звернути

поворотить

1) повертати, вернути, повернути, (в сторону и назад) завертати, завернути, (сворачивать в сторону) завертати, звернути, (диал.) скручувати, скрутити. [Сонце почало повертати на вечірній упруг (Неч.-Лев.). Обізвався, не повертаючи голови. Туди мою голівоньку що-вечора верне. Верни до мого двору. Він уже й коня завертає (Грінч.). Ішли просто, а тоді звернули (завернули) вліворуч за ріжок. Жандар скрутив направо, між корчі (Франко)]. -вать, -тить к чему (при езде, ходьбе) - привертати, привернути до чого; срв. Приворачивать. -вать направо, налево - повертати (звертати, завертати) праворуч, ліворуч, у праву, у ліву руку. -вать с дороги - звертати з дороги. -вать обратно (при езде, ходьбе) - назад завертати, -ся, завернути, -ся. [Завертай коні додому. Пішов був, аж побачив, що хмара насуває, та й завернувся]. Здесь негде и -тить - тут ніде й завернутися. -вать оглобли - вернути назад. Ветер -вает к югу - вітер верне, повертає(ться) на південь. На весну -вает - на весну кладеться (верне). На весну -тит - на весну поверне (скресне). [Сон-трава цвіте, скоро поверне (скресне) на весну. На весну вже повернуло (скресло)]. -вать в свою пользу - на свою руч навертати. [На свою руч навертали справу]. -вать по своему, на свой обычай - навертати, наворочати на своє, на свій розум, на свій звичай, обертати на свій звичай;

2) что куда, вокруг чего - вернути, обертати, обернути що куди, навколо (круг) чого. [Веретено камінь обертає у млині. Обертає над огнем м'ясо, настромлене на рожен. Вітер обертає крила у вітряці].

* * *

несов.; сов. - поворот`ить

1) см. повёртывать

2) (несов.: распоряжаться, управлять) ору́дувати, верхово́дити, крути́ти, воро́чати

3) (перен.: перевёртывать) переверта́ти, переверну́ти

1) поставити, постановити, (только о многих предметах) поставляти що куди; (усилит.: много и часто) попоставити, попоставляти; см. Ставить. [Семен вийняв з-під поли око горілки й поставив на столі (Коцюб.). Постановили столичок, горілку, зелену чарочку і ковбаси (М. Вовч.). Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару, та поставляй, мати, хрести золотії (Метл.). А молилася скільки… що свічок тих попоставила (Кониськ.)]. -вить горшок, чугун, обед, горшки, чугуны в печь - заставити (застановити) горщик, чавун, обід, позаставляти (позастановляти), поставляти горщики, чавуни в піч. [Обід застановила, хліб посадила (Г. Барв.). Убив батенько тетеру, заставила матінка вечеру (Козел.). Так-сяк поставляла що треба в ніч (Грінч.)]. -вить избу, строение - поставити, виставити, покласти хату, звести, вивести будову. [Семен Ярошенко поклав собі хату при дорозі (Маковей). Два роки минуло, заки поклав хату (Стеф.)]. -вить ворота - покласти ворота. [Тут Ярослав Мудрий ворота поклав (Маковей)]. -вить каменную ограду - вимурувати мур. -вить памятник умершему другу - поставити, звести пам'ятник померлому другові. -вить леса вокруг здания - зробити риштовання навколо будинку, обриштувати будинок. -вить шатёр - нап'ясти намет, шатро, зіп'ясти курінь. [Я на баштані вже зіп'яв якийсь курінчик та й спатиму там, хоч-би й дощ (Звин.)]. -вить самовар - настановити и наставити самовар(а). -вить силок - за[на]ставити сильце. [Стрілець сильце заставив, спіймалась пташка вмить (Франко)]. Не знаю, куда -вить мою мебель - не знаю, де-б поставляти мої меблі. -вить на колени - поставити (поставляти) на коліна (навколішки) кого. -вить кого на ноги - звести, зіп'ясти, поставити кого на ноги. [Отак і звів чоловіка на ноги (Кониськ.). Скільки то стратили, поки чоловіка на ноги поставили (Мирн.)]. -вить сына на квартиру - поставити (постановити) сина на ква(р)тиру, на станцію. [У тієї Петрової поставили Антося на станцію, як ото батько йому вмер (Свид.)]. -вить солдат на постой - поставити салдатів (козаків) на постій (на постоянку). -вить лошадь на конюшню - поставити, уставити коня до стайні, до кінниці. [Коничка вставте до кінничейки (АД. Гр.)]. -вить как следует хозяйство, предприятие, издательство, работу - поставити, упорядкувати, налагодити, наладнати як слід господарство, підприємство, видавництво, роботу. -вить кому закуску, бутылку водки, вина - поставити, достачити кому закуску, пляшку горілки, вина. [Частував нас і закуску достачив (Звин.)]. -вить пьявки, банки - припустити п'явки, поставити баньки. -вить знак, отметку на чём-л. - покласти знак, зазначку на чому. Я -вил свои часы по солнцу - я поставив, наставив свого годинника за сонцем. -вить солдат в строй, в боевой порядок - ушикувати салдатів (козаків). -вить оперу (пьесу) на сцену - виставити оперу (п'єсу). Этого нельзя -вить на одну доску - цього не можна поставити нарівні. -вить что над чем, выше чего - поставити, переважити що над що. [Мусить у грецьку віру охриститись і по всій Литві і Польщі грецьку віру над латинство переважити (Куліш)]. -вить кого, что выше всего - над усе поставити, над усе вшанувати кого, що. [Повинність я над все ушанував (Грінч.)]. -вить кому в упрёк что-л. - поремствувати на кого за що, за догану кому що взяти. [Певне ніхто за те на мене не поремствує (Куліш)]. -вить кому на вид что - винести кому перед око що, звернути чию увагу на що, подати кому на увагу, виставити, завважити кому що. -вить кому в большую заслугу что-л. - признати кому (за) велику заслугу, що… -вить в счёт кому что - поставити, записати на рахунок кому що; (переносно) узяти, залічити на карб кому що. Ни во что -вить кого - за нізащо взяти кого. [Взяли сиротину люди за нізащо (Грінч.)]. -вить кого втупик - оступачити, в тісний кут загнати кого. -вить кого в затруднительное положение - на слизьке загнати кого. -вить кого в необходимость - змусити, примусити кого. -вить кого в известность о чём - повідомити, сповістити кого про що, за що. -вить меж себя завет - між собою умову покласти. -вить кого кем (над кем, над чем) - см. Поставлять. Поставленный - поставлений, постановлений, поставляний. -ный в строй, в боевой порядок - ушикований. [Огненні воїни на хмарах воювались, вшиковані як слід по- військовому (Куліш)]. -ный на сцену - виставлений (на сцені);

2) см. Поставлять.

* * *

приворотить

1) привертати, привернути що чим, підвертати, підвернути що до чого. [Сирою землею пригорнула, білим каменем привернула];

2) (своротить, остановиться по пути) привертати, привернути, завертати, завернути, звертати, звернути куди или до кого, до чого. [Привернув я до громадської хати (Коцюб.). Хто-б не завернув на двір, - є кожному горілки чарка (Стор.)];

3) (приворожить) привертати, привернути кого до кого, до чого чим; см. Привораживать. -чивающий (привлекающий) приворотний.

* * *

несов.; сов. - приворот`ить

1) приверта́ти, приверну́ти

2) (заходить, заезжать) заверта́ти, заверну́ти

3) (приносить что-л. тяжёлое) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти и попритяга́ти, приволіка́ти, приволокти́

4) ( прибавлять к сказанному) вверта́ти, вверну́ти, прикида́ти, прики́нути, докида́ти, доки́нути, прито́чувати, приточи́ти

5) см. привораживать

-ся, заострять, -ся, заострить, -ся загострювати, -ся и загостряти, -ся, загострити, -ся, (застрогать) застругувати, -ся, застругати, -ся, (о кольях) затісувати, -ся, затесати, -ся. [Ніс загострився]. -рить внимание на чём - звернути пильну увагу на що, Заострённый - загострений и т. д. -ная палочка - шпичка.

багато-хто, багато-дехто (м. и ж. р.), багато-що, багато-дещо (ср. р.), багато-який, багато-котрий, багато, (устар.) многий. -гий зверь гибнет от лесных пожаров - багато-які звіри гинуть (багато звірів гине) від лісових пожеж (пожарів). -гое множество - велика сила, сила силенна, безліч (-чи); см. Множество 2. Многое, сщ. - багато-що (обычно употр. только формы косв. пад.: им. и р. багато-чого, д. багато-чому, в. багато-чого и (с предл.) багато на що, про що и т. п.), багато-дещо (употр. аналогично предыдущ.: багато- дечого, багато де-в-чому и багато в дечому и т. п.), багато; срв. Много 1. -гое свидетельствует об этом - багато-чого (багато-дечого) свідчить про це. Он -гое знает - він багато-чого (багато-дечого) знає. Он -гое испытал в жизни - він багато (багато-чого, багато-дечого) зазнав на віку. Во -гом - багато в чому, багато де-в-чому (в дечому). Вы на -гое должны обратить внимание - ви багато на що (де-на-що) повинні (маєте) звернути увагу. Нам надо о -гом поговорить с вами - нам треба багато про що (де-про-що) поговорити (порозмовляти) з вами. Вы не -гого стоите - ви не багато-чого варті, (грубо) ви шага варті. -гого желать, добра не видать - хто багато(-чого) бажає, той нічого (добра) не має. Многие - (только о людях) багато-хто (р. и в. багато-кого, д. багато-кому, с предл. багато в кого, багато з ким и т. п.), багато-дехто (р. и в. багато-декого, с предл. багато де-в- кого и багато в декого и т. п.), (об одушевл. и неодушевл.) багато-які (р. багато-яких, с предл. багато в яких и т. п.), багато-котрі, багато (р. багатьох, д. багатьом, в. багато и багатьох (об одушевл.) тв. багать(о)ма, предл. в багатьох и т. п.), (устар.) многий. [Багато-хто з еспанців був обтяжений золотом (Крим.). Узбройте шляхту в замках у ваших багатьох (Грінч.). Многі почали складати оповідання про події (Єв. Морач.)]. -гие мужчины - багато-хто з мужчин (з чоловіків). -гие так думали - багато-хто так думав (гадав). -гие не разделяют этого мнения - багато-хто не поділяє цієї думки, цього погляду. -гим кажется, что - багато-кому, багато- декому, багатьом здається, що. -гим из учёных - багато-кому з учених, багатьом ученим (з учених). Я слышал это от -гих - я чув це від багатьох, багато від кого (від декого, де-від- кого). -гие деревья посохли - багато-які дерева повсихали, багато дерев пос(о)хло (повсихало). -гие затруднения преодолимы - багато-які труднощі можна (даються) перемогти. По -гим причинам - з багатьох причин. В продолжение -гих лет - багать(о)ма роками, багато років, протягом (на протязі) багатьох років. Довольно -гие - досить багато, (только о людях) чимало-хто, чимало-дехто. [Чимало-кого з козаків повбивано (Київ). Чимало-дехто не хтів згоджуватися з цим (Крим.)]. -гая лета - многі літа. [Даруй, боже, многі літа цьому господарю (Чуб. III)].

v звернути увагу, врахувати, остерігатися

- to heed the voice of reason прислухатися до голосу розуму

v (made)

1. укладати (угоду тощо); домовлятись

2. складати, підготовляти, розробляти

3. утворювати, складати

4. виступати (з доповіддю); виголошувати (промову)

5. (to make smth./ smbd.) перетворювати, призводити до якогось стану

- to make an agreement досягнути згоди, домовитись

- to make an appeal виступити зі зверненням

- to make an appointment домовитись про зустріч

- to make available зробити щось доступним

- to make a bargain укласти угоду

- to make benefits available to all зробити переваги/ привілеї доступними для всіх

- to make a budget складати/ планувати бюджет

- to make concessions піти на поступки, поступитися

- to make contacts встановити контакти

- to make a contribution зробити внесок

- to make efforts докласти зусиль

- to make full use of smth. якнайефективніше використати щось

- to make an impact впливати, мати вплив

- to make a law створювати/ встановлювати/ вводити закон

- to make a pact укласти пакт

- to make a plan розробити план

- to make a point of smth. звернути особливу увагу на щось; підкреслити важливість чогось; уважно розглянути щось

- to make progress досягнути успіху/ прогресу

- to make a proposal внести пропозицію

- to make provision подбати про щось; забезпечити щось

- to make public зробити відомим, оприлюднити

- to make a quorum створити кворум

- to make a report підготувати доповідь

- to make a settlement with smbd. досягнути домовленості з кимсь

- to make a speech виголосити промову

- to make statement зробити заяву

- to make terms дійти згоди, домовитись про умови

- to make a thorough examination of уважно вивчити щось

- to make a tour over/ of the country здійснити поїздку по країні

- to make a treaty укласти угоду

- to make a virtue out of smth. вважати своєю заслугою

- to make for сприяти

- to make for better understanding between countries сприяти покращенню взаєморозуміння між країнами

- to make House створити кворум в Палаті громад (Велика Британія)

лат. (досл. зауважити добре; часто позначається N.B.) примітка, відмітка (біля місця в документі, на яке бажають звернути увагу)

I n

1. (тж N.) диплом, нота

2. записка; короткий особистий лист; письмове повідомлення

3. звич. pl замітка, запис

4. примітка; виноска, посилання, довідковий апарат

5. банкнота, банківський білет

- arrival note повідомлення про прибуття

- circular note циркулярна нота

- collective note колективна нота

- confirmation note (письмове) підтвердження (договору)

- contract note договірна записка, договір, контракт

- cover(ing) note

a) тимчасове свідоцтво про страхування

b) супровідна записка, що містить додаткову інформацію до скерованого документу

- diplomatic note дипломатична нота

- explanatory note пояснювальна примітка

- foot note підрядкова примітка

- identical notes ідентичні ноти

- interpretive notes пояснювальні ноти

- marginal note примітка/ замітка на полях

- official note офіційна нота

- personal note особиста нота

- recharge note виправдний документ

- reply note нота-відповідь

- shorthand notes стенограма

- third-person notes ноти, що складені від третьої особи (так звані вербальні)

- verbal note вербальна нота

- note of confirmation (письмове) підтвердження договору

- note of invitation письмове запрошення

- note of protest нота протесту

- note of thanks лист подяки

- note of understanding меморандум про домовленість

- note of warning попередження

- exchange of notes обмін нотами

- the substance of a note суть питання ноти

- to file a note of protest направити ноту протесту

- to hand a note вручити/ передати ноту

- to initial a note парафувати ноту

- to make notes робити помітки/ записи, записувати

- to present a note вручити/ передати ноту; звернутися з нотою

- to sign a note підписувати ноту

- to take note прийняти до уваги, помітити собі, звернути увагу

- to take notes робити помітки/ записи, записувати

- note verbal вербальна нота

- note requesting visas нота-запит про візи

- United States notes казначейські білети США

- Bank of England notes банкноти Англійського банку

II v

1. помічати, звертати увагу, примічати, підмічати

2. офіційно приймати до відома, констатувати

3. робити помітки, записи, записувати (тж note down)

4. згадувати, відмічати, вказувати

- to note the coincidence of views констатувати співпадіння поглядів

- to note the content of a letter прийняти до відома зміст листа

- to note the fruitful results of the visit відзначити плідні підсумки візиту

- to note with satisfaction з задоволенням відзначити

- to note significance зазначити важливість

- to note sbmd. on one's list внести когось у список

- as the author notes як відзначає/ вказує автор

- as I noted before як я вже вище зазначив/ згадав/ сказав

- must just note that мушу лише зазначити, що

- I shall only note this я обмежусь згадкою про це

- we duly note that ми відповідно беремо до уваги

I n

1. повідомлення, сповіщення; попередження

2. увага

3. замітка; оголошення в пресі

- formal notice офіційне повідомлення/ попередження

- legal notice встановлене законом повідомлення чи попередження

- notice of appeal апеляція

- receipt of the notice отримання повідомлення

- to bring smth. to the notice of smbd. привернути/ звернути чиюсь увагу до чогось/ на щось

- to get a month's notice отримати попередження про передбачуване через місяць звільнення

- to give notice сповістити, попередити

- to give notice to the depositary Government повідомити уряд-депозитарій

II v

1. помічати, звертати увагу

2. відзначати, згадувати

 1. направити; скерувати;

 2. звернути; перевести

 1. повернути, звернути;

 2. скрутити

 1. відхилитися;

 2. звернути