-
61 пренебрегать
пренебречь (кем, чем или (реже) кого, что) нехтувати, знехтувати, понехтувати ким, чим и кого що, гордувати, згордувати, погордувати, погорджувати и погорджати, погордити, гордити, згорджувати и згорджати, (сов.) згордити ким, чим, поневіряти, поневірити ким, ганьбувати, по[з]ганьбувати ким, (оставлять без внимания, запускать) занехаювати, нехаяти, занехаяти и занехати, (о мн.) позанехаювати кого, що, занедбувати, занедбати, (о мн.) позанедбувати кого що, (мало ценить) легковажити, злегковажити що, не дбати про що, (не уважать) зневажати, зневажити, (о мн.) позневажати кого, що, (брезгать) гребувати и гребати, погреб(ув)ати ким, чим, (считать за ничто) упосліджувати и упосліджати, упослідити кого, що, брати, узяти кого, що-небудь за нізащо, (описат.) пускати, пустити за вітром, кидати, кинути під лаву що. [Нехтував своє тіло (Грінч.). Нехтує своїми обов'язками (Грінч.). Підійметься угору, кого знехтували люди (Куліш). Він нами гордує (М. Вовч.). Убогими не гордила (Драг.). Не гордуй ти життям молодим (Грінч.). Свої справи занехаяв за-для діла громадського (Єфр.). Камінь, що занедбали будівничі, той став у голову угла (Єванг.). Людей і славу занедбала (Котл.). Він мову свою зневажає як жаргон (Грінч.). Рідною культурою не гребували (Єфр.). Згордовано тобою невимовно (Куліш). Євменчуки пустили батьківський закон за вітром (Кониськ.)]. Не надо ничем -гать - не треба нічим (нічого) нехтувати. -гать опасностью - погоджувати, нехтувати небезпекою. -бречь добрыми советами - занедбати (занехаяти) добру пораду. Пренебрегаемый - погорджуваний, нехтуваний, занехаюваний, упосліджуваний. Пренебрежённый - з[по]гордований, погорджений, знехтуваний, занехаяний, занедбаний, зневажений, упосліджений від кого. [Зневажене кохання. Наша мова зосталась упослідженою (Куліш)].* * *несов.; сов. - пренебр`ечь1) (кем-чем, кого-что - относиться с презрением) зневажа́ти, знева́жити (кого-що), гордува́ти, погордува́ти и згордува́ти, пого́рджувати и погорджа́ти, погорди́ти (ким-чим); ( гнушаться) гре́бувати, погре́бувати, гре́бати, погре́бати, диал. ганьбува́ти, поганьбува́ти (ким-чим)2) (кем-чем, что - считать не заслуживающим внимания; не бояться) не́хтувати, зне́хтувати и поне́хтувати (кого-що, ким-чим); (забрасывать, забывать) зане́дбувати, занедба́ти (кого-що), занеха́ювати, занеха́яти и диал. занеха́ти (кого-що, диал. ким-чим); ( относиться легкомысленно) легкова́жити, злегкова́жити (ким-чим, що) -
62 пренебрегаться
-бречься зневажатися, бути, зневаженим, упосліджуватися, бути упослідженим, занедбуватися, бути занедбаним, занехаюватися, бути занехаяним.* * *1) зневажа́тися2) не́хтуватися; зане́дбуватися, занеха́юватися -
63 пренебрежение
(дейст. и состоян.) нехтування, знехтування ким, чим, гордування, погорджування, погордження ким, чим, занехаяння, занедбання кого, чого зневажання, зневаження, упосліджування, упослідження, легковаження кого, чого, гребання ким, чим, (состоян.) погорда, зневага (незвага, неувага) до кого, до чого или кому, чому, поневірок (- рка), поневірка; срв. Презрение. [Шляхетське гордування простими громадянами (Куліш). Державний централізм, з його нехтуванням, з його неувагою до місцевого життя (Єфр.). З занедбанєм усяких приписів гіґієни (Франко). Легковаження чужого права (Ор. Лев.). Зоя з ледві помітною зневагою дивилася на нього (Крим.). Сказала з нехтуванням жінка (Неч.- Лев.)]. -ние к самому себе - зневага до себе, самозанедбання. -ние к людям - зневага до людей. -ние к своим, обязанностям - занедбання своїх обов'язків, (з)нехтування своїми обов'язками. Оказывать, -ать -ние кому-нб. - зневажати, зневажити кого; см. Пренебрегать. Оставить в -нии кого-нб. - занедбати, занехаяти кого, що. Оставленный в - нии - занедбаний, занехаяний. Впасть в -ние - піти у занедбання, у поневірку (у поневірок). Жить в -нии - жити в поневірці (Л. Укр.), в поневірянні. Вызвать -ние к чему- нб. - в погорду привести що. Подвергать кого-нб. -нию - кидати кого на нехтування. [Кидати на нехтування я нікого не хотів (Кониськ.)]. Закон в -нии - право (закон) в занедбанні, у зневазі. С -нием смотреть на кого, относиться к кому, чему - з погордою (з зневагою) дивитися на кого, на що, ставитися до кого, до чого.* * *1) (кем-чем, к кому-чему, чего - действие) зневажа́ння, знева́ження (кого-чого), знева́га (до кого-чого), гордува́ння (ким-чим), пого́рда (до кого-чого); гре́бування (ким-чим); не́хтування, зне́хтування (кого-що, ким-чим); занедба́ння, зане́дбування, занеха́яння (кого-чого)2) ( презрение) знева́га, пого́рда -
64 пренебрежённый
1) знева́жений, пого́рджений, погордо́ваний2) зне́хтуваний; зане́дбаний, занеха́яний -
65 прорез
-
66 решённый
1) прич. ви́рішений; ухва́лений; розв'я́заний; ви́рішений2) в знач. прил. розв'я́заний; ви́рішенийде́ло \решённыйое — ви́рішена спра́ва
\решённыйый вопро́с — розв'я́зане (ви́рішене) пита́ння
-
67 страдать
1) стражда́ти\страдатьть от бо́ли — стражда́ти від бо́лю
2) ( терпеть) [бага́то] терпі́ти, -плю́, -пишго́род \страдать да́ет от наводне́ний — мі́сто бага́то те́рпить від по́водей (по́веней)
\страдатьть за убежде́ния — терпі́ти за перекона́ння
3) (обладать, иметь) ма́ти (ма́ю, ма́єш)\страдатьть пристра́стием — ма́ти при́страсть
4) ( чем - болеть) хворі́ти (на що, чим)5) ( быть не на должном уровне) бу́ти в зане́паді; ( хромать) кульга́тиу него́ \страдать да́ет орфогра́фия — у ньо́го кульга́є орфогра́фія (ортогра́фія, право́пис)
-
68 унесённый
1) відне́сений; ви́несений; зане́сений; за́браний, за́братий2) за́браний, за́братий; укра́дений -
69 унос
1) ( действие) відне́сення; ви́несення, вино́шення; зане́сення; забира́ння [з собо́ю]; забира́ння2) (золы, топлива и пр. при горении) ви́несення3) ( первая пара лошадей в упряжке) спец. [пе́рша] па́ра ко́ней -
70 упад
прост.зане́пад, -у -
71 упадок
1) зане́пад, -у; занепада́ння; ( менее резко выраженный) підупа́д, -у; ( о физических и духовных силах) спад, -у2) ( падеж) диал. паді́ж, -дежу́ -
72 упускать
несов.; сов. - упуст`ить1) упуска́ти, упусти́ти и повпуска́ти; ( выпускать) випуска́ти, ви́пустити и повипуска́ти2) ( пропускать) пропуска́ти, пропусти́ти и попропуска́ти; (сов.: прозевать) проґа́вити; ( время) га́яти, зга́яти, прога́ювати, прога́яти3) (оставляя без ухода, запускать) зане́дбувати, занедба́ти -
73 упускаться
1) упуска́тися; випуска́тися2) пропуска́тися; га́ятися3) зане́дбуватися -
74 упущенный
1) упу́щений; ви́пущений2) пропу́щений; проґа́влений; зга́яний, прога́яний3) зане́дбаний -
75 уроненный
1) упу́щений; зро́нений; загу́блений2) зва́лений, ски́нутий, ски́нений; переки́нутий, переки́нений; зби́тий3) опу́щений, спу́щений; схи́лений, похи́лений4) промо́влений; зро́нений; ки́нутий, ки́нений5) прини́жений; приме́ншений; осоро́млений6) зане́дбаний -
76 ущерб
-
77 Изрез
1) действ. - см. Изрезывание;2) (порез) уріз (-зу), порізане (-ного), зрізка (Желех.). -
78 Криксы
крикливиці (-виць). [Дитину крикливиці напали - кричить як різане (Харківщ.)]. -
79 Недорез
и Недорезка1) (действие) недорізування, оконч. недорізання;2) (недорезанное) недорізане (-ного), недоріз (-зу). -
80 Або
Або зане, яко
См. также в других словарях:
Зане — Характеристика Длина 126 км Водоток … Википедия
ЗАНЕ — ЗАНЕ, союз (церк. книжн, старин.). Так как, потому что. «Божественное лето, которое из рода в род как драгоценность перейдет, зане Языковым воспето.» Языков. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
зане — ибо, для того, потому что, так как (Даль) См … Словарь синонимов
зане — потому что, так как, ибо , церк., ст. слав. зане(же) διό, ὅτι (Супр.). Из за и местоим. и, ɪа, ɪе. Наличие н аналогично него, нему : его, ему; см. Бернекер 1, 417 … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
ЗАНЕ — ЗАНЕ, занеже союз, церк. ибо, для того, потому что, так как. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
зане́ — зане, союз … Русское словесное ударение
зане — См. потому что В. В. Виноградов. История слов, 2010 … История слов
зане — зане, союз … Орфографический словарь-справочник
зане — зане, занє бо, тому що, оскільки, щоб … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зане — зане, союз … Морфемно-орфографический словарь
зане́ — союз. книжн. устар. Так как, потому что. И воспевал я вас, и вы благоволили Веселым юноши стихам: Зане тогда сильны и сладкозвучны были Мои стихи. Языков, К. К. Павловой. [Борис:] Имперских городов Избавить мы от пошлины не можем, Зане у нас… … Малый академический словарь