-
21 жалкий
1) (растрогивающий) жалісний, жалібний, жалісливий, сердечний, зворушливий [Плаче жалісна мати. Жалібна пісня. Жалісливі слова. Несповита заплакана сердечна дитина (Шевч.)]; (вызыв-щий сострад. внешн. своим видом или внутрен. слабостью: плохой, плохенький) нужденний, злиденний, мізерний, жалю го[і]дний, благий. [Вигляд в його був нужденний: обличчя змарніло, очі позападали (М. Лев.). Нужденна хата. Злиденне становище (жалкое положение). Ох, мізерні жарти! Така мізерна дитина. Мізерне світло. На ньому блага одежина. Жалю годний професор];2) (несчастный, беззащитный) бідолашний, нещасний, бідний. [Вовк задавив біделашну овечку];3) (ничтожный, презренный, пустой) нікчемний, убогий, хирний, хирющий. [Нікчемна людина. Що ті Римляни убогі! (Шевч.). Їхнє хирне діло (Єфр.). Мовчи, хирюща дівчино!].* * *1) (вызывающий жалость, достойный сострадания) жалюгі́дний; ( страдальческий) жа́лібний и жалі́бний, жа́лісний; ( беспомощный) безпора́дний2) (невзрачный, неказистый, убогий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, убо́гий, ми́ршавий; ( ничтожно малый) мізе́рний; ( ничтожный) нікче́мний3) (выражающий скорбь, тоску, страдание), диал. жа́лібни́й, жа́лісний -
22 жито
1) (зернове) збіжжя;2) жито, ячмінь (р. -меню).* * *диал.жито; ( ячмень) ячмі́нь, -ме́ню; ( всякий хлеб на корню или в зерне) хліб, пашня́, збі́жжя -
23 крупный
великий, чималий, буйний. -ное хозяйство - велике господарство. -ное предприятие - велике підприємство. -ная промышленность - велика промисловість. Он -ная сила - він видатна (велика, неабияка) сила. -ная буржуазия - велика буржуазія. -ные деньги - великі (недрібні) гроші. -ный вол - чабанний (чабанистий) віл. -ный (о зерне, фруктах, ягодах) - буйний, дорідний, дорідливий; (о каплях жидкости) буйний, крапли[я ]стий, крапчи[а]стий, (о слезах ещё) дорідливий (Свидн.). [Буйна (дорідна) пшениця (Київщ.). Дорідні яблука, груші. Буйні (дорідні) вишні]. -ные арбузы, дыни - великі (дорідні) кавуни, дині. -ный жемчуг - буйні перли, (собир.) буйне перло. -ная печать - буйний друк. -ное явление - велике явище. -ное недоразумение - велике (чимале) непорозуміння. -ный разговор - гостра (гнівна) розмова, (фамил.) балачка сердита нівроку.* * *вели́кий; ( значительный) значни́й; ( важный) важли́вий; ( выдающийся) видатни́й -
24 мозглявый
1) миршавий, кволий, хирявий, хирний, хирий. [Приїхало воно сюди таке миршаве, обшарпане, мізерне (Н.-Лев.). Хирява баба, як гирява макітра (Номис). Чоловік хирний (Черкащ.)];2) см. Мозглый 2.* * *ми́ршавий; кво́лий, хирля́вий, хире́нний, хи́рний, хи́рий, хи́рявий -
25 налив
1) (действие) - см. Наливка 1; (фруктов, ягод, хлебов) наливання, (ягод, колоса ещё) набирання. Грузить -вом - вантажити наливом (ливом, ливцем). В зной плохой -лив хлеба - у спеку пашня (збіжжя) погано наливається. Озими в -ве - озимина наливається (наливає или набирає колос);2) (время -ва) час (пора), коли наливається пашня (збіжжя) (наливаються пашні), -ваються яблука, -ваються (набираються) ягоди, -вається (набирається) колос и т. п. После цвета -лив - по квітуванні (відквітувавши) пашня (збіжжя) наливається. Теперь самый -лив яблокам - тепер саме наливаються яблука;3) (сок) налив (-ву), налива (-ви), сік (р. соку). [Животворчі пахощі індійської осени, що звеліла рижовим стеблам похилитися під наливом спілих зерен (М. Калин.)]. Яблоко белого, винного -ва - яблуко білого, винного соку;4) (верхнее отверстие бочки) устя (-тя), лляло, наливальне дно.* * *1) нали́в, -у, налива́ння; ( вливание) улива́ння2) (приток сока в плодах, зерне) нали́ввремя \налив ва коло́сьев — час, коли налива́ється (набирається) ко́лос
3) вет. нали́вбе́лый \налив в — ( сорт яблок) бі́лий нали́в, папіро́вка
-
26 недостаточность
1) недостатність (-ности), (недостача) недостача, брак (-ку), (недостаточное количество) недосталь (-ли) чого. -ность доказательств - недостатність (недосталь) доказів (Сл. пр. м.). -ность питания - недостатність харчування, недостатнє (злиденне, мізерне) харчування;2) (малосостоятельность) незаможність, малозаможність (-ности).* * *1) недоста́тність, -ностіза \недостаточность тью — че́рез недоста́тність
серде́чная \недостаточностьть — мед. серце́ва недоста́тність
2) незамо́жність -
27 несчастный
нещасний, безщасний, (не только несчастливый) нещасливий, (бездольный) бездольний, (бесталанный) безталанний, (горемычный) бідолашний, (диал.). горопашний, (злополучный) сердешний, (жалкий, убогий) мізерний, нужденний, злиденний, жалюгідний. [Ой, я нещасний, що маю діяти? (Пісня). Ідіть на фабрики й заводи, нещасні торбарі! (П. Тичина). Прийдуть безщасним щасливії дні (Грінч.). Не забули вони нас безщасних (Дніпр. Ч.). Безщасний чоловік той, хто не знає латини (Яворн.). Хлопці з гіллям обдирають безщасні дерева (Грінч.). Летім у край мій нещасливий (Олесь). Що-ж я, бездольна, при старощах моїх, робитиму? (Грінч.). Для инших це особа ненавидна, а мені він видається тільки дуже безталанною людиною (Крим.). Люди добрі, пожалійте бідолашного піїту! (Самійл.). Почала бідолашна Русь нову криваву війну (Куліш). Сердешна дитина, обідрана, ледве-ледве несе ноженята (Шевч.). Гостей зачинених своїх сердешним чаєм напували (Шевч.). Од жаху горопашна дитина забилась у саму глибиню печери (Яворн.). Мій повелитель на всіх мізерних проливає милость (Куліш). Приїхало сюди воно таке миршаве, обшарпане, мізерне (Н.-Лев.). Приняв злиденного, як брата (Самійл.)]. -ный, -ная (как сщ.) -ный человек, -ная женщина - нещасний, -на, нещасливий, -лива, бідолашний, -на, сердешний (-ого), -на (-ої), (сщ.) нещасник, -ниця (ум. нещасничка), безщасник, -ниця, бідолаха, бідаха, сердега, горопаха (общ. р.), небога (ж. р.); срв. Несчастливец, -вица. [Русалоньки взяли… її, сердешную, та й залоскотали (Шевч.). Так били і товкли, аж кості хрускали в небоги (Самійл.)]. -ная головушка - бідна головонька. -ный день - нещасливий (недобрий) день. -ный случай - нещасливий випадок, пригода, лиха пригода, (диал.) лиховина. -ная судьба - лиха (нещаслива, безщасна, щербата, нужденна, гірка) доля, недоля, бездо[і]лля (-лля), безталання (-ння). Куда тебе -ному! - де (куди) тобі нещасному (мізерному, грішному)! Делать, сделать -ным кого - робити, зробити нещасним кого, унещасливлювати, унещасливити кого.* * *1) прил. неща́сний; ( несчастливый) нещасли́вий; ( о человеке - с сожалением) серде́шний, безща́сний, безтала́нний, бідола́шний, серде́чний; ( мизерный) прен. мізе́рний2) ( приносящий несчастье) неща́сний, нещасли́вий; ( бедственный) лихи́й\несчастныйая до́ля — неща́сна (нещасли́ва, лиха́) доля
\несчастныйый слу́чай — неща́сний (нещасли́вий) ви́падок
3) в знач. сущ. неща́сний, -ого, нещасли́вий; серде́шний, серде́га, бідола́ха; диал. серде́га, сара́ка -
28 ничтожество
1) (качество, свойство) нікчемність, мізерність, мізерія, (редко) нікчемство, мізерство, (тщета) марність (-ности), марнота. [Нікчемність нашого життя (М. Левиц.). Ваша нікчемність ростиме з літами (Куліш). Дай мені моє безсилля і мізерність зрозуміти (Куліш)];2) (состояние) нікчемність, мізерність, (убожество) мізерія, убозтво, нужденність, (ничтожная жизнь) нікчемне (мізерне, злиденне) життя (животіння). Впадать (обращаться, превращаться), впасть (обратиться, превратиться) в -ство - нікчемніти, знікчемніти, зводитися (переводитися), звестися (перевестися, зійти) ні на що (на ніщо, шутл., зап.: на пси). [Доблесть нікчемніє в хуртовині фортуни (Куліш). Наші предки знікчемніли (Куліш). Був колись господар, тепер зійшов на пси (Зеркало)]. Выводить, вывести кого из -ства в люди - виводити, вивести кого з нікчемности (з мізерії, з убозства, з нікчемного или мізерного животіння, из нищеты: із злиднів) в люди;3) (всё ничтожное) нікчемниця, мізерія, (пустяк) марниця, дрібниця, дрібничка; срв. Мелочь 6;4) (ничтожный человек) нікчемність, нікчема, нікчемство, нікчемник, -ниця, мізерія, мізера, (бездарь) нездара. [Критики досить маю, щоб зрозуміти, що я нікчемність (Крим.). Я нікчемою сиджу в своїх маєтках, марнуючи весну життя (Грінч.). Якийсь крамар, тонконоге нікчемство (В. Підмог.). Рушниці звільнили найкращий із світів від десяти тисяч нікчем (Кандід). Мізерія, мізерія мені ім'я! (Крим.). Зійдіть на хвилину з парнаських сфер, із гамузу муз і музейних мізер! (Влизько)]. Абсолютное (полное, полнейшее, совершенное, сплошное) -ство - цілковита нікчемність.* * *1) ( крайняя незначительность) незна́чність, -ності; ( убожество) убо́гість, -гості, убо́зтво, мізе́рність, нікче́мство, нікче́мність2) ( ничтожный человек) нікче́мна люди́на; нікче́ма, нікче́мник, убо́жество; прен. непо́тріб, -реба3) ( небытие) небуття́ -
29 нищенский
1) (свойств., принадлеж. нищему) старчачий, старчий, старецький, жебрачий, жебрацький, прохацький, дідівський, (бедняцкий) бідняцький, (пренебр.) злидняцький, злидарський, харпацький, убозький. [Сліпці в старчачій одежі (Корол.). Користуючись старчачою платою за свою каторжанську працю (Яворн.). Поводатар хоч молодий, та вже знає всі старчі пісні (Звин.). Жебрацька торба (Франко)]. -ная жизнь - злидняцьке (злидарське, харпацьке) життя. [До пів-смерти працювало, щоб убезпечити своє життя злидарське (Кониськ.)]. -кий хлеб - жебраний (прошений, проханий) хліб. [Ходити за жебраним хлібом (Л. Укр.)];2) (скудный, убогий) злиденний, мізерний, убогий. [За се їм харч злиденну вистачають (Куліш). Все на нім брудне, злиденне (Крим.)]. -кое угощение - злиденне (мізерне) частування.* * *1) старча́чий, жебра́цький, старці́вський, старе́чий; ( бедняцкий) злида́рський, злидня́цький2) (перен.: скудный) злиде́нний, нужде́нний; мізе́рний; ( убогий) убо́гий -
30 обдирный
(о зерне) (об)лущений, (об)шуганий, шеретований.* * *спец.1) см. обдирочный2) (очищенный от шелухи) обде́ртий, шерето́ваний -
31 осыпаться
осыпаться1) обсипатися и сипатися, обсипатися (о мног. пообсипатися), висипатися, висипатися. [Вже грушки обсипались. Листя на дубові обсипалось. Жито сип(л)еться, об[ви]сипається];2) (обваливаться) обсуватися, обсунутися, обвалюватися, обвалитися. [Земля в колодязі обвалилась];3) (о тканях) об[ви]стріпуватися, обстріпатися, вистріпатися. Шерстяная материя -ется - шерстяна (вовняна) матерія вистріпується.* * *несов.; сов. - ос`ыпаться1) обсипа́тися, обси́патися и пообсипа́тися, осипа́тися, оси́патися; (усеиваться чем-л.) обсіва́тися и обсі́юватися, обсі́ятися и пообсіва́тися и пообсі́юватися; ( опадать) опада́ти, опа́сти и поопада́ти и попадати; ( облетать) обліта́ти, облеті́ти и пообліта́ти2) (о земле, песке) осипа́тися, оси́патися, обсипа́тися, обси́патися и пообсипа́тися, обсува́тися, обсу́нутися, осува́тися, осу́нутися; ( обваливаться) обва́люватися, обвали́тися и пообва́люватися3) (падать - о листьях, зерне) обсипа́тися, обси́патися и пообсипа́тися, осипа́тися, оси́патися, несов. си́патися; ( высыпаться) висипа́тися, ви́сипатися и повисипа́тися; (несов.: о перезревшем хлебе) текти́4) строит. (несов.) обсипа́тися, осипа́тися; обтру́шуватися; обсіва́тися, обсі́юватися; осипа́тися, обси́патися; засипа́тися; закида́тися; розкида́тися -
32 подвевать
подвеять1) (о ветре) підвівати, підвіяти, піддувати, піддути під що;2) (о зерне) підвівати и підвіювати, підвіяти, провівати и провіювати, провіяти що. Подвеянный - підвіяний, провіяний.* * *несов.; сов. - подв`еять1) ( зерно) підвіва́ти и підві́ювати, підві́яти2) (несов.: о ветре) підвіва́ти; ( поддувать) піддува́ти -
33 подгорать
подгореть (о тесте, мясе) підгоряти, підгоріти, присмагнути. Подгорелый - підгорілий, присмаглий.* * *несов.; сов. - подгор`етьпідгоря́ти и підгора́ти, підгорі́ти и попідгоря́ти и попідгора́ти; (о зерне, муке) підіпріва́ти, підіпрі́ти -
34 прелость
прілість, зопрілість, (о зерне, муке) (з)леглість, прилеглість (-лости).* * *прі́лість, -лості; зопрі́лість, зіпрі́лість -
35 прелый
прілий, зопрілий, (о муке, зерне) (з)леглий, прилеглий, підлеглий. [Пріле сіно. Злегле (прилегле) борошно (мука)]. -лые глаза - кислі, каправі очі.* * *прі́лий; ( сопревший) зопрі́лий, зіпрі́лий -
36 провевать
провеять1) (о ветре) провівати, провіяти. [Розкидаю всю одежу, нехай вітер провіва (Пісня). Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає (Пісня)]. -веять (нек. время) - провіяти якийсь час;2) (зерно) віяти, перевіяти, (на веялке ещё) млинкувати, перемлинкувати (зерно). -веять (известн. время) - провіяти, промлинкувати якийсь час. Провеянный - провіяний; (о зерне) перевіяний, перемлинкований. -ться -1) провіватися, бути провіяним;2) віятися, млинкуватися, бути перевіяним, перемлинкованим.* * *тж. пров`еивать; несов.; сов. - пров`еять1) с.-х. прові́ювати, прові́яти2) ( продувать) провіва́ти, прові́яти -
37 произрастание
1) (о зерне) проростання, кільчення;2) зростання, виростання, зріст (- росту).* * *1) вироста́ння2) зроста́ння -
38 произрастать
-изро[а]сти (о зерне) проростати, прорости, кільчитися, накільчитися, (во множ.) попроростати, покільчитися; (расти, вырастать) рости, поростати, зростати, зрости, виростати, вирости, (во множ.) порости, позростати, повиростати. [По ланах поростають, як зелені сади, густі кропиви (Васильч.)]. Пышно -тать - буяти. [Бузина, як ліс, буяє].* * *несов.; сов. - произраст`и1) ( вырастать) вироста́ти, ви́рости2) (несов.: расти где-л.) рости́, зроста́ти -
39 проникаться
проникнуться чем пройматися, про(й)нятися, перейматися, пере(й)нятися чим, набиратися, набратися чого, проходити, пройти чим. [І я сам несамохіть проймаюся тими почуваннями (Грінч.). Його хистка вразлива натура вже переймалася тими поглядами (Грінч.). Набравшись ізмалку всього, чим живе й дише селянин, Шевченко підняв прості хатні розмови до високої пісні (Куліш). Він про(й)нявся (пере(й)нявся) почуттям обов'язку. Мізерне серце це гидотою пройшло (Самійл.)]. -ся чувством долга - перейматися, пере(й)нятися почуттям обов'язку, усвідомлювати, усвідомити собі почуття обов'язку.* * *несов.; сов. - прон`икнутьсяперейма́тися, перейня́тися, пройма́тися, пройня́тися -
40 прорастать
прора[о]сти1) (рости сквозь что-н., начинать рости) проростати, прорости, (о мног.) попроростати. [Трава вже проростає. Мої реберечка травка проростає (Чуб.). Рундучок де-не-де проріс травичкою (М. В.)];2) (о семени, зерне) кільчитися, покільчитися, накільчуватися, накільчитися, кільці, ключки пускати, пустити, (о мн.) покільчитися, попускати кільці, ключки, поключитися, (описат.) давати, дати проріст; (пускать побеги) проростати, прорости, порости, пароститися, попароститися. [Картопля кільчиться (Липов. п.). У його в коморі геть покільчилась пшениця (Под. губ.). Через дощі пшениця в копах поросла (Под. губ.). Приніс в собі якийсь посів, що давав проріст десь в глибині (Коцюб.)]. Проросший - пророслий, порослий, рослий, покільчений, попарощений. [Солод роблять з покільченого ячменю. Я їй дала картоплю, вже й попарощену (Звин.)]* * *несов.; сов. - прораст`ипророста́ти, прорости́ и попророста́ти; ( о семенах) кі́льчитися, покі́льчитися, диал. ключи́тися, поключи́тися
См. также в других словарях:
МУК 4.1.2923-11: Определение остаточных количеств имидаклоприда в моркови, луке, горохе, зерне и соломе риса, зерне и масле сои, ягодах и соке винограда методом высокоэффективной жидкостной хроматографии — Терминология МУК 4.1.2923 11: Определение остаточных количеств имидаклоприда в моркови, луке, горохе, зерне и соломе риса, зерне и масле сои, ягодах и соке винограда методом высокоэффективной жидкостной хроматографии: 9.3. Определение… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Определение имидаклоприда в луке, корнеплодах моркови, ягодах винограда, зерне гороха, зерне и соломе риса — 9.1. Определение имидаклоприда в луке, корнеплодах моркови, ягодах винограда, зерне гороха, зерне и соломе риса Навеску, массой (20 ± 0,1) г измельченных проб растительного происхождения (лук, морковь, ягоды, зерно) или (5 ± 0,05) г соломы риса… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
МУК 4.1.2924-11: Определение остаточных количеств изопротурона и дифлюфеникана в воде, почве, зерне и соломе зерновых культур методом высокоэффективной жидкостной хроматографии — Терминология МУК 4.1.2924 11: Определение остаточных количеств изопротурона и дифлюфеникана в воде, почве, зерне и соломе зерновых культур методом высокоэффективной жидкостной хроматографии: Дифлюфеникан : Подвижная фаза 2: смесь ацетонитрила и 0 … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Определение изопротурона и дифлюфеникана в почве, зерне и соломе зерновых — 9.2. Определение изопротурона и дифлюфеникана в почве, зерне и соломе зерновых По (20 ± 0,1) г почвы или измельченного на лабораторной мельнице зерна или (5 ± 0,1) г нарезанной ножом соломы помещают в коническую колбу вместимостью 250 см3,… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Определение имидаклоприда в зерне и масле сои — 9.3. Определение имидаклоприда в зерне и масле сои Навеску измельченного зерна массой (20 ± 0,1) г помещают в коническую колбу емкостью 100 см3 и экстрагируют имидаклоприд 40 см3 ацетонитрила на ультразвуковой установке в течение 15 мин.… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
МУК 4.1.3021-12: Измерение концентраций действующих веществ пестицидов в воде, почве, зеленой массе, зерне и соломе зерновых культур, ботве и корнеплодах свеклы — Терминология МУК 4.1.3021 12: Измерение концентраций действующих веществ пестицидов в воде, почве, зеленой массе, зерне и соломе зерновых культур, ботве и корнеплодах свеклы: 9.1. Определение флуксапироксада в воде Через патрон Диапак С16… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
МУК 4.1.2865-11: Определение остаточных количеств Фенпропидина в зеленой массе, зерне и соломе зерновых культур методом высокоэффективной жидкостной хроматографии — Терминология МУК 4.1.2865 11: Определение остаточных количеств Фенпропидина в зеленой массе, зерне и соломе зерновых культур методом высокоэффективной жидкостной хроматографии: 9.1. Определение Фенпропидина в зеленой массе, зерне и соломе пшеницы … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
МУК 4.1.2925-11: Определение остаточных количеств фенпироксимата в зеленой массе, зерне и масле сои методом высокоэффективной жидкостной хроматографии — Терминология МУК 4.1.2925 11: Определение остаточных количеств фенпироксимата в зеленой массе, зерне и масле сои методом высокоэффективной жидкостной хроматографии: 9.1. Определение фенпироксимата в зерне и зеленой массе сои В коническую колбу… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Определение фенпироксимата в зерне и зеленой массе сои — 9.1. Определение фенпироксимата в зерне и зеленой массе сои В коническую колбу вместимостью 250 см3 помещают (10,0 ± 0,1) г измельченных на лабораторной мельнице зерен или зеленой массы, прибавляют 10 см3 воды и, спустя 2 3 мин, 40 см3 ацетона.… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Определение Фенпропидина в зеленой массе, зерне и соломе пшеницы — 9.1. Определение Фенпропидина в зеленой массе, зерне и соломе пшеницы 20 г зерна или измельченной зеленой массы или 5 г соломы помешают в коническую колбу вместимостью 250 см3 и экстрагируют 75 см3 смеси ацетона и воды в соотношении 7:3 в… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Определение флуксапироксада в зерне — 9 .4. Определение флуксапироксада в зерне В полипропиленовую центрифужную пробирку вместимостью 50 см3 помещают 10 г измельченного зерна, добавляют 15 см3 воды, 10 см3 ацетонитрила и содержимое влагонепроницаемого пакета из «Набора для… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
