-
1 засвидетельствованный
засві́дчений, посві́дчений -
2 verified copy
засвідчена копія; засвідчений екземпляр; звірений текст -
3 attested document
-
4 authenticated
-
5 authenticated by a receipt
English-Ukrainian law dictionary > authenticated by a receipt
-
6 certificate receipt voucher
English-Ukrainian law dictionary > certificate receipt voucher
-
7 certificated
засвідчений; дипломований- certificated check
- certificated cheque
- certificated copy
- certificated teacher -
8 certified by notary
-
9 certified signature
-
10 certified translation
-
11 certified voucher
-
12 duly authenticated
-
13 evidenced in writing
-
14 notarized
-
15 testified
-
16 verified
-
17 witnessed signature
-
18 засвидетельствовать
1) (подпись и т. п.) засвідчити, посвідчити, посвідувати, посвідкувати, присвідчити, визнати що (підпис). [Засвідчив мій підпис. Посвідчив, що справді так було. Се вам посвідкують обидва мої вуха (Куліш). А свідки визнали в суді, що ти був тверезий (Кониськ.)]. -вать показаниями свидетелей - засвідчити свідками. [Умову заведено до книги, засвідчено свідками, припечатано печаткою волосного старшини (Доман.)]. -вать подлинность подписи - засвідчити власноручність підпису. -вать документально - задокументувати. [В першій половині XIV віку воно вже задокументоване (Крим.)];2) -вать почтение, уважение кому - (словами) висловити (освідчити), (показать) виявити пошану, повагу кому. Засвидетельствованный - засвідчений, посвідчений, задокументований.* * *засві́дчити, посві́дчити\засвидетельствоватьть почте́ние кому́ — засві́дчити (словесно - ви́словити) поша́ну кому́
-
19 заверять
заверить1) запевняти, запевнити, упевняти, упевнити кого в чому:2) (личность, документ) засвідчувати, засвідчити, посвідчити, завіряти, завірити (особу, документ). Заверенный - запевнений, упевнений; засвідчений, посвідчений, завірений.* * *несов.; сов. - зав`ерить1) ( уверять) запевня́ти, запе́внити, завіря́ти, заві́рити2) ( удостоверять) засві́дчувати, засві́дчити и мног. позасві́дчувати, завіря́ти, заві́рити -
20 заявлять
заявить кому1) (сообщать) заявляти, заявити кому, завідомляти, завідомити кого, освідчувати, освідчити кому, ознаймувати, ознаймити кого, (предлагать) загадувати, загадати кому. [Моя любая дитино, заявляю тобі свою волю (Стор.). По закону 1781 р. пани повинні були пристати на викуп, як тільки про це їм селяни загадають (Доман.). В «Крашанці» Куліш ознаймує; що всі українські історичні джерела брехливі (Грінч.)];2) (проявлять) виявляти, виявити, проявляти, проявити. -ть себя чем - заявлятися, заявитися чим, визначатися, визначитися як хто, як що; (сторонником ч.-л.) признаватися, признатися до чого. -ть себя, о себе (обнаруживать своё присутствие) - показуватися, показатися кому, зголошуватися, зголоситися у (до) кого, подавати, подати свій голос, об'являтися, об'явитися, оповіщатися, оповіститися ким (через кого), чим, озиватися, озватися. [Хто хоче працювати в комісії, має зголоситися у (до) секретаря. Досі зголосилося нових членів дев'ятеро. Коли-б не Галичина, то (українство) фізичної не мало-б змоги подавати свій голос, як окрема нація (Єфр.). Піп нічим не об'являвсь, і Раїса трохи заспокоїлась (Коцюб.). Дає почин тій індивідуалістичній поезії, що останніми часами починає у нас озиватись (Єфр.)];3) (документ) засвідчувати, засвідчати, засвідчити. Заявленный - заявлений, завідомлений, освідчений; виявлений, проявлений; зголошений; засвідчений. Проживает с незаявленными документами - мешкає з незасвідченими документами. Незаявленный жилец - незаявлений (незголошений) пожилець.* * *несов.; сов. - заяв`ить1) заявля́ти, заяви́ти, -явлю́, -я́виш2) ( показывать) пока́зувати, показа́ти, -кажу́, -ка́жеш; (обнаруживать, проявлять) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти
См. также в других словарях:
засвідчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
засвідчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засвідчити … Український тлумачний словник
Деремела — название народности, племени (1): Тѣми тресну земля, и многи страны Хинова, Литва, Ятвязи, Деремела и Половци сулици своя повръгоша, а главы своя подклониша подъ тыи мечи харалужныи. 32. Ср. Г. Ильинский (Несколько конъектур к „Сл. о п. Иг.“.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
нотаріальний — а, е. Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін. || Завірений нотаріусом. •• Нотаріа/льна конто/ра місцевий орган нотаріату. Нотаріа/льна пала/та некомерційна організація, що є професійним об єднанням, заснована … Український тлумачний словник