Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

запал

  • 21 жар

    1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. палу), жарота, спека, спекота; см. Жара. [Тільки-що ввійшли в баню, аж жар такий, що не можна (Рудч.). Літній пал (Фр.)];
    2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)огонь (р. -гню), (болезн.) гарячка. [Так мене жар ухопив. З холоду кинуло в пал (Л. Укр.). Од цієї думки обняло її мов огнем. Прагне вона щастя, мов пити в гарячці (Коц.)]. Быть в -ру - горіти. [Дівчина тільки мучилася - то горіла, то мерзла]. У него жар - його палить. Бросать в жар - кидати в жар, обсипати жаром;
    3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) присок (р. -ску); (один уголь) жарина; (прил.) жаристий. [В мене очі горіли, мов жар (Л. Укр.). Пече картоплю на грані (в грані) (Под. губ.)]. Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) - жаріти (действие - жаріння), жахтіти, пашіти, палахкотіти. [У неї аж щоки жаріють. Купа жару, та аж жахтить, червоніє (Г. Барв.). Пашить з печи. Дитина така гаряча, - так і палахкотить (= идёт жар) від неї]. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця;
    4) (бурый камень, уголь, лигнит) бурий вугіль (р. -гля) (буре вугілля), лігніт;
    5) (пыл) пал, запал, опал. [Який гарячий пал, що й перешкод не зна (Сам.). Говорити з запалом. Він із запалам узявсь до праці. Щось комусь з великим опалом доводила вона шептом (М. Вовч.)];
    6) (разгар) розгар, пал, розпал, гарячий час (мент). В жару битвы - в гарячий час бою, в розгарі бою. В жару спора - в палу суперечки. Жары (мн.) -
    1) (пора летн. зноя, межень) спека (ед.);
    2) (на картине: блёстки, блик) жаріння, огні.
    * * *
    1) жар, -у; ( жара) спека; пал, -у
    2) ( горячие угли) жар; диал. грань, -ні; ( мелкие угли с горячей золой) при́сок, -ску
    4) (перен.: страстность, рвение, пыл) за́пал, -у, жар, о́пал, -у; поэз. пал, -у

    с \жар ром — з за́палом, з жа́ром, з о́палом

    Русско-украинский словарь > жар

  • 22 задор

    1) заїдливість, задирливість (-вости), задирацтво, загонистість (-тости); см. Задирчивость;
    2) (горячность, пыл) запал (-лу), завзяття. Вводить в -дор кого - розпалювати, роз'ятрювати кого. Войти в -дор - розпалитися, роз'ятритися;
    3) зачіпка; см. Задирка 1.
    * * *
    I
    1) (рвение, страстность) завзя́ття, заповзя́ття; задьо́ристість, -тості; ( пыл) за́пал, -у, запа́льність, -ності

    войти́ в \задор р — розпали́тися, -палю́ся, -па́лишся, запали́тися

    2) (вызывающий тон, вызывающее поведение) задери́куватість, зади́рливість, -вості, зади́ркуватість
    II см. задорина

    Русско-украинский словарь > задор

  • 23 запаливать

    несов.; сов. - запал`ить
    1) запа́лювати, запали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. позапа́лювати; ( костёр) розпа́лювати, розпали́ти и мног. порозпа́лювати; (лампу, свечу) засві́чувати и світи́ти (свічу́, сві́тиш), засвіти́ти и мног. позасві́чувати и посвіти́ти; ( папиросу) засма́лювати, засмали́ти, -смалю́, -сма́лиш и мног. позасма́лювати
    2) (сов.: начать стрелять) поча́ти пали́ти (смали́ти)

    Русско-украинский словарь > запаливать

  • 24 затравливать

    затравить
    1) (зверя собаками) зацьковувати, зацькувати, заганяти, загнати, (о мног.) позацьковувати, позаганяти (звіра собаками);
    2) артил. - підпалювати, підпалити, запалювати, запалити (порох на гарматному запалі), (о мног.) попідпалювати, позапалювати. Затравленный - зацькований, загнаний; підпалений, запалений.
    * * *
    несов.; сов. - затрав`ить
    1) охотн. зацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, зацькува́ти, запольо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, заполюва́ти, упольо́вувати, уполюва́ти, уло́влювати, улови́ти
    2) перен. зацько́вувати, зацькува́ти

    Русско-украинский словарь > затравливать

  • 25 захват

    1) (насильствен. присвоение) захват (-ту), захоплювання, (оконч.) захоплення, забрання, самобрання, займання, гарбання, загарбання, грабунок (-нку) чого. [Безладне захоплювання фабрик робітниками (Касян.). У полон займання (Сл. Гр.). Гарбання чужої предківщини (Куліш)];
    2) (место или часть орудия, чем оно хватает) розпір (-пору), розворот (-ту). [Сі обценьки не годяться - малий розпір (Сл. Ум.)]. -том руки (ладони) - зажма, зажмагом (Сл. Гр.). [Рву щавель зажмагом, щоб пан не піймав (Н.-Вол. п.)];
    3) -ват обеих расставленных рук - обіймище. [Аркан на вісім обіймищ]. В захват (в борьбе) - зчепившись;
    4) (размах руки со щёткой, шваброй) замах (-ху).
    * * *
    1) ( действие) захо́плення, (неоконч.) захо́плювання; ( насильственное присвоение) зага́рбання, (неоконч.) зага́рбування, га́рбання
    2) ( охватываемое пространство) захва́т, -у; ( косца) ру́чка
    3) ( приспособление) техн., с.-х. захва́т, -а
    4) ( запал зерна) с.-х. запа́л, -у

    Русско-украинский словарь > захват

  • 26 неудержимый

    невтримний, нестримний, (реже) невтримливий, невдержний, нездержний, (преимущ. безостановочный) невпинний, неспинний, (непреодолимый) непоборний, непереможний, (неукротимый) невгамовний, невгамований, непогамов(а)ний. [Невтримне бажання (Крим.). В гніві нестримний (струмок) порухом гордим кидався з кручі (Дніпр. Ч.). Веселий нестримний регіт (Черкас.). Як зберегла ти оцей тихий нестримний запал? (В. Підмог.). В огні нестримної навали рубали, різали наш сад (Сосюра). Сльоза в неї в очах бриніла від гарячих невтримливих слів (Л. Укр.). Сліпа невдержна сила (Стебн.). Гомін нездержного, мов стихія, потоку людського (Корол.). Ще хвилина - і криком, як невпинна стихія, полине кудись невільницька туга (Васильч.). Невпинні сльози заливали її обличчя (Коцюб.). Неспинний потяг (поезд) (В. Підмог.). Жадоба невгамовна помсти (Франко). Душа стрепенеться від дум невгамовних (Самійл.). Ідуть потужні голоси, як лави невгамовні (Бажан). Непогамований потяг (порыв) кудись далеко (Корол.)].
    * * *
    невтри́мний, неспи́нний, незде́ржний, невдержи́мий; ( безудержный) нестри́мний, невпи́нний

    Русско-украинский словарь > неудержимый

  • 27 огонь

    огонёк
    1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;
    2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);
    3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.
    * * *
    1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра
    2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь

    Русско-украинский словарь > огонь

  • 28 охлаждать

    и охолаживать охладить и охолодить холодити, охолоджувати, охолодити, (обычно о жидкости и переносно) остуджувати, остуджати, остудити, студити, простудити. [Яким зіллям бідне серце моє остудити? (Г. Барв.)]; (о помещении) холодити, вихолоджувати, вихолодити, вистуджувати, вистудити що. [Рипаєшся (часто отворяешь дверь) і хату тільки вихолоджуєш]. Влага -дает воздух - вільгість охолоджує повітря. Неуспех -дает рвение - невдача охолоджує запал (запопадливість). -дить запёкшиеся уста - охолодити смажні (в)уста. Охлаждённый - охолоджений остуджений, вистуджений.
    * * *
    несов.; сов. - охлад`ить
    1) охоло́джувати, охолоди́ти и поохоло́джувати, несов. похолоди́ти, схолоди́ти; ( остуживать) осту́джувати, остуди́ти и поосту́джувати
    2) перен. охоло́джувати, охолоди́ти; ( расхолаживать) розхоло́джувати, розхолоди́ти

    Русско-украинский словарь > охлаждать

  • 29 пассия

    1) церк. - пасія;
    2) (страсть) пасія, запал; (объект страсти) пасія, любко (-ка), любка (-ки).
    * * *
    па́сія

    Русско-украинский словарь > пассия

  • 30 поощрять

    поощрить кого к чему, на что заохочувати, заохотити, підохочувати, підохотити, поохочувати, поохотити кого до чого, додавати, додати охоти, духу кому до чого, запалювати, запалити, підживляти, підживити, загрівати, загріти кого до чого, понуку давати (дати) кому до чого; (подстрекать) підбуджувати, підбудити, підгонити, підігнати кого до чого и на що; (давать поблажку) понаду (попуск) давати (дати) кому до чого, чому. Соревнование -ряет их к работе - змагання заохочує (підохочує и т. д.) їх до праці. -ряя произвол и беззаконие, правительство привело страну к анархии - даючи понаду (попуск) сваволі та беззаконству, уряд призвів країну до анархії. Поощрённый - заохочений, підохочений, поохочений и т. д. до чого. -ться - бути заохочуваним (заохоченим), підохочуваним (підохоченим) и т. д.; підживлятися чим. Всякое рвение -ряется успехом - усякий запал (усяке завзяття) підживляється з успіху. Это здесь не -ряется (этому не потворствуют) - цьому тут не дають понади, цього тут не похваляють.
    * * *
    несов.; сов. - поощр`ить
    заохо́чувати, заохо́тити; ( содействием побуждать) підохо́чувати, підохо́тити, диал. поохо́чувати, поохо́тити; (поддерживать одобрением, похвалой, наградой) підтри́мувати, підтри́мати, підде́ржувати, підде́ржати

    Русско-украинский словарь > поощрять

  • 31 протравливать

    протравлять, протравить
    1) (чем-либо едким) протравляти, протравити, витравляти, витравити що чим;
    2) (издерживать на корм скота) згодовувати, згодувати, вигодовувати, вигодувати;
    3) (заправку ружья) прочищати, прочистити (запал, панівку) протравником;
    4) (зверя на охоте); упустити (звіра). Протравленный -
    1) протравлений, витравлений;
    2) згодований, вигодуваний;
    3) прочищений;
    4) упущений.
    * * *
    тж. протравл`ять; несов.; сов. - протрав`ить
    1) спец. протравля́ти и протра́влювати, протрави́ти; щави́ти и проща́влювати, прощави́ти

    протрави́ть ткань — спец. протрави́ти ткани́ну

    2) ( ядовитым веществом) с.-х. протру́ювати, протруї́ти
    3) ( упускать зверя при травле) упуска́ти, упусти́ти; проґа́влювати, проґа́вити
    4) (несов.: травить в течение определённого времени) труї́ти [ці́лий день], протруї́ти

    Русско-украинский словарь > протравливать

  • 32 Воодушевившись

    -шевлённо (мов) нового духу набравшись, загорівшись духом. Воодушевлённый - надихнутий, надхнений, повний жвавого (нового) духу, піднятий духом, оживілий, (фанатически) загорілий, запалілий, (возвышенный) піднесений.

    Русско-украинский словарь > Воодушевившись

  • 33 Зажога

    1) ветерин. - запал (-лу), дихавиця (у лошади);
    2) см. Зажига.

    Русско-украинский словарь > Зажога

  • 34 Затрава

    Затравка
    1) зацьковування, оконч. зацькування;
    2) запалювання, оконч. запалення;
    3) (у ружья) запал (-лу).

    Русско-украинский словарь > Затрава

  • 35 Затравный

    и Затравочный артил. підпальний, запальний. -ный порох - підпальний, запальний порох, порох на запал, на підпал. -ная полка - панівка.

    Русско-украинский словарь > Затравный

  • 36 Полый

    1) відкритий, непокритий; порожній, голий. -лая вода - повідь и павідь (-води), повінь (-вени), велика вода. -лое место - порожнє (голе) місце. С -лыми руками - з порожніми (голими) руками;
    2) увігнутий, запалий. -лое стекло - увігнуте скло. -лая грудь - запалі груди;
    3) пустий, порожній всередині, порожнявий, дутий, (цилиндрический) дудуватий, дудковатий и -куватий, цівуватий. -лый шар - порожня (всередині) куля.

    Русско-украинский словарь > Полый

  • 37 Протравник

    протравник, дріт (голка, шпилька), що їм прочищається запал (у вогнепальній зброї).

    Русско-украинский словарь > Протравник

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • запал — страсть, порыв, азарт, горячность, шитиха, затравка, пыл, страстность, задор Словарь русских синонимов. запал см. страстность 2 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Алекс …   Словарь синонимов

  • запал — 1. ЗАПАЛ, а; м. 1. Приспособление и средство для воспламенения взрывчатого вещества. Поджечь з. 2. Разг. Чрезвычайная горячность; пыл, задор. Сказать что л. в запале. Сделать дело, пока з. не прошёл. Запала хватает надолго. Под з. (сгоряча, в… …   Энциклопедический словарь

  • ЗАПАЛ — (1. Vent. 2. Vent, touch hole. 3. Ignition) 1. Сквозное узкое отверстие в казенной части орудий старых систем, через которое производилось воспламенение боевого заряда. 2. Приспособление для передачи горения или взрыва зарядам, применяемым при… …   Морской словарь

  • Запал — гранаты Борстейна. Запал средство воспламенения заряда для разрыва ручных гранат и в артиллерийских орудиях 15 17 вв. (в некоторых артиллерийских системах до 20 в.), а также для воспламенения заряда при минных и подрывных работах. См. также …   Википедия

  • ЗАПАЛ — металлическая или пластмассовая гильза с воспламенительным (капсюль воспламенитель) и детонирующим (капсюль детонатор) составами; для возбуждения взрыва ручных гранат и инженерных мин …   Большой Энциклопедический словарь

  • ЗАПАЛ — 1. ЗАПАЛ1, запала, муж. (обл.). Эмфизема легких у лошадей и других животных. 2. ЗАПАЛ2, запала, муж. (спец.). Приспособление для воспламенения взрывчатых веществ. 3. ЗАПАЛ3, запала. прош. вр. от запасть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗАПАЛ — 1. ЗАПАЛ1, запала, муж. (обл.). Эмфизема легких у лошадей и других животных. 2. ЗАПАЛ2, запала, муж. (спец.). Приспособление для воспламенения взрывчатых веществ. 3. ЗАПАЛ3, запала. прош. вр. от запасть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков …   Толковый словарь Ушакова

  • запал — 1. ЗАПАЛ1, запала, муж. (обл.). Эмфизема легких у лошадей и других животных. 2. ЗАПАЛ2, запала, муж. (спец.). Приспособление для воспламенения взрывчатых веществ. 3. ЗАПАЛ3, запала. прош. вр. от запасть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗАПАЛ — 1. ЗАПАЛ1, запала, муж. (обл.). Эмфизема легких у лошадей и других животных. 2. ЗАПАЛ2, запала, муж. (спец.). Приспособление для воспламенения взрывчатых веществ. 3. ЗАПАЛ3, запала. прош. вр. от запасть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗАПАЛ — 1. ЗАПАЛ1, запала, муж. (обл.). Эмфизема легких у лошадей и других животных. 2. ЗАПАЛ2, запала, муж. (спец.). Приспособление для воспламенения взрывчатых веществ. 3. ЗАПАЛ3, запала. прош. вр. от запасть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков …   Толковый словарь Ушакова

  • запал — 1. ЗАПАЛ1, запала, муж. (обл.). Эмфизема легких у лошадей и других животных. 2. ЗАПАЛ2, запала, муж. (спец.). Приспособление для воспламенения взрывчатых веществ. 3. ЗАПАЛ3, запала. прош. вр. от запасть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»