-
1 Вызнаваю
Вызнаваю послушествую засвҍдителствую -
2 Згажаю
Згажаю согласую припоручаю совҍщеваю засвҍдителствую -
3 Ѡсвҍдчаюся
Ѡсвҍдчаюся засвҍдителствую, послушествую -
4 Подсвҍдчаю
Подсвҍдчаю засвҍдителствую -
5 Потвержаю
Потвержаю увҍряю увҍщеваю засвҍдителствую бл̃говолю -
6 Призволяю
Призволяю засвҍдителствую, исповҍдую, исповҍдую -
7 Протеѯтуюся
Протеѯтуюся засвҍдителствую, послушествую
См. также в других словарях:
засвітліти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
засвітити — 1 дієслово доконаного виду запалити; почати відбивати світло; з явитися; вдарити засвітити 2 дієслово доконаного виду зіпсувати фотоматеріал … Орфографічний словник української мови
засвічувати — 1 дієслово недоконаного виду запалювати засвічувати 2 дієслово недоконаного виду псувати фотоматеріал … Орфографічний словник української мови
засвідчити — [засв’і/джчиетие] чу, чиеш; нак. в і/джч, в і/джчтеи … Орфоепічний словник української мови
засвітитися — [засв іти/тиес а] в ічу/с а, в і/тиес :а, в і/тиец :а, в і/т ац :а; нак. в іти/с а, в іт і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
засвідчувати — засвідчити (юридично оформляти печаткою й підписом документи, підтверджуючи їх правдивість), посвідчувати, посвідчити … Словник синонімів української мови
засвічувати — засвітити (запалювати що н., щоб викликати світіння), світити, запалювати, запалити, розсвічувати, розсвітити … Словник синонімів української мови
засвідчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
засвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
засвідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
засвідчитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови