-
1 zedrzeć
[зеджечь]v.dk -
2 obedrzeć
обдерти; здерти -
3 porwać
1. викрасти; захопити;2. схопити;3. захопити (перен.);4. розірвати;5. здерти, зірвати;6. охопити (перен.) -
4 zedrzeć
1. здерти, зірвати;2. зносити;3. ограбувати (розм.)
См. также в других словарях:
здерти — див. здирати … Український тлумачний словник
здерти — див. здирати … Словник синонімів української мови
здерти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
здирати — 1) = зідрати, здерти (відділяти, знімати верхній шар чого н.), обдирати, обдерти, обідрати, здряпувати, здряпати 2) = зідрати, здерти (брати за що н. дуже високу плату), дерти, лупити, лущити 3) див. обдирати I … Словник синонімів української мови
Бой под Крутами — Гражданская война в России Схема боя под Крута … Википедия
здертий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до здерти. || зде/рто, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
оскорувати — у/ю, у/єш, док., перех., зах. Здерти кору з дерева … Український тлумачний словник
сковирнути — ну/, не/ш, док., перех. 1) Ковирнувши, здерти, вийняти що небудь. 2) розм. Змусити впасти, повалити. || перен. Змусити піти, залишити займану посаду, місце тощо … Український тлумачний словник
швигнути — ну, неш, док., перех., док. Здерти, зірвати … Український тлумачний словник
обдирати — I = обдерти, обідрати (знімати із забитої тварини шкуру), здирати, здерти, облуплювати, облупити, білувати, оббіловувати, оббілувати, лупити, злуплювати, злупити II ▶ див. дряпати I, здирати 1), лущити 1) … Словник синонімів української мови
