-
21 die out
phr v1) вимирати; гинути3) гeoл. виклинювуватися ( про жилу); затухати ( про складку)4) заглухнути (про коливання, двигун) -
22 fade
I [feid] aпрісний; плоский, повсякденний, банальнийII [feid] v1) в'янути2) вигорати, вицвітати, линяти, блякнути ( про фарби)3) знебарвлювати ( що-небудь)4) зливатися ( про відтінки); розпливатися ( про обриси)5) завмирати, поступово затихати ( про звуки)6) поступово зникати, згладжуватися -
23 hush
I n1) тиша, мовчання2) гpaм. шиплячий приголосний звукII von the hush — нишком, потай
1) встановлювати тишу; змушувати замовчати ( hush up)2) заколисувати; заспокоюватися, затихати3) зам'яти; замовчувати, приховуватиIIIint тихіше!, замовкніть!, припиніть!IV n; діал.2) ( морський) вал, каскад, водоспадV v; діал. -
24 lull
I [lel] n1) тимчасове затишшя; тимчасове заспокоєння; перерва2) що-небудь заспокійливе; icт. колисковаII [lel] v1) заколисувати; заспокоювати; умовляти, переконувати ( кого-небудь), вселяти впевненість, спокій2) заспокоюватися; затихати, стихати (про бурю, шум) -
25 slake
[sleik]v2) гаснути, слабшати ( про полум'я); зменшувати, гасити ( полум'я)3) зменшуватися, стихати, затихати, слабшати; зменшувати, заспокоювати4) змочувати; просочувати5) cпeц. гасити ( вапно) -
26 замирать
замереть за(в)мирати и мерти, за(в)мерти, мертвіти, замертвіти, обмертвіти, мліти, зомліти, знеживлятися (мало употр.), знеживитися; (о звуке) затихати, затихнути, втихати, втихнути, вщухати, вщухнути. [Не дай спати ходячому, сердем замирати (Шевч.). Завмерла воля до життя (Франко). Серце розривалось, сльози сохли, душа мерла (Шевч.). Глянув, а вона лежить у крові, я так і замертвів (Сл. Гр.)]. Сердце, душа -ет, -рла - серце, душа завмирає, мре (мліє, в'яне, холоне, холодіє), серце завмерло, зайшлося, душа завмерла, похолола. Замерший - за(в)мерлий, обмерлий, зомлілий. [Завмерлеє в серці коханнє (Франко)].* * *несов.; сов. - замер`етьзавмира́ти, завме́рти, -вмру́, -вмреш и мног. позавмира́ти, замира́ти, заме́рти, -мру́, -мре́ш и мног. позамира́ти, несов. ме́рти; ( от сильного переживания) замліва́ти, замлі́ти и мног. позамліва́ти, умліва́ти, умлі́ти; ( цепенея) укляка́ти, укля́кнути и укля́кти, -кну, -кнеш; ( о звуках) загаса́ти, зага́снути, згаса́ти, згаснути, ги́нути, зги́нути, (несов.: удаляясь) далені́тисе́рдце (душа́) \замирать мира́ет — се́рце (душа́) завмира́є (замира́є, холо́не), в се́рці (в душі́, на душі́, на се́рці, в гру́дях) холо́не
-
27 замолкать
замолкнуть замовкати, замовкнути и замовкти, (о мн.) позамовкати; (утихать) затихати, затихнути, ущухати, ущухнути; см. Умолкать, Утихать. [Не замовкне во віки твій голос між нашим народом (Основа)].* * *несов.; сов. - зам`олкнуть и замолч`ать -
28 затихать
затихнуть затихати и тихнути, затихнути, стихати, стихнути, затишуватися, затишитися, стишуватися, стишитися, (о мног.) позатихати, постихати, поза[пос]тишуватися; (униматься) угавати (только с отриц. не), (диал.) убавлятися, убавитися; (прекращаться, переставать) ущухати, ущухнути, занишкнути, (притаиться) (образно) мовчати та дихати, (замолкнуть) замовкати, замовкнути. [Затихло все, тілько дівчата та соловейко не затих (Шевч.). І тихнуть Божії слова (Шевч.). В людських хатах все було позатихає, все посне (Н.-Лев.). То стала злая хуртовина (буря) по Чорному морю стихати (Макс.). Постихали співи й жарти (Гліб.). Затишивсь уже грім, не гримить (Конгр. п.). В горницях стишилось, як надворі після заверюхи (Н.-Лев.). Там внизу музика дика не вгаває на хвилину (Франко). Помалу занишкло шепотіння (Грінч.). Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.). Вийшов Хмельницький до чорного війська, почав мирову читати; ущухла чернь прислухаючись (Куліш)]. Буря не -хает - буря не вгаває, не втишується. Ветер -тих - вітер ущух, (улёгся) заліг. [Вітерець заліг десь, тиша (М. Вовч.)]. Дождь -тих - дощ ущух. Шаги, звуки -хли - хода затихла (завмерла), звуки затихли (завмерли). Затихший - затихлий, ущухлий.* * *несов.; сов. - зат`ихнутьзатиха́ти, зати́хнути и мног. позатиха́ти; (о звуках, движении) згаса́ти, зга́снути; ( о звуках) загаса́ти и га́снути, зага́снути, (несов.: отдаляясь) далені́ти; (сов.: отшуметь) відгомоні́ти -
29 понемногу
потроху[и], помалу, помалу-малу, звільна, поволі, спрокволу[а], спокволу, спокволя. Начал -гу затихать - почав потроху затихати. Выплачивать деньги -гу, по частям - виплачувати гроші помалу, частками (ратами). Он -гу пришёл в себя - він помалу опритомнів. -гу привыкать - звільна привикати. Как поживаете? -гу! - як ся маєте? Потроху!? (помаленьку). Понемножку - потрошку, потрішки, потро[і]шечки, помаленьку. Живём -жку - живемо помаленьку. Родило всякого зерна -жку - уродило всякої пашні потрішки.* * *нареч.потро́ху, потро́хи; ( постепенно) пово́лі -
30 დამშვიდება
заспокоюватися, вщухати, затихати, тихнути, утихати; заспокоювати, гамувати -
31 დაწყნარება
заспокоюватися, вщухати, затихати, тихнути, утихати; заспокоювати, гамувати -
32 stilne
заспокоюватися, затихати, тихнути, утихати -
33 przygasać
1. пригасати; згасати, меркнути;2. затихати; никнути, слабіти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
затихати — а/ю, а/єш, недок., зати/хнути, ну, неш; мин. ч. зати/х, ла, ло; док. 1) Переставати видавати або утворювати які небудь звуки; замовкати. || перен. Переставати виявляти ознаки життя. || безос. 2) Переставати звучати, лунати, чутися. || безос. 3)… … Український тлумачний словник
затихати — I = затихнути (про звуки, шум тощо переставати чутися, лунати), стихати, стихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, тихнути, тихішати, тихшати, стишуватися, стишитися, у[в]щухати, у[в]щухнути; заглухати, заглухнути, глухнути, гаснути, згасати, згаснути,… … Словник синонімів української мови
затихати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
затихати — тихам, хаш, Рс. Почати утихати, тихнути; замовкати; переставати утворювати які небудь звуки; ставати слабішим, ущухати. Затихло надворі град перестав падати … Словник лемківскої говірки
ущухати — (вщуха/ти), а/є, недок., ущу/хнути (вщу/хнути), не; мин. ч. ущу/х, ла, ло і ущу/хнув, нула, нуло; док. 1) Ставати слабшим, затихати, припинятися (про явища природи). || Зменшуватися в дії, в силі її вияву; припинятися. || Робитися спокійним. 2)… … Український тлумачний словник
перестати — I = переставати (про дощ, сніг, вітер тощо), припинитися, припинятися, закінчитися, закінчуватися, скінчитися, кінчитися, кінчатися, пройти, проходити; передощити(ся) (про дощ); у[в]тихнути, у[в]тихати, затихнути, затихати, стихнути, стихати,… … Словник синонімів української мови
глухнути — ну, неш, недок. 1) Втрачати слух, ставати глухим. 2) Ставати нечутним; затихати (про звуки). 3) Переставати діяти (про мотор). 4) перен. Поступово зменшуватися; слабшати, зникати. 5) Переставати розвиватися; занепадати … Український тлумачний словник
завмирати — а/ю, а/єш, недок., завме/рти, мру/, мре/ш, док. 1) Застигати на місці, припиняти будь які рухи (про живі істоти). || Мліти, ціпеніти від сильних переживань, певних відчуттів. || Втрачати свідомість, непритомніти; зомлівати. || Стискуючись, ніби… … Український тлумачний словник
заглухати — а/ю, а/єш, недок., заглу/хнути, ну, неш; мин. ч. заглу/х, ла, ло і заглу/хнув, нула, нуло; док. 1) Переставати звучати, сприйматися на слух; затихати. || Переставати працювати, припиняти свою дію, зупинятися (про мотор, двигун і т. ін.). 2) перен … Український тлумачний словник
залягати — а/ю, а/єш, недок., залягти/, я/жу, я/жеш; мин. ч. залі/г, лягла/, лягло/; наказ. сп. заля/ж; док. 1) неперех. Лягати надовго або з якою небудь метою. || Лягаючи, ховатися в укритті або розташовуватися де небудь у засаді. || тільки док. Злягти… … Український тлумачний словник
заспокоюватися — ююся, юєшся, недок., заспоко/їтися, о/юся, о/їшся, док. 1) Ставати спокійним, переставати тривожитися, хвилюватися, тужити. || Примушувати себе поводитися, триматися тихо, спокійно. 2) Слабшати, ставати менш напруженим, стихати (про біль,… … Український тлумачний словник