заправлять+чем-л

и Заправливать заправить

1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;

2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];

3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];

4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;

5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.

* * *

несов.; сов. - запр`авить

1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти

2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш

3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити

и Заправа

1) (действ. от Заправлять): а) за[у]правляння, заправа, засування чого; б) орудування, керування ким, чим, верховодження ким и над ким; в) заправляння, засмачування, заправа, затовкування, затирання, заминання, забілювання, засмажування чого чим; г и д) заправа (Оттенки см. Заправлять);

2) (чем заправляют кушанье) заправа, (толчен. сало с растёрт. пшеном) затірка, затовчка, (пережар. мука на жиру) засмажка;

3) заправка (перен.: известн. привычки, направление) - заправка, направка (Номис), виправка, вимуштрівля, завича, постава, задмух (-ху). Человек с запорожской -кой - чоловік запорозької направки, виправки, по-запорозькому виправлений, вимуштруваний, поставлений. С воровской -кой - злодійського задмуху (Франко).

* * *

1) запра́влення, (неоконч. д.) заправля́ння

2) запра́ва; за́смачка; за́товка; за́смажка; за́кришка

1) кем, чем - передувати ким, привід (провід) давати кому, верховодити, доводити ким, перед вести (водити), перед держати в чому, над чим. [І такий- то слабосилок оцим величним світом орудує і передує всіми (Куліш). Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що инші його слухались (Грінч.). Доводив їми полковник Небаба (Куліш)];

2) (быть предводителем) проводарювати, головувати, отаманувати, ватагувати, ватажити, ватажкувати (над ким); маршалкувати; см. Предводитель.

* * *

1) (что куда, на что, во что) класти, покладати що куди, на що, в що, (редко) чим; срвн. Полагать 1. [По-над полем іде, не покоси кладе, не покоси кладе - гори (Шевч.). Взяв ляхами, як снопами, по два ряди класти (Гол.). Всі клейноди гетьманські на стілець покладає (Куліш)]. -сть каменное здание, стену, фундамент - кам'я[ме]ницю, мур, підмурівок мурувати и класти. -сть печь - ставити и становити піч, грубу, комини (Полт.). -сть кирпичи в ёлку - мурувати сосонкою, укладати цеглу сосонкою. -сть в кучу - на купу класти. -сть деньги в банк, в сберегательную кассу - класти гроші в банк, до банку, до щадниці, до ощадної каси. -сть деньги на текущий счёт - класти гроші на поточний (біжучий) рахунок. -сть яйца под наседку - підсипати, сов. підсипати квочку, о мн. попідсипати квочки. [Квочку підсипати годиться увечері (Сл. Гр.)]. -сть верх на стоге - см. Выводить 10. -сть поклоны - бити, класти, покладати поклони. -сть основанием, в основу чего - класти за основу, за підвалину чого. -сть крепкое основание чему - підводити міцну підвалину під що. -сть резкую границу между чем - становити, ставити, класти виразну межу, обруб між чим. [Не можемо визначити подію, що виразний ставила-б обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. -сть что в качестве чего - класти що чим. [Козаки Вислу клали порогом між Ляхвою й Руссю (Куліш)]. -сть на ноты, на музыку - заводити в ноти що, компонувати музику, укладати музику до чого. -сть на счетах - кидати (прикидати, відкладати) на рахівниці, (щёлкая) клацати на рахівниці. -сть в счёт - брати до рахунку, брати до рахуби, (считать) лічити, рахувати, числити що; срвн. Считать. Оканчивать -сть - см. Докладывать 1. И следа ко мне не клади - щоб і нога твоя в мене не була, і стежки до мене не топчи. -сть в борьбе (побеждать) - бороти, сов. побороти, збороти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся (Приказка)]. -сть на обе лопатки - класти кого на горб, побороти кого навзнаки. -сть судно на бок - нахиляти судно на бік. -сть приправы в кушанья - сипати присмаки в страву, засмачувати (страву) чим, (искрошив их) сипати закришку, закришувати чим; срвн. Заправлять 3. [Гарбуз варю, цибулькою закришила (Сл. Гр.)]. -сть (назначать) цену - цінити, цінувати що, складати ціну, визначати ціну чому, за що; срвн. Оценивать. [Не вийшов цінувати, а вийшов продавати (Приказка)]. -сть хорошую цену - давати добру ціну. -сть резолюцию - покладати, накладати, класти резолюцію на чому. -сть голову - накладати, сов. наложити головою, покладати, сов. положити голову, о мн. понакладати головами. [Буду в землі козацькій голову християнську покладати (Дума)]. -сть голову порукой - головою ручитися за що. -сть душу, жизнь - покладати, офірувати життя, душу за що. -сть душу во что - вкладати душу в що, щиро ставитися до чого. -сть заботу о ком - піклуватися, клопотатися про кого и ким, дбати про кого, за кого, турбуватися про кого и ким; см. Заботиться. -сть обет, зарок - покладати, давати обітницю, зарік, за[об]рікатися. -сть знак, клеймо на чём - значити, таврувати що, класти тавро на чому. -сть отпечаток на что - накладати відбиток, позначатися на чому, (в перен. знач.) робити (справляти) вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що; срвн. Влиять. -сть конец разговору, речи - класти, покладати край розмові, мові, припиняти розмову; срвн. Прерывать. -сть позор, пятно на кого - ганьбою вкривати, плямувати кого; срвн. Пятнать 4. -сть преграду - см. Преграждать. -сть оружие перед победителем - складати зброю перед переможцем. Не -ди ему пальца в рот - пальця в рот йому не клади; йому дай поли вчепитися, то й свиту здере (Приказка). Не -ди плохо, не вводи вора в грех - недобре ховаєш - сам злодія спокушаєш (Приказка);

2) класть яйца (о птицах) - нести яйця, нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)]; (о змеях) класти яйця, (провинц.) чинити яйця, (о насекомых) класти яєчка, червити;

3) (кастрировать животных) викладати, чистити, холостити, валашити; см. Выхолащивать. [Викладати жеребчика. Чистити кабанця. Валашати баранчика]. Кладенный - кладений, покладений; (кастрированный) - см. Кладеный.

* * *

1) кла́сти

2) ( накладывать пищу) кла́сти, наклада́ти, си́пати

3) ( сооружать из кирпича) кла́сти, мурува́ти; ( строить) будува́ти, ста́вити

4) ( яйца) кла́сти; ( о птицах) нести́

5) (перен.: употреблять, расходовать) кла́сти; доклада́ти

6) (перен.: производить расчёт предполагаемых затрат, времени) кла́сти

7) ( кастрировать животных) диал. вичища́ти, чи́стити, холости́ти, виклада́ти, валаша́ти