-
1 застріл
-у; охотн.застре́л -
2 застрілювати
= застріли́тизастре́ливать, застрели́ть; спец., охотн. отстре́ливать, отстреля́ть -
3 застрілити
см. застрілювати -
4 застрілитися
см. застрілюватися -
5 застрілений
застре́ленный -
6 застрілюватися
Iзастре́ливаться, застрели́тьсяII страд. з., несоверш.застре́ливаться; отстре́ливаться -
7 застріляти
застреля́ть -
8 застрільник
застре́льщик -
9 застрільниця
застре́льщица
См. также в других словарях:
застріха — застрішина (застріха) 1. Нижній поздовжній брус, що підтримує тес покрівлі. У середині видовбується таким чином, щоб служити не тільки опорою тесин, а виконувати роль водостоку (порівн. гаргулья, сима). 2. Внутрішній бік краю покрівлі, що нависає … Архітектура і монументальне мистецтво
застрішина — (застріха) 1. Нижній поздовжній брус, що підтримує тес покрівлі. У середині видовбується таким чином, щоб служити не тільки опорою тесин, а виконувати роль водостоку (порівн. гаргулья, сима). 2. Внутрішній бік краю покрівлі, що нависає над стіною … Архітектура і монументальне мистецтво
застрёмать — (БСРЖ) … Словарь употребления буквы Ё
застрёмиться — (Е) … Словарь употребления буквы Ё
застрілений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
застрілити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
застрілитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
застрілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
застрілюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
застріляти — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
застрільник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови