Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

заступ

  • 81 заступать

    заступить
    1) (заслонять, преграждать) заступати, заступити кого, що. [Я сержусь, коли він заступає мені блондинку (Коцюб.). Не заступай мені дороги];
    2) заступати, заступити кого, що; см. Заменять. [Я поїду додому на місяць, а він мене на той час заступить (Київ)]. Заступающий кого - заступник чий.
    * * *
    несов.; сов. - заступ`ить
    1) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш

    \заступатьть доро́гу кому́ — заступа́ти, заступи́ти дорогу кому́

    2) (придавливать что-л. ногой) наступа́ти, наступи́ти
    3) ( кого-что - защищать), фольк. заступа́тися, заступи́тися, -ступлю́ся, -сту́пишся (за кого-що)

    Русско-украинский словарь > заступать

  • 82 заступаться

    заступиться (за кого) оступатися, оступитися за ким и за кого, заступатися, заступитися за кого, обставати, обстати за кого и за ким, за що и за чим, боронити кого, стати, уставитися за кого и за ким, (зап.) впімнутися за ким. [Вона за ним раз-у-раз оступається (Звиног.). За мужицьку волю оступавсь (Грінч.). Обстали за французьку республіку проти імператорської Германії (Грінч.). Всяк за собою обстане (Проскурів). Бачу, така вже ваша вдача, що не стоїте за своїми (Звин.). Хто за правду стане (Сл. Гр,). Зоньку годували штурханцями по кутках, бо за неї ніхто не вставився-б (Л. Укр.). Нема кому впімнутися за робітником (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - заступ`иться
    (за кого-что) заступа́тися, заступи́тися, -ступлю́ся, -сту́пишся (за кого-що); оступатися, оступи́тися (за кого-що, за ким-чим), вступатися, вступи́тися (за кого-що), обстава́ти, -стаю́, -стає́ш, обста́ти, -ста́ну, -ста́неш (за ким-чим, за кого-що)

    Русско-украинский словарь > заступаться

  • 83 намечать

    наметить
    1) (меткой, знаком) значити, позначати и позначувати, позначити, назначати и назначувати, назначити, зазначати и зазначувати, зазначити, відзначати и відзначувати, відзначити, намічати, намітити, (зарубками) карбувати, накарбувати, (клеймом) таврувати, натаврувати, клейн[м]ити, наклейн[м]ити, (товары) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) поназначати и поназначувати, позначити, поза[повід]значати и поза[повід]значувати, понамічати, помітити, покарбувати, потаврувати, поклейн[м]ити, пошта[е]мпувати що. [Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити (ЗОЮР II). Позначив сокирою дерева ті, що рубати (Богодух.). Позначив найкращі кавуни (Сл. Ум.). Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.). Став кожний заробляти власний хліб, орати землю, зазначати межі (Крим.). Помітили всі рушники (Сл. Ум.)]. Он -тил это место карандашом - він за[від]значив це місце олівцем;
    2) (перен.: в мыслях) намічати, намітити, накреслювати, накреслити, визначати и визначувати, визначити, назначати и назначувати, назначити що. [Молодий учений накреслив собі широкий план роботи (В. Підмог.)]. Он -тил себе эту цель - він визначив собі цю мету. -тить в общих чертах что - намітити (накреслити) в загальних рисах, (очертить) зачеркнути що. [Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Рада)]. -чать, -тить путь кому, чему - намічати, намітити, назначати, назначити, назнаменовувати, назнаменувати шлях (путь, стежку) кому, чому. [Намітити шляхи майбутньої роботи (Пр. Правда). Поставили на науковий грунт українське питання та назначили стежки, якими дальшим поколінням легше було йти (Доман.). (Квітка і Шевченко) познаменували нашій словесності правий і далекий шлях (Куліш)]. -чать ряд мероприятий - намічати (накреслювати) низку заходів. [Наша програма накреслює низку заходів (Азб. Комун.)];
    3) (наглядывать кого, что) намічати, намітити, наглядати, нагля[е ]діти и наглянути, назирати, назирити, назорити, набачити, назнати кого, що, взяти на око, накинути оком кого, (для какой л. цели ещё) націляти, націлити кого, (упорно, диал.) наповратитися. [Я вже назирила теличку, - коли-б тільки на гроші збитися, зараз куплю (Кониськ.). Ота дівчина, що я назорив, - моя буде (Червоногр.). Виважив двері, щоб живосилом схопити дочку безталанних пожильців, яку назнав собі раніш (Крим.). Инші собаки взяли на око онучкаря - біжать попри віз, хапають зубами за колеса (Франко). Капітан накинув оком Оксану та й почав її хвалити (Квітка). Або забіжи куди-небудь, або- що, бо тебе націлили у привод (Квітка). Націлили мене обікрасти (Канівщ.). Вже коли наповратилися вкрасти мою телицю, то вкрадуть! (Звин.)];
    4) (нацеливаться в кого, во что) націляти(ся) и націлювати(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що, поціляти, поцілити що, наміряти(ся), наміритися на (в) кого. Намеченный -
    1) позначений, назначений, за[від]значений, намічений, накарбований, наклейн[мл]ений, нашта[е]мпований, поназначуваний, помічений и т. п. [Йду до своєї наміченої стежиночки (М. Вовч.)];
    2) намічений, накреслений, визначений, назначений, зачеркнутий, назнаменований. Итти прямо к -ной цели - простувати до визначеної мети. -ный к исполнению - призначений (намічений) до виконання;
    3) нагляджений, наглянутий, назирений, назорений, назнаний, взятий на око, наглянутий оком, націлений. -ться -
    1) (стр. з.) значитися, назначатися, бути назначуваним, назначеним, поназначуваним и т. п. -ются к рассмотрению такие вопросы - намічено розглянути (обміркувати) такі питання. -ются новые пути - намічено нові шляхи. -ются такие кандидаты - намічено таких кандидатів;
    2) (возвр. з.) зазначатися, зазначитися, визначатися, визначитися, намічатися, намітитися. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце; спершу зазначилося блідим матовим кружалом (Грінч.). Те, що може визначитися на обрію нової доби (Рідний Край)];
    3) (вдоволь, сов.) намітитися, (зарубками) накарбуватися, (целясь) націлятися и т. п.; срв. Метить.
    * * *
    несов.; сов. - нам`етить
    1) наміча́ти, намітити, -мічу, -мітиш; ( план) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити
    2) (ставить метку, знак) значи́ти и познача́ти и позна́чувати, позна́чити, назначати и назна́чувати, назначи́ти и мног. поназнача́ти и поназна́чувати, наміча́ти и намі́чувати, намітити
    3) (сов.: нацелить, нацелиться) націлити, націлитися

    Русско-украинский словарь > намечать

  • 84 оградитель

    захисник, заступник, (старин.) заступ.
    * * *
    захисни́к, -а

    Русско-украинский словарь > оградитель

  • 85 вступиться

    * * *
    заступіцца, уступіцца

    Русско-белорусский словарь > вступиться

  • 86 загородить

    загарадзіць; заступіць
    * * *
    совер. в разн. знач. загарадзіць, мног. пазагароджваць

    Русско-белорусский словарь > загородить

  • 87 занять

    заняць; заступіць; пазычыць
    * * *
    I совер. (взять в долг) пазычыць (у каго) II совер.
    1) в разн. знач. заняць, мног. пазаймаць

    Русско-белорусский словарь > занять

  • 88 лопата

    капач; лапата; рыдлёўка
    * * *
    жен. лапата, -ты жен.
    (заступ) жалязняк, род. жалезняка муж., рыдаль, -для муж., рыдлёўка, -кі жен.

    Русско-белорусский словарь > лопата

  • 89 Spaten

    m лопата, заступ

    Русско-немецкий карманный словарь > Spaten

  • 90 лопата

    ж
    Scháufel f, Spáten m ( заступ)
    ••

    загреба́ть де́ньги лопа́той — Geld schéffeln

    Новый русско-немецкий словарь > лопата

  • 91 лопата

    shovel имя существительное:
    spade (лопата, заступ)

    Русско-английский синонимический словарь > лопата

  • 92 (μεταφ.) сапёр, исследователь, пионер.

    [скапани] ουσ. Θ. кирка, мотыга, заступ,

    Λεξικό Ελληνικά-ρωσική νέα (Греческо-русский новый словарь) > (μεταφ.) сапёр, исследователь, пионер.

  • 93 σκαπάνη

    [скапани] ουσ. Θ. кирка, мотыга, заступ,

    Λεξικό Ελληνικά-ρωσική νέα (Греческо-русский новый словарь) > σκαπάνη

  • 94 кӱртньыгольмо

    кӱртньыгольмо
    железная лопата, заступ

    Кӱртньыгольмо дене кӱнчаш копать железной лопатой.

    Вара, кӱртньыгольмым налын, пакчаш пареҥгым лукташ кайышт. Н. Лекайн. Потом, взяв железные лопаты, пошли в огород копать картофель.

    Марийско-русский словарь > кӱртньыгольмо

Страницы

См. также в других словарях:

  • Заступ — Заступ …   Википедия

  • заступ — сущ. • лопата Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 Информатик. 2012. заступ сущ., кол во синонимов: 2 • лопата (15) • …   Словарь синонимов

  • ЗАСТУП — ЗАСТУП, заступа, муж. Железная лопата. «Вырыта заступом яма глубокая.» И.Никитин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗАСТУП — ЗАСТУП, а, муж. Большая металлическая лопата для земляных работ. | прил. заступный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • заступ — а, м.    Железная лопата, суживающаяся к концу.    ► Видишь, стоит, изможден лихорадкою, Высокорослый больной белорус... Ямою грудь, что на заступ старательно Изо дня в день налегала весь век. // Некрасов. Железная дорога // …   Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков

  • Заступ — см. Орудия лесные, садовые и сельскохозяйственные …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Заступ — м. Железная суживающаяся к концу лопата, употребляемая для земляных работ. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • заступ — заступ, заступы, заступа, заступов, заступу, заступам, заступ, заступы, заступом, заступами, заступе, заступах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • ЗАСТУП — Бить заступом. Новг. Заниматься физическим трудом. НОС 1, 58 …   Большой словарь русских поговорок

  • заступ — Искон. Производное от заступать «наступать ногой». Буквально «лопата, которой копают, наступая при этом на нее ногой» (в отличие от обычной лопаты, которой что л. собирают, ср. перелопатить) …   Этимологический словарь русского языка

  • заступ — з аступ, а …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»