за+оволодіння

ПРИСВОЄННЯ - соціальна форма, яка фіксує стан освоєння людьми реальності та оволодіння нею шляхом перетворення її елементів у предмет належності відповідному суб'єктові життєдіяльності як об'єктові його волі. У П. відбувається поєднання індивідуальної діяльності людей з предметами їх суспільності, перетворення нічийного у "своє", "моє", "твоє", "наше", "ваше" і т.д., внаслідок чого соціальна реальність фрагментується на світ "свого" і світ "чужого". Фрагментування соціальної реальності відбувається через виокремлення та розмежування її частин, позначених іменем або символом даного суб'єкта, якому ці частини належать. У П. обов'язково фіксуються ознаки "свого" і не обов'язково "власного", оскільки світ "свого" значно ширший світу "власного" (див. привласнення). П. має універсальний характер та специфічні особливості - в залежності від тієї чи тієї форми життєдіяльності людей. У соціальному аспекті присвоїти річ означає оволодіти нею, підпорядкувати її суб'єктові з метою використання як певного засобу досягнення його цілей. У процесі П. суб'єкт включає річ у контекст власної соціальності та життєвого досвіду, де вона стає елементом буденності та плинності життя, звичок, традицій та виконує функціональні навантаження відповідно до прийнятих суб'єктом соціальних доктрин. Завдяки П. потреби, інтереси, цілі й цінності людських індивідів, суспільних груп, спільнот сповнюються соціальним змістом. Зрештою, П. виступає чинником узагальнення й універсалізації, котрий інтегрує світ "свого" у цілісну відкриту систему.

 с оволодіння

опанування кого, чого, заволодіння ким, чим.

* * *

1) оволоді́ння, опанува́ння; здобуття́

2) оволоді́ння, опанува́ння

3) оволоді́ння, опанува́ння

1. n

1) взяття; оволодіння; захоплення

2) спіймання; арешт

3) ловля (риби тощо)

4) улов (риби); здобич (на полюванні)

5) pl бариші, прибутки

6) збудження; хвилювання; тривога; неспокій, турбота

7) погане становище; поганий стан

8) друк. урок складача

2. adj

1) який бере (оволодіває, захоплює)

2) розм. принадний, привабливий; чарівний; симпатичний

3) заразний

* * *

1) узяття, оволодіння, захоплення [див. take 2]

2) pl бариш, виторг, збір

3) захоплення, піймання; арешт

4) уловлювання (риби, тварин); добування; улов ( риби); здобич ( на полюванні)

5) icт. порушення; занепокоєння, хвилювання, тривога; ( сумне) становище, ( поганий) стан

1) що бере, що опановує, що захоплює та ін. [див. take v]

2) привабливий, чарівний; симпатичний; підкорюючий

3) заразний

1) продира́тися; видира́тися, проти́скуватися

2) боро́тися за захо́плення (оволоді́ння) ( чимсь - for)

3) повзти́; чіпля́тися ( про рослини)

1) видира́ння, виліза́ння

2) бі́йка; боротьба́ ( за оволодіння чимсь)

1) набуття; придбання; оволодіння, опановування

2) pl знання, навички

* * *

1) придбання, набуття (звичок, навичок); оволодіння ( знаннями)

2) pl знання, навички, уміння ( набуті)

1) переважне право придбання

2) розм. захоплення, оволодіння

* * *

1) купівля раніше за інших; скуповування; переважне право купівлі

2) юp. право уряду воюючої сторони на купівлю товару, що належить громадянам іншої країни е знаходиться в дорозі ( у країну ворога)

3) захоплення, оволодіння; привласнення

4) вiйcьк. попередження; кapт. оголошення великої кількості взяток

5) cпeц. переривання обслуговування

1. n

1) видирання, вилізання

2) військ. зліт (винищувачів-перехоплювачів) за тривогою

3) сутичка, бійка, боротьба

2. v

1) продиратися, пробиратися; видиратися, дертися

2) перен. через силу зробити (щось)

3) перен. робити поспіхом (щось)

4) військ. швидко злітати

5) військ. піднімати у повітря винищувачі-перехоплювачі за тривогою

6) улаштовувати сутичку (бійку), битися, боротися (за щось)

7) розкидати; шпурляти; кидати (у натовп)

8) рад. зашифровувати передачу

* * *

1) видирання ( на гору)

2) вiйcьк. зліт ( винищувачів-перехоплювачів) по тривозі

3) сутичка, боротьба ( за оволодіння)

4) мотокрос

1) видиратися; підніматися, пробиратися; робити наспіх, абияк

2) вiйcьк. швидко злітати

3) битися, боротися ( за оволодіння)

4) розкидати; шпурляти, кидати ( у натовп)

5) збовтувати

6) зашифровувати передачу

1) хапання, захоплювання; оволодіння

2) тех. заїдання, застрявання

3) тех. стирання металу від тертя

* * *

1) хапання, захоплювання; оволодіння

2) тex. заїдання, застрявання

3) тex. стирання металу від тертя

4) мop. бензель, лінь для бензелей

1) захоплення, оволодіння

2) накладання арешту, конфіскація

3) описування (майна)

4) мед. апоплексичний удар; припадок, приступ

* * *

1) захоплення, оволодіння

2) юp. накладення арешту, конфіскація; опис ( майна)

3) мeд. напад; приступ

4) тex. заїдання, задирання

1) видирання ( на гору)

2) вiйcьк. зліт ( винищувачів-перехоплювачів) по тривозі

3) сутичка, боротьба ( за оволодіння)

4) мотокрос

1) видиратися; підніматися, пробиратися; робити наспіх, абияк

2) вiйcьк. швидко злітати

3) битися, боротися ( за оволодіння)

4) розкидати; шпурляти, кидати ( у натовп)

5) збовтувати

6) зашифровувати передачу

ПРИВЛАСНЕННЯ - процес соціального формування, вдосконалення та відтворення суб'єктами життєдіяльності відносин власності (належності, володіння, розпорядження, користування). Здійснюється шляхом оволодіння і володіння соціальними суб'єктами об'єктом власності, набуття ними відповідних статусів власника і невласника та закріплення останніх у системі цінностей соціального престижу, у нормах права, моралі, звичаях, традиціях, стосунках влади. Детермінується - потребами самоствердження людських індивидів, їх груп у соціумі, спільноті, спільності, суспільстві з метою здобутися на визнання, престиж, славу, гідність, авторитет, соціальну індивідуальність; також способами його здійснення (влада, гроші, праця, підприємництво, гра, утриманство, спадщина та ін.). П. - антипод відчуження. Як атрибут людської життєдіяльності, П. виражає прагнення суб'єктів життєдіяльності до контролю над результатами своєї творчості, опредметнення власних сутнісних сил. Призначення П. полягає в стимулюванні цілісного освоєння людиною навколишнього світу, у наданні самій життєдіяльності людини осмисленого, а не лише доцільного характеру. У структурі форм людської життєдіяльності П. утворює реальні підстави для виникнення, утвердження та вдосконалення підприємництва. Завдяки П. здійснюються людські сподівання, а їхня чинність набуває статусу об'єктивності, унаочнюється. П. - це вміння людини надавати предметам соціальної реальності відповідної власної, персональної, індивідуалізованої форми Р. азом з тим у процесі П. суб'єкти життєдіяльності здобувають можливість піднестися над рівнем власного егоїзму з метою визначення "мого", "власного", "свого", "нашого", а також "чужого", "їхнього", "нічийного". У привласненні виражається спроможність людей (як окремих індивідів, так і соціальних груп, а також націй, народів, держави) до формотворчої діяльності, уміння дати раду результатам власної перетворювальної життєдіяльності, тобто не тільки володіти ними, а й нести за них відповідальність Я. к процес соціального формування, П. сприяє наданню соціальним зв'язкам і відносинам власної адекватної форми.

- occupancyt

- occupation franchise

1) придбання, набуття (звичок, навичок); оволодіння ( знаннями)

2) pl знання, навички, уміння ( набуті)

1) узяття, оволодіння, захоплення [див. take 2]

2) pl бариш, виторг, збір

3) захоплення, піймання; арешт

4) уловлювання (риби, тварин); добування; улов ( риби); здобич ( на полюванні)

5) icт. порушення; занепокоєння, хвилювання, тривога; ( сумне) становище, ( поганий) стан

1) що бере, що опановує, що захоплює та ін. [див. take v]

2) привабливий, чарівний; симпатичний; підкорюючий

3) заразний

1) набуття́

2) оволоді́ння, опанува́ння

3) pl знання́, на́вички

ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ - поняття філософської антропології та філософії культури, яке окреслює те спільне, що є притаманним для будь-якого представника людського роду. У сучасному світі поняття "3". має передусім морально-ціннісне навантаження, тому невипадковим є словосполучення "загальнолюдські цінності". Це морально-ціннісні норми, які уможливлюють плідну комунікацію представників будь-яких рас, націй та етносів. У цьому плані цікавою є думка Апеля про необхідність та умови "макроетики" - системи моральнісних цінностей та норм, які могли б бути спільними для людей, що належать до різних культур та ментальностей. Поняттю З., як правило, протиставляється поняття національного. Таке теоретичне протиставлення виражає реальну колізію З. та національного, головною причиною якої є бажання тієї чи іншої нації видати свої інтереси та цінності за З. Шляхом до розв'язання колізії З. та національного є розуміння З. як вільної комунікації націй та етнічних груп на основі взаємної толерантності. З. в моралі не слід розглядати як щось навічно "запрограмоване" у поступі моралі, а навпаки - як таке ядро моральності, що є тотожним З. на кожному етапі людської історії і водночас - результатом тривалого історичного формування, постійного збагачення змісту і смислових значень людської моральності. Склад компонентів З. включає сукупність багатоманітних норм і цінностей та інших елементів різного рівня і характеру: висхідні фундаментальні норми людського співжиття (співчуття, доброзичливість, підтримка слабких, ввічливість та ін.); заповіді-заборони - не вбивати, не красти, не чинити перелюбу, не говорити неправди, не бажати власності іншого, а також вимоги вищого рівня - любити ближнього, бути здатним до самопожертви; цінності, що визначають гуманістичну міру й абсолютну межу людської діяльності (право на життя, ідея свободи, самоцінність людської індивідуальності); психолого-антропологічні передумови моральних переживань і свідомості (сором, докори совісті, відповідальність); логічну структуру самої моральної свідомості; моральний досвід, що постійно збагачується через успіхи і трагедії діянь людини. Ціннісне ставлення до світу спонукає людину до дії, до творчості, до зміни існуючої реальності. У зв'язку з цим загальнолюдські моральні цінності виступають як ідеали, цілі діяльності, як критерії людських вчинків. Це набуває особливого значення за сучасних умов, коли світ стає дедалі більше взаємопов'язаним і мораль починає набувати значення всезагального регулятора людських стосунків. У цих умовах реальна інтернаціоналізація і глобалізація життя і культури людства надзвичайно актуалізує проблему осмислення й оволодіння своїми і "чужими" моральними та іншими цінностями.

надбання, здобуття1; придбання

* * *

1) придбання ( дія); що-небудь придбане; комплектування ( фонду бібліотеки)

2) оволодіння

3) cпeц. виявлення е супровід об'єкта

4) збір (інформації, даних)

заняття для оволодіння фахом