-
61 міжзеренна корозія
= міжкристалітна корозіяru\ \ [lang name="Russian"]межзеренная коррозия, межкристаллитная коррозияen\ \ [lang name="English"]intergranular corrosion, grain boundary corrosionde\ \ Korngrenzenkorrosionfr\ \ \ [lang name="French"]corrosion intergranulaire, corrosion aux joints de grainкорозія, що відбувається переважно по межах зерен (кристалітів) металу (сплаву), що зазвичай супроводжується незначним впливом на суміжні зерна -
62 міжзеренне ковзання
= зерномежове ковзання, міжзеренне [зерномежове] проковзування, ковзання по межах зеренru\ \ [lang name="Russian"]межзеренное скольжение, зернограничное скольжение, зернограничное проскальзывание, скольжение по границам зеренen\ \ grain-boundary slipde\ \ Korngrenzengleitungfr\ \ \ glissement au joint de grainковзання, що відбувається при певних температурно-швидкісних умовах деформування і полягає у зсуві одного зерна відносно іншого; зазвичай спостерігається при високотемпературній повзучості і надпластичній течії -
63 міжкристалітна тріщина
= інтеркристалітна тріщинаru\ \ [lang name="Russian"]межкристаллитная трещина, интеркристаллитная трещинаen\ \ intercrystalline crackde\ \ interkristalline Rißfr\ \ \ fissure intercristallineтріщина, що розміщенна на межі зерна -
64 мікродифракція
ru\ \ микродифракцияen\ \ microdiffractionde\ \ Mikrobeugungfr\ \ \ microdiffractionдифракційна картина від малої ділянки зразка, наприклад, зерна в полікристалі чи частинки другої фази -
65 мікронапруги
= напруги другого роду, мікронапруженняru\ \ [lang name="Russian"]микронапряжения, напряжения второго родаen\ \ [lang name="English"]microscopic residual stresses, microscopic stresses, microstressesde\ \ [lang name="German"]Eigenspannungen 2. Art, Eigenspannungen zweiter Artfr\ \ \ [lang name="French"]—залишкові напруги, що діють усередині одного зерна чи декількох сусідніх зерен -
66 мікросегрегація
ru\ \ микросегрегацияen\ \ microsegregationde\ \ Mikroseigerungfr\ \ \ microségrégationсегрегація в межах зерна, кристала чи малої частинки -
67 розмір
-
68 сегрегація
ru\ \ сегрегацияen\ \ segregationde\ \ Seigerungfr\ \ \ ségrégationлокальна збагачена область: на межі й усередині зерна, у примежовій області або на вільній поверхні; що відрізняється від основного сплаву тільки хімічним складом; як правило, виникає при кристалізації чи термообробці у твердому стані; назва походить від пізньолатинського segregatio — відокремлення -
69 селективність
ru\ \ селективностьen\ \ selectivityde\ \ Selektivitätfr\ \ \ sélectivitéвибірковість, що характеризує, наприклад, розподіл чи виділення хімічних елементів на межі чи в тілі зерна; добір (вибір) марок сплавів (чи плавок) тощо; при збагаченні — параметр, що характеризує розділення мінералів чи мінералів і породи; виражається, наприклад, співвідношенням коефіцієнтів швидкості флотації мінералів -
70 спадкове зерно аустеніту
de\ \ vererbtes Austenitkornfr\ \ \ grain d'austénite héritéзерно аустеніту, одержуване при технологічній пробі, яке і характеризує схильність зерна до росту при нагріванні -
71 спадкове зерно
de\ \ vererbtes Austenitkornfr\ \ \ grain d'austénite héritéзерно аустеніту, одержуване при технологічній пробі, яке і характеризує схильність зерна до росту при нагріванні -
72 спечений алюмінієвий порошок
= САПru\ \ [lang name="Russian"]спеченный алюминиевый порошок, САПen\ \ [lang name="English"]sintered aluminium powder, SAPfr\ \ \ poudre frittée d'aluminiumпорошкові спечені матеріали на основі алюмінію, що містять рівномірно розподілені дисперсні частинки оксиду алюмінію в кількості 6—23%; характеризуються високою жароміцністю при температурах 523—773 К завдяки включенням оксиду, які не розчиняються і стримують ріст зернаТермінологічний Словник "Метали" > спечений алюмінієвий порошок
-
73 субзерно
= блокru\ \ [lang name="Russian"]субзерно, блокen\ \ subgrainde\ \ [lang name="German"]Subkorn, Unterkornfr\ \ \ sous-grainобласть зерна (кристала) довільної форми, вільна від дислокацій і відділена від інших областей малокутовими межами -
74 транскристалітні тріщини
en\ \ transcrystalline cracksde\ \ transkristalline Rissefr\ \ \ fissures transcristallinesмікроскопічні тріщини, що проходять крізь зерна металу -
75 Гейзинга, Йоган
Гейзинга, Йоган (1872, Гронінген - 1945) - датськ. історик, філософ культури. Проф. Гронінгенського (од 1905 р.) і Лейденського (од 1915 р.) ун-тів. Творчі пошуки Г. були найбільшою мірою зосереджені на дослідженні форм світовідношення і мислення у пізньому Середньовіччі та філософському аналізі проблем гри. У трактаті "Homo Ludens" ("Людина граюча") обґрунтував наскрізне значення гри у розвитку основних культурних форм людства - не лише у мистецтві, а й філософії, науці, політиці, юриспруденції, військовому ремеслі. Він відкидає популярні психофізіологічні уявлення про підпорядкування функції гри будьяким біологічним цілям. Позбавивши гру утилітарної "опіки", Г. зосереджується на дослідженні її стосунків із "серйозним" (працею). Філософ демонструє неможливість редукції буттєвого феномена гри до фактів пізнавального і психічного життя, а також виявляє визначну роль гри в людській історії. Для Європи архетипічним є вчення Франциска Асизького про "духовну веселість", що висвітлює особливу смислову вертикаль гри, правила якої невіддільні від аскетичного самообмеження, а свобода ґрунтується на спокутній жертовності З. гідно з Г., у цьому вченні радість постає як така, що виростає із жертовного зерна; в цьому полягає сакральне джерело справжної гри, пропонованої Франциском за життєвий взірець своїм учням - "скоморохам Божим". Антиномічність цього словосполучення підкреслює нез'ясовну жодними розумними й моральними доказами можливість поєднання в буттєвому вимірі людини двох начал: емпіричного (даного) і благодатного (за-даного). При цьому саме смислова відстань, котра відділяє лицаря Вбогості "скомороха Божого" від синтетичної постаті "Людини граючої", як філософська проблема, залишається відкритою. На думку Г., ідеал гармонії концентрує в собі той потенціал збалансування духовних і матеріальних цінностей, що є життєво необхідним для суспільства.[br]Осн. тв.: "Сутінки Середньовіччя" (1919); "Еразм" (1924 - 1925); "Тінь прийдешнього" (1936); "Людина граюча" (1938). -
76 Царство Боже
ЦАРСТВО БОЖЕ - релігійний образ та богословське поняття, зокрема у біблійній традиції, що охоплює ряд визначень сакральної реальності - світу, безпосередньо керованого Богом, наділеного максимальною досконалістю, який є взірцем для духовного зростання віруючих та вдосконалення суспільного життя, а також метою та кінцевим пунктом історичного розвитку людства. У Старому Завіті образ Ц.Б. мислиться за аналогією до традиційної земної монархії, подовженої на "всі віки" та "всі роди". У новозавітному трактуванні поняття "Ц.Б." збагачується насамперед морально есхатологічними та сотеріологічними визначеннями. Ц.Б. зображено як очікуваний ідеальний стан світу, час якого наближається і настане після останнього суду над неправедними. Водночас Ц.Б. є ідеальним духовним станом, внутрішнім виміром моральності: правди, духовної чистоти, розуму, "праведності, миру і радості у Дусі святім". Досягти цього стану зможуть лише праведні, ті, хто любить Бога. Прихід до Ц.Б. означає і перетворення світу, і перетворення людини, освячення її Святим Духом, "народження згори", що і є справжнім спасінням. Образ Ц.Б. трансформується у зв'язку із змінами у християнській топології. Поряд із традиційним образом "входження" до Ц.Б. як переходу зі світу "історичного" до "вічності" народжується образ "Царства Небесного", як продукту граничної моралізації просторової опозиції "верх " низ". Цей образ розкриває віруючим "таємниці" сакрального світу. Зокрема, образ "гірчичного зерна", яке виростає "більше над усі зілля", яскраво ілюструє есхатологічні сподівання християн. З вірою у Божественність Христа та його місії пов'язані також визначення Ц.Б. як Царства Христового.С. Головащенко
См. также в других словарях:
Зерна — Характеристика Длина 40 км Бассейн Каспийское море Бассейн рек Кама Водоток Устье Пильва · Местоположение 183 км … Википедия
ЗЕРНА ОБЛОМОЧНЫЕ ВЗВЕШЕННЫЕ — в гидрометрии взвешенными называются зерна (“взвешенные наносы”), которые испытывают плавание в потоке, т. е. переносятся во взвешенном состоянии. К ним следует отнести зерна, несомые в водах любых басс. и в воздухе. Теория взвешивания… … Геологическая энциклопедия
Зерна мели, а много не ври! — Толки пестом, а язык за щеку! См. МУЖ ЖЕНА Зерна мели, а много (а лишнего) не ври! См. ЯЗЫК РЕЧЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
ЗЕРНА ОБЛОМОЧНЫЕ ВЛЕКОМЫЕ (“ВЛЕКОМЫЕ НАНОСЫ”) — перекатываемые по дну басс. под влиянием силовых воздействий продольных составляющих скорости течения. К ним относятся и те наименее крупные влекомые зерна, которые, под действием периодического усиления вертикальных составляющих скорости течения … Геологическая энциклопедия
зерна одинакового размера, диаметра — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN volumetric grain … Справочник технического переводчика
зерна слабых пород — 3.6 зерна слабых пород: Зерна щебня, имеющие предел прочности при сжатии в насыщенном водой состоянии менее 20 МПа (200 кгс/см2); легко разламываются руками и разрушаются легкими ударами молотка; при царапании иглой по поверхности зерна остается… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
зерна пластинчатой (лещадной) и игловатой формы — 3.5 зерна пластинчатой (лещадной) и игловатой формы: Зерна щебня, для которых отношение длины к толщине ≥3. Источник: ГОСТ Р 54748 2011: Щебень из плотных горных пород для балластного слоя железнодорожного пути. Технические условия … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
зерна — Стилізований рослинний мотив відповідної форми у парковому партері або біля його межі … Архітектура і монументальне мистецтво
зерна — жемчуг … Воровской жаргон
Крахмальные зерна* — (крупины) бывают различной величины и формы; последняя иногда настолько характерна, что по ней можно определить, из какого растения добыт крахмал. Величина зерен, не только у разных растений, но и у одного и того же, колеблется в широких пределах … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Крахмальные зерна — (крупины) бывают различной величины и формы; последняя иногда настолько характерна, что по ней можно определить, из какого растения добыт крахмал. Величина зерен, не только у разных растений, но и у одного и того же, колеблется в широких пределах … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
