-
1 звільняти
azat etmek, qurtarmaq2. çıqarmaq
См. также в других словарях:
звільняти — I я/ю, я/єш, зві/льнювати, юю, юєш, недок., звільни/ти, звільню/, зві/льниш, док., перех. 1) Випускати кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; давати волю. 2) Силою визволяти кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; здобувати в бою… … Український тлумачний словник
увільняти — (ввільня/ти), я/ю, я/єш, недок., увільни/ти (ввільни/ти), увільню/, уві/льниш, док., перех., від чого, розм., рідко. Те саме, що звільняти I 1), 5), 6) … Український тлумачний словник
звільняти — I = звільнити 1) (кого н. з під арешту, із в язниці, від якоїсь залежности тощо), випускати, випустити, відпускати, відпустити; позбавляти, позбавити (від чогось небажаного); вивільнювати, вивільняти, вивільнити, емансипувати (від якоїсь… … Словник синонімів української мови
вивільняти — див. вивільнювати … Український тлумачний словник
сповільняти — див. сповільнювати … Український тлумачний словник
удовільняти — див. удовольняти … Український тлумачний словник
ущільняти — я/ю, я/єш, недок. Те саме, що ущільнювати … Український тлумачний словник
ввільняти — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
вивільняти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
звільняти — 1 дієслово недоконаного виду давати волю; робити вільним; позбавляти чогось обтяжливого звільняти 2 дієслово недоконаного виду уповільнювати діал … Орфографічний словник української мови
сповільняти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови