-
1 chief conspirator
організатор злочинної змови, глава змовників, головний учасник злочинної змови -
2 co-conspirator
співучасник злочинної змови; особа, яка приєдналася (пристала) до злочинної змови -
3 conspirationor
змовник, учасник злочинної змови; особа, яка вступила у (злочинну) змову; учасник політичної змови, політичний змовник -
4 conspiring
вступ у змову про вчинення злочину; здійснення (злочинної) змови; організація політичної змови- conspiring to assassinate
- conspiring to murder
- conspiring to overthrow -
5 colluder
учасник монопольної змови; учасник картелю; учасник тендерної змови -
6 conspirator
n1) змовник, учасник злочинної змови2) конспіратор* * *nзмовник, учасник злочинної змови -
7 открытие
1) відкриття; розчинення, відхилення (напр., вікна, дверей); розплющення (очей); відслонення (статуї);2) відкриття, виявлення (напр., правди, тайни, намірів); викриття, виява [змови (заговора), злочинства]. См. Обнаружение;3) відкриття (Америки, незнаних островів). [Нові відкриття. Одкриття написів на руїнах];4) (изобретение) винайдення, винахід (-ходу), знайдення [Технічні знайдення], знахід (-ходу). См. Изобретение;5) відкриття, заведення, запровадження (напр. шкіл, лікарень), закладення. -тие памятника, заседания, театра - відкриття пам'ятника (напр. Котляревському, Шевченкові), засідання, театру. -тие партийной конференции, съезда незаможных - відкриття партійної конференції, з'їзду незаможників. -тие контрреволюционного заговора, общества - викриття контр-революційної змови, товариства.* * *1) ( действие) відкриття́; розкриття́; викриття2) ( открытое в результате исследований) відкриття́ -
8 collusive
заснований на змові; зумовлений (обумовлений) змовою; направлений на змову; улагоджений шляхом таємної змови; співумисний; який бере участь у змові- collusive agreement
- collusive behavior
- collusive bidding
- collusive divorce
- collusive monopoly -
9 collusive bidding
пропонування ціни на аукціоні за попередньою змовою; пропозиція про укладання контракту на підставі таємної змови -
10 collusive monopoly
-
11 confederate
1) союзник; член конфедерації (союзу); спільник, співучасник (злочину, злочинної або політичної змови); конфедерат ( прихильник південних штатів у 1861-1865 роках)2) об'єднуватися у союз (конфедерацію); змовлятися, вступати у змову3) конфедеративний, союзний• -
12 conspiracy prosecution
-
13 conspiratorial
змовницький; який має характер злочинної змови; конспіративний- conspiratorial crime
- conspiratorial organization
- conspiratorial relation
- conspiratorial relationship -
14 conspiratorial activity
діяльність на здійснення злочинної змови; змовницька діяльність -
15 criminal conspirator
-
16 existence of a criminal conspiracy
English-Ukrainian law dictionary > existence of a criminal conspiracy
-
17 exposure of a plot
-
18 implicated in a murder plot
втягнутий у змову про вчинення вбивства; причетний до змови про вчинення вбивстваEnglish-Ukrainian law dictionary > implicated in a murder plot
-
19 implicated in a plot
втягнутий у змову; причетний до змови -
20 mastermind of a conspiracy
English-Ukrainian law dictionary > mastermind of a conspiracy
См. также в других словарях:
Закон Украины об основах государственной языковой политики — Закон «Об основах государственной языковой политики» № 5029 VI (укр. Закон «Про засади державної мовної політики», неофициально «закон Колесниченко Кивалова» либо «закон о языках») закон, внесённый народными депутатами Вадимом… … Википедия
бланкізм — у, ч., політ. Теорія і тактика повалення влади капіталізму шляхом революційної змови без участі у класовій боротьбі народних мас … Український тлумачний словник
заколот — у, ч. 1) політ. Стихійне повстання, бунт. || Збройний виступ ворожих сил проти державної влади, організований у результаті таємної змови. 2) розм. Те саме, що колотнеча 2). || Шум, галас. || Метушня, сум яття … Український тлумачний словник
змовник — а, ч. Співучасник змови … Український тлумачний словник
привідець — рідко приво/дець, дця, ч., розм. 1) Призвідник бунту, змови і т. ін. || Заводій (звичайно на гулянці). || Той, хто є причиною чого небудь; винуватець. || Організатор чого небудь. 2) Те саме, що ватажок 1). || Організатор, ідейний, політичний… … Український тлумачний словник
приводець — іменник чоловічого роду, істота призвідник бунту, змови рідко … Орфографічний словник української мови
