здоровий+глузд

1) такт, тактовність

2) здоровий глузд

1) мудрість, премудрість

2) розважливість, здоровий глузд, життєва мудрість ( worldly wisdom); I doubt the wisdom of trusting him навряд розумно вірити йому

3) знання, вченість

1. судження, думка, погляд, оцінка

2. розсудливість, здоровий глузд

3. юр. вирок/ рішення суду

4. юр. розгляд/ слухання справи в суді

5. критика, осудження

- private judg(e)ment приватна думка

- tentative judg(e)ment попередня думка

- to disturb the judg(e)ment збити з пантелику, ввести в оману

- to form a judg(e)ment скласти думку про когось

- to pass judg(e)ment on /upon smbd. судити, критикувати когось

- to show good/ sound judg(e)ment мислити розсудливо

n здоровий глузд, розсудливість

- sanity of judgement розумність судження

- a pledge of sanity обіцянка діяти розважливо

n мудрість; розсудливість, здоровий глузд

СВІДОМІСТЬ - специфічний прояв духовної життєдіяльності людини, пов'язаної із пізнанням, яке робить відомим (свідомим), знаним зміст реальності, що набуває предметно-мовної форми знання. С. відрізняється від "несвідомих" проявів духовного життя тим, що не опредметнюється безпосередньо у знанні. С. як діяльнісний, а не субстанційний феномен має здійснюватися в актах трансцендентального спрямування - інтенції на зовнішній світ, що результуються в якісно розмаїту мовно-опредметнену систему значень. Останні набувають онтологічного статусу об'єктів - матеріальних чи ідеальних, дійсних чи можливих (або належних), теперішніх чи минулих (майбутніх), конкретно-емпіричних чи абстрактно-загальних, дійсних чи уявних (фіктивних, ілюзорних, фантастичних). Пізнавально спрямовуючи себе на реальний світ, С. редукує його натуралістичний і психологічний параметри, трансформує їх в ідеальний світ. Скеровуючи пізнавальну активність на саму себе, С. стає самосвідомістю, внаслідок чого С. виступає засобом вирізнення людини зі світового загалу, способом поглянути на себе "ззовні" і, отже, набути характеристик "внутрішньої людини", своєрідної трансцендентально-унікальної істоти - екзистенції Б. удучи феноменом людської життєдіяльності, С. має суспільний характер, що виявляється у розмаїтті таких її форм, як філософія, релігія, наука, мистецтво, мораль, правосвідомість, соціальна психологія та ін. В історії філософії близькими до змісту С. були поняття "нус" (противага античному Хаосу, що упорядковує його у гармонійний реально-ідеальний Космос), "інтелект" (позитивна здатність душі, що протистоїть волі і почуттям) та ін. Специфічними виявами С. є мислення як опосередкована, теоретична С., що не може спрямовуватися на саму себе; розум як теоретична С., що тотожна законам і формам об'єктивного світу; розсудок як форма логічного міркування; здоровий глузд як життєво-практичне міркування та інші вияви людської С.

1) здоровий;

2) (перен.) розсудливий, розважний. -вый смысл - рація, добрий розум (иносказ.) олія [Мабуть у тебе в голові більше олії, ніж у нього]. В -вом уме - при добрім розумі, при розумі. Находясь в -вом уме и твёрдой памяти - при доброму розумі і притомним бувши.

* * *

1) (разумный, правильный) здоро́вий

2) ( здоровый) здоро́вий, ду́жий