заставила

1) застава, застанова; (только о действии) заставляння; срвн. Залог. -клад процентных бумаг - заставляння відсоткових паперів. Отдавать в -клад - заставляти, заставити що, застановляти, застановити, давати, дати в настанову що. Отданный в -клад - заставлений, застановлений. Вещь, находящаяся в -де - заставщина. [Заробляю, щоб заставщину свою викупити в крамаря: коралі з дукачами йому заставила];

2) (пари) заклад (- ду). Биться, побиться об -клад - битися (вдарити, побитися) навзаклад, у заклад, (реже) об заклад, закладатися, закластися, заложитися. Ставить в -клад при споре - закладати. [П'ять карбованців закладаю, що перепливу річку туди й назад].

* * *

1) заста́ва, застано́ва, (неоконч. д.) заставля́ння

2) ( пари) закла́д, -у

заставить силувати, присилувати, усиловувати, усилувати, примушувати, примусити, змушувати, змусити, неволити, приневолювати, приневолити, заставляти, заставити кого, (провинц.) присутяжувати, присутяжити; см. Принуждать. [Шкода мене вмовляти, а силувати - тож не знаю, хто мене присилує (М. Вовч.). Її всилували за його йти заміж. Мільйони людей можу вбить, загубить, та чи змушу кого мене вірно любить (Франко). Заставила мене мати тонку пряжу прясти (Лавр.). Подали до суду, може в суді присутяжать його заплатити (Звиног.)]. -вить замолчать - примусити кого змовкнути; зацитькати кого. -вить о себе говорить - примусити говорити за себе, (образно: входить в славу) в мову входити. [Антосьо все в мову входив і між товариством, і в городі (Свидн.)]. - лять чрезмерно работать - примушувати працювати над міру, морити роботою, (образно) нажилювати кого. [Було лучче за старих панів… а молоді як стали нажилювать (Основа)]. -вить кого сильно почувствовать - добре дати комусь відчути щось, дошкулити кого и кому; датися кому в знаки, в тямку. [Мучте їх так, щоб дошкулити, щоб почули, що вмирають (Куліш)]. Не -вит долго просить себя - не дасть себе довго просити (Круш.).

* * *

молочний. -ный цвет - молочний колір (-льору). -ная корова, -ный скот - молочна (молочлива, дійна) корова, худоба. [Корівка молочна (Г. Барв.). Худоби дійної у його безліч (Крим.)]. -ные продукты - молочні продукти, (дойво) дійво, дійливо, набіл (- лу), збір (р. збору), корівне (-ного). [Орисю заставила начиння мити, а сама справлялася коло дійва (Свидн.). Я коло дійлива ходила (Г. Барв.). Збір поганий, бо молока мало (Зміївщ.). Вареників!.. Моя дитино, нема корівного, нема сину (Г. Барв.)]. -ная каша, -ный суп - молочна каша, молочний суп. [Молочна каша упріла (Рудч.)]. -ное (кушанье) - молочне (-ного), молочина. -ный телёнок, поросёнок - молочне теля(тко), порося(тко), молочняк (-ка). -ная лихорадка - молочниця. -ный брат - молочний брат. -ные зубы - молочні зуби.

* * *

1) поставити, постановити, (только о многих предметах) поставляти що куди; (усилит.: много и часто) попоставити, попоставляти; см. Ставить. [Семен вийняв з-під поли око горілки й поставив на столі (Коцюб.). Постановили столичок, горілку, зелену чарочку і ковбаси (М. Вовч.). Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару, та поставляй, мати, хрести золотії (Метл.). А молилася скільки… що свічок тих попоставила (Кониськ.)]. -вить горшок, чугун, обед, горшки, чугуны в печь - заставити (застановити) горщик, чавун, обід, позаставляти (позастановляти), поставляти горщики, чавуни в піч. [Обід застановила, хліб посадила (Г. Барв.). Убив батенько тетеру, заставила матінка вечеру (Козел.). Так-сяк поставляла що треба в ніч (Грінч.)]. -вить избу, строение - поставити, виставити, покласти хату, звести, вивести будову. [Семен Ярошенко поклав собі хату при дорозі (Маковей). Два роки минуло, заки поклав хату (Стеф.)]. -вить ворота - покласти ворота. [Тут Ярослав Мудрий ворота поклав (Маковей)]. -вить каменную ограду - вимурувати мур. -вить памятник умершему другу - поставити, звести пам'ятник померлому другові. -вить леса вокруг здания - зробити риштовання навколо будинку, обриштувати будинок. -вить шатёр - нап'ясти намет, шатро, зіп'ясти курінь. [Я на баштані вже зіп'яв якийсь курінчик та й спатиму там, хоч-би й дощ (Звин.)]. -вить самовар - настановити и наставити самовар(а). -вить силок - за[на]ставити сильце. [Стрілець сильце заставив, спіймалась пташка вмить (Франко)]. Не знаю, куда -вить мою мебель - не знаю, де-б поставляти мої меблі. -вить на колени - поставити (поставляти) на коліна (навколішки) кого. -вить кого на ноги - звести, зіп'ясти, поставити кого на ноги. [Отак і звів чоловіка на ноги (Кониськ.). Скільки то стратили, поки чоловіка на ноги поставили (Мирн.)]. -вить сына на квартиру - поставити (постановити) сина на ква(р)тиру, на станцію. [У тієї Петрової поставили Антося на станцію, як ото батько йому вмер (Свид.)]. -вить солдат на постой - поставити салдатів (козаків) на постій (на постоянку). -вить лошадь на конюшню - поставити, уставити коня до стайні, до кінниці. [Коничка вставте до кінничейки (АД. Гр.)]. -вить как следует хозяйство, предприятие, издательство, работу - поставити, упорядкувати, налагодити, наладнати як слід господарство, підприємство, видавництво, роботу. -вить кому закуску, бутылку водки, вина - поставити, достачити кому закуску, пляшку горілки, вина. [Частував нас і закуску достачив (Звин.)]. -вить пьявки, банки - припустити п'явки, поставити баньки. -вить знак, отметку на чём-л. - покласти знак, зазначку на чому. Я -вил свои часы по солнцу - я поставив, наставив свого годинника за сонцем. -вить солдат в строй, в боевой порядок - ушикувати салдатів (козаків). -вить оперу (пьесу) на сцену - виставити оперу (п'єсу). Этого нельзя -вить на одну доску - цього не можна поставити нарівні. -вить что над чем, выше чего - поставити, переважити що над що. [Мусить у грецьку віру охриститись і по всій Литві і Польщі грецьку віру над латинство переважити (Куліш)]. -вить кого, что выше всего - над усе поставити, над усе вшанувати кого, що. [Повинність я над все ушанував (Грінч.)]. -вить кому в упрёк что-л. - поремствувати на кого за що, за догану кому що взяти. [Певне ніхто за те на мене не поремствує (Куліш)]. -вить кому на вид что - винести кому перед око що, звернути чию увагу на що, подати кому на увагу, виставити, завважити кому що. -вить кому в большую заслугу что-л. - признати кому (за) велику заслугу, що… -вить в счёт кому что - поставити, записати на рахунок кому що; (переносно) узяти, залічити на карб кому що. Ни во что -вить кого - за нізащо взяти кого. [Взяли сиротину люди за нізащо (Грінч.)]. -вить кого втупик - оступачити, в тісний кут загнати кого. -вить кого в затруднительное положение - на слизьке загнати кого. -вить кого в необходимость - змусити, примусити кого. -вить кого в известность о чём - повідомити, сповістити кого про що, за що. -вить меж себя завет - між собою умову покласти. -вить кого кем (над кем, над чем) - см. Поставлять. Поставленный - поставлений, постановлений, поставляний. -ный в строй, в боевой порядок - ушикований. [Огненні воїни на хмарах воювались, вшиковані як слід по- військовому (Куліш)]. -ный на сцену - виставлений (на сцені);

2) см. Поставлять.

* * *