-
1 просовувати
См. также в других словарях:
затягати — (затегати) 1. прыцягваць, запрашаць; вербаваць, наймаць; 2. падаваць у суд на каго н.; прад яўляць іск каму н.; 3. уцягваць у што н., ублытваць, умешваць; 4. затрымліваць … Старабеларускі лексікон
затягати — I а/ю, а/єш і рідше затя/гувати, ую, уєш, недок., затягти/ і затягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. затя/г, ла/, ло/ і затягну/в, ну/ла, ну/ло; док., перех. 1) Тягнучи, посуваючи кого , що небудь, поміщати кудись. 2) також без додатка. Вбирати,… … Український тлумачний словник
затягати — 1 дієслово недоконаного виду втягувати; обв язувати; починати співати; закручувати затягати 2 дієслово доконаного виду зморити; забруднити розм … Орфографічний словник української мови
затягати — набирати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
затегати — затягати (затегати) 1. прыцягваць, запрашаць; вербаваць, наймаць; 2. падаваць у суд на каго н.; прад яўляць іск каму н.; 3. уцягваць у што н., ублытваць, умешваць; 4. затрымліваць … Старабеларускі лексікон
заволікати — а/ю, а/єш, недок., заволокти/ і рідко заволікти/, очу/, оче/ш; мин. ч. заволо/к і заволі/к, ла/, ло/; док., перех. 1) Пересуваючись у просторі, закривати, затягувати, оповивати що небудь (про хмари, дим, туман і т. ін.). || безос. || Покривати,… … Український тлумачний словник
затяганий — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до затягати II … Український тлумачний словник
затягання — я, с. Дія за знач. затягати I 1 9), 11) … Український тлумачний словник
затягатися — I а/юся, а/єшся і рідше затя/гуватися, уюся, уєшся, недок., затягти/ся і затягну/тися, тягну/ся, тя/гнешся; мин. ч. затя/гся, ла/ся, ло/ся і затягну/вся, ну/лася, ну/лося; док. 1) розм. Заходити, забиратися куди небудь далеко. 2) Курячи,… … Український тлумачний словник
затягнути — див. затягати I … Український тлумачний словник
затягти — див. затягати I … Український тлумачний словник
