-
101 врасплох
зненацька, несподівано. Застать врасплох - застукати, заскочити кого, захопити когось розполохом (Кр.).* * *нареч.знена́цька, несподі́вано -
102 завладевать
завладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запосідати, запосісти, посісти кого, що, захоплювати, захопити кого, що, заволодівати, заволодіти, завладати ким, чим, підгортати, підгорнути під себе кого, що, заполоняти, заполонити кого, що; см. Овладевать, овладеть. [Завзятість всіх опанувала (Котл.). Багатирі силкувалися підгортати під себе землю, скуповуючи її в убожчих хазяїнів (Грінч.). Горе заполоняє всю душу, до останку (Л. Укр.)]. -ть крепостью, городом - здобувати, здобути фортецю, місто. -ть землёю, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно (добро, добра); заволодіти чиєюсь землею, майном (добрами). -вать, -деть первоначально никому не принадлежащими землями - займати, зайняти займанщину (займань).* * *несов.; сов. - завлад`еть1) ( кем-чем) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим); (брать силой; увлекать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш (кого-що); ( захватывать) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш (що); ( овладевать) опано́вувати, -но́вую, -но́вуєш, опанува́ти (кого-що, ким-чим)2) ( подчинять своєму влиянию) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим), заполо́нювати, заполони́ти (кого-що); сов. заору́дувати, -дую, -дуєш (ким-чим) -
103 заинтересовывать
-ся, -совать, -ся зацікавлювати, -ся, зацікавити, -ся, заінтересовувати, - ся, заінтересувати, -ся чим, (увлекать, -ся) захоплювати, -ся, захопити, -ся. Заинтересованный - зацікавлений чим, (в чём) у чому, (увлечённый) захоплений чим. Он -сован чем - його цікавить (інтересує) що. -ное в деле лицо - зацікавлена в справі особа.* * *несов.; сов. - заинтересов`атьзаціка́влювати, заціка́вити, заінтересо́вуватиш, заінтересува́ти -
104 застигать
застигнуть и застичь спостигати, спостигти, пристигати, пристигти, зуспівати, зуспіти, зайти, захоплювати, захопити кого. [На дорозі серед степу мене ніч спостигла (М. Вовч.). Пристигла його нічка (Чуб. V). Поїхав нерано, що й ніч його зуспіла в полі (Переяславщ.). Серед ліса нічка захопила (Руданськ.). Зайшли в оден ліс, та їх там зайшла ніч (Яворськ.)]. -тичь врасплох - застукати, заскочити. [Ненагодовану і голу застукали сердешну волю та й цькуємо (Шевч.). Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому утікати (Рудч.). Складайте-ж, люди, складайте, щоб дощ не заскочив (Коцюб.)]. Застигнутый - захоплений, (врасплох) застуканий, заскочений. [Професор, отак несподівано застуканий, не знав що й казати (Крим.)].* * *несов.; сов. - заст`ичь и заст`игнутьзахо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш, спостига́ти, спости́гти, -гну, -гнеш; сов. засту́кати, заско́чити -
105 зацапывать
зацапать1) (захватывать) захоплювати, захопити, загарбувати, загарбати;2) (марать хватая) замацувати, замацати, замацапурити, захапувати, захапати що.* * *несов.; сов. - зац`апать1) ( ловить) лови́ти, злови́ти, сов. пійма́ти, спійма́ти; ( хватать) хапа́ти и схо́плювати, схопи́ти2) ( присваивать) зага́рбувати, зага́рбати; заграба́стувати, заграба́стати -
106 накрывать
накрыть1) кого что чем - накривати, накрити, (укрывать) укривати, укрити, (покрывать) покривати, покрити, (тяжёлой посудиной и т. п., перевернув её, ещё) навертати, навернути, (о мног.) понакривати, повкривати, понавертати кого, що чим. [Накрив очі китайкою, заслугою козацькою (Пісня). Понакривав вулики покрівлями череп'яними (Грінч.). Лягайте, дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли (Богодух.). Навернула його коритом (Борзенщ.)]. -ть голову - надівати, надіти, накладати, накласти шапку (капелюха и т. п.) (на голову). -ть голову платком - напинати, напнути и нап'ясти, запинати, запнути и зап'ясти голову хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою, (редко, пров.) напрядати, напря[е]нути хустку на себе. [Ти хоч-би напренула на себе хустку, чи що (Олександр.)]. -ть стол скатертью - застеляти, застелити стіл скатеркою (настільником). -ть (на) стол - накривати, накрити стіл (на стіл), застеляти, застелити стіл, готувати, наготувати стіл до обіду, до вечері. [Накривай на стіл! (Брацл.). На понакриваних столах поставили закуски та напитки (Н.-Лев.). Чи не час-би вже столи застеляти? (Н.-Лев.)]. -ть телегу (для защиты от непогоды и т. п.) - накривати, накрити віз (воза), (пров.) напрядати, напря[е]нути віз (воза). [Напрядали віз рядниною (повстю, шкурою) (Сл. Гр.)]; (захватывать кого врасплох) застукувати, застукати; заскакувати, заскочити, (поймать) злапати, зловити, (захватить) захопити кого. [Застукав, як сотника в горосі (Приказка). Нарвав він черешень, сів їсти, - Хведір його застукав: «А що ти робиш у чужому садку?» (Звин.). Не хочу, не хочу… незабаром усі ваші поприходять, застукають тут нас (Крим.). Орда людей живцем брала, де кого заскочила (Літопис Величка)]. -крыть кого на месте преступления - застукати (заскочити, злапати, зловити) кого на гарячому (вчинку). -крыть кого на два рубля - нагріти (напекти) кого на два карбованці. Накрытый -1) накритий, укритий, покритий, навернутий и навернений, понакриваний, повкриваний, понавертаний; напнутий, нап'ятий и напнений, запнутий, зап'ятий и запнений; накритий, понакриваний, застелений, наготовлений до обіду, до вечері. [Там серед двору столи понаставляні, понакривані (Рудч.)];2) застуканий, заскочений, злапаний, зловлений, захоплений. -ться -1) накриватися, накритися, понакриватися; бути накриваним, накритим, понакриваним и т. п.;2) (какой-л. одеждой) накриватися, накритися, напинатися, напнутися и нап'ястися, (редко, пров.) напрядатися, напря[е]нутися, (укрываться) укриватися, укритися, (о мн.) понакриватися, понапинатися, понапрядатися, повкриватися чим. [Стоїть дівка з козаком, накрилася рукавом (Пісня). Напнулася од дощу свитиною. (Богодух.). Один рукав підстелю, другим напрянуся (Грінч. III). Жінки понакривалися білими хустками (Комар.). В їх на плечах бурнуси, що одкидаються на голову, - понапиналися їми (Крим.). Полягали на печі, ще й кожухами повкривалися (Харківщ.)]. -кройся!, -кройтесь! - надінь (наклади) (на голову) шапку (капелюха и т. п.), надіньте (накладіть) (на голову) шапки (капелюхи и т. п.).* * *несов.; сов. - накр`ыть1) накрива́ти, накри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. понакрива́ти; (какой-л. одеждой) напина́ти, на́пнути и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти\накрыватьть [на] стол — накрива́ти, накри́ти [на] стіл (до сто́лу), застеля́ти, застели́ти стіл
\накрыватьть завтра́к (обе́д, у́жин; за́втракать, обе́дать, у́жинать) — накрива́ти, накрити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обідати, вече́ряти); ( приготовлять) приготовля́ти, приготува́ти и пригото́вити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обі́дати, вече́ряти)
2) ( захватывать врасплох) накрива́ти, накри́ти, засту́кувати, -кую, -куєш [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому], засту́кати [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому]; сов. заско́чити3) ( одурачивать) накрива́ти, накри́ти -
107 нить
1) нитка; (шнур) шнур (-ра); (волокно) волокно; (в лампочке накаливания) волосин(к)а; (прядь) пасмо, стал(ь)ка; срв. Нитка 1. [Увірветься життя коротка нитка (Самійл.) Діяментова нитка (Франко). Все нове, що він бачив, легко вкладалося йому в голову, зв'язуючись тисячами ниток з тим, що він читав (В. Підмог.). Золотий шнур, протягнутий між хвилинним і вічним (М. Калин.). Нерви мають вигляд тонких волокон (Київ)]. -ти - нитки (-ток) и т. д.; (пряди) пасма (р. пасем), стал(ь)ки (-л(ь)ок). [Зібрано всі нитки до викриття злочину (Пр. Правда). Золотисті пасма соняшного сяйва (Черкас.). Батіг у чотири сталки (Манж.). Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки (Н.-Лев.)]. Нить Ариадны - Аріяднина (провідна) нитка. Вольфрамовая -нить - вольфрамова волосин(к)а. Красная нить (иноск.) - червона нитка. Путеводная нить - провідна нитка; см. Путеводный. Нить пыльника, бот. filamentum - пилякова нитка. Нить разговора - нитка розмови. Овладеть -тью разговора - опанувати розмову, запанувати в розмові, захопити (взяти) в свої руки нитку розмови. Тянется нить разговора - сотається (плететься) розмова (балачка). Нить мысли, рассказа - нитка думки, оповідання. [Слухала уважно доповідь, боячись розірвати нитку сміливої думки (Епік). Жадібно стежу за ниткою його оповідання (Крим.)]. В одну нить - в одну нитку, в одну стал(ь)ку, в-односталь;2) см. Низка 2.* * *ни́тка; поэз. нить, -ті -
108 охватывать
охватить1) (обнимать) обхоплювати, обхопити кого, що, обні[ій]мати, об(ій)няти, понімати, по(й)няти, осягати, осяг(ну)ти кого, що, (о)повивати, (о)повити. [Що то за цивілізація була, коли вона осягла тільки саме панство (Куліш)]. Это дерево не -тить руками - цього дерева не обхопиш руками. Зараза -ла весь город - пошесть усе місто обхопила. Этот период -вает несколько десятилетий - ця доба обіймає кілька десятиліттів. Пламя мигом -ло всё здание - полум'я враз поняло (обхопило) ввесь будинок. -ла прохлада - обняло холодком (прохолодило) кого. Истома -вает - млості беруть кого, млосно стає кому. -тить глазом - оком (за)сягати, за)сяг(ну)ти, зсягати; зсягнути оком, запосягти, захоплювати, захопити оком, зглянути оком, скидати, скинути оком. [Скільки можна було засягти оком на всі боки. Пшениці такий лан, що й оком не зглянеш]. -тить (постичь) умом, мыслью - збагнути, засягти що (розумом, думкою);2) (о чувствах, сне, дремоте и т. п.) понімати, поняти, обнімати, обняти, брати, взяти кого, (перен.) (о)повивати, (о)повити, о(б)гортати, о(б)горнути, окривати, окрити, поривати, порвати кого. [Радощі душу мені обнімали (Грінч.). Поняли його жалощі до тих нещасливих. Чогось і мене вже страх бере. Обгорнула мене самота. Горе тяжке оповило його. Мене пориває досада. Недобре почування окрило їй душу]. Грусть, тоска, жаль -вает кого - сум, туга, жаль понімає, бере, посідає кого. -ла зависть кого - заздрощі вхопили кого, завидки взяли кого, заздрість поняла кого. - ла страсть кого - жага (пристрасть) вхопила, поняла, взяла кого;3) (окружать) оточувати и оточати, оточити кого, що, ким, чим. См. Окружать, Облегать; (перехватать) перемацувати, перемацати, перелапувати, перелапати. Всё в лавке -тает, а ничего не купит - усе в крамниці перемацає, а нічого не купить. Охваченный - обхоплений, обнятий, по(й)нятий. -ный ужасом - понятий жахом.* * *несов.; сов. - охват`ить1) см. обхватывать 1)2) (окружать, опоясывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( окружать) ото́чувати, оточи́ти; ( облегать) обляга́ти, облягти3) (обволакивать, окутывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( обнимать) пойма́ти, пойня́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( окутывать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, сповива́ти, спови́ти; (осаждать - о чувствах, мыслях) перейма́ти, перейня́ти, обляга́ти, облягти́, окрива́ти, окри́ти; (о чувствах, сне) бра́ти, узя́ти (ві́зьме), забира́ти, забра́ти; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти4) (постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́, засяга́ти, засягну́ти и засягти́, охо́плювати, охопи́ти; (несов.: постичь) збагну́ти5) (включать в свой состав, вовлекать в круг действия чего-л.) охо́плювати, охопи́ти6) воен. охо́плювати, охопи́ти -
109 поглощать
поглотить поглинати, поглинути, пожирати, пожерти, зажирати, зажерти (срв. Глотать); (вбирать в себя) вбирати, увібрати и убрати, втягати и втягувати, втягти що, срв. Вбирать. [І мені трудно погодитися з думкою, що того всього нема вже, що все те поглинула земля (Коцюб.). Щоб тебе сира земля пожерла (Номис). Оцей млин таку силу дров зажирає (Звин.)]. Время всё -щает - час усе поглинає. Мел -щает влагу - крейда вбирає вогкість. Песок -щает воду - пісок втягує в себе воду. -щать внимание - захоплювати, захопити увагу, забирати, забрати (всю) увагу. [Праця захопила всю його увагу]. Поглощённый - поглинутий и поглинений, пожертий; увібраний, втягнений. -ный чем - захоплений чим. [Був я ввесь захоплений своєю працею]. -ться - поглинатися, пожиратися, бути поглинутим, пожертим; вбиратися, втягатися, бути увібраним, втягненим. Всё -щается вечностью - усе пожирає вічність.* * *несов.; сов. - поглот`ить -
110 получать
получить одержувати, одержати (реже отримувати, отримати), діставати, дістати, відбирати, відібрати, здобувати, здобути що, здобуватися, здобутися на що, брати, побирати, мати що, приймати, при(й)няти що, осяг(ну)ти що и чого, (достигнуть чего) доступити, доскочити чого, (о мн.) поодержувати, поотримувати и т. д. [Кожний, хто просить, одержує (Єв.). І все, чого попросите в молитві з вірою, дістанете (Єв.). І от дістав, чого хотів, чого душа його бажала (Рудан.). А молодий, веселенький, що достав свого, йде важно (Квіт.). Кай Люцій свідчить ранами своїми, що він здобув, воюючи за Рим (Куліш). Блаженні тихії, бо вони осягнуть землю (Єв.)]. -чить письмо, деньги - одержати (дістати, відібрати) листа, гроші. Он -чает большое жалованье, большие деньги - він здобуває (дістає, має, бере, побирає) велику платню, великі гроші. [Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць (Харк.)]. -чить деньги по ассигновке, по чеку - одержати гроші на асигнату, на чек. -чить что-л. в руки - при(й)няти до рук. -чай, -чайте деньги - приймай, приймайте (бери, беріть) гроші. Этот купец -чает материи из-за границы - цей крамар дістає (здобуває, відбирає) матерії з-за кордону. Он -чил всё, что требовал - він дістав (здобув, відібрав) усе, чого вимагав. -чить обратно, -чить назад - одержати (відібрати) назад. -чить ответ, весть, известия о чём - дістати (відібрати) відповідь, звістку, відомості за (про) що. -чить отказ - зустрі(ну)ти відмову, не дістати (не здобути) згоди, (шутл.) дістати відкоша, (с)піймати (вхопити, з'їсти) облизня. -чить приказ - здобути (дістати) наказ. -чить разрешение, свидетельство - дістати (здобути) дозвіл, посвідку (посвідчення). -чить место, должность, назначение - дістати службу, посаду, призначення. -чить стипендию - дістати стипендію. -чить наследство, -чить что-л. в наследство - дістати (відібрати) спадщину, спадок, дістати (відібрати, здобути, прийняти) у спадку що, в спадщину що, одідичити що. -чить помощь - дістати, здобути допомогу (поміч). -чать образование, воспитание - здобувати освіту, виховання, побирати науку, освічуватися, виховуватися. -чить высшее образование - здобути вищу освіту. -чить награду, премию, похвальный отзыв - дістати (здобути) нагороду, премію, хвального присуду. -чить выговор, замечание - дістати нагану, догану. -чить наказание, -чить должное - прийняти кару, прийняти (відібрати) належне. -чать телесные наказания (розги, линейки и т. п.) - діставати в шкуру. -чить по физиономии - дістати в лице, (вульг.) злапати (з'їсти) ляпаса. -чить фигу - з'їсти дулю, біса з'їсти, лизнути шилом патоки. -чать впечатления извне - одержувати, діставати, здобувати, (с)приймати вражіння зокола. -чить от чего пользу - користь узяти з чого. -чить прибыль от чего-нибудь - прибуток узяти з чого и на чому. Я -чил большой барыш от этого дела - я узяв великий бариш з цього діла, на цьому ділі. Казна -чит от этого миллион - скарб матиме (візьме) з цього (на цьому) мільйон, заробить на цьому мільйон. -чить убыток от спекуляции - понести шкоду від спекуляції, на спекуляції. -чить возможность - дістати спромогу, спромогтись на що, здобутися на що. -чить дар речи - дістати мову. [Він вірить, що великодної ночи всяка німина дістає мову Єфр.)]. -чить повреждение - зазнати ушкодження. -чить вечное блаженство - добутися, доступити вічного раювання, осягнути вічного раювання, здобутися на вічне раювання. [Всім прощай, і прощення доступиш (Франко)]. Дело -чило огласку - справа набула розголосу, була розголошена. Это вино -чило неприятный вкус - це вино набуло неприємного смаку. -чать форму чего-л. - набирати форми чого. -чить насморк, лихорадку - захопити нежить, пропасницю. Получаемый - одержуваний, отримуваний, відбираний, здобуваний и т. д. Полученный - одержаний, отриманий, відібраний, здобутий и т. д. -ный опыт - набутий досвід. Налоги, подати, которые не могут быть -чены - податки, оплатки, що їх не можна повиправляти (посправляти), невиправні податки, оплатки.* * *несов.; сов. - получ`ить1) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (принимать для выполнения; заполучать) дістава́ти, діста́ти; (деньги, письма) відбира́ти, відібра́ти2) (что - приобретать, добывать) здобува́ти, здобу́ти (що); (звание, положение) дістава́ти, діста́ти (що); (значение, распространение) набува́ти, набу́ти, набира́ти, набра́ти (чого) -
111 приводить
привести и привесть1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -1) приведений, припроваджений;2) доведений, при(з)ведений;3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;4) арифм. - зведений.* * *несов.; сов. - привест`и1) приво́дити, привести́ и поприво́дити2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що
привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що
приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду
приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір
привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним
приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище
приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти
4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що
5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)
привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом
6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же
не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́
приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог
не привёл слу́чай — не довело́ся
привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти
привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву
привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку
-
112 прихватывать
прихватить1) прихвачувати, прихватити, при[за]хоплювати, при[за]хопити, брати, узяти кого, що и чого. [Чи не прихватити нам і його з собою? Приходьте, та не забудьте прихопити (захопити) з собою ноти]. -вать, -тить поясом что - приперізувати, приперезати що. -тить деньжонок - см. Призанять. Морозом -тило - морозом прибило, приморозило що. Его часто -вает - він часто занепадає на здоров'ї. Тиски не -вают - лещата не беруть;2) (пристёгивать) притягати, притягти кого до чого, втягати, втягти кого в що, чіпляти, у[при]чепити що кому. Его -тили к этому делу - його притягли до цієї справи, його втягли в оцю справу, йому вчепили цю справу. Прихваченный -1) прихвачений, прихоплений;2) притягнутий и притягнений. -ться -1) прихвачуватися, бути прихваченим, прихоплюватися; бути прихопленим;2) притягатися, бути притягнутим и притягненим.* * *несов.; сов. - прихват`ить1) ( схватывать) схо́плювати, схопи́ти, прихо́плювати, прихопи́ти2) ( брать с собой) бра́ти [з собо́ю], взя́ти [з собо́ю], прихо́плювати, прихопи́ти; прихва́чувати, прихвати́ти3) ( немного замораживать) приморо́жувати, приморо́зити; ( повреждать морозом) прибива́ти, приби́ти4) ( прикреплять наскоро) перев'я́зувати, перев'яза́ти, перехо́плювати, перехопи́ти; ( подвязывать) підв'я́зувати, підв'яза́ти5) ( застигать) захо́плювати, захопи́ти6) (кого - несов.: поразить, о болезни) причепи́тися (до кого), напа́сти (на кого) -
113 Воскрылять
воскрылить окриляти, окрилювати, окрилити, захоплювати, захопити (надіями). -
114 balance
I n1. співвідношення сил, розстановка сил2. рівновага, баланс, сальдо3. вирішальний фактор, вирішальне значення- defensive balance військова рівновага- delicate balance хитка рівновага- military balance співвідношення військової могутності (держав або угруповань)- nuclear balance ядерна рівновага- overall balance загальна рівновага- precarious balance нестійка рівновага; нестабільний баланс- stable balance стабільна/ міцна рівновага- strategic balance рівність стратегічних сил; військово-стратегічна рівновага- world balance розстановка сил у світі- balance of armaments рівновага озброєнь- balance of conventional forces рівність збройних сил, оснащених звичайними засобами ведення війни- balance of defence військова рівновага- balance of the deterrent рівновага залякування- balance of the diplomatic platform розсадка на дипломатичній трибуні- balance of forces співвідношення/ рівновага сил- balance of ideology ідеологічна рівність- balance of nuclear deterrent рівновага ядерного залякування- balance of nuclear forces рівновага збройних сил, що мають на озброєнні ядерну зброю- balance of payments платіжний баланс- balance of power рівновага сил; співвідношення сил- balance of representation of the council, etc. рівне представництво (в комітеті тощо)- balance of strength співвідношення/ рівновага сил- balance of terror рівновага страху- balance of trade торговий баланс, торгове сальдо- balance of voting співвідношення сил в процесі голосування- changed balance of world relations зміна співвідношення сил у світі- global balance of nuclear forces глобальний баланс ядерних сил- concept of balance концепція "балансу сил"- maintenance of the (existing) balance підтримка (існуючої) рівноваги- to achieve military balance досягати військової рівноваги/ рівності- to catch smbd. off balance захопити зненацька/ непідготовленими- to disturb military balance порушувати військову рівновагу- to ensure defensive balance забезпечити військову рівновагу- to hold the balance even зберігати рівновагу- to keep smbd. off balance тримати когось у стані невизначеності- to maintain balance of forces підтримувати рівновагу сил- to reappraise the strategic balance знову оцінити/ переглянути стратегічну рівновагу- to redress the balance of power відновити рівновагу сил- to re-establish the balance of power відновити рівновагу сил- to restore the balance of power відновити рівновагу сил- to shift the (military) balance in favour of smbd. змінити (військову) рівновагу на чиюсь користь- to strike a balance підвести підсумок, встановити співвідношення- to throw off the balance порушити рівновагу- to tilt the balance порушити рівновагу- to tip the (military) balance in favour of smb. змінити (військову) рівновагу на чиюсь користь- to upset the strategic balance порушити військово-стратегічну рівновагу- on balance враховуючи все сказане, у кінцевому результатіII v врівноважувати, урівнювати; збалансовувати- to balance levels of armaments збалансувати рівні озброєння- to balance the power збалансувати могутність- to be balanced against компенсуватись чимось -
115 force
I n1. сила, міць2. дійсність, дієвість3. pl війська, збройні сили4. насилля- active armed forces регулярні війська- agree forces levels узгоджені рівні збройних сил- air forces військово-повітряні сили- allied forces союзні війська- anti forces сили супротивника- armed forces збройні сили/ війська- assault force ударна сила- binding forces обов'язкова сила- border-security forces прикордонні війська- competing forces сили, що борються/ змагаються- contending forces сили, що борються/ змагаються- conservative force консервативна сила- current forces levels існуючі рівні збройних сил- deterrent forces сили залякування/ стримування- environmental forces природні ресурси- liberation forces сили визволення- militant force бойова сила/ міць- military forces збройні сили, війська- milinational nuclear force багатонаціональні ядерні сили- national forces національні збройні сили- natural force сила природи- naval forces військово-морські сили- neutral forces війська нейтральних держав- nuclear strike force ядерна ударна міць- obligatory forces обов'язкова сила- peacekeeping forces сили підтримки миру- peace-safeguarding forces сили на сторожі миру- powerful forces впливові сили- present force relationship існуюче співвідношення сил- productive force виробнича сила- quick reaction forces сили швидкого розгорання/ реагування- rapid deployment forces сили швидкого розгорання/ реагування- sea forces військово-морські сили- second-strike force сили для нанесення удару у відповідь- strategic forces стратегічні сили- strategic striking forces сили для нанесення стратегічних ударів- task forces сили особливого призначення; спеціальна група цільового призначення- theatre nuclear forces (TNF) ядерна зброя театру військових дій (об'єднаних військових сил НАТО)- voluntary task forces добровільні оперативні служби- force of an agreement чинність угоди- force of argument сила переконання- forces from outside the area іноземні збройні сили- force of public opinion сила/ вплив громадської думки- full force of the treaty повна сила договору- balance of forces співвідношення сил; рівновага сил- balance of nuclear forces рівновага/ баланс сил, забезпечених ядерною зброєю- buildup of forces нарощування сил- correlation of forces співвідношення сил- disparity of forces диспропорція у збройних силах- entry into force набуття (договірної) чинності- imbalance in ground forces відсутність рівноваги у сухопутних військах- intrinsic capabilities of forces притаманні збройним силам бойові можливості- level of forces рівень збройних сил- non-use of force незастосування сили- policy of force політика з позиції сили, політика сили- primacy of force примат сили- proportions of forces співвідношення сил- ratio of forces співвідношення сил- relationship of forces співвідношення сил- renunciation of force відмова від застосування сили- renunciation of the use of force відмова від застосування сили- show of force демонстрація сили- size of the armed forces чисельність збройних сил- strength of the armed forces чисельність збройних сил- suppresion by force придушення силою- threat of force погроза силою- threat or use of force погроза силою чи застосування сили- use of force застосування сили- to be in force бути чинним (про документу договір тощо)- to cease to be in force втратити чинність (про документ, договір тощо)- to come into force набути чинності (про документ, договір тощо)- to enter into force набути чинності (про документ, договір тощо)- to have no force бути недійсним/ нечинним (про документ, договір тощо)- to limit conventional force обмежити чисельність військ. озброєних звичайною зброєю- to maintain the balance of forces підтримувати рівновагу сил- to put in force робити чинним, вводити в дію/ в життя- to reduce military forces скорочувати збройні сили- to refrain from the threat or use of force стримуватися від погрози силою чи її застосування- to remain in force залишатися чинним, діяти (про документ, договір тощо)- to resort to force застосовувати силу/ насилля- to take by force захопити, заволодіти силою- to take recourse to force застосовувати силу/ насилля- to use force застосувати силу- by force силоміць, насильно- by force and arms силою зброї- in force діючий/ чинний (про документ, договір тощо)II v примушувати- to force a bill through протягнути законопроект (про парламент тощо)- to force concessions from smbd. силою змусити когось піти на поступки- to force a reform through протягнути реформу (про парламент, конгрес тощо) -
116 invade
v1. захоплювати, займати, окупувати, насильно оволодівати- to invade a country захопити/ окупувати країну- to invade another person's rights зазіхати на чиїсь права -
117 power
n1. сила, влада2. держава3. pl повноваження- absolute power абсолютна/ верховна влада- acceding powers держави, що приєдналися (до договору, протоколу)- colonial power колоніальна держава- dual power двовладдя- emergency powers надзвичайні повноваження- exceptional powers виключні повноваження- executive power виконавча влада- great powers (the) великі держави- judicial power судова влада- large powers широкі повноваження- leading power (the) провідні держави- legislative power законодавча влада- major power велика держава- maritime power морська держава- non-nuclear power неядерна держава- nuclear power ядерна держава- official powers офіційні повноваження- political power політична влада- signatory powers держави, що підписали документ- state power державна влада- veto power право вето- wide powers широкі повноваження- power base амер. політична підтримка при проведенні кампанії тощо- abuse of power зловживання владою- assumption of power захоплення влади- delegation of powers передача повноважень- division of powers розподіл повноважень- verification of powers перевірка повноважень- party in power правляча партія, партія при владі- to be beyond one's powers бути понад чиюсь силу/не під силу- to come to power прийти до влади- to confer the necessary powers to smbd. видати/ надати комусь необхідні повноваження- to delegate one's powers to smbd. передати комусь свої повноваження- to do all in one's power зробити все можливе- to examine the powers перевірити повноваження- to exceed the powers перевищити повноваження- to exercise one's powers здійснювати свої повноваження- to exhibit one's full powers пред'явити свої повноваження- to invest smbd. with full powers наділити/ наділяти когось повноваженнями- to preserve one's powers зберігати свої повноваження- to prolong the powers of parliament продовжити повноваження парламенту- to seize power захопити владу- vested with powers and authority наділений повноваженнями та владою- within one's powers в межах своїх повноважень- delegated powers юр. "даровані повноваження" (повноваження, надані уряду США конституцією і перераховані в перших трьох статтях)- granted powers юр. "даровані повноваження" (повноваження, надані уряду США конституцією і перераховані в перших трьох статтях) -
118 seize
v1. оволодівати, захоплювати- to seize documents конфіскувати документи- to seize power захопити владу -
119 storm
n1. сильне хвилювання; замішання, збентеження2. військ. штурм, приступ- political storm політична буря, політичні заворушення- to take by storm взяти штурмом; перен. швидко завоювати/ захопити, полонити -
120 win
v (won)1. вигравати, перемагати, здобувати перемогу2. заслужити, здобути, дістати; досягти, добитися, домогтися; завоювати- to win a battle перемогти у битві- to win clear of dangers перебороти/ подолати небезпеку- to win clear of difficulties подолати труднощі- to win confidence заслужити довір'я- to win the day отримати перемогу- to win an election здобути перемогу на виборах- to win power завоювати/ захопити владу- to win a supporter здобути прихильника- to win the victory отримати перемогу- to win a war виграти війну- to win over вмовити/ схилити когось (на свою сторону)- to win smbd. over to one's cause схилити когось на свою сторону, здобути прихильника
См. также в других словарях:
захопити — див. захоплювати … Український тлумачний словник
захопити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зуймити — захопити [V] … Толковый украинский словарь
заскочити — захопити, піймати, запобігти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
узяти — (взя/ти), візьму/, ві/зьмеш; мин. ч. узя/в, ла/, ло/; наказ. сп. візьми/; док. 1) перех. Ухопити рукою (руками) або яким небудь знаряддям. 2) перех. Здобути, дістати. || Купити, придбати. || Прийняти, одержати або привласнити собі у володіння,… … Український тлумачний словник
заскакувати — ую, уєш, недок., заско/чити, чу, чиш, док. 1) неперех. Стрибаючи, переміщатися, проникати куди небудь, опинятися десь. || Швидко рухаючись, потрапляти куди небудь, у щось. || Рухаючись, потрапляти куди небудь не на своє місце. 2) неперех., розм.… … Український тлумачний словник
застукати — I аю, аєш, док. 1) Почати стукати, видавати стук, шум під час ударів, поштовхів і т. ін. || Швидко забитися (про серце), запульсувати (про кров). 2) Почати стукати у двері, вікно і т. ін., просячи, домагаючись дозволу ввійти. 3) перен., розм.… … Український тлумачний словник
загарбати — 1) = загарбувати (силоміць захопити чужу територію, поневолити інші народи), захопити, захоплювати, підкорити, підкоряти, покорити, покоряти, скорити, скоряти, зажерти, зажирати, заграбастати, заграбастувати; завоювати, завойовувати, полонити,… … Словник синонімів української мови
Крымская операция (1918) — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете … Википедия
Крымская операция 1918 — года Гражданская война в России План схема похода группы П. Болбочана на Крым в апреле 1918 года Дата 13 … Википедия
драпіжний — дряпі/жний, а, е, розм. Сповнений бажання захопити що небудь, оволодіти чимсь; хижий … Український тлумачний словник