заплатити

выплатать

I. виплачувати (гроші), виплатити, заплатити, оплачувати, оплатити, сплачувати, сплатити, (многое) поплатити, повиплачувати, позаплачувати; (долги) оплатитися з позичками, поплатити борги. Выплаченный - виплачений, заплачений.

II. Выплачивать, выплатать - латати (напр. свиту), полатати, вилатати. Выплатанный - залатаний, вилатаний, полатаний.

* * *

несов.; сов. - в`ыплатить

головка, головушка

1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;

2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;

3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.

* * *

забрать

1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];

2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];

3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.

* * *

несов.; сов. - забр`ать

1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш

2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш

завершення, довершення, вивершення; (закругление) заокруглення. [Стіг вивершили, треба людям за вивершення заплатити. Тут не дійшло ще до заокруглення роботи в синтетичних працях (Єфр.)]. Для -ния счастья - щоб довершити щастя.

* * *

заставить силувати, присилувати, усиловувати, усилувати, примушувати, примусити, змушувати, змусити, неволити, приневолювати, приневолити, заставляти, заставити кого, (провинц.) присутяжувати, присутяжити; см. Принуждать. [Шкода мене вмовляти, а силувати - тож не знаю, хто мене присилує (М. Вовч.). Її всилували за його йти заміж. Мільйони людей можу вбить, загубить, та чи змушу кого мене вірно любить (Франко). Заставила мене мати тонку пряжу прясти (Лавр.). Подали до суду, може в суді присутяжать його заплатити (Звиног.)]. -вить замолчать - примусити кого змовкнути; зацитькати кого. -вить о себе говорить - примусити говорити за себе, (образно: входить в славу) в мову входити. [Антосьо все в мову входив і між товариством, і в городі (Свидн.)]. - лять чрезмерно работать - примушувати працювати над міру, морити роботою, (образно) нажилювати кого. [Було лучче за старих панів… а молоді як стали нажилювать (Основа)]. -вить кого сильно почувствовать - добре дати комусь відчути щось, дошкулити кого и кому; датися кому в знаки, в тямку. [Мучте їх так, щоб дошкулити, щоб почули, що вмирають (Куліш)]. Не -вит долго просить себя - не дасть себе довго просити (Круш.).

* * *

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *

1) незалежно від кого, від чого; (неподвластно) непідлегло, непідвладно кому, чому; (свободно) вільно; (самостоятельно) самостійно. [Зараз знати, що живе чоловік незалежно (Кониськ.). Приязнь приходить незалежно од нас (Крим.). Незалежно від його волі (Виннич.)];

2) (помимо) незалежно від чого, поза чим, (по)минаючи, поминувши що; (кроме) крім, окрім, опріч чого. [Все, що друкується в межах України, засилається в одному примірникові до Академії, незалежно від тих примірників, що надходять до Національної Бібліотеки (Стат. Ак. Н.)]. -мо от наказания виновный подвергается лишению прав - окрім (опріч) кари винуватий підпадає позбавленню прав. -мо от этого - крім (окрім) того (цього), поза тим (цим). [Повинен заплатити рату (плату) за цілий рік і окрім цього ще й штраф (Сл. Ум.)].

* * *

плата, заплата, платня, скуп. [Хоч і в ката, аби плата. Хвершал за лікарство бере скуп]. Заработная -та - заробітна (зарібна) платня. Заработанная -та - зароблена платня. Наёмная -та - наймиця. Подённая -та - поденне (-ого). Годичная -та - годівщина, роківщина. -та по времени - платня від часу. Поштучная -та - платня від штуки. Задельная, сдельная -та - відрядна платня, платня від роботи. -та за квартиру - комірне (-ного). Арендная -та за землю - рата, чинш; (арендная в неурожайный год) суха рата. -та за право торговли - чинш, мито, патент. -та за размен денег - розмінне (-ного), змінне, (за факторство) баришівне (-ного). -та за помол - сухомельщина, розмір, мірка, мірчук, промел. Внести первый взнос арендной -ты - першу рату заплатити. Какова работа, такова и -та - яка робота, така й (за)плата; як дбаєш, так і маєш.

* * *

1) пла́та; платня́, запла́та

2) перен. пла́та; ( награда) нагоро́да, диал. надгоро́да; ( благодарность) подя́ка

приплатитися за що, відпокутувати що и за що, заплатити за що. [Не дешево- ж наші предки за все те приплатились (Куліш). Не збочуй з дороги, бо відпокутують ноги (Франко)]. Он -лся здоровьем за эту неосторожность - він приплатився здоров'ям за цю необережність. -ться головой, жизнью за что-л. - наложити (накласти), приплатитися головою, життям за що. Он за это -тится - він за це відпокутує (приплатиться); буде за це знати. Он -лся за свою доверчивость - він приплатився за свою довірливість. -ться за своё поведение, за свои поступки - приплатитися за своє поводження, відпокутувати (за) свої вчинки.

* * *

1) поплати́тися

2) ( расплатиться) диал. розплати́тися, заплати́ти

прибуток (-тку), зиск (-ку), бариш (-шу), набіжка, вигода, (польза) користь (-сти), пожиток (-тку). Срв. Выгода, Польза. [З прибутку голова не болить (Номас). Без ями гребля, а без накладу зиск не буде (Номис). Чи зиск, чи страта, - одна заплата (Чуб. I). Щоб мати бариш, хазяїн повинен робітникові заплатити менше, ніж той йому заробить (Єфр.). Як по копійці набіжки, то й то гаразд (Лубен.)]. Получать, -чить, извлекать, извлечь -быль от чего - мати, брати (взяти) зиск (бариш, прибуток, користь) з чого, зискати, побаришувати на чому;

2) (рост, увеличение) прибування, зростання, більшання, при[з]більшення. Вода на -были, идёт на -быль - вода прибуває. Луна на -были - місяця прибуває. -быль населения - при[з]більшення людности; срв. Прирост.

* * *

1) прибу́ток, -тку, диал. набі́жка

2) (польза, выгода) ко́ристь, -ті и кори́сть, зиск, -у, пожи́ток, -тку диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́

3) ( приращение) при́ріст, -росту и прирі́ст, -ро́сту; ( увеличение) прибува́ння, збі́льшення

1) наказ, приказ, розказ (-зу), загад (-ду), (стар.) розказання, (предписание) припис (-су). [Невже кривавий наказ оцей дала вам королева? (Грінч.). Біда не знає приказу (Ном.). А батько наче забув панський загад (М. Вовч.). Лісник пильнував панського розказу (М. Вовч.)]. Строгий -каз - гострий, суворий наказ. -каз по армии - наказ військові. По -зу - з наказу. Согласно -зу и -за - згідно з наказом, відповідно до наказу. Во исполнение -за - виконуючи наказ. Уплатить тому-то или его -зу - заплатити такому-то або за його наказом. Дать -каз - наказати, наказ(а) видати. Исполнить -ние - розказ (наказ) учинити, виконати;

2) стар. (учреждение) - приказ (-зу);

3) стар. - см. Завещание.

* * *

1) нака́з, -у; ро́зказ, -у, зака́з, -у; за́гад, -у

2) ист. прика́з

вкупиться вкуповуватися, вкуплятися, (сов.) вкупуватися, вкупитися в що, заплатити вступне до спілки. [Я вкупувавсь у тую спілку].

отработать

1) відробляти и -роблювати, відробити, виробляти, виробити, відбувати, відбути що (и за що) чим. [Як нічим заплатити буде, то відроблю]. -вать пропущенные дни - набувати, відбувати пропущені дні. -тать службой, молотьбой, прядением и т. п. - відслужити, відмолотити, відпрясти и т. п.;

2) скінчити робити, відробити;

3) см. Отделывать 2. Отработанный - відроблений, відбутий. -ные части в машине - спрацьовані частини. -ный пар - м'ята пара. -ная вода - зужиткована вода.

n відшкодування, компенсація

- pecuniary compensation грошова компенсація

- compensation for violations of the laws of war компенсація за порушення законів війни

- principles of compensation принципи компенсації

- "substitute performance" of compensation заміна виконання компенсацій

- to make compensation for smth. заплатити компенсацію за щось, компенсувати

(chq)

n 1. банк, австрал., англ., канад. чек; a чековий; 2. відмітка

1. вид оборотного документа (negotiable instrument), що містить письмове розпорядження банку виплатити певну суму грошей названій в ньому особі; ♦ такими чеками більше користуються для безготівкових розрахунків, для одержання готівки з банківського рахунка тощо 2. позначка на документі

═════════■═════════

bad cheque опротестований чек; backdated cheque чек, датований заднім числом; bank cheque банківський чек; blank cheque незаповнений чек • бланковий чек; cancelled cheque оплачений чек • недійсний чек; cashier's cheque чек касира • банківський чек; certified cheque посвідчений чек • завірений чек; crossed cheque перекреслений чек • кросований чек; dishonoured cheque опротестований чек • чек, не прийнятий до оплати; foreign cheque закордонний чек; forged cheque підроблений чек; international cheque міжнародний чек • туристський чек; kite cheque фіктивний чек • чек, який не має покриття; marked cheque чек із секретною позначкою • підтверджений чек; negotiable cheque чек, який передається за індосаментом; nonnegotiable cheque чек без права передачі • чек, який не передається за індосаментом; non-sufficient-funds cheque (NSF cheque) чек, не забезпечений грошовим покриттям; NSF cheque чек, не забезпечений грошовим покриттям; open cheque відкритий чек • чек для одержання готівки; out-of-date cheque прострочений чек; outstanding cheque неоплачений чек; paid cheque оплачений чек; pension cheque пенсійний чек; personal cheque іменний чек • особистий чек • чек, виданий окремою особою; personalized cheque уособлений чек • чек з особистими даними клієнта; postdated cheque чек, датований пізнішим числом; raised cheque підроблений чек, в якому збільшено суму; redemption cheque поворотний чек; refund cheque чек на суму знижки • чек на повернену суму; returned cheque повернений чек; rubber cheque фіктивний чек • чек без покриття; social security cheque чек на отримання соціальної допомоги; stale cheque прострочений чек; stopped cheque припинений чек • чек, на який припинено платіж; traveller's cheque дорожній чек • туристський чек; treasurer's cheque чек, підписаний скарбником; uncrossed cheque неперекрес-лений чек • некросований чек; void cheque недійсний чек; voucher cheque чек-розписка

═════════□═════════

cheque account чековий рахунок • чекове конто; cheque book чекова книжка; cheque card чекова картка; cheque clearing кліринг чеків; cheque crossing перекреслення/кросування чека; cheque counterfeiting підробка чека; cheque drawer чекодавець • трасант чека • особа, яка виписує чек; cheque drawn on a bank чек, виписаний на банк; cheque endorsement індосамент на чеку; cheque forger підроблювач чеків; cheque form бланк чека; cheque in foreign currency чек в іноземній валюті; cheque made out to cash чек для оплати готівкою; cheque only for account чек тільки для безготівкового розрахунку; cheque payee одержувач грошей чеком; cheque processing обробка чека; cheque rate курс купівлі чеків; cheque referred to drawer чек з направленням до чекодавця; cheque stop-payment припинення платежу по чеку; cheque transactions чекові операції; cheque without sufficient funds непокритий чек • чек без достатнього покриття; drawee of a cheque трасат чека; drawer of a cheque чекодавець • трасант чека • особа, яка виписує чек; to cancel a cheque скасовувати/скасувати чек • анулювати чек; to cash a cheque одержувати/одержати гроші з чека; to cross a cheque перекреслювати/перекреслити чек • кросувати чек; to draw a cheque виписувати/виписати чек; to endorse a cheque індосувати чек • робити/ зробити запис на звороті чека; to honour a cheque оплачувати/оплатити чек; to issue a cheque виписувати/виписати чек; to pay by cheque платити/заплатити чеком; to sign a cheque підписувати/підписати чек; to stop a cheque припиняти/припинити платіж по чеку; to write a cheque виписувати/виписати чек; to write out a cheque виписувати/виписати чек

cheque (канад., австрал, англ):: check (амер.); cheque ‡ negotiable instruments (390)

═════════◇═════════

чек < амер. check < перс. čäk — документ, договір (Фасмер 4: 324); пор. cheque < exchequer (Skeat: 86)

ком., банк. кредитна картка

пластикова магнітна картка, ваучер, купон тощо, які агентство (agency¹), банк або інша фінансова установа видає платоспроможному клієнту, що дає йому право на купівлю товарів, послуг тощо без прямого платежу до встановленої суми кредиту (credit¹); ♦ користування кредитною карткою є популярним і вигідним способом купівлі будь-чого, причому власник картки отримує щомісячну виписку з особистого рахунка, що зобов'язує його сплатити визначений мінімум з рахунка за черговими платежами, включно з відсотком; до найбільш поширених видів кредитних карток належать: Віза (Visa), Мастеркард (Mastercard), Америкен Експрес (American Express), Карт Блонш (Carte Blanche)

═════════■═════════

credit card holder власник кредитної картки; credit card floor limit мінімальна сума купівлі товару в кредит за допомогою кредитної картки; credit card number номер кредитної картки; credit card transaction операція за кредитною карткою; credit card user користувач кредитної картки; to issue a credit card видавати/видати кредитну картку; to pay by credit card платити/заплатити кредитною карткою; to show a credit card подавати/подати кредитну картку; to use a credit card користуватися кредитною карткою пр. debit card

▹▹ electronic funds transfer at point of sale( EFTPOS)

n ком. 1. валюта; гроші; 2. грошовий обіг; a валютний

1. грошова одиниця будь-якої країни; ♦ напр.: українська гривня, американський долар, євро тощо; грошові знаки, що крім монет і банкнот включають чеки (cheque), векселі (bill of exchange), прості векселі (promissory note) тощо; 2. рух грошей у процесі виробництва, розподілу й обміну суспільного продукту і перерозподілу національного доходу; ♦ здійснюється через готівкові та безготівкові розрахунки

═════════■═════════

accounting currency валюта розрахунку; adjustable currency еластичний грошовий обіг • обіг, який автоматично пристосовується до потреб торгівлі; agreement currency клірингова валюта • міжнародний кліринг; appreciated currency переоцінена валюта • валюта із завищеним курсом • валюта, яка подорожчала; article 8 currency валюта статті 8 • валюта, яка вільно конвертується; automatic currency грошовий обіг • еластичний грошовий обіг • обіг, який автоматично пристосовується до потреб торгівлі; base currency базова валюта • валюта, відносно якої котируються інші валюти; blocked currency блокована валюта; cheap currency валюта з низькою купівельною спроможністю; common currency спільна валюта; continental currency валюта країн континентальної Європи; controlled currency регульована валюта; convertible currency конвертована валюта; counterfeit currency підроблена валюта • фальшиві гроші; credit currency кредитні гроші • валюта кредиту; decimal currency десяткова грошова система; deposit currency гроші банківського обороту • гроші на депозиті • депоновані гроші; depreciated currency знецінена валюта; depreciating currency валюта, яка знецінюється; devalued currency знецінена валюта; domestic currency місцева валюта • валюта даної країни; double currency подвійна валюта; elastic currency еластичний грошовий обіг • обіг, який автоматично пристосовується до потреб торгівлі; emergency currency платіжні кошти, які випускаються під час фінансової кризи; Eurocurrency; falling currency валюта, вартість якої знижується; fiat currencyies валюти, не забезпечені золотом; fiduciary currency гроші, не забезпечені металевим резервом; fluctuating currency валюта, курс якої коливається; forced currency гроші з примусовим курсом; foreign currency іноземна валюта • девізи; fractional currency розмінна монета • дрібні гроші; free currency вільно конвертована валюта; freely convertible currency вільно конвертована валюта; freely floating currency валюта з курсом, який вільно коливається; fully convertible currency вільно конвертована валюта; functional currency функціональна валюта; general asset currency банкноти без спеціального забезпечення; gold currency золота монета; green currency «зелена валюта»; hand-to-hand currency вільна готівка; hard currency тверда валюта; home currency місцева валюта; inconvertible currency валюта, яка не конвертується • неконвертована валюта; international currency міжнародна валюта; irredeemable currency неконвертована валюта; jointly floating currency валюта, курс якої коливається спільно з іншою валютою; key currency ключова валюта; lawful currency законна валюта • законні платіжні кошти; leading currency ключова валюта; local currency місцева валюта • локальна валюта; major currencyies основні валюти; managed currency регульована валюта; metallic currency металеві гроші; mixed currency змішана грошова система; national currency національна валюта; nonconvertible currency неконвертована валюта; overvalued currency валюта із завищеним курсом; paper currency паперові гроші • банкноти • обіг кредитних документів; pegged currency валюта, курс якої прив'язаний до валюти іншої країни; reference currency валюта, на якій базується валютне застереження • валюта, що служить як стандарт; regulated currency регульована валюта; reporting currency валюта звітності • валюта, в якій складається звіт; reserve currency резервна валюта; revalued currency переоцінена валюта; shaky currency нестійка валюта; silver currency срібні гроші; soft currency неконвертована валюта; sound currency тверда валюта; standard currency стандартна валюта; trading currency ключова валюта • оборотна валюта; transaction currency валюта розрахунку • валюта операцій; treasury currency гроші скарбниці; undervalued currency валюта із заниженим курсом; unstable currency нестійка валюта; vehicle currency ключова валюта; wildcat currency банкноти спекулятивних банків

═════════□═════════

conversion of currency конверсія валюти; currency account валютний рахунок; currency adjustment factor (CAF) коефіцієнт вивіреного валютного курсу; currency appreciation подорожчання валюти; currency area валютна зона; currency auction валютний аукціон; currency band межа коливання валютного курсу; currency barrier валютний бар'єр; currency basket валютний кошик; currency broker валютний брокер • валютний маклер; currency circulation грошовий обіг; currency clause валютне застереження; currency clearing валютний кліринг; currency code валютний код; currency compensation валютна компенсація; currency contract валютний контракт; currency convertibility конвертованість валюти; currency council валютна рада; currency dealing валютна операція; currency depreciation здешевлення валюти • знецінення валюти • девальвація валюти; currency devaluation девальвація валюти; currency earnings валютні надходження; currency exchange receipt квитанція обміну валюти; currency exchange regulation контроль обміну валюти; currency hedging страхування валютного курсу • хеджування валюти; currency in circulation паперові гроші й монети в обігу • грошова маса в обігу; currency market валютний ринок; currency movement коливання курсів валюти; currency of an account валюта рахунка; currency of borrowing валюта позики; currency of a contract валюта контракту; currency of credit валюта кредиту; currency of payment валюта платежу; currency option валютний опціон; currency option transaction операція валютного опціону; currency parity валютний паритет; currency pegged to the dollar валюта, курс якої прив'язаний до долара; currency policy валютна політика; currency purchase купівля валюти; currency ration квота обміну валюти; currency realignment вирівнювання валютних курсів; currency reform грошова реформа; currency regime валютна система; currency reserves запаси валюти; currency restriction валютне обмеження; currency risk валютний ризик; currency shortage брак валюти • нестача валюти; currency smuggling контрабандне перевезення валюти; currency speculation валютна спекуляція; currency statistics статистика грошового обігу; currency transaction валютна операція; currency unit валютна одиниця; to back the currency забезпечувати/забезпечити валюту • підтримувати/ підтримати валюту; to compute in currency обраховувати/обрахувати у валюті; to conserve on foreign currency зберігати/зберегти іноземну валюту; to control currency регулювати валюту; to convert currency конвертувати валюту; to debase currency знецінювати/ знецінити валюту; to depreciate currency знецінювати/знецінити валюту; to devaluate currency девальвувати валюту • знецінювати/знецінити валюту; to devalue currency девальвувати валюту • знецінювати/знецінити валюту; to dump currency викидати/викинути валюту на ринок; to exchange currency обмінювати/обміняти валюту; to pay in currency платити/заплатити валютою; to transfer currency переносити/перенести валюту

кадр. працівник/працівниця; робітник/робітниця; службовець; наймана особа; найманий працівник; співробітник/співробітниця; персонал

особа, найнята на працю або службу підприємством, організацією, окремою особою тощо за домовлену заробітну плату (wage), оклад (salary) чи плату (pay) на підставі чинного законодавства країни; ♦ виділяють такі ставки заробітної плати для працівників: річна або місячна і тижнева або погодинна

═════════■═════════

bank employee банківський службовець; casual employee непостійний працівник • випадковий працівник; civil service employee цивільний службовець; executive employee керівний працівник; full-time employee працівник на повній ставці • працівник, який працює повний робочий день; government employee урядовець; hotel employee працівник готелю; long service employee працівник з великим стажем роботи; management employee управлінець; municipal employee службовець муніципалітету; part-time employee працівник на неповній ставці • працівник, який працює неповний робочий день; permanent employee постійний працівник; probationary employee стажист/стажистка; regular employee постійний працівник; salaried employee працівник, який одержує платню; shop employee персонал крамниці; store employee персонал крамниці; wage employee робітник, який одержує заробітну плату

═════════□═════════

employee buy-out викуп підприємства персоналом; employee participation участь персоналу; employee paid by the hour працівник з погодинною оплатою; to hire an employee наймати/ найняти працівника; to pay an employee платити/заплатити працівникові; to remunerate an employee винагороджувати/винагородити працівника; to take on an employee приймати/ прийняти працівника (на роботу)

▹▹ personnel

ком. сума; кількість; підсумок

загальна або певна кількість будь-чого

═════════■═════════

accumulated sum нагромаджена сума; advance sum авансова сума; agreed sum узгоджена сума; annual sum річна сума; available sum наявна сума; capital sum сума капіталу; certain sum певна сума • правдива сума • певний показник; contingency sum страхувальна сума • резерв • сума на непередбачені витрати; contract sum сума контракту; deposited sum депонована сума; definite sum визначена сума; digital sum сума цифр; equivalent sum рівнозначна сума; final sum остаточна сума; fixed sum фіксована сума • визначена сума; gross sum валова сума • гуртова сума • загальна сума; guaranteed sum гарантована сума; indemnity sum сума відшкодування збитків; initial sum початкова сума; insurance sum страхова сума; insured sum страхова сума; intermediate sum проміжна сума; invoice sum сума рахунка • сума рахунка, поданого до сплати • фактурна сума; lump sum одноразово виплачена сума; nominal sum номінальна кількість; partial sum часткова сума; principal sum основний капітал • основна сума; purchase sum підсумок покупки; recovered sum повернена сума • відшкодована сума; remaining sum залишкова сума; round sum заокруглена сума; running sum поточна сума; statistical sum статистичний підсумок; substantial sum значна сума; total sum загальна сума; uncalled sum незатребувана сума; uncertain sum непевна сума • непевна кількість

═════════□═════════

sum assured страхова сума; sum check контроль суми • контроль підсумку • перевірка суми • перевірка підсумку; sum deposited депонована сума; sum due належна сума; sum in acquittance сума сплаченого боргу; — in dispute суперечлива сума • спірна сума; sum in excess надмірна сума; sum insured страхова сума; sum of less than сума, менша ніж; sum owing належна сума; sum paid виплачена сума; sum paid in сплачена сума; sum payable сума до сплати • сума, яка підлягає сплаті; sum receivable сума до одержання; to allocate a sum виділяти/виділити суму; to assign a sum асигнувати суму; to call in a sum вимагати повернення суми; to charge a sum to an account відносити/віднести суму на рахунок; to determine a sum визначати/визначити суму; to enter a sum to debit вносити/внести суму в дебет рахунку; to insure for a sum страхувати/застрахувати на суму; to pay a sum платити/заплатити суму; to pay out a sum виплачувати/виплатити суму; to refund a sum повертати/повернути суму; to reimburse a sum повертати/повернути суму; to remit a sum пересилати/переслати суму • переказувати/переказати суму; to retain a sum затримувати/затримати суму; to return a sum повертати/повернути суму; to transfer a sum переписувати/переписати суму • передавати/передати суму; weighted-sum-of-utilities зважена сумарна корисність; zero-sum game гра з нульовою сумою (з нульовим результатом)