певні обставини …   Словник лемківскої говірки

• Крымская операция (1918) — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете …   Википедия

• Крымская операция 1918 — года Гражданская война в России План схема похода группы П. Болбочана на Крым в апреле 1918 года Дата 13 …   Википедия

• ананкастія — ї, ж., псих. Загальна назва для станів, при яких індивід вважає, що він змушений поводитися, думати або відчувати всупереч своїй волі …   Український тлумачний словник

• змушеність — ності, ж. Абстр. ім. до змушений …   Український тлумачний словник

• пас — I а, ч. 1) Те, чим підперізують одяг по талії (ремінь, шнур і т. ін.). || Дві з єднані перемичкою смуги шкіри чи брезентової тканини з пряжками для зв язування і перенесення ручного багажу. 2) розм. Довга вузька смуга, стрічка тканини, паперу і т …   Український тлумачний словник

• прикований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикувати. || прико/вано, безос. присудк. сл. •• Прико/ваний до лі/жка змушений дотримуватися тривалого постільного режиму через хворобу …   Український тлумачний словник

• примушений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до примусити. 2) Те саме, що змушений. || З яким діється що небудь внаслідок певних обставин. || Який склався за певних обставин; вимушений …   Український тлумачний словник