-
1 змусити
док. див. змушувати -
2 змусити
заставля́ть, заста́вить; ( силой) принужда́ть, принуди́ть; ( об обстоятельствах) вынужда́ть, вы́нудить -
3 змусити
матем. вынужда́ть, принужда́ть -
4 змусити
mecbur etmek -
5 zmusić
змусити -
6 тэрлет-
змусити пітніти О, СЛ, К. -
7 змушувати
= змуситиto force, to constrain, to compel -
8 азирлет-
змусити готувати СБ; готувати когось О. -
9 билиндир-
змусити признатися К; дати відчути, помітити, виявити, знати О, К. -
10 битлет-
змусити завошивіти О, К. -
11 вазд'ечтир-
змусити припинити У, К. -
12 д'идир-
змусити одягати СК; див. д'ийдир-. -
13 д'иргиз-
змусити входити СГС. -
14 диннендир-
змусити слухатися, упокорити К. -
15 дӧгдӱр-
змусити бити, товкти, кувати К. -
16 зыбырдат-
змусити скакати О. -
17 йалмат-
змусити облизатися О, К. -
18 йамат-
змусити латати, штопати О, К. -
19 кандильлет-
змусити кадити О. -
20 кӱттӱр-
змусити дбати, турбуватися О, К.
См. также в других словарях:
змусити — див. змушувати … Український тлумачний словник
змусити — [зму/сиетие] у/шу, сиеш; нак. ус , у/с теи … Орфоепічний словник української мови
змусити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поперти — попру/, попре/ш, док., фам. 1) неперех. Рушити нестримно в якому небудь напрямку. || перен. Почати масово вступати до якої небудь організації, об єднання і т. ін. (про багатьох). || Швидко й буйно почати рости (про рослини). || Наставати швидко,… … Український тлумачний словник
позбивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Збити ударом, поштовхом, змусити впасти всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь, у багатьох місцях. 2) перен. Змусити всіх чи багатьох відмовитися від певного напряму думок, переконань, від здійснення чого небудь.… … Український тлумачний словник
сковирнути — ну/, не/ш, док., перех. 1) Ковирнувши, здерти, вийняти що небудь. 2) розм. Змусити впасти, повалити. || перен. Змусити піти, залишити займану посаду, місце тощо … Український тлумачний словник
кинути — I = кидати (кого що помахом руки, рук змусити летіти, падати / змусити летіти з метою влучити в когось / щось тощо), метнути, метати; шпурнути, шпурляти, жбурнути, жбурляти, швиргнути, швиргонути, швиргати, шваркнути, шварконути, шваркати;… … Словник синонімів української мови
втовкти — I (утовкти/), вчу/, вче/ш, док., перех., розм. Б ючи, товчучи, запхнути, загнати щось усередину чого небудь. •• Втовкти/ кому в го/лову що часто повторюючи, пояснюючи, змусити когось зрозуміти або засвоїти що небудь. II див. утовкти I … Український тлумачний словник
збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… … Український тлумачний словник
збуджувати — ую, уєш, недок., збуди/ти, збуджу/, збу/диш, док., перех. 1) тільки док. Перервати чий небудь сон, змусити прокинутися кого небудь. || збу/джено, безос. присудк. сл. 2) тільки док., перен. Вивести зі стану спокою, застою що небудь; порушити щось … Український тлумачний словник
зелений — поет. зе/лен, а, е. 1) Один з основних кольорів спектра – середній між жовтим та блакитним. || Який має колір трави, листя, зелені. •• Зеле/на ву/лиця про відсутність перешкод, затримок у здійсненні чого небудь. Зеле/на ка/рта (ґрін кард) а)… … Український тлумачний словник