злі+язики

См. также в других словарях:

• Индийские язики — См. Индоарийские языки …   Справочник по этимологии и исторической лексикологии

• Хетто-лувийские языки (анатолийские язики) — Вымершая группа индоевропейских языков, распространенных в Малой Азии (Анатолии) и Сев. Сирии во Ⅱ Ⅰ тысячелетиях до н. э.: хеттский, лидийский, карийский, палайский (хеттская,хетто лидийская, подгруппа); лувийский (клинописный и иероглифический) …   Справочник по этимологии и исторической лексикологии

• Бахута, Анатолий Павлович — Бахута Анатолий Павлович укр. Бахута Анатолій Павлович …   Википедия

• Бахута — Бахута, Анатолий Павлович Анатолий Павлович Бахута (2 января 1939, Киев 1 августа 1990, Новая Каховка) украинский поэт. Биография Анатолий Бахута родился в семье работников речного флота. В 1952 1957 годах учился в средней школе № 2 г.Новая… …   Википедия

• Bouguinais — Bugis Parlée en  Indonesie !Indonésie Région Sulawesi Nombre de locuteurs 3 500 000 (en 1991) …   Wikipédia en Français

• двоязикий — а, е. У якого два язики …   Український тлумачний словник

• злий — зла, зле. 1) Сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; прот. добрий (про людину). || у знач. ім. злий, зло/го, ч.; зла, зло/ї, ж. Про злобну, недоброзичливу людину. || Сповнений гніву, сердитий на кого , що небудь. || Надзвичайно лютий,… …   Український тлумачний словник

• повисолоплюватися — юється, док., розм. Висунутися, вивалитися назовні з рота, пащі (про язики всіх чи багатьох) …   Український тлумачний словник

• повідсихати — а/є, док. 1) Відсохнути (про все чи багато чого небудь). 2) Втратити здатність рухатися, перестати діяти (про руки, ноги). •• Щоб (бода/й) ру/ки (язики/) повідсиха/ли кому лайл. уживається як побажання зла кому небудь …   Український тлумачний словник

• чесати — чешу/, че/шеш, недок. 1) перех. і без додатка. Розчісувати гребінцем волосся. || Робити кому небудь зачіску; зачісувати. || Вичісувати, вичищати скребком бруд, комах і т. ін. з волосся, шерсті. 2) перех. Очищати від домішок, вирівнювати що небудь …   Український тлумачний словник

• ваза — (фр. < лат. судина) Циліндрична посудина (часто витягнута у висоту, з ручками тощо) для збереження рідини та інших речей. Із стародавніх часів В. зображалась в монументальних рельєфах і розписах. У Китаї символізувала вічну гармонію, в Індії… …   Архітектура і монументальне мистецтво