-
21 продолжаться
продолжиться1) (стр. зал.) продовжуватися, (во времени) провадитися, вестися, бути продовженим. [Праця продовжується спірно];2) (во времени: длиться, тянуться) продовжуватися, продовжитися, тяг(ну)тися, протягатися и (реже) протягуватися, протяг(ну)тися, тривати, протривати, потривати, точитися, іти, (медленно, томительно) снуватися, волоктися; срв. Длиться. [А все вона (війна) тяглась і не кінчалась (Грінч.). Оттак тяглося десять літ (Франко). Довго тяглася гонитва (Коцюб.). Служба починається о семій і триває до другої (години) (Франко). Доба Відродження тривала по-над два століття. Неспокій однак триває довго (Л. Укр.). Точилась війна без упину (Корол.). Снується читання далі (Васильч.). Бенкет все йшов та йшов (Стор.). Се не довго волоклося (Мкр.)]. Война -жается - війна триває, точиться, продовжується. Дурная погода -жается - негода тягнеться, триває. Мир -жался недолго - згода тривала недовго. Это -жается слишком долго - це триває аж надто довго. Путешествие -должится десять дней - подорож триватиме, протриває десять днів. Долго-ли это будет -жаться? - чи довго це триватиме? Так дальше -жаться не может - так далі тривати (тягтися) не може. -жаться вечно, навсегда - тривати на віки (вічно), завжди. Рабочий день -жается восемь часов - робочий день триває вісім годин;3) (в пространстве: простираться) простягатися, простягнутися и простягтися, тягнутися и тягтися; см. Простираться. [Ця балка простягається аж до самої межі (Звин.)].* * *несов.; сов. - прод`олжитьсяпродо́вжуватися, продо́вжитися; (длиться: о времени) трива́ти, протрива́ти и потрива́ти; (несов.: о длительном действии); ( тянуться) тягти́ся и тягну́тися, протягти́ся и протягну́тися -
22 произволение
зволення, призволення, дозвіл (-зволу), згода. [Як панське зволення (Номис)].* * *зволе́ння и зво́лення; ( желание) бажа́ння -
23 идти
дыбаць; ісці; ісьці; пасаваць* * *несовер.1) ісці2) (ехать) ісці, ехацьплысці, плыць4) (сдвигаться с места) разг. ісці, пасоўвацца6) (протекать во времени, проходить) ісці, мінаць7) (вдвигаться внутрь, приходиться впору) лезці8) (тянуться — о горах, лесе и т.п.) ісці, цягнуцца9) (падать, литься) ісці10) (быть подходящим) разг. пасаваць, падыходзіць(иметь отношение) датычыцца, мець дачыненне11) (принимать какое-либо течение) ісці, браццаречь, вопрос, дело идёт о…
— гаворка, пытанне, справа ідзе аб (пра)…— добра!, згода!, няхай так!идёт, как корове седло погов.
— падыходзіць, як карове сядло— ісці на вудачку, паддавацца падману -
24 лад
-
25 мир
грамада; людства; людзтва; мір; пагода; свет; сьвет; сусвет; сусьвет* * *I муж.пустить по миру уст.
— пусціць з торбаміходить по миру уст.
— хадзіць з торбамі, жабраваць— як не з гэтага свету, як не ў сабеII муж.— лепш благі мір, чым добрая сварка -
26 молчаливый
бязмоўны; маўклівы; моўкны* * * -
27 обоюдный
-
28 примирение
замірэнне; замірэньне; змірэнне; зьмірэньне; прымірэнне; прымірэньне* * *ср. -
29 совет
нарада; парада; рада* * *I муж. (орган государственной власти) савет, -та муж., рада, -ды жен.Совет Союза ист.
— Савет СаюзаСовет рабочих, крестьянских и солдатских депутатов ист.
— Савет рабочых, сялянскіх і салдацкіх дэпутатаўII муж. (совещание) нарада, -ды жен. III (коллегиальный орган) савет, -та муж. IV муж. (указание) парада, -ды жен.Съезд Советов ист.
— З'езд Саветаў -
30 соглашение
пагадненне; пагадненьне; угода; умова* * * -
31 содружество
садружнасць; садружнасьць; хаўрус* * *ср.— пісьменніцкая садружнасць (супольнасць, сябрына) -
32 условный
* * *в разн. знач. умоўныусловная линия перен.
— умоўная лініяусловный союз грам.
— умоўны злучнікусловное наклонение грам.
— умоўны ладусловная пахота с.-х.
— умоўнае ворыва -
33 Свои люди - сочтемся
Як свае людзі, то згода будзеСвой над вірам патрасе, але ў вір не панясеМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Свои люди - сочтемся
-
34 Худой мир лучше доброй ссоры
Лепей сем разоў змарыцца, як адзін раз пасварыццаЛепей драўляная згода, чымся залатая сваркаСвяты спакою, лепей з табоюЛепш не даеўшы, ды спакойна пасядзеўшыХоць не пышна, абы зацішнаМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Худой мир лучше доброй ссоры
-
35 conformity
French\ \ conformitéGerman\ \ KonformitätDutch\ \ overeenstemming; overeenstemming tussen theorie en practijkItalian\ \ conformitàSpanish\ \ conformidadCatalan\ \ conformitatPortuguese\ \ conformidadeRomanian\ \ -Danish\ \ overensstemmelseNorwegian\ \ samsvarSwedish\ \ överensstämmelseGreek\ \ συμμόρφωσηFinnish\ \ konformisuusHungarian\ \ megfelelésTurkish\ \ uygunlukEstonian\ \ konformsusLithuanian\ \ atitiktis; atitikimasSlovenian\ \ skladnostiPolish\ \ zgodność; dostosowanieRussian\ \ схожестьUkrainian\ \ згода; відповідність; закономірністьSerbian\ \ -Icelandic\ \ samræmiEuskara\ \ adostasunFarsi\ \ -Persian-Farsi\ \ -Arabic\ \ مطابقةAfrikaans\ \ konformiteitChinese\ \ 保 形 性 ; 相 似 形Korean\ \ 일치도, 정합 -
36 Зеднанїе
Зеднанїе умовленїе зедноченїе соединенїе зри згода
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Згода — Село Згода укр. Згода Страна УкраинаУкраина … Википедия
згода — и, ж. 1) Позитивна відповідь, дозвіл на що небудь. || Вияв бажання щось робити. •• Аби/ (якщо/) ва/ша (твоя/ і т. ін.) зго/да якщо ви (ти і т. ін.) погоджуєтесь. 2) Взаємна домовленість; порозуміння. 3) Спільність поглядів, думок і т. ін.;… … Український тлумачний словник
згода — I (у співжитті, стосунках), злагода, лад, мир, спокій, порозуміння, лагода II ▶ див. взаєморозуміння, гаразд I, 1), гармонія I, 1), дозвіл, спільність 1) … Словник синонімів української мови
згода — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
згода — 1. станоўчы адказ, дазвол на што н.; 2. узаемная дамоўленасць, дагавор; 3. сяброўскія адносіны, мір, спакой … Старабеларускі лексікон
композиція — згода … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
добрі! — згода! … Словник лемківскої говірки
Акцепт — згода на оплату розрахункових і товарних документів або товарів; згода платника оплатити одержану через установу банку платіжну вимогу або інший розрахунковий документ постачальника … Міжнародне комерційне право
консенсъ — згода, дазвол … Старабеларускі лексікон
угода — згода, прымірэнне … Старабеларускі лексікон
зезволенє — згода, дозвіл … Зведений словник застарілих та маловживаних слів