-
1 звичай
чcustom; usage, praxis; mode, use, use and wont; (звичка тж.) habitвін мав звичай — he was wont to, he used to; he would
за звичаєм — according to custom; ( за звичкою) according to habit; as usual
-
2 звичай
practice, custom, folklaw, convention -
3 звичай війни
-
4 звичай певної галузі
Українсько-англійський юридичний словник > звичай певної галузі
-
5 звичай шлюбу дітей
Українсько-англійський юридичний словник > звичай шлюбу дітей
-
6 звичай ділового обороту
business practice; normal business practice; usual business practice -
7 головний звичай
-
8 законодавчий звичай
Українсько-англійський юридичний словник > законодавчий звичай
-
9 існуючий звичай
-
10 конституційний звичай
constitutional convention, constitutional practice, convention of the ConstitutionУкраїнсько-англійський юридичний словник > конституційний звичай
-
11 маноріальний звичай
Українсько-англійський юридичний словник > маноріальний звичай
-
12 міжнародний звичай
international custom, international usageУкраїнсько-англійський юридичний словник > міжнародний звичай
-
13 місцевий звичай
custom of the manor, local custom, local usage, particular custom, special custom -
14 парламентський звичай
law and usage of Parliament, parliamentary convention, parliamentary practiceУкраїнсько-англійський юридичний словник > парламентський звичай
-
15 племінний звичай
-
16 порушувати звичай
Українсько-англійський юридичний словник > порушувати звичай
-
17 правовий звичай
-
18 протилежний звичай
Українсько-англійський юридичний словник > протилежний звичай
-
19 старовинний звичай
Українсько-англійський юридичний словник > старовинний звичай
-
20 судовий звичай
- 1
- 2
См. также в других словарях:
звичай — аю, рідко звича/й, а/ю, ч. 1) Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого небудь народу, суспільної групи, колективу і т. ін. •• Зви/чай ділово/го оборо/ту правило поведінки, яке склалося і широко… … Український тлумачний словник
звичай — [зви/чай і звиеча/й] йу, ор. йеим, м. (ў) йі, р. мн. йіў … Орфоепічний словник української мови
звичай — (усталений порядок, правила, які здавна існують у житті, побуті певного народу, колективу, родини тощо й передаються наступним поколінням), уклад, традиція Пор. правило … Словник синонімів української мови
звичай — іменник чоловічого роду рідко … Орфографічний словник української мови
свычаи — (1) 1. Обычай, привычка: Кая раны, дорога братіе, забывъ чти и живота, и града Чрънигова отня злата стола, и своя милыя хоти, красныя Глѣбовны, свычая и обычая? 13 14. Иже (Никон) поимь блаженнаго Феодосиа и по обычаю (в др. списке: свычаю)… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
сорорат — у, ч. За первіснообщинного ладу – шлюбний звичай, характерний для багатьох народів, за яким чоловік одружувався одночасно або послідовно з двома чи кількома жінками – рідними або двоюрідними між собою сестрами; надалі перетворився на звичай… … Український тлумачний словник
Альтера Групп — Тип ООО … Википедия
обычаи — Обычай обычаи (1) 1. Привычка, обыкновение, обхождение отдельного человека: Кая раны, дорога братіе, забывъ чти и живота, и града Чрънигова отня злата стола, и своя милыя хоти, красныя Глѣбовны, свычая и обычая? 13 14. Въ врѣмя оно приде Иисус въ … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Памятник Махтумкули (Киев) — Памятник Памятник Махтумкули Фраги Пам ятник Махтумкулі … Википедия
авункулат — а, ч. Звичай, який встановлює права та обов язки між дядьком та племінником; зберігав зв язок дітей з родом матері в епоху патріархату … Український тлумачний словник
анахронізм — у, ч. 1) Помилка в літочисленні, хронології подій, явищ. 2) Явище, поняття, погляд, звичай та ін., які застаріли і не відповідають сучасності; пережиток … Український тлумачний словник